
Фото: TASS
«Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
«Нашим хлопцям, які безпосередньо їздили за кордон та перевозили для військових автомобілі, наприклад Святославу Літинському, Назару Островському, відмовили у дозволі. І це досить дивно, адже погоджують у «ручному» режимі. Я підозрюю, що є випадки, коли люди виїжджали за кордон і не поверталися. Але все-таки вважаю, що мали би бути певні свободи в цьому випадку. Чиновник мав би придивлятися до своїх остаточних рішень. Особливо, якщо волонтер вже два-три рази отримував цей дозвіл», – говорить про проблему підприємець Роман Зафійовський.
Читайте також: Проблема із розкраданням гуманітарки існує досі, бо нікого не покарали
За його словами, від початку червня охочим поновити дозвіл чи отримати новий стало складніше, оскільки чимало заявок не погоджують. Тож частина підприємців, зокрема тих водіїв, які перевозять автомобілі для військових, не можуть скористатися програмою «Шлях».
Таку ситуацію він називає дивною, адже система фіксує усіх, хто виїхав з країни та коли повернувся, в тому числі волонтерів, які виїжджають та повертаються вже з придбаними за кордоном автівками.
Що таке система «Шлях» та як вона працює
Система «Шлях», з допомогою якої водії призовного віку можуть перетинати кордон, якщо вони перевозять гуманітарну допомогу або медичні вантажі, запрацювала в Україні 17 березня цього року. Для того, аби водій-волонтер міг виїхати за межі країни, він повинен надати лист-обгрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів від військових чи правоохоронних органів, військових адміністрацій, медзакладів або відправників/отримувачів гуманітарної допомоги. У свою чергу, відповідні звернення подаються до Мінінфраструктури або до обласних військових адмінстрацій, після чого дані водіїв внесуть у систему та погоджуватимуть у Держприкордонслужбі. Такий дозвіл на перебування за кордоном надається не більше ніж на 30 днів.
Також зробити заявку на перетин кордону для осіб віком 18-60 років в кабінеті системи «Шлях» можуть перевізники, які мають ліцензії на міжнародні перевезення, за умови, що вага транспортного засобу, який йому належить, не менше 3500 кг. Відтак, якщо це вантажівка, перетинати кордон на ній може лише один водій, якщо ж пасажирський транспортний засіб, наприклад автобус, тоді дозвіл отримують двоє водіїв. Перебувати безперервно за кордоном такі особи можуть не більше 45 днів.
Читайте також: На Львівщині розслідують 16 справ, пов'язаних з гуманітарною допомогою
Слід зазначити, що у разі неповернення на територію України у вказаний термін, «Укртрансбезпека» може припинити доступ ліцензіата, тобто перевізника до Єдиного комплексу інформаційних систем на три місяці.
Також, якщо перевізники – як ліцензовані, так і волонтери – не підтверджують мету поїздки, Держприкордонслужба України може відмовити їм у перетині кордону.
Чому стало важко отримати/поновити дозволи у «Шляху»
Нещодавно у Львові затримали голову громадської організації, який допомагав чоловікам призовного віку незаконно виїхати за кордон. За даними правоохоронців, львів’янин оформив посвідчення волонтера громадської організації для військовозобов’язаного чоловіка і включив його до бази даних системи «Шлях», за що одержав 700 доларів.
У Львівській обласній прокуратурі повідомляють, що від початку введення воєнного стану прокурори відкрили десятки проваджень щодо ухилення від мобілізації, надання хабарів прикордонникам за перетин кордону та організації схем незаконного переправлення через кордон. Власне, найбільшу частку порушень становить остання категорія.
Йдеться, зокрема, про так званих організаторів схем, які виготовляють документи, вносять відомості у систему «Шлях» і перевозять на автомобілі через кордон, представляють як волонтера певної громадської організації, готуючи фіктивні документи про непридатність до військової служби. Хабарі за таку «допомогу», за даними обласної прокуратури, сягають від 2 до 20 тисяч доларів.
Читайте також: Як водії призовного віку, що перевозять гуманітарку, можуть перетнути кордон. Пояснення
Те, що в останні кілька тижнів ЛОВА погоджує менше заявок на реєстрацію в системі «Шлях», пов’язано з виявленими зловживаннями та значною кількістю тих, хто не повернувся в Україну, погоджується волонтер, громадський активіст та юрист Святослав Літинський.
Він каже, що цілком підтримує запобігання незаконному перетину кордону та відкриття кримінальних проваджень, проте таке запобіжне регулювання вважає надмірним, бо варто чітко ловити і карати саме тих, хто винен.
Крім того, львів’янин пояснює нинішню ситуацію з неналежним керуванням процесами в обласній військовій адміністрації. Йому якраз після двох отриманих дозволів втретє його не поновили.
«Оскільки говоримо не про початок запуску цієї системи, а про продовження її роботи, то мають бути певні критерії. Якщо людина три рази виїхала-в’їхала, і за ці три рази привезла три автомобілі, та організувала купівлю ще інших авто, про що на її ім’я є акти отримання від військової частини, напевно, таким людям слід автоматично продовжувати, навіть висилати їм листа з подякою за те, що привезли 200 автівок», – вважає Святослав Літинський.
Активіст зауважує, що кожного разу треба подати декларацію про ввезення авто як гуманітарної допомоги, потім передають акт від військової частини. Це, у свою чергу, свідчить підтвердженням мети перетину кордону.
Щодня є більше 100 звернень щодо виїзду за кордон
У коментарі Tvoemisto.tv заступник голови Львівської ОВА Юрій Бучко пояснює, що насправді зменшилася кількість гуманітарної допомоги, а кількість запитів і дозволів на виїзд залишилася на тому ж рівні, що у попередні місяці.
«Кожного дня у нас є більше 100 листів-звернень щодо виїзду за межі держави, і в кожному зверненні від 5 та більше людей. Погоджуємо в день для 150-200 людей, а заявок є, напевно, на тисячу осіб. Якщо ми будемо дозволяти виїжджати тисячі охочих, то упродовж місяця вивеземо всю Львівську область», – запевняє Бучко.
Читайте також: Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
Дозволи на виїзд з допомогою системи «Шлях» погоджує спеціальна комісія у ЛОВА, до складу якої входять представники обласної військової адміністрації, Держприкордонслужби, СБУ, Нацполіції. На розгляд подається необхідний пакет документів від громадської організації, і комісія за наявності обгрунтування включає особу в наказ, який підписує голова ОВА.
«Ті волонтери, які їздили за кордон та привозили допомогу, повинні надати підтверджуючі документи, що вони справді це робили. Це може бути декларація або лист-звернення від військової частини, проте вони часто того не надають. Є волонтери, які займаються своїми комерційними справами і просять продовження дозволу ще раз. Ми в цьому відмовляємо. Тобто, хто вже їздив і не надав підтверджуючих документів, це однозначно мінус», – зауважує Юрій Бучко.
Депутат Львівської обласної ради, підприємець та учасник «Пласту» Ростислав Добош говорить, що тепер, відповідно до змін, затверджених урядовою постановою від 20 травня, водії, які перетинають кордон з метою перевезення гуманітарної допомоги, повинні надавати більшу кількість підтверджуючих документів, в тому числі вказувати перелік вантажу та термін перебування за межами країни.
Ростислав Добош теж використовує у межах волонтерських поїздок систему «Шлях». Раніше, каже він, було достатньо подати лист про те, що певній особі потрібно виїхати для підписання контрактів чи перевезення гуманітарної допомоги.
«Близько місяця тому я подавав запит на оформлення дозволу в системі «Шлях», то зауважу, що просто збільшилася потреба у листах, які потребують обгрунтування. Якщо я їхав за автомобілем, то вказував, звідки я його забираю, на яку військову частину везу. Так само вказував наші "пластові" точки, де ми збираємо гуманітарну допомогу та для якої благодійної організації я її перевожу. Оскільки я волонтерю з пластунами з перших днів повномасштабного вторгнення, ми подавали лише лист, що потребуємо виїзду для підписання контрактів чи перевезення гуманітарної допомоги. А зараз потрібно дуже чітке обгрунтування мети поїздки», – каже підприємець-волонтер.
Так само на кордоні інспектори Держприкордонслужби вимагають декларацію щодо перевезення гуманітарної допомоги. Депутат зауважує, що, ймовірно, якщо волонтер перетинав кордон без декларації, або їхав легковим автомобілем, то йому можуть відмовити у реєстрації в системі «Шлях».
Юлія Осим
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню