Всі повинні знати, що таке «копенгагенські критерії»

Статус кандидата у члени ЄС означає, що країна перебуває у процесі руху до набуття членства в ЄС. Цей рух передбачає три етапи: укладення Асоціації між країною і ЄС, отримання статусу кандидата і вступ в ЄС.

Щоб набути членство, ми повинні виконати низку вимог або індикаторів, які називаються «копенгагенські критерії», пояснює завідувач кафедри політології, професор, доктор політичних наук ЛНУ імені Івана Франка Анатолій Романюк. Їх прийняли свого часу для країн Центрально-Східної Європи, зокрема Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини. 

Ці країни набули статусу кандидатів, після цього для них запускали низку механізмів, зокрема проєктні програми, які були спрямовані на допомогу тим, хто хоче стати членом ЄС. Ці програми стосувалися питань інфраструктури, транспорту та екології, а також системи організації управління країною, прийняття законів.

Також статус кандидата у члени ЄС означає, що країна, яка претендує стати членом Союзу, має прийняти європейське законодавство і перевести його у статус національного.

Тоді у країні реалізують проєкти, на які ЄС надає кошти. Багато хто може пам’ятати, як у Польщі зазначалося, що «ця дорога побудована за рахунок програми ЄС», «ця школа зроблена завдяки проєкту, який фінансував ЄС», нагадує Анатолій Романюк.

Тоді у країні проводять низку моніторингових комісій, які щороку оцінюють стан прогресу держави у напрямку відповідності «копенгагенським критеріям». Якщо країна досягає успіху, то перелік програм, які вона може отримати, розширюється. Також це свідчить, що вона наближається до відповідності вимогам до кандидата і може швидше стати членом ЄС.

Що нам показує досвід країн Центрально-Східної Європи? Що деякі країни спокійно, але напружено працювали над цим процесом протягом 5-7 років. Наприклад, Словаччина мала проблеми в кінці 90-х років, тоді моніторингова місія свідчила, що країна не відповідає низці критеріїв і не показує прогресу. Це призвело до того, що Словачинні відмовили у першій хвилі приєднання до ЄС. Але після зміни урядів у 1999 році Словаччина упродовж 3 років змогла зробити дуже потужний прорив і увійшла у першу групу розширення з основною групою країн і приєдналася до ЄС.

З цього можна зробити висновок, що все залежить від самої країни, яка стає кандидатом у члени в ЄС – чи перетворить вона цей статус у статус члена ЄС. Для цього ми мусимо працювати всі разом: уряд, політичні партії і громадяни. Ми бачимо з соціології, що більшість українців підтримують входження у ЄС. І самі громадяни мають усвідомлювати, що стандарти, копенгагенські критерії передбачені не тільки для інституцій, а й для них самих, наголошує політолог.

Зокрема, те, в чому традиційно звинувачують Україну – корупції – вона стосується як чиновників і тих, хто перебуває при посадах, так і тих, хто дає хабарі. Тому після отримання статусу кандидата потрібно публічно представити ці критерії громадянам, за якими будуть оцінювати нашу країну, щоби ми всі розуміли, що від нас самих залежить, скільки ми будемо йти до набуття членства у ЄС.

Як ці вимоги змінять наше життя

Насамперед, пояснює Анатолій Романюк, нам треба прийняти весь комплекс європейського законодавства, бо незалежно, чи це Данія, Швеція чи Польща – воно для всіх є національним. Відповідно, ці закони потрібно реалізувати на практиці, а вони стосуються величезного спектру проблем – від стандартів продукції, яка має випускатися, до певних цінностей і правил, які регулюють наше життя у стосунках до дітей і батьків, до тварин, до природи.

Друга річ, необхідна для перевтілення, це наявність інституцій і практик протидії корупції, а також інститутів правової держави. За що найбільше критикують Україну сьогодні? Не тільки за самі закони, але й за їхню практику, каже політолог. Досвід центрально-східних держав показує, що коли країна ставить собі мету, то вона здатна подолати проблеми, але це має бути спільна робота громадян, інститутів і політичного класу.

Ці критерії стосуються того, що Україна має бути правовою, демократичною країною, в якій мають бути захищені права громадян, які беруть відповідальність за свою державу. Від нас буде залежати, чи ми будемо мати далі корупційні складові чи відкинемо їх.

«Ми маємо страшну війну і ця війна вимагає, аби ми переглянули низку практик, які у нас були до цього часу. Війна завжди вимагає відданості, багатьох зусиль і очищення. Маємо позбутися певних характеристик, які були раніше поширені, відмовитися від них і тішитися результатами, яких ми досягнули. Не тільки через любов і жертовність, але й через організацію життя. Бо відбудовуючи Україну, маємо будувати нову державу з новими параметрами», – зазначив Анатолій Романюк.

Чи буде Україна в ЄС через 5 років

Як свідчать останні соціологічні дані, майже 70% українців вірять у вступ до Євросоюзу протягом п'яти років. Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна розраховує виконати рекомендації Європейської комісії щодо надання статусу кандидата у члени Європейського Союзу до кінця 2022 року.

Вимоги ЄС до України:

1. ухвалити законодавство про процедуру добору суддів Конституційного Суду, яке має включати процес попереднього відбору на основі оцінки доброчесності та професійних навичок

2. завершити перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3. посилити боротьбу з корупцією, зокрема серед топпосадовців;

4. завершити відбір та призначити нового директора НАБУ та прокурора САП;

5. забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF);

6. ухвалити комплексний стратегічний план реформування правоохоронного сектору;

7. впровадити закон про олігархів;

8. привести законодавство про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством;

9. завершити реформи законодавства для національних меншин. 

ЄС неодноразово вимагав від України обрати ефектичного голову САП, однак конкурсна комісія так і не змогла проголосувати за визначення переможця відбору – детектива НАБУ Олександра Клименка. Також «антиолігархічний» закон, який підписав президент, ще перебуває на розгляді Венеційської комісії, щоб він запрацював, РНБО має створити і запустити реєстр олігархів. Що стосується вимог до Конституційного суду, то судді не змогли обрати нового голову КСУ, а зміни процедури конкурсного відбору кандидатур на посади суддів КС та вдосконалення механізмів перевірки їх доброчесності наразі лишаються лише задекларованими.

У ЄС розуміють, що вступ України у Євросоюз не буде схожим на інші. «Це унікальний процес – ніхто ще не приймав велику країну із пострадянським минулим, і це радянське минуле, як піна, сходить сьогодні з українського суспільства. Ніхто таке завдання не вирішував і у ЄС розуміють, що наш вступ у XXI столітті не буде схожий на інші, які відбувалися за шаблонами XX століття», – пояснив напередодні на брифінгу міністр закордонних справ України Павло Клімкін. 

«Нас вважають слабкими через слабкість інституцій, які стосуються судової гілки влади і верховенства права, але фантастично сильними – через людей. Цей баланс нам треба виправити. Це найкращий час», – наголосив Павло Клімкін.

Христина Гоголь

Інфографіка Дмитра Тарадайки

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.