
Фото: Unsplash
Дзвонила всім підряд у телефонній книзі. Як львівська вчителька поборола рак
4 лютого у всьому світі відзначають День боротьби проти раку. Рак молочної залози – одне з найбільш поширених жіночих онкологічних захворювань. За статистикою, воно виникає у кожної десятої жінки. Однак з ним можна і треба боротися. Tvoemisto.tv на прикладі львівської вчительки Христини Мельник розповідає про те, чому важливо вчасно піти до лікаря, як пережити складний період у житті та не опустити руки у боротьбі з недугою.
Дивний сигнал
Львів’янка Христина Мельник працює вчителькою англійської мови у початковій «Школі радості». Робота, за її словами, є невід’ємною частиною життя, однак у грудні 2017 року довелося зробити паузу через діагноз – рак молочної залози. Хворобу вона почала підозрювати сама, коли ставало боляче під час фізичних навантаженнях і не тільки.
«Я звернула увагу, що, як сідаю за стіл чи парту в класі, відчуваю біль в грудях зліва. Якось проводила урок і мене починало підколювати… Спочатку все жартувала з колегами, що то мене серце хапає чи то мені пора на пенсію (сміється). Та потім вже і вдома під час прибирання теж почала відчувати біль», – каже вона.
Христина Мельник (четверта ліворуч) із колегами
Так минуло два тижні, допоки сестра не порекомендувала зробити мамографію і проконсультуватися з фахівцем. Очевидно, що біль нізвідки не взявся.
«Лікар у клініці, де я проходила обстеження, був шокований, однак не говорив нічого конкретно, поки не було остаточного діагнозу. Наступного дня я знайшла мамолога, той подивився знімки, на яких було багато малих і одне більше утворення у моїх грудях. Певно, те більше й боліло. Але, що цікаво, це й підтверджують лікарі – зазвичай, коли є рак, то нічого не болить. А я ніби як отримала якийсь сигнал», – розповідає жінка.
Після операції все тільки почалося
Після обстеження у мамолога Христина Мельник здала аналіз на ракові клітини. Зізнається, що намагалася бути спокійною, хоча вже розуміла, що з нею.
«Кілька років до цього померла від раку моя мама. Ми в сім’ї їй не казали про діагноз, але вона сама вичитувала ці лікарські почерки. Я ж побачила латинські літери СА і 50 ++ та все зрозуміла. Лікар теж жахнувся, бо не очікував на такий розвиток подій. Це був рак першої стадії. Тоді його порада була видаляти частину грудей, бо утворень було кілька. Місцево це робити складно, адже вони можуть піти далі», – додає Христина.
Читайте також: Вберегтися від раку шийки матки. Що насправді може допомогти
Удома жінка розповіла про складну операцію чоловікові і, зізнається, якби не його безперечна підтримка, було б набагато гірше. Подружжя вирішило, що слід робити ту операцію, яка дасть максимальні гарантії на позитивний результат.
Христина Мельник хотіла пережити операцію якомога швидше, та її призначили аж на 29 січня. Тоді жінці видалили ліву грудь.
«По житті я – сильна, зібрана, але очікування дуже «поїдає» людину зсередини, тому я хотіла, щоби все скоріше закінчилося. Та після операції тільки все почалося. Лікар сказав, що потрібна хімія, при чому найсильніша, і шість циклів», – каже вона.
Дзвонила всім у телефонній книзі
Після курсів хіміотерапії Христина Мельник відходила дуже довго, часом не могла їсти по кілька днів, а потім і спати. Чоловік взяв на себе всі хатні обов’язки й продовжував працювати. А дітки, яким тоді було 2 і 4 роки, теж зайвий раз не турбували. Та всі знайомі, продовжує Христина, дивувалися, що аж до шостої процедури у неї не випадало волосся.
«Здебільшого, в усіх після 1-2 хімії волосся вилазить, а я дотягнула аж до останньої (сміється). Пам’ятаю, через два дні після шостої хімії зайшла в душ і з голови змивала вже волосся цілими пасмами. До цього була готова від початку: підстриглася, наділа хустку і мріяла, що на тій хімії закінчимо», – додає вона.
Однак тип раку, який діагностували в Христини, був доволі агресивним, тому лікарі радили ще й приймати препарат «Герцептин». На той час, за її словами, такого не було в лікарнях, а одна ампула коштувала приблизно 45 тисяч гривень.
«Я дістала шок, але рівно на пів дня. Потім взяла телефон і почала дзвонити всім по порядку, хто був в телефонній книзі. На щастя, у мене велика родина, і ми підтримуємо добрі зв’язки. У школі з колегами теж хороші стосунки. До речі, на третій день після операції до мене прийшло 15 відвідувачів (сміється). Правду кажуть: не май сто кіп у полі, а май друзів доволі. Усі вони й допомогли мені фінансово», – розповідає пані Христина.
Про висновки і повернення до щасливого життя
У вересні 2018 року жінка вже вийшла на роботу, щотримісяці обстежується і, каже, нині почуває себе прекрасно.
«Я дуже звикла бути в постійному русі, довга пауза вибиває з колії. Та по житті я завжди була оптимісткою і ця недуга не забрала в мене життєрадісність», – каже вона.
Найголовніший висновок після понад піврічної боротьби з раком, за словами Христини Мельник, – це те, що не можна опускати руки та завжди слід вірити в краще.
«Навіть коли ми свідомо розуміємо, що хвороба на пізніх стадіях і шансів на порятунок мало, вірити в дива треба. Вони трапляються. І ще я зрозуміла, скільки всього маю в житті, скільки мені дарує Бог. Правда, що все пізнається в порівнянні, раніше я багато не помічала», – зізнається вона.
Читайте також: Мода може вберегти від раку. Де на Львівщині найчастіше хворіють та що нового в лікуванні
А ще, додає Христина Мельник, змінилося її ставлення до тих людей, які потребують допомоги. Раніше вона не дуже звертала увагу на оголошення у фейсбуці чи на телебаченні, де просять фінансової підтримки для людей зі складними діагнозами. Якщо допомагала, то здебільшого близьким, кого знала. Нині намагається не проходити повз жодну біду.
Нагадаємо, що, традиційно, жовтень вважається місяцем боротьби з раком молочної залози. За даними онкологів, 95% жінок, у яких виявили рак грудної залози на ранній стадії, мають шанс одужати. Однак, якщо онкологію виявили на другій стадії, шанси вилікуватися має 80% жінок, на третій стадії одужує тільки 50% пацієнток.
Безкоштовне обстеження на рак у Львові проводять за попереднім записом та скерування сімейного лікаря, лікаря-гінеколога жіночої консультації або уролога, бо чоловіки теж хворіють на рак молочної залози. Детальніше контакти та адреси клінік можна переглянути за посиланням.
Ольга Коваль
Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією