В Україні з 24 лютого 2022 року оголосили воєнний стан і мобілізацію. По всій країні чоловікам призовного віку роздають повістки, що зобов’язує їх прийти у військкомат для майбутньої військової служби або ж для підтвердження непридатності до неї. Тему мобілізації, повісток та військового обліку тепер часто обговорюють у соціальних мережах та новинах. Тому Tvoemisto.tv в «Темі тижня» запитало юриста Олега Мицика про те, чи законно вручати повістки на вулиці, що варто знати про свої права та обов’язки військовозобов’язаним чоловікам та чому всім тепер важливо впорядкувати свої документи.

Верховна Рада вже кілька разів ухвалювала рішення про продовження воєнного стану та мобілізації. Останній раз – 7 лютого 2023 року. Що змінилося з того часу?

Змінилася ситуація в країні, а ось законодавство радикально не змінилося. 30 грудня 2022 року була ухвалена постанова Кабінету міністрів «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів», але вона радикально нічого не змінила. Я очікував від цього документа значно більше. Адже виникає багато проблем, коли до мене звертаються люди, а я не маю відповіді. Будь ласка, владо, дай врегулювання таке, щоби правник не мусив своєю фантазією заповнювати ті прогалини в правовому полі! Цей документ не дуже відрізняється від попереднього і регулює передусім постановку на облік, обов’язки низки організацій, механізми затвердження зразків документів. А ще він затвердив правила військового обліку призовників, резервістів і військовозобов’язаних, яких на цей облік ставитимуть. Перше, що зауважили журналісти, це те, що з’явилися нові обов’язки в консулятів: тепер вони повинні сприяти поверненню в Україну осіб, які виїхали і перебувають на військовому обліку в консульстві. Відповідно з’явився обов’язок ставати не пізніше тримісячного строку на військовий облік у консульській службі поряд із місцеперебуванням. Це була спроба держави врегулювати питання з огляду на кількість людей, які покинули Україну через масштабні бойові дії. Проте решта обов’язків є простими та зрозумілими. Їх можна звести до семи-десяти днів. Особа, яка змінила місце проживання повинна упродовж семи днів прибути до військкомату. Якщо суттєво змінилися анкетні дані, то також у семиденний строк треба повідомити про це військовому комісаріату.

Узагалі побутує думка, що всі особи повинні були з’явитися у військкомат із моменту введення воєнного стану, але такої вимоги немає в законі. Там написано «за викликом», але ось тут і виникає проблема в тому, що у нас, на жаль, дуже лояльне законодавство, дуже слабка адміністративна відповідальність за це, тому величезна кількість людей, органів державного управління, які відповідали за цю сферу, дозволили собі нехтувати ситуацією, незважаючи на те, що ми перманентно перебували в стані війни з 2014 року. Я дуже здивований, що військові комісаріати не готові були до активної мобілізації. Причиною цього стало те, що в нас одна частина людей проживає не за вказаною адресою, а друга частина імітує це, бо завжди простіше заявити, що я там не живу. Третя частина взагалі не повідомляє нікому, де перебуває, і адміністративна відповідальність за це існує в розмірі від 1700 до 3400 гривень, тобто не настільки радикальна, через яку можна переживати.

Ось про ці речі попрошу розповісти детальніше. Військовий облік і мобілізація – це два паралельні процеси?

Це різні речі. Особа повинна перебувати на військовому обліку незалежно від того, чи розпочалася мобілізація. Тепер особи стають на військовий облік за місцем проживання: відбувається первинна прописка. А далі повинні повідомляти про те, чи вступили до вишу, чи покинули навчання, чи вступили в аспірантуру. Ваш обов’язок – поінформувати, що ви маєте певну відстрочку. Наприклад, якщо народилася дитина, ти маєш право на відстрочку від служби. Тобто ти мусиш безперервно надавати факти військовому комісаріату, щоби там мали інформацію про тебе. Раніше до цього ставилися не надто прискіпливо, адже не було такої гарячої ситуації, як зараз. Люди абсолютно забули про ці свої обов’язки. Наразі всі стикаються з «трешем», бо військові комісаріати вручають повістки для уточнення анкетних даних. Принаймні вони так це називають.

Читайте також: Де і кому вручають повістки на Львівщині

Тобто повістка про уточнення анкетних даних – це питання відновлення військового обліку?

Так. Тому що є багато людей, які змінили місце проживання, як-от переселенці. На старому місці проживання їх не можуть знайти, а на новому «не бачать». Тимчасово переміщені особи стають на облік після реєстрації, коли вже прибули на нове місце. Це записано в правилах військового обліку. Тому дуже багато людей уникали реєстрації, навіть звернення по медичну допомогу, боячись, що їх одразу ж мобілізують. Військкомат мусить володіти інформацією про кожну людину, яка гіпотетично може бути мобілізована чи має право на відстрочку. Це включає будь-які дані про особу: її місцеперебування, освіту, військово-облікову спеціальність або таку спеціальність, що має відношення до місця проходження військової служби. Паралельно – дані про сімейний стан, які включають наявність трьох дітей, бо це дає відстрочку від мобілізації. Дуже часто запитують про те, чому такій людині прийшла повістка. Та просто тому, що військкомат не мав відповідної інформації. Я завжди кажу, що в умовах війни у нас «під воєнкомат» давно мали бути об’єднані всі реєстри навколо демографічного, тобто можливість «бачити» народження дітей, факт смерті, інформацію про каліцтво, інвалідність і таке інше. Це мав би бачити з робочого місця працівник мобілізаційного відділення, щоби контролювати. Не говорячи вже про те, що ця база мала б бути такого обсягу, що за аналогією з іншими галузями нашого життя дозволяла б Міноборони визначати свою потребу в мобілізаційному ресурсі.

Можливо, постановка на військовий облік, уточнення даних може відбуватися й через «Дію»?

Держава воліє надати максимальну кількість електронних послуг, але особи, котрі ухиляються, просто видаляються з «Дії». Проведу аналогію: ще років з десять тому в нас були сотні тисяч виконавчих проваджень зі стягнення аліментів, які фактично не можна було виконати. Люди не працювали, не з’являлися, не уточнювали даних, тому виконавці не могли їх знайти. Були внесені радикальні зміни в законодавство, які виключають можливість володіння зброєю, перетинання кордону. І тоді всі питання вирішилися. Тепер незначна частина таких проваджень залишилася. Тобто виконавча служба отримала доступ, і законодавство негайно врегулювало це питання. Я не вважаю, що військові комісаріати повинні здобути тотальний контроль за суспільством, але в умовах війни мали б отримати доступ. І на тому ж кордоні прикордонник не повинен перевіряти довідку про зняття людини з військового обліку. Він повинен мати доступ до бази Міністерства оборони, а воно, навпаки, до перетинання кордону особами призовного віку. Ці бази мають бути пов’язані між собою. Зараз говорять про те, що ці питання потроху врегульовують. Уже необов’язково в тому ж військкоматі, де лежить твоя паперова особова справа, уточнювати дані, оскільки є доступ до демографічного реєстру в іншому місці. Але запрошення у військкомат стосується передусім наповнення інформацією про військовий облік: особа, сімейний стан, здоров’я. Наступний крок – медична комісія, з допомогою якої контролюють зміни стану здоров’я.  

Щоби зробити це, є два варіанти: піти самому або ж отримати повістку, так?

Отримати повістку і прибути для підтвердження анкетних даних. Є ще третій «трешевий» варіант – до військкомату буквально заводять людей і не вручають повістку. Насправді це відбувається у такий напівзаконний спосіб, коли працівник військкомату забирає документи. Ми повинні розуміти, що є люди, які ухиляються від мобілізації, і законодавством це передбачене.

Що стосується повісток, хто їх може вручати і де саме?

Повернімося до того, що країна воює, а законодавство, на жаль, не підлаштоване під це. Єдиним документом, який регулює порядок вручення повісток, є положення «Про підготовку і проведення призову громадян на строкову військову службу», затверджене ще у 2022 році. Документа, який би регулював порядок вручення повісток під час воєнного стану не існує. Дуже багато різних трактувань. У цьому положенні немає жодного речення про місце, час і спосіб вручення повісток. Наприклад, кажуть – через «Дію». То, напевне, треба внести зміни у це положення, що повістку можна відправляти в такий спосіб. Учасники, приміром, кримінального процесу також завжди залежали від поштових відправлень. Але з останнього часу почали активно надсилати повідомлення електронною поштою. Порядних учасників процесу це цілком влаштовує. Ці речі не є такими, що тягнуть за собою адміністративну відповідальність, але не виключають можливості комунікації з людиною. Натомість я читаю, що якщо тобі заповнили повістку з помилкою в твоєму прізвищі, то ти не зобов’язаний з’являтися. Ні, ти зобов'язаний, але ти не нестимеш адміністративну відповідальність за те, що не з’явився. Відчуваєте різницю? Якщо тебе оповістили, то це твій обов’язок. Тобто спосіб вручення повісток може бути широко застосований, але він має бути таким, що не суперечить правам людини, моральним аспектом. Недавно чув, що повістки навіть у церкві вручають або ж під час похоронної процесі. Ну, це взагалі речі неприйнятні, я категорично проти цього. Вже дійшло до того, що роботодавці не хочуть офіційно оформляти трудові відносини, бо зобов’язані негайно повідомити про всіх своїх працівників військкомат, який одразу ж вручає їм повістки. Скоро дійдемо до того, що податки сплачувати ніхто не буде.

Читайте також: «Вручення повістки не означає мобілізацію». Резніков пояснив, як відбувається призов військовозобов’язаних

А ось повідомлення у телеграм-каналах. Люди на них постійно наштовхуються. Щоправда, серед них є багато таких, які працюють спеціально для того, щоби створити ситуацію цілковитого нерозуміння. Одне з таких повідомлень я сам бачив. Воно вже розраховане на Польщу. В російських ЗМІ писали про мобілізацію у Польщі. Тобто ці канали також треба фільтрувати?

Вручення повістки у громадському місці до початку робочого дня є таким, що не суперечить законодавству. Цим користуються різні роз’яснювачі прав: якщо повістку з печаткою та підписом воєнкома, але з порожнім місцем, де має бути твоє прізвище і підпис, заповнюють у твоїй присутності, то вона підроблена. Хочу запевнити, що в нормативних документах такої заборони немає. Що заважає Міністерству оборони виготовити нормативний документ, у якому були б вказані десять пунктів, де дозволено вручати повістки, і позбавити людей можливості спеціально отримувати інформацію, яка не є достовірною?! Ви ж розумієте, той, хто хоче знайти документальне обґрунтування своєму бажанню ухилитися від служби, той його шукатиме. Здебільшого накладають кліше одних працівників на других. Думають, що працівники військкомату мають поводитися як поліцейські. Ефективного шляху захисту від вручення повістки на вуличній зупинці не існує. Я навмисне переглядав Державний реєстр судових рішень, щоб зрозуміти, чи оскаржуються такі дії. Єдине, що є, це процеси непроведення військово-лікарської комісії та призов у зв’язку з цими порушеннями. Судова практика не на користь таких позовів. Але це окрема історія. Тому це питання повинно бути врегульоване державою. Новий нормативний документ про порядок вручення повісток, який би чітко регламентував це, зараз на часі.

Стосовно тих, що можуть вручати повістки, теж виникає питання. У цьому ж положенні  «Про підготовку і проведення призову громадян на строкову військову службу» сказано, що вручення відбувається через органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від форм власності. Також можуть вручати безпосередньо працівники районних військових комісаріатів. Тобто коло дуже широке. Вручення повісток військовими поза межами комісаріатів прямо не суперечить цьому положенню. Скажемо так, це керівний документ, тупий та неясний, і цим користується що одна, що друга сторони. Через це важливе додаткове регулювання.

Люди хвилюються, бо натрапляють на повідомлення з дуже дивними порадами. Як почуватися впевнено у таких випадках? Що треба мати? Як на мене, найкраще дослухатися до порад юриста, зрозуміти, які в тебе є і для чого підстави, мати при собі документи і знати, про що говорити з людиною. 

Обізнаний – озброєний. Як я будую розмову, коли проводжу консультацію з питань мобілізації: спочатку ми розбираємо, чи є в людини варіант відстрочки. Припустимо, що більшість людей розуміють необхідність захищати Батьківщину і не бажають ухилятися від цього обов’язку, але ж мають право на відстрочку. Ці відстрочки описані в законодавстві, дуже чіткий перелік. У нас дуже лояльне законодавство. По-перше, щоб усі розуміли, здоров’я – це неважливо. В нас практично всі підпадають під мобілізацію за станом здоров’я. Навіть обмежено придатним знайдеться місце служби. До речі, військкомати тепер не всіх забирають. По-друге, є дуже великий «нахил» на військово-облікові спеціальності. Шукають людей фізично сильних. По-третє, сімейне становище: особи, які мають трьох і більше дітей, осіб з інвалідністю. Дружину-інваліда ІІІ групи, батьків- інвалідів ІІ групи, інших осіб І групи інвалідності. Тож нема чого говорити при вході у військкомат, що ти хворий, якщо не маєш відповідних медичних документів. У військкоматі є хірург і терапевт, які з’ясують первинну підставу. Якщо людина показує нову томограму, що в неї незагоєний перелом чи щойно зроблена операція, то її скеровують на лікування або ж дають відстрочку. З приводу медичних документів я кожній людині рекомендую актуалізувати. Якщо ти падав у дитинстві з коня і в тебе були наслідки падіння, то, будь ласка, зроби рентген, томографію хребта, подбай про нові документи на підтвердження цього. Не розказуй у військкоматі, що в тебе «цукор» підвищений, а прийди з довідкою про це. Багато людей приходять до адвоката, не розуміючи, що він не буде розбиратися, чи слабка, чи помірна в тебе ерозія шлунка, мають бути зрозумілі, читабельні медичні документи. Свідомі люди мають нові документи, знають усе про свою хворобу та можливу відстрочку і готові до розмови у військкоматі. Тому не полінуйтеся, зберіть і заламінуйте всі документи, які дають вам право на відстрочку за станом здоров’я або сімейним станом! Право на відстрочку має батько, у якого є дитина від попереднього шлюбу, але якщо він утримує її. А буває, що приходять чоловіки, приносять третє свідоцтво про народження дитини, маючи при цьому заборгованість із виплати аліментів. Це ж можуть перевірити у військкоматі. Тобто потрібно належно виконувати свої батьківські обов’язки і мати документи про те, що берете участь у вихованні своєї дитини, сплачуєте аліменти.

Цікаво, на скільки збільшилася сплата аліментів у цих умовах?

Вони всі одразу поспішають ліквідовувати заборгованість. Перше, про що я запитую під час телефонної розмови, чи маєте трьох дітей від одного шлюбу і чи сплачуєте аліменти. Якщо людина має заборгованість, то раджу її погасити. Це так дивно, що люди навіть не задумуються, що їхні права та обов’язки тісно пов’язані… Тепер поговорімо про інше сімейне становище: не дивляться на те, чи діти усиновлені, чи рідні, бо держава розуміє, що хтось у родині мусить їх утримувати. До речі, наше законодавство незбалансоване – не є однаковим для мобілізованих осіб та для осіб, які служать. Для прикладу, батько, який усиновив дитину, має право на відстрочку від мобілізації. А військовослужбовець, який теж усиновив дитину, має право на окоп. Чому так? Особа, яка має трьох дітей, може отримати відстрочку, але якщо вона не вступила перед тим на військову службу, бо тоді звільнитися не можна. Однак це вже виправили у законодавстві, бо виникало багато нюансів. Та чомусь мобілізовані мають більше прав, аніж кадрові військовослужбовці.

Читайте також: Центр протидії дезінформації спростував фейки про вручення повісток

Інше питання, коли дружина або мама мають інвалідність ІІ групи. Що посвідчує інвалідність? У державних органах кажуть, що потрібне тільки оформлене посвідчення інваліда. Хочу сказати, що в нас занадто лояльне законодавство щодо тих осіб, які доглядають людей з інвалідністю. В мене таке відчуття, що скоро відбудуться зміни в законодавстві, адже дуже багато осіб мають право на відстрочку.

Що робити людям, які вважають, що їхні права порушили? Напевне, найкраще залагодити справи заздалегідь, щоби не бути заскоченим зненацька. Тоді ситуація може виглядати зовсім по-іншому.

Щоби не бути заскоченим, по-перше, треба розібратися, чи маєш ти ефективний спосіб захисту. Не варто починати суперечку, коли немає належного захисту і вирішення. Коли призвали очевидно хвору людину або таку, що має абсолютне право на відстрочку через сімейний стан, то варто сперечатися і списувати папір. Тому що ця проблема одразу лягає на плечі армії. Розумієте, хвора людина не може цілий день перебувати у важкому бронежилеті. А що роблять у військкоматі? Нічого не пояснюють при збиранні анкетних даних. Піти зі служби значно важче, аніж отримати відстрочку. Тому треба бути підготовленим, знати свої права. Остання дуже важлива річ – це врегулювати всі свої питання перед тим, як піти на фронт, зокрема сімейні та майнові. Адже потім буде пізно бити на сполох. У цивілізованому світі всі наперед думають про заповіт. Перед тим, як іти воювати, вирішіть і це питання, захистіть свою родину. Це не вказує на те, що ти готуєшся до загибелі, це правило хорошого тону стосовно твоїх близьких.

Багато знайомих пишуть із фронту, що це та річ, про яку вони ніколи не думали, а тепер зрозуміли, що це варто було зробити, і не лише через якийсь символізм…

Так, до речі, повідомте дружину про місце зберігання ваших документів. Адже хтось тут, на місці, повинен орієнтуватися в усіх ваших справах. Війна – це біда, інколи люди через тиждень можуть загинути. Дуже багато українців не звикли тримати юридичні справи в порядку, і проблеми виникають, коли вони вже воюють.

Розмовляв Сергій Смірнов

Текст Наталії Вареник

Фото Івана Станіславського, Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.