Фото: Armyinform

Фото: Armyinform

Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону

4484 0
Tvoemisto.tv поспілкувалося з людьми, які вже долучилися до лав територіальної оборони Львівщини, та розпитало їх про мотивацію, військовий досвід, очікування і проблеми, які виникали в процесі укладення контракту.

Львів’яни активно записуються до лав територіальної оборони, незважаючи на те, що Росія нібито відвела частину своїх військ від кордону з Україною, що найближчим часом експерти не прогнозують військового вторгнення. Це чоловіки різного віку і професій. Деякі з них не мали досвіду служби в армії, проте кажуть, що хочуть у відносно спокійний час здобути навички, які стануть в пригоді у випадку загострення бойових дій. 

Положення закону «Про основи національного спротиву» почав діяти з першого січня 2022 року, хоча контракти з резервістами ЗСУ почали заключати із 2019 року. 

«Це краще, ніж коли тебе мобілізують, кинуть у навчальний центр, а потім тобою заткнуть якусь «дірку» на фронті»

 

Одному із бійців територіальної оборони Львівщини, Михайлу Крицуну, 40 років. Він працює в організації, яка займається освітленням. Чоловік розповідає, що зі шкільних років був вихований у патріотичному дусі завдяки участі в скаутській організації «Пласт», тому завжди займав активну громадянську позицію.

«Я з 1995 року беру участь у «Пласті», там нас учили, що ми маємо приділяти державі багато уваги. Я був учасником акції проти Кучми, Помаранчевої революції, Революції  Гідності. У 2014 році під час хвиль мобілізації мене не призвали, а в добровольчі батальйони йти не хотів. У 2019-ому знайшов підрозділ територіальної оборони і підписав контракт на три роки», – розповідає він. 

Бійці територіальної оборони раз на місяць проходять тренування, два тижні на рік їх викликають на загальні військові збори. Додатково кожен охочий може записатися на місячні курси протиповітряної оборони, протитанкових засобів, керування безпілотниками і саперної справи. 

Проти такого виду служби не має нічого ні Михайло, ні його працедавці. Він і далі отримує зарплату, а держава відшкодовує його фірмі суму коштів, витрачену на зарплатню під час навчань, пояснює чоловік.

«Щомісяця я беру участь в тренуваннях територіальної оборони. До Covid-19 вони були частішими. Ми могли два місяці не тренуватися, але цього літа робили це  інтенсивно. ЗСУ організувала серед підрозділів територіальної оборони змагання за звання кращого взводу тероборони оперативного командування «Захід» серед восьми бригад. Тоді змагалося 250 людей і Львівська область виборола друге місце. Перше посіла Закарпатська, – розповідає Михайло Крицун. – Держава повертає фірмі, на якій я працюю, середньомісячну зарплату за час навчань і зборів, якщо вони відбуваються у будні дні. Це дуже зручно: у грошах не втрачаєш, і працедавець зазвичай не має нічого проти, тому що фактично не платить гроші задарма, держава їх йому повертає».

Навчання, зі слів Михайла, мають різні складові. Проводять їх інструктори з навчального центру ЗСУ в селі Старичі. 

«Ми вчилися стріляти з кулеметів, ручних кулеметів, автомата Калашникова, гранатометів РПГ-7. Проте це тільки частина навчання. Щоразу, коли виїжджаємо на навчання, обов’язково вчимося саперної справи, тактики ведення бою та тактичній медицині», – пояснює чоловік.  

Михайло в армії не служив, каже, мав військову кафедру в Національному університеті «Львівська Політехніка», та зараз цілком задоволений вишколом у підрозділі територіальної оборони.

«Я мав військову кафедру в Політехніці, але не потрапив туди, бо не дав хабаря. Зараз у нас дуже активні тренування. Навіть ті, що проходили строкову службу, кажуть, що тренування в ТРО однозначно кращі. Три роки в територіальній обороні дорівнюють року служби в ЗСУ, проте мої знайомі, котрі відслужили рік на строковій службі до 2014 року, один раз тільки виїзжали на полігон стріляти, де їм дали 20 патронів і одну гранату. Решта служби була на будівництвах. Ми ж за одне тренування можемо вистріляти 60 патронів. А коли маємо тренування на кулеметах, то патрони там практично не рахують», – веде далі Михайло. 

Підготуватися в мирний час до ведення бойових дій чоловік вважає хорошою нагодою, тому що після підготовки в підрозділі територіальної оборони шанс вижити під час бою вищий.

«Я хочу у відносно спокійні часи підготуватися до чогось гіршого. Краще роками тренуватися, призвичаюватися до зброї, знати основи тактики, медицини. Можливо, зараз ці знання і не знадобляться, але за три роки в теробороні здобуду багато навичок. Це збільшить шанс вижити під час бойових дій, це краще, аніж коли тебе мобілізують, на два тижні кинуть у навчальний центр, де за цей час нічого не навчать, а потім заткнуть тобою якусь «дірку» на фронті, як це було в 2014-ому», – пояснює Михайло. 

«Хочу не просто піти постріляти в тир, а більше працювати в різних напрямках, щоб бути готовим до будь-якої ситуації»

 

До львівського батальйону Сил територіальної оборони нещодавно долучився і Олег Яськів, проректор з наукової роботи Українського католицького університету. Йому 49 років, він лейтенант запасу, закінчив військову кафедру у Львівському національному університеті імені Івана Франка в 1994 році. Каже, що хоче поновити свої знання, аби бути готовим до будь-якої ситуації.

«Давно збирався долучитися до неї, але практичний крок зробив у жовтні. Просто я доволі зайнятий, маю дуже багато справ, тож усе якось руки не доходили. Однак потім через своїх друзів вийшов на керівництво батальйону, взяв участь в одних коротких зборах на полігоні і став неформальним членом батальйону, – розповідає Олег Яськів. – Можна було перебувати у ТРО неофіційно, без підписання контракту, тоді б мене рідше залучали до навчання. Але я волів долучитися офіційно, бо хочу не просто піти постріляти в тир, а більше працювати в різних напрямках, щоб бути готовим до будь-якої ситуації: чи то захист у теробороні, чи бойова частина на передовій. Усе буде залежати від ситуації».

Окрім загальної підготовки, він обрав додаткові місячні навчання із зенітної підготовки та змагання для обрання кращого стрілецького взводу. У будь-якому разі, навіть якщо загострення не буде, такі навички завжди згодяться, каже Олег Яськів.

Чоловік зіштовхнувся з бюрократичною тяганиною в процесі підписання контракту. Каже, що для нього це був виклик, оскільки він працює, а кожну організацію треба було відвідати двічі.

«Величезний виклик – зібрати документи. Вимагають багато різноманітних довідок. Минуло кілька тижнів, доки я їх зібрав. Треба було їздити по два рази в різні організації, щоби зробити запит і забрати документ. А коли ти зайнятий, працюєш, воно трохи напружує. Зараз той процес спростили, але я ще збирав документи з розширеного списку. Особисто мене це не демотивувало, але то дуже марудна справа. Ми все-таки рухаємося в бік цифровізації, діджиталізації. Треба спрощувати такі процедури», – вважає проректор УКУ.

«Ми намагаємося змістити акцент уваги львівян зі щоденного життя на захист власної території»

Іншому бійцеві територіальної оборони, Тарасу Іщику, 27 років. Троє із бійців – пластуни з куреня «Лісові чорти». Тарас маркетолог, працює в компанії-дистриб’юторі кондитерських виробів. Два місяці тому підписав контракт для вступу до лав територіальної оборони. Окрім звичайної підготовки, яку проходять усі бійці, Тарас на волонтерських засадах веде сторінку територіальної оборони Львівщини на фейсбуці і телеграм-каналі.

«Оскільки зараз є гостра потреба в інформації, то моє завдання, як людини, котра працює в маркетингу, налагодити ефективну комунікацію із Силами територіальної оборони. Ці підрозділи складаються не з кадрових військових, а із цивільних людей. Тому ми дуже активно працюємо в усіх основних соціальних мережах: Facebook, Instagram, Telegram. Відповідаємо на питання, які цікавлять людей, і своїм контентом намагаємося змістити акцент уваги львів’ян, галичан зі щоденного життя на захист власної території. Територіальна оборона надзвичайно важлива зараз, адже ніхто, крім нас самих, не буде охороняти нашу місцевість, дім, наших дітей», – наголошує він.

І хоча Тарас не служив у армії, але виховання в сім’ї офіцера та участь у скаутській організації «Пласт», як він сам каже, сформували його патріотичність. Остаточне рішення щодо територіальної оборони чоловік прийняв, коли стало зрозуміло, що до її лав можуть вступати ті, що не служили у війську.

«У війську я не служив, але мій батько підполковник у відставці, крім того, членство в «Пласті» сформувало моє патріотичне бачення служби державі. Думаю, патріотичні, взагалі адекватно вмотивовані люди мають долучатися до Сил територіальної оборони. Я чув про неї раніше, з новин, але прийняв рішення вже тоді, коли мої друзі почали вступати до лав ТРО. Тоді й територіальна оборона змінила підхід до інформування – акцентувала на тому, що люди без військового досвіду можуть долучатися. Цільова аудиторія ТРО дещо змінилася: ті, що вже служили у війську, в принципі, розуміють своє завдання. Зараз акцент на залучення широкої громадськості, населення загалом. Фактично це стратегія Швейцарії, Фінляндії, де також існує територіальна оборона. Озброєний народ повністю перемогти неможливо!» – наголошує Тарас Іщик.

Тренування відбуваються раз на місяць, решту часу бійці займаються власними справами, кожен може застосувати свої цивільні навички, каже Тарас.

«Мені було цікаво і те, що я можу застосувати для ТРО свої професійні навички. Вважаю, будь-хто, працівник ІТ-сфери, маркетолог, продавець, може активно долучитися до її лав, маючи професійні навички, які він використовує у цивільному житті. Тому працюємо над тим, що набираємо фоловерів для того, аби все це звести в один потужний комунікаційний потік інформації», – каже він.

Війна, що триває, не має аналогів у світовій історії, і саме ветерани АТО – кращі інструктори, вважає Тарас Іщик.

«Ми вдячні нашим іноземним партнерам, які постійно допомагають українському війську матеріально, фінансово, інструкторами теж. Однак  саме ті люди, які пройшли через найбільш криваві битви війни, мають бути інструкторами в ТРО. У них дуже багато досвіду, вони краще знають противника і тактику застосування тих чи інших сил. І якщо це сили ТРО зможуть осягнути, вивчити, то це матиме дуже позитивний результат», – вважає Тарас Іщик.

Нагадаємо, що  Tvoemisto.tv поговорило з командувачем територіальної оборони Львівщини підполковником Валерієм Курком, щоби більше дізнатися про те, як організовують оборону міста та області. Про це читате у матеріалі.

Роман Тищенко-Ламанський

Фото: Михайло Крицун

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!