Фото: TASS
«Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
«Нашим хлопцям, які безпосередньо їздили за кордон та перевозили для військових автомобілі, наприклад Святославу Літинському, Назару Островському, відмовили у дозволі. І це досить дивно, адже погоджують у «ручному» режимі. Я підозрюю, що є випадки, коли люди виїжджали за кордон і не поверталися. Але все-таки вважаю, що мали би бути певні свободи в цьому випадку. Чиновник мав би придивлятися до своїх остаточних рішень. Особливо, якщо волонтер вже два-три рази отримував цей дозвіл», – говорить про проблему підприємець Роман Зафійовський.
Читайте також: Проблема із розкраданням гуманітарки існує досі, бо нікого не покарали
За його словами, від початку червня охочим поновити дозвіл чи отримати новий стало складніше, оскільки чимало заявок не погоджують. Тож частина підприємців, зокрема тих водіїв, які перевозять автомобілі для військових, не можуть скористатися програмою «Шлях».
Таку ситуацію він називає дивною, адже система фіксує усіх, хто виїхав з країни та коли повернувся, в тому числі волонтерів, які виїжджають та повертаються вже з придбаними за кордоном автівками.
Що таке система «Шлях» та як вона працює
Система «Шлях», з допомогою якої водії призовного віку можуть перетинати кордон, якщо вони перевозять гуманітарну допомогу або медичні вантажі, запрацювала в Україні 17 березня цього року. Для того, аби водій-волонтер міг виїхати за межі країни, він повинен надати лист-обгрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів від військових чи правоохоронних органів, військових адміністрацій, медзакладів або відправників/отримувачів гуманітарної допомоги. У свою чергу, відповідні звернення подаються до Мінінфраструктури або до обласних військових адмінстрацій, після чого дані водіїв внесуть у систему та погоджуватимуть у Держприкордонслужбі. Такий дозвіл на перебування за кордоном надається не більше ніж на 30 днів.
Також зробити заявку на перетин кордону для осіб віком 18-60 років в кабінеті системи «Шлях» можуть перевізники, які мають ліцензії на міжнародні перевезення, за умови, що вага транспортного засобу, який йому належить, не менше 3500 кг. Відтак, якщо це вантажівка, перетинати кордон на ній може лише один водій, якщо ж пасажирський транспортний засіб, наприклад автобус, тоді дозвіл отримують двоє водіїв. Перебувати безперервно за кордоном такі особи можуть не більше 45 днів.
Читайте також: На Львівщині розслідують 16 справ, пов'язаних з гуманітарною допомогою
Слід зазначити, що у разі неповернення на територію України у вказаний термін, «Укртрансбезпека» може припинити доступ ліцензіата, тобто перевізника до Єдиного комплексу інформаційних систем на три місяці.
Також, якщо перевізники – як ліцензовані, так і волонтери – не підтверджують мету поїздки, Держприкордонслужба України може відмовити їм у перетині кордону.
Чому стало важко отримати/поновити дозволи у «Шляху»
Нещодавно у Львові затримали голову громадської організації, який допомагав чоловікам призовного віку незаконно виїхати за кордон. За даними правоохоронців, львів’янин оформив посвідчення волонтера громадської організації для військовозобов’язаного чоловіка і включив його до бази даних системи «Шлях», за що одержав 700 доларів.
У Львівській обласній прокуратурі повідомляють, що від початку введення воєнного стану прокурори відкрили десятки проваджень щодо ухилення від мобілізації, надання хабарів прикордонникам за перетин кордону та організації схем незаконного переправлення через кордон. Власне, найбільшу частку порушень становить остання категорія.
Йдеться, зокрема, про так званих організаторів схем, які виготовляють документи, вносять відомості у систему «Шлях» і перевозять на автомобілі через кордон, представляють як волонтера певної громадської організації, готуючи фіктивні документи про непридатність до військової служби. Хабарі за таку «допомогу», за даними обласної прокуратури, сягають від 2 до 20 тисяч доларів.
Читайте також: Як водії призовного віку, що перевозять гуманітарку, можуть перетнути кордон. Пояснення
Те, що в останні кілька тижнів ЛОВА погоджує менше заявок на реєстрацію в системі «Шлях», пов’язано з виявленими зловживаннями та значною кількістю тих, хто не повернувся в Україну, погоджується волонтер, громадський активіст та юрист Святослав Літинський.
Він каже, що цілком підтримує запобігання незаконному перетину кордону та відкриття кримінальних проваджень, проте таке запобіжне регулювання вважає надмірним, бо варто чітко ловити і карати саме тих, хто винен.
Крім того, львів’янин пояснює нинішню ситуацію з неналежним керуванням процесами в обласній військовій адміністрації. Йому якраз після двох отриманих дозволів втретє його не поновили.
«Оскільки говоримо не про початок запуску цієї системи, а про продовження її роботи, то мають бути певні критерії. Якщо людина три рази виїхала-в’їхала, і за ці три рази привезла три автомобілі, та організувала купівлю ще інших авто, про що на її ім’я є акти отримання від військової частини, напевно, таким людям слід автоматично продовжувати, навіть висилати їм листа з подякою за те, що привезли 200 автівок», – вважає Святослав Літинський.
Активіст зауважує, що кожного разу треба подати декларацію про ввезення авто як гуманітарної допомоги, потім передають акт від військової частини. Це, у свою чергу, свідчить підтвердженням мети перетину кордону.
Щодня є більше 100 звернень щодо виїзду за кордон
У коментарі Tvoemisto.tv заступник голови Львівської ОВА Юрій Бучко пояснює, що насправді зменшилася кількість гуманітарної допомоги, а кількість запитів і дозволів на виїзд залишилася на тому ж рівні, що у попередні місяці.
«Кожного дня у нас є більше 100 листів-звернень щодо виїзду за межі держави, і в кожному зверненні від 5 та більше людей. Погоджуємо в день для 150-200 людей, а заявок є, напевно, на тисячу осіб. Якщо ми будемо дозволяти виїжджати тисячі охочих, то упродовж місяця вивеземо всю Львівську область», – запевняє Бучко.
Читайте також: Накопичуй сам. Розмова з міністеркою соцполітики
Дозволи на виїзд з допомогою системи «Шлях» погоджує спеціальна комісія у ЛОВА, до складу якої входять представники обласної військової адміністрації, Держприкордонслужби, СБУ, Нацполіції. На розгляд подається необхідний пакет документів від громадської організації, і комісія за наявності обгрунтування включає особу в наказ, який підписує голова ОВА.
«Ті волонтери, які їздили за кордон та привозили допомогу, повинні надати підтверджуючі документи, що вони справді це робили. Це може бути декларація або лист-звернення від військової частини, проте вони часто того не надають. Є волонтери, які займаються своїми комерційними справами і просять продовження дозволу ще раз. Ми в цьому відмовляємо. Тобто, хто вже їздив і не надав підтверджуючих документів, це однозначно мінус», – зауважує Юрій Бучко.
Депутат Львівської обласної ради, підприємець та учасник «Пласту» Ростислав Добош говорить, що тепер, відповідно до змін, затверджених урядовою постановою від 20 травня, водії, які перетинають кордон з метою перевезення гуманітарної допомоги, повинні надавати більшу кількість підтверджуючих документів, в тому числі вказувати перелік вантажу та термін перебування за межами країни.
Ростислав Добош теж використовує у межах волонтерських поїздок систему «Шлях». Раніше, каже він, було достатньо подати лист про те, що певній особі потрібно виїхати для підписання контрактів чи перевезення гуманітарної допомоги.
«Близько місяця тому я подавав запит на оформлення дозволу в системі «Шлях», то зауважу, що просто збільшилася потреба у листах, які потребують обгрунтування. Якщо я їхав за автомобілем, то вказував, звідки я його забираю, на яку військову частину везу. Так само вказував наші "пластові" точки, де ми збираємо гуманітарну допомогу та для якої благодійної організації я її перевожу. Оскільки я волонтерю з пластунами з перших днів повномасштабного вторгнення, ми подавали лише лист, що потребуємо виїзду для підписання контрактів чи перевезення гуманітарної допомоги. А зараз потрібно дуже чітке обгрунтування мети поїздки», – каже підприємець-волонтер.
Так само на кордоні інспектори Держприкордонслужби вимагають декларацію щодо перевезення гуманітарної допомоги. Депутат зауважує, що, ймовірно, якщо волонтер перетинав кордон без декларації, або їхав легковим автомобілем, то йому можуть відмовити у реєстрації в системі «Шлях».
Юлія Осим
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня