Найголовніший висновок після понад піврічної боротьби з раком, за словами Христини Мельник, – це те, що не можна опускати руки та слід завжди вірити в краще.

4 лютого у всьому світі відзначають День боротьби проти раку. Рак молочної залози – одне з найбільш поширених жіночих онкологічних захворювань. За статистикою, воно виникає у кожної десятої жінки. Однак з ним можна і треба боротися. Tvoemisto.tv на прикладі львівської вчительки Христини Мельник розповідає про те, чому важливо вчасно піти до лікаря, як пережити складний період у житті та не опустити руки у боротьбі з недугою.

Дивний сигнал

Львів’янка Христина Мельник працює вчителькою англійської мови у початковій «Школі радості». Робота, за її словами, є невід’ємною частиною життя, однак у грудні 2017 року довелося зробити паузу через діагноз – рак молочної залози. Хворобу вона почала підозрювати сама, коли ставало боляче під час фізичних навантаженнях і не тільки.

«Я звернула увагу, що, як сідаю за стіл чи парту в класі, відчуваю біль в грудях зліва. Якось проводила урок і мене починало підколювати… Спочатку все жартувала з колегами, що то мене серце хапає чи то мені пора на пенсію (сміється). Та потім вже і вдома під час прибирання теж почала відчувати біль», – каже вона.

Христина Мельник (четверта ліворуч) із колегами

Так минуло два тижні, допоки сестра не порекомендувала зробити мамографію і проконсультуватися з фахівцем. Очевидно, що біль нізвідки не взявся.

«Лікар у клініці, де я проходила обстеження, був шокований, однак не говорив нічого конкретно, поки не було остаточного діагнозу. Наступного дня я знайшла мамолога, той подивився знімки, на яких було багато малих і одне більше утворення у моїх грудях. Певно, те більше й боліло. Але, що цікаво, це й підтверджують лікарі – зазвичай, коли є рак, то нічого не болить. А я ніби як отримала якийсь сигнал», – розповідає жінка.

Після операції все тільки почалося

Після обстеження у мамолога Христина Мельник здала аналіз на ракові клітини. Зізнається, що намагалася бути спокійною, хоча вже розуміла, що з нею.

«Кілька років до цього померла від раку моя мама. Ми в сім’ї їй не казали про діагноз, але вона сама вичитувала ці лікарські почерки. Я ж побачила латинські літери СА і 50 ++ та все зрозуміла. Лікар теж жахнувся, бо не очікував на такий розвиток подій. Це був рак першої стадії. Тоді його порада була видаляти частину грудей, бо утворень було кілька. Місцево це робити складно, адже вони можуть піти далі», – додає Христина.

Читайте також: Вберегтися від раку шийки матки. Що насправді може допомогти

Удома жінка розповіла про складну операцію чоловікові і, зізнається, якби не його безперечна підтримка, було б набагато гірше. Подружжя вирішило, що слід робити ту операцію, яка дасть максимальні гарантії на позитивний результат.

Христина Мельник хотіла пережити операцію якомога швидше, та її призначили аж на 29 січня. Тоді жінці видалили ліву грудь.

«По житті я – сильна, зібрана, але очікування дуже «поїдає» людину зсередини, тому я хотіла, щоби все скоріше закінчилося. Та після операції тільки все почалося. Лікар сказав, що потрібна хімія, при чому найсильніша, і шість циклів», – каже вона.

Дзвонила всім у телефонній книзі

Після курсів хіміотерапії Христина Мельник відходила дуже довго, часом не могла їсти по кілька днів, а потім і спати. Чоловік взяв на себе всі хатні обов’язки й продовжував працювати. А дітки, яким тоді було 2 і 4 роки, теж зайвий раз не турбували. Та всі знайомі, продовжує Христина, дивувалися, що аж до шостої процедури у неї не випадало волосся.

«Здебільшого, в усіх після 1-2 хімії волосся вилазить, а я дотягнула аж до останньої (сміється). Пам’ятаю, через два дні після шостої хімії зайшла в душ і з голови змивала вже волосся цілими пасмами. До цього була готова від початку: підстриглася, наділа хустку і мріяла, що на тій хімії закінчимо», – додає вона.

Однак тип раку, який діагностували в Христини, був доволі агресивним, тому лікарі радили ще й приймати препарат «Герцептин». На той час, за її словами, такого не було в лікарнях, а одна ампула коштувала приблизно 45 тисяч гривень.

«Я дістала шок, але рівно на пів дня. Потім взяла телефон і почала дзвонити всім по порядку, хто був в телефонній книзі. На щастя, у мене велика родина, і ми підтримуємо добрі зв’язки. У школі з колегами теж хороші стосунки. До речі, на третій день після операції до мене прийшло 15 відвідувачів (сміється). Правду кажуть: не май сто кіп у полі, а май друзів доволі. Усі вони й допомогли мені фінансово», – розповідає пані Христина.

Про висновки і повернення до щасливого життя

У вересні 2018 року жінка вже вийшла на роботу, щотримісяці обстежується і, каже, нині почуває себе прекрасно.

«Я дуже звикла бути в постійному русі, довга пауза вибиває з колії. Та по житті я завжди була оптимісткою і ця недуга не забрала в мене життєрадісність», – каже вона.

Найголовніший висновок після понад піврічної боротьби з раком, за словами Христини Мельник, – це те, що не можна опускати руки та завжди слід вірити в краще.

«Навіть коли ми свідомо розуміємо, що хвороба на пізніх стадіях і шансів на порятунок мало, вірити в дива треба. Вони трапляються. І ще я зрозуміла, скільки всього маю в житті, скільки мені дарує Бог. Правда, що все пізнається в порівнянні, раніше я багато не помічала», – зізнається вона.

Читайте також: Мода може вберегти від раку. Де на Львівщині найчастіше хворіють та що нового в лікуванні

А ще, додає Христина Мельник, змінилося її ставлення до тих людей, які потребують допомоги. Раніше вона не дуже звертала увагу на оголошення у фейсбуці чи на телебаченні, де просять фінансової підтримки для людей зі складними діагнозами. Якщо допомагала, то здебільшого близьким, кого знала. Нині намагається не проходити повз жодну біду.

Нагадаємо, що, традиційно, жовтень вважається місяцем боротьби з раком молочної залози. За даними онкологів, 95% жінок, у яких виявили рак грудної залози на ранній стадії, мають шанс одужати. Однак, якщо онкологію виявили на другій стадії, шанси вилікуватися має 80% жінок, на третій стадії одужує тільки 50% пацієнток.

Безкоштовне обстеження на рак у Львові проводять за попереднім записом та скерування сімейного лікаря, лікаря-гінеколога жіночої консультації або уролога, бо чоловіки теж хворіють на рак молочної залози. Детальніше контакти та адреси клінік можна переглянути за посиланням.

Ольга Коваль

Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.