
Фото: Укрінформ
Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
Всі повинні знати, що таке «копенгагенські критерії»
Статус кандидата у члени ЄС означає, що країна перебуває у процесі руху до набуття членства в ЄС. Цей рух передбачає три етапи: укладення Асоціації між країною і ЄС, отримання статусу кандидата і вступ в ЄС.
Щоб набути членство, ми повинні виконати низку вимог або індикаторів, які називаються «копенгагенські критерії», пояснює завідувач кафедри політології, професор, доктор політичних наук ЛНУ імені Івана Франка Анатолій Романюк. Їх прийняли свого часу для країн Центрально-Східної Європи, зокрема Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини.
Ці країни набули статусу кандидатів, після цього для них запускали низку механізмів, зокрема проєктні програми, які були спрямовані на допомогу тим, хто хоче стати членом ЄС. Ці програми стосувалися питань інфраструктури, транспорту та екології, а також системи організації управління країною, прийняття законів.
Також статус кандидата у члени ЄС означає, що країна, яка претендує стати членом Союзу, має прийняти європейське законодавство і перевести його у статус національного.
Тоді у країні реалізують проєкти, на які ЄС надає кошти. Багато хто може пам’ятати, як у Польщі зазначалося, що «ця дорога побудована за рахунок програми ЄС», «ця школа зроблена завдяки проєкту, який фінансував ЄС», нагадує Анатолій Романюк.
Тоді у країні проводять низку моніторингових комісій, які щороку оцінюють стан прогресу держави у напрямку відповідності «копенгагенським критеріям». Якщо країна досягає успіху, то перелік програм, які вона може отримати, розширюється. Також це свідчить, що вона наближається до відповідності вимогам до кандидата і може швидше стати членом ЄС.
Що нам показує досвід країн Центрально-Східної Європи? Що деякі країни спокійно, але напружено працювали над цим процесом протягом 5-7 років. Наприклад, Словаччина мала проблеми в кінці 90-х років, тоді моніторингова місія свідчила, що країна не відповідає низці критеріїв і не показує прогресу. Це призвело до того, що Словачинні відмовили у першій хвилі приєднання до ЄС. Але після зміни урядів у 1999 році Словаччина упродовж 3 років змогла зробити дуже потужний прорив і увійшла у першу групу розширення з основною групою країн і приєдналася до ЄС.
З цього можна зробити висновок, що все залежить від самої країни, яка стає кандидатом у члени в ЄС – чи перетворить вона цей статус у статус члена ЄС. Для цього ми мусимо працювати всі разом: уряд, політичні партії і громадяни. Ми бачимо з соціології, що більшість українців підтримують входження у ЄС. І самі громадяни мають усвідомлювати, що стандарти, копенгагенські критерії передбачені не тільки для інституцій, а й для них самих, наголошує політолог.
Зокрема, те, в чому традиційно звинувачують Україну – корупції – вона стосується як чиновників і тих, хто перебуває при посадах, так і тих, хто дає хабарі. Тому після отримання статусу кандидата потрібно публічно представити ці критерії громадянам, за якими будуть оцінювати нашу країну, щоби ми всі розуміли, що від нас самих залежить, скільки ми будемо йти до набуття членства у ЄС.
Як ці вимоги змінять наше життя
Насамперед, пояснює Анатолій Романюк, нам треба прийняти весь комплекс європейського законодавства, бо незалежно, чи це Данія, Швеція чи Польща – воно для всіх є національним. Відповідно, ці закони потрібно реалізувати на практиці, а вони стосуються величезного спектру проблем – від стандартів продукції, яка має випускатися, до певних цінностей і правил, які регулюють наше життя у стосунках до дітей і батьків, до тварин, до природи.
Друга річ, необхідна для перевтілення, це наявність інституцій і практик протидії корупції, а також інститутів правової держави. За що найбільше критикують Україну сьогодні? Не тільки за самі закони, але й за їхню практику, каже політолог. Досвід центрально-східних держав показує, що коли країна ставить собі мету, то вона здатна подолати проблеми, але це має бути спільна робота громадян, інститутів і політичного класу.
Ці критерії стосуються того, що Україна має бути правовою, демократичною країною, в якій мають бути захищені права громадян, які беруть відповідальність за свою державу. Від нас буде залежати, чи ми будемо мати далі корупційні складові чи відкинемо їх.
«Ми маємо страшну війну і ця війна вимагає, аби ми переглянули низку практик, які у нас були до цього часу. Війна завжди вимагає відданості, багатьох зусиль і очищення. Маємо позбутися певних характеристик, які були раніше поширені, відмовитися від них і тішитися результатами, яких ми досягнули. Не тільки через любов і жертовність, але й через організацію життя. Бо відбудовуючи Україну, маємо будувати нову державу з новими параметрами», – зазначив Анатолій Романюк.
Чи буде Україна в ЄС через 5 років
Як свідчать останні соціологічні дані, майже 70% українців вірять у вступ до Євросоюзу протягом п'яти років. Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна розраховує виконати рекомендації Європейської комісії щодо надання статусу кандидата у члени Європейського Союзу до кінця 2022 року.
Вимоги ЄС до України:
1. ухвалити законодавство про процедуру добору суддів Конституційного Суду, яке має включати процес попереднього відбору на основі оцінки доброчесності та професійних навичок
2. завершити перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради правосуддя та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3. посилити боротьбу з корупцією, зокрема серед топпосадовців;
4. завершити відбір та призначити нового директора НАБУ та прокурора САП;
5. забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF);
6. ухвалити комплексний стратегічний план реформування правоохоронного сектору;
7. впровадити закон про олігархів;
8. привести законодавство про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством;
9. завершити реформи законодавства для національних меншин.
ЄС неодноразово вимагав від України обрати ефектичного голову САП, однак конкурсна комісія так і не змогла проголосувати за визначення переможця відбору – детектива НАБУ Олександра Клименка. Також «антиолігархічний» закон, який підписав президент, ще перебуває на розгляді Венеційської комісії, щоб він запрацював, РНБО має створити і запустити реєстр олігархів. Що стосується вимог до Конституційного суду, то судді не змогли обрати нового голову КСУ, а зміни процедури конкурсного відбору кандидатур на посади суддів КС та вдосконалення механізмів перевірки їх доброчесності наразі лишаються лише задекларованими.
У ЄС розуміють, що вступ України у Євросоюз не буде схожим на інші. «Це унікальний процес – ніхто ще не приймав велику країну із пострадянським минулим, і це радянське минуле, як піна, сходить сьогодні з українського суспільства. Ніхто таке завдання не вирішував і у ЄС розуміють, що наш вступ у XXI столітті не буде схожий на інші, які відбувалися за шаблонами XX століття», – пояснив напередодні на брифінгу міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
«Нас вважають слабкими через слабкість інституцій, які стосуються судової гілки влади і верховенства права, але фантастично сильними – через людей. Цей баланс нам треба виправити. Це найкращий час», – наголосив Павло Клімкін.
Христина Гоголь
Інфографіка Дмитра Тарадайки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча