Фото: TASS
«Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
«Нашим хлопцям, які безпосередньо їздили за кордон та перевозили для військових автомобілі, наприклад Святославу Літинському, Назару Островському, відмовили у дозволі. І це досить дивно, адже погоджують у «ручному» режимі. Я підозрюю, що є випадки, коли люди виїжджали за кордон і не поверталися. Але все-таки вважаю, що мали би бути певні свободи в цьому випадку. Чиновник мав би придивлятися до своїх остаточних рішень. Особливо, якщо волонтер вже два-три рази отримував цей дозвіл», – говорить про проблему підприємець Роман Зафійовський.
Читайте також: Проблема із розкраданням гуманітарки існує досі, бо нікого не покарали
За його словами, від початку червня охочим поновити дозвіл чи отримати новий стало складніше, оскільки чимало заявок не погоджують. Тож частина підприємців, зокрема тих водіїв, які перевозять автомобілі для військових, не можуть скористатися програмою «Шлях».
Таку ситуацію він називає дивною, адже система фіксує усіх, хто виїхав з країни та коли повернувся, в тому числі волонтерів, які виїжджають та повертаються вже з придбаними за кордоном автівками.
Що таке система «Шлях» та як вона працює
Система «Шлях», з допомогою якої водії призовного віку можуть перетинати кордон, якщо вони перевозять гуманітарну допомогу або медичні вантажі, запрацювала в Україні 17 березня цього року. Для того, аби водій-волонтер міг виїхати за межі країни, він повинен надати лист-обгрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів від військових чи правоохоронних органів, військових адміністрацій, медзакладів або відправників/отримувачів гуманітарної допомоги. У свою чергу, відповідні звернення подаються до Мінінфраструктури або до обласних військових адмінстрацій, після чого дані водіїв внесуть у систему та погоджуватимуть у Держприкордонслужбі. Такий дозвіл на перебування за кордоном надається не більше ніж на 30 днів.
Також зробити заявку на перетин кордону для осіб віком 18-60 років в кабінеті системи «Шлях» можуть перевізники, які мають ліцензії на міжнародні перевезення, за умови, що вага транспортного засобу, який йому належить, не менше 3500 кг. Відтак, якщо це вантажівка, перетинати кордон на ній може лише один водій, якщо ж пасажирський транспортний засіб, наприклад автобус, тоді дозвіл отримують двоє водіїв. Перебувати безперервно за кордоном такі особи можуть не більше 45 днів.
Читайте також: На Львівщині розслідують 16 справ, пов'язаних з гуманітарною допомогою
Слід зазначити, що у разі неповернення на територію України у вказаний термін, «Укртрансбезпека» може припинити доступ ліцензіата, тобто перевізника до Єдиного комплексу інформаційних систем на три місяці.
Також, якщо перевізники – як ліцензовані, так і волонтери – не підтверджують мету поїздки, Держприкордонслужба України може відмовити їм у перетині кордону.
Чому стало важко отримати/поновити дозволи у «Шляху»
Нещодавно у Львові затримали голову громадської організації, який допомагав чоловікам призовного віку незаконно виїхати за кордон. За даними правоохоронців, львів’янин оформив посвідчення волонтера громадської організації для військовозобов’язаного чоловіка і включив його до бази даних системи «Шлях», за що одержав 700 доларів.
У Львівській обласній прокуратурі повідомляють, що від початку введення воєнного стану прокурори відкрили десятки проваджень щодо ухилення від мобілізації, надання хабарів прикордонникам за перетин кордону та організації схем незаконного переправлення через кордон. Власне, найбільшу частку порушень становить остання категорія.
Йдеться, зокрема, про так званих організаторів схем, які виготовляють документи, вносять відомості у систему «Шлях» і перевозять на автомобілі через кордон, представляють як волонтера певної громадської організації, готуючи фіктивні документи про непридатність до військової служби. Хабарі за таку «допомогу», за даними обласної прокуратури, сягають від 2 до 20 тисяч доларів.
Читайте також: Як водії призовного віку, що перевозять гуманітарку, можуть перетнути кордон. Пояснення
Те, що в останні кілька тижнів ЛОВА погоджує менше заявок на реєстрацію в системі «Шлях», пов’язано з виявленими зловживаннями та значною кількістю тих, хто не повернувся в Україну, погоджується волонтер, громадський активіст та юрист Святослав Літинський.
Він каже, що цілком підтримує запобігання незаконному перетину кордону та відкриття кримінальних проваджень, проте таке запобіжне регулювання вважає надмірним, бо варто чітко ловити і карати саме тих, хто винен.
Крім того, львів’янин пояснює нинішню ситуацію з неналежним керуванням процесами в обласній військовій адміністрації. Йому якраз після двох отриманих дозволів втретє його не поновили.
«Оскільки говоримо не про початок запуску цієї системи, а про продовження її роботи, то мають бути певні критерії. Якщо людина три рази виїхала-в’їхала, і за ці три рази привезла три автомобілі, та організувала купівлю ще інших авто, про що на її ім’я є акти отримання від військової частини, напевно, таким людям слід автоматично продовжувати, навіть висилати їм листа з подякою за те, що привезли 200 автівок», – вважає Святослав Літинський.
Активіст зауважує, що кожного разу треба подати декларацію про ввезення авто як гуманітарної допомоги, потім передають акт від військової частини. Це, у свою чергу, свідчить підтвердженням мети перетину кордону.
Щодня є більше 100 звернень щодо виїзду за кордон
У коментарі Tvoemisto.tv заступник голови Львівської ОВА Юрій Бучко пояснює, що насправді зменшилася кількість гуманітарної допомоги, а кількість запитів і дозволів на виїзд залишилася на тому ж рівні, що у попередні місяці.
«Кожного дня у нас є більше 100 листів-звернень щодо виїзду за межі держави, і в кожному зверненні від 5 та більше людей. Погоджуємо в день для 150-200 людей, а заявок є, напевно, на тисячу осіб. Якщо ми будемо дозволяти виїжджати тисячі охочих, то упродовж місяця вивеземо всю Львівську область», – запевняє Бучко.
Читайте також: Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
Дозволи на виїзд з допомогою системи «Шлях» погоджує спеціальна комісія у ЛОВА, до складу якої входять представники обласної військової адміністрації, Держприкордонслужби, СБУ, Нацполіції. На розгляд подається необхідний пакет документів від громадської організації, і комісія за наявності обгрунтування включає особу в наказ, який підписує голова ОВА.
«Ті волонтери, які їздили за кордон та привозили допомогу, повинні надати підтверджуючі документи, що вони справді це робили. Це може бути декларація або лист-звернення від військової частини, проте вони часто того не надають. Є волонтери, які займаються своїми комерційними справами і просять продовження дозволу ще раз. Ми в цьому відмовляємо. Тобто, хто вже їздив і не надав підтверджуючих документів, це однозначно мінус», – зауважує Юрій Бучко.
Депутат Львівської обласної ради, підприємець та учасник «Пласту» Ростислав Добош говорить, що тепер, відповідно до змін, затверджених урядовою постановою від 20 травня, водії, які перетинають кордон з метою перевезення гуманітарної допомоги, повинні надавати більшу кількість підтверджуючих документів, в тому числі вказувати перелік вантажу та термін перебування за межами країни.
Ростислав Добош теж використовує у межах волонтерських поїздок систему «Шлях». Раніше, каже він, було достатньо подати лист про те, що певній особі потрібно виїхати для підписання контрактів чи перевезення гуманітарної допомоги.
«Близько місяця тому я подавав запит на оформлення дозволу в системі «Шлях», то зауважу, що просто збільшилася потреба у листах, які потребують обгрунтування. Якщо я їхав за автомобілем, то вказував, звідки я його забираю, на яку військову частину везу. Так само вказував наші "пластові" точки, де ми збираємо гуманітарну допомогу та для якої благодійної організації я її перевожу. Оскільки я волонтерю з пластунами з перших днів повномасштабного вторгнення, ми подавали лише лист, що потребуємо виїзду для підписання контрактів чи перевезення гуманітарної допомоги. А зараз потрібно дуже чітке обгрунтування мети поїздки», – каже підприємець-волонтер.
Так само на кордоні інспектори Держприкордонслужби вимагають декларацію щодо перевезення гуманітарної допомоги. Депутат зауважує, що, ймовірно, якщо волонтер перетинав кордон без декларації, або їхав легковим автомобілем, то йому можуть відмовити у реєстрації в системі «Шлях».
Юлія Осим
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як кияни рятуються цієї зими: досвід і практичні лайфхаки
- «Цим треба пишатися». Що мало б змінитися з появою Університетської лікарні у Львові
- «Гра в гарячу картоплю». Як у Львові сварилися через світло
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Трагічна сага фармацевтичної династії. Як у Львові формували аптекарську справу
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- Різдво у Франків. Про столітні страви й традиції з перших вуст
- 100 експонатів української спадщини, які варто встигнути побачити на власні очі
- «Просто почекайте 30 років». Тарас Кицмей про довіру і трансформації, що створили SoftServe
- «Я не Ванга і не Нострадамус». Година питань до Андрія Садового
- На прокладки йде грошей як на новий телефон. Про менструальне табу
- Суперечка року. До чого може привести велика медична реформа у Львові
- Забуті стежки, сучасні курорти і маршрут через вітряки. Куди кличе Львівщина
- «Треба зберегти!». Про давню пам'ятку у Львові з лікерами за столітніми рецептами
- Євген Головаха: в українців сталися дивовижні принципові зміни
- «Цим треба горіти», – Андрій Жолоб про плани на посаді, якої у Львові ще не було
- Відключення світла у Львові. Що нас чекає далі та все, що треба знати
- Про три козацькі чайки, збудовані у Львові, де нема виходу до моря
- Як львів'янам готуватися до зими: що справді може бути з теплом, світлом і газом
- Історія тривалістю 10 років, або Як у Львові досі будують сміттєпереробний завод
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Радянські сховища, холодні підвали чи «кімнати безпеки»: що зараз з укриттями у Львові
- «Це сколихнуло львів'ян!», або Як місто трансформується в новітній культурний хаб
- Будівельна «карта» України: де на ній Львів, де найбільше будують та в кого найдорожче
- Минуле і майбутнє давнього палацу на Львівщині. Цікаві факти та чи вдасться зберегти
- «Він загинув за мене і за Тебе». Львів попрощався із Андрієм Парубієм
- Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- «Винні ви! – Ні, ви!» Під стінами Ратуші мерія й поляки сперечалися через сміттєпереробний
- Андрей Шептицький. Helicopter View
- «Маємо вийти мільйонами!» – 17-річний студент на мітингу у Львові. День другий
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність



