
«Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
Після звістки про те, що SoftServe придбав територію колишньої колонії, що на Хуторівці, у Львові почалися розмови про те, що ІТ-фахівці зведуть собі там резервацію – закритий район з житлом для програмістів, футуристичними офісами, спортзалами і магазинами, а ще зі школами й садками для їхніх дітей. Утім, усе не зовсім так.
У компанії переконані, що їхня ідея може змінити цілий район – стимулювати розвиток інфраструктури, а також змінити імідж міста в Україні і навіть у світі. Там справді планують звести офіси, житло, школу, садок, університет, і «щось футуристичне», та чим воно стане для міста, чому це не лише про ІТ-галузь і для ІТ-галузі, Тvoemisto.tv з’ясувало у розмові зі співзасновником та членом Ради директорів компанії SoftServe Олегом Денисом.
Ідея
Навіщо компанії ці 10 гектарів, які придбали за понад 377 мільйонів. Знаємо, що торги на аукціоні були «гарячі», ціна зросла чи не втричі. Яку саме ідею плануєте втілити на цій території?
Ідея про сучасні офіси – і не тільки офіси – існує у компанії давно. Ми першими збудували собі офіс на вулиці Садовій. Це був вдалий проєкт в іміджевому плані. Компанія росте, тому згодом спільно з Львівським ІТ Кластером ми почали працювати над проєктом IT Park.
Такі проекти як IT Park та SoftServe кампус потрібні місту, бо це місце синергії бізнесу, інновацій, громадського простору, освітніх закладів. Також – можливість зацікавити та привести до Львова потенційних інвесторів. Коли в одному місці сконцентрований величезний ресурс з величезними можливостями, то потенційний інвестор дивиться на це зовсім по-іншому. Бачить тут потенціал.
Ми залишаємось учасниками IT Park. Перші офіси в межах цього проекту з’являться швидше, аніж кампус нашої компанії, адже архітектурний проєкт вже затверджений та погоджене фінансування. Але один IT Park не задовольняє потреб компанії, адже SoftServe росте швидко. Сьогодні маємо 12 офісів у Львові і понад 4 тисячі працівників. Загалом в компанії працюють понад 10 тисяч людей. Наскільки б важкими не були останні півтора роки, вони привели до стрімкого росту ІТ-галузі – збільшились потреби бізнесів в онлайні, а в компаній зросла кількість нових проектів та замовників. На сьогодні на глобальному ринку – велика нестача ІТ-спеціалістів.
До пандемії бізнеси вагалися, чи віддавати роботу на аутсорс, чи виконувати самотужки, але коли їхні розробники пішли працювати з дому, залишивши офіси, локація втратила свою актуальність – байдуже чи програміст сидить у Нью-Йорку, чи у Львові. Відповідно, з настанням пандемії та роботи з дому кількість замовлень для українських ІТ-компаній сильно зросла. Велика кількість нових клієнтів та проектів – це великий виклик, але й нагода показати, що ми можемо.
Спостерігаємо за ситуацією з пандемією та тенденціями у світі. Розуміємо, що не всі повернуться в офіси. Ми могли б зекономити на офісах та перейти на повністю дистанційну роботу і це було б можливо, але з іншого боку, відчуваємо потребу зробити щось колосальне для наших працівників – місце для генерації ідей, розвитку талантів, обміну досвідом, навчання, спілкування, натхнення. На сьогодні красивих офісів зі скляними фасадами та безкоштовною кавою – недостатньо. Тому ми хочемо створити окреме середовище, де хочеться працювати та жити, куди хочеться приходити і проводити тут свій час.
Не офіси, а середовище
Тож, що саме буде на тій території?
Коли ми почули вимогу від міста, що це не має бути тільки житлова забудова, то підтримали її, бо це нам лягає у нашу філософію, у нашу концепцію. Будемо робити це відкрито, разом з містом та громадськістю проводитимемо архітектурний конкурс та будемо оголошувати тендер. Нам важливо запустити розвиток цілого району, який справді має всі шанси стати новим креативним центром Львова.
Для SoftServe цей проект дуже знаковий. Також він важливий і для міста, Мін'юсту та Фонду держмайна. Наприклад, паралельно йшли два аукціони, які не відбулись. В Ірпіні не продалась колонія, і в Одесі.
На цій території буде житло. Велика частина – офісні приміщення. Також буде освітня складова – в кампусі розміщуватиметься наш корпоративний університет, який вже багато років займається навчанням та перекваліфікацією працівників, а також залученням студентів.
Також проблема, з якою стикається галузь, – це відсутність англомовної школи для експатів (іноземців, які приїжджають сюди працювати). Компанія залучає фахівця з-за кордону, а він не може привезти свою сім’ю сюди, бо немає куди дати дитину в англомовну школу. Із цим стикається багато хто з бізнесу, який пов'язаний зі світом. Англомовна школа дасть якісний стрибок позиціонування міста у світі.
Для запуску таких об’єктів вивчатимемо попит та шукатимемо для цього надійних партнерів, адже ми не займаємось школами чи садками.
Це буде лише для працівників ІТ-сфери?
Може бути багато закидів на наш адрес, що будується якась резервація для ІТ-працівників, але це не так. Територія кампусу буде відкритою для всіх. Це буде неправильно, що школа і садок доступні лише для ІТ-спеціалістів. Увесь простір буде відкритий, але наші працівники, мабуть, матимуть якісь переваги.
Ви також говорили, що у кампусі має бути щось знакове, можливо, Музей науки.
Ми б дуже хотіли, щоб ця територія містила щось знакове та цікаве і для львів’ян, і для гостей міста. Умовно, це може бути музей науки, центр експериментів, або ж експозиція колекції старих комп'ютерів. У нас, до речі, є 25-30 екземплярів, які ви ніде більше не побачите. Було б добре їх виставити, щоб люди могли побачити, як розвивалася ІТ-галузь тут у Львові і на чому працювали програмісти у 90-ті. Проте наразі це лише ідеї, стосовно такої знакової туристичної складової кампусу будемо також співпрацювати з містом та громадськістю.
Про повітряний трамвай та дворівневі розв’язки
Вочевидь нове і доволі масштабне будівництво у цьому районі вплине на сучасну інфраструктуру, чи витримає вона?
У генпланах міста існують такі проєкти, як дворівнева розв’язка на Стрийській, Науковій. Можливо це буде каталізатором, підставою для міста – інвестувати в розвиток інфраструктури та долучитись до спільного розв’язання нагальних потреб.
Про який розмір інвестицій йдеться?
На даному етапі це ще неможливо озвучити. Однак мова йде не про десятки мільйонів, радше сотні.
А як щодо часу, коли реально втілити цей проєкт?
Рік піде на документи, конкурси, концепцію на візію, потім архітектурний конкурс, проєктування. Саме будівництво, сподіваюсь, почнеться за півтора-два роки, а сучасні технології дозволяють будувати швидко, коли все погоджено і проєкти готові. За моїми персональними оцінками, такий великий об’єкт реально побудувати за два-три роки. Проте побачимо.
Чи плануєте залишити якусь згадку про те, що було на тій території раніше?
Наші працівники вже жартують про те, що ми пересаджуємо ІТ-фахівців в одиночки. Це місце колишньої виправної колонії не є дуже знаковим. Воно не має якогось тяжкого історичного чи емоційного навантаження. Це радше бараки, виробництво, цехи. Воно дуже нагадує військову частину і казарми. Хоча хтось казав, що є така креативна мережа готелів у стилі СІЗО. Може хтось прийде і таку ідею нам запропонує.
Тож, якщо підсумувати, то у цьому кампусі плануєте школу, садок, університет, житло, офіси, лабораторії…
Так, ще плануємо конференц-зали, готель, заклади харчування. Торговий центр не плануємо, адже тут поруч «Шувар». До речі, наші сусіди мають гарний новий проєкт будівництва спортивного комплексу, арену з виставковим залом. Під час розробки концепції було б добре зібратись з усіма сусідами, з містом, з УКУ, з «Шуваром» і подивитися не лише на розвиток цих 10 гектарів, а загалом цілого району.
У генплані Львова передбачене також проведення трамвайної лінії до автостанції, до вулиці Вернадського. Також десь йшлось про плани зробити пішохідну зону, яка з’єднає Хуторівку через автобусний завод з IT Park і УКУ. Андрій Іванович навіть розповідав про футуристичну ідею повітряних сполучень, повітряного трамваю.
Фантастика.
Насправді нічого у цьому нереального немає. Має бути бажання, терпіння і синергія. Ми закликаємо дивитися не лише концептуально, що буде на тих 10 гектарах, а як ми розбудовуємо цю частину міста. Нас не влаштовує формулювання «прийшов інвестор і має збудувати нам дворівневу розв’язку на Науковій». Стимулювати до вирішення проблем, які назрівають десятками років, – це, напевне, наша роль.
На які подібні кампуси у світі орієнтуєтесь?
Ми дивилися подібні проекти – освітні і бізнесові у Відні, а також аналізували найвідоміші кампуси світу – Google, Apple, тощо.
То ви на такий масштаб орієнтуєтесь?
А чому б ні? Цей синдром меншовартості треба забрати з України. Україна варта кращого, ми це можемо. Маємо нагоду повторити усе найкраще, що вже зробили у світі, але не повторюючи їхніх помилок.
Наприклад, у Європі багато таких кампусів реалізовано, але нині вони стоять абсолютно порожні і не задіяні, і були такими ще до пандемії – неправильне місце, неправильна концепція або змінилась економіка. Ми ж маємо можливість подивитися на досвід, врахувати чужі помилки. Це унікальна можливість, якої не мали ті інвестори. Вони й уявити не могли, що люди в гарні офіси не прийдуть, що їм краще буде працювати з дому.
В Україні є ІТ-кампуси такого типу, як ви плануєте?
Є подібні речі у Києві. Досить велика площа, великий район на території заводу в Києві, де збудували університет, офіси, кампус. Там є також житло, але, що з іншою інфраструктурою, не знаю.
UNIT.City – перший в Україні інноваційний парк, відкритий у Києві 2017 року на території колишнього Київського мотозаводу. Станом на 2020 рік в інноваційному парку налічується 108 компаній-резидентів.
Кампус ERSTE Bank у Відні.
Кампус Віденського економічного університету, серед проектантів якого одне з найвідоміших бюро Захи Хадід.
Як обирали ділянку, чи взагалі були інші варіанти?
Насправді не так багато місця у Львові для такого проєкту. Ще працівники галузі не готові виїжджати за межі міста. Великі офісні центри Google, Apple, Amazon є за містами, там величезні території. У нас ще люди не готові. Це буде наступний крок.
Звісно, ми придивлялись до різних територій. Аукціон на Хуторівці – це було доволі несподівано.
Що цей проєкт дасть місту і галузі?
Він дасть якісний стрибок галузі, а вона на сьогодні показує найкращі темпи розвитку і перспективу. Це є третя галузь із експорту в Україні. Це будуть якісні зміни і для міста, ми на них сподіваємось.
Головне фото – Кампус ERSTE Bank у Відні
Розмовляла Вікторія Савіцька
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.Вибір Твого міста
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює