
Фото: Unsplash
Як-як тебе звуть? Історії львів'ян з незвичними іменами
Вибір імені для дитини – нелегке рішення. Деякі батьки потрапляють під вплив модних тенденцій і обирають ім’я зі списку найпопулярніших. Інші ж вірять, що імена наділяють людину певними рисами, тому називають дитину на честь когось. Для когось важливим є милозвучність, а хтось віддає перевагу оригінальним й незвичним варіантам.
Захопились югославським актором
Світозар розповідає, що його батьки дивились югославський фільм (коли ще була така країна) і їх вразило, як звали актора. Тож вирішили назвати так сина.
«Я не знаю прізвища того актора, навіть не пробував дізнатись. Ну а ще це старослов’янське ім’я. Воно не було тоді поширене на наших теренах, але траплялось», – каже Світозар.
Світозар
У ранньому дитинстві, розповідає він, друзі не задавали жодних запитань, а от у школі вже розпитували. А вчителі часто неправильно читали ім’я у класному журналі.
«Одного разу навіть прочитали як Опанас. Не знаю, як так. Увесь клас реготав. У ранніх шкільних роках ім’я мені насправді сильно дошкуляло і я не раз сварився удома – чому мене так назвали, чому не можна було назвати звичайним іменем, щоб не мати того клопоту», – згадує Світозар.
А от вже у підлітковому віці він зрозумів, що незвичне ім’я дуже допомагає, наприклад, у знайомстві з дівчатами.
«Коли ми, троє-четверо хлопців, підходили знайомитись із групою дівчат, то навіть якщо вони не запам’ятовували моє ім’я, то пам’ятали про хлопця з дивним іменем – одразу була козирна карта. Це був приємний бонус», – сміється Світозар.
Читайте також: Як львів'яни називають дітей у 2020 році. Топ найпопулярніших імен
Він розповідає, що досить часто стаються казуси на кордоні із митниками або прикордонниками. Прізвище чоловіка – Зівер, тому його перепитують, де ж, власне, ім’я, а де – прізвище.
«А по-батькові у мене – Ігорович. То люди питають, чому так просто. Кажу, перепрошую, але не хрестив я свого тата», – жартує чоловік.
Водночас за кордоном, розповідає Світозар, у нього не виникає жодних клопотів через ім’я. Навпаки, каже, там простіше, адже у Західній Європі (Світозар жив у Польщі, Італії та у Великій Британії) звикли до людей з різних кінців світу із дуже різними іменами, тож Світозар для них – не найважче для вимови. Окрім того, чоловік не проти, коли його називають просто Світ.
Світозар був серед захисників Донецького аеропорту, воював на Сході України із російськими агресорами, також він – волонтер і засновник ГО «Піклуюсь». Працює зараз водієм-далекобійником.
Золотко
Ауріка народилась у Львові, але її тато – молдованин, і на його батьківщині це ім’я дуже поширене.
«У дитячому віці я не дуже любила своє ім’я. Мені хотілось бути як усі, не виділятись. Хотілось, щоб мене звали Настя чи Ліза – якось простіше, тому що не всі одразу могли вимовити моє ім’я, часто плутали, переставляли букви, що для кожної людини, особливо дитини, є образливо», – розповідає Ауріка.
Жінка пригадує тепер вже кумедний випадок із дитинства:
«Я народилась у 1972 році. Якраз того року випустили пральну машинку, яку назвали «Ауріка-72». Був період, коли деякі мої однокласники дражнили мене «пральною машинкою».
Вона каже, що це було образливо, але жодних психологічних травм у неї не було, адже загалом її завжди любили в колективі, у школі вона була лідером. Такі моменти були радше смішними, каже Ауріка. У юності, розповідає вона, навпаки хотілось вирізнятись, і ім’я тут допомагало. До слова, Ауріка перекладається на українську як «золотко».
«І я для багатьох стала таким золотком», – каже жінка.
Ауріка
Коли Ауріка виросла, то обрала професію журналістки. І тут незвичне ім’я стало в нагоді, адже коли телефонувала до когось, то її ніколи не перепитували, яка це Ауріка, розуміли одразу. І тепер під час знайомства жінку запам’ятовують миттєво.
«Були кумедні моменти, особливо в юності, коли люди не могли запам’ятати моє ім’я і робили це за формулою з мультика про Чебурашку. Скорочено мене багато хто називає Ріка, то запам’ятовували як Ріккі-Тіккі-Таві. Ще асоціювали з Аурікою Ротару, молодшою сестрою Софії Ротару», – розповідає вона.
Сьогодні ж, говорить Ауріка, вона дуже задоволена своїм іменем і відчуває себе «золотком». Жінка додає, що у Львові є ще щонайменше дві Ауріки.
Тричі перепитують, як звуть
Ім’я Юхим хлопцеві дав батько, тому що воно йому дуже подобалося. Тоді чоловік не замислювався, що дає синові незвичне ім’я. Сьогодні ж Юхим – це щось нетипове. Під час знайомства люди щонайменше тричі перепитують хлопця, чи правильно вони почули його ім’я. Після цього цікавляться, чи з України він, як звучить скорочена форма та як звуть його батьків.
Юхим
Зі слів хлопця, окрім себе, він Юхимів особисто ще не зустрічав, але впевнений, що такі є. Також хлопець додає, що іноді стикається з неправильними написанням і вимовою свого імені. Він вважає це дивним, оскільки ім’я Юхим є досить простим.
Читайте також: Які імена стали найпопулярнішими на Львівщині у 2019 році. Перелік
«Через своє хобі я неодноразово потрапляв на телебачення, у газетах писали про мене. Так от, з восьми разів тільки у двічі журналісти правильно почули і вказали моє ім’я, часто я був Юстимом або ж Устимом», – розповідає Юхим.
Хобі Юхима таке ж незвичне, як і його ім’я: хлопець бере участь у перегонах крихітних автомобілів на радіоуправлінні.
Люди одразу ставляться приязно
Квітку так назвали, тому що вона народилася на квітну (вербну) неділю. Батьки не вагалися над вибором імені для доньки. Дівчина переконана, що таке ім’я їй ідеально підходить. Багато хто думав, що «Квітка» – це нікнейм дівчини, а повне ім’я – Квітослава, але ж ні – у її паспорті написано Квітка. Попри те, що в дитинстві однолітки вигадували усілякі клички, Квітка ніколи не задумувалась над зміною імені.
«Квітка – це щось творче, незвичне, пов’язане з природою і, як на мене, ці характеристики описують мене і як особистість», – говорить вона.
Квітка
Нові знайомі завжди позитивно реагують, коли чують ім’я дівчини, одразу приязно ставляться до неї, із щирим зацікавленням хочуть дізнатися передісторію, чому ж саме таким іменем батьки назвали свою дочку.
«Дуже часто чую компліменти в його сторону (імені – ред.) при знайомстві чи, наприклад, на пошті», – каже дівчина.
Читайте також: Діонісій і Тіана. Якими рідковживаними іменами називали дітей на Львівщині у 2019 році
Квітка має пристрасть до фотографії. Навчається та працює за спеціальністю психологія. Каже, що вірить у те, що імена наділяють кожного з нас певними рисами.
Олеслав
«Батько знайшов ім’я у каталозі імен, які давали дітям ще до хрещення Русі», – розповідає хлопець Олеслав.
За словами Олеслава, йому приємно усвідомлювати, що він носить рідкісне ім’я. Додає, що ще ніколи не зустрічав чоловіків зі схожим. Під час нових знайомств люди через схожість звучання думають, що хлопця звати Владислав, рідше – Болеслав. Зазвичай неодноразово перепитують точність вимови, але Олеслава це не дратує. Коли співрозмовник розуміє, як правильно звучить його ім’я, із зацікавленістю починає розпитувати про значення, походження та як Олеслав його отримав.
«Олеслав – славний ласкою, коханням. Це слов’янське ім’я», – пояснює хлопець.
Олеслав
Він також говорить, що таке нетипове ім’я має свої позитивні сторони: у компанії нових людей його постать завжди привертає більше уваги.
Ольга Осіпова
Олександра Бодняк
Фото надані героями, головне зображення: Unsplash
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- Чому у Львові та Києві закривають ресторани та про мордобої рестораторів
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах