фото: Konstantin Enkvist
Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
Експертки і науковиці розповіли Tvoemisto.tv про те, чому у Львові пам'ятники жінкам практично відсутні, на честь кого вартувало б їх встановити та чому це важливо.
«Жодне місце пам’яті у Львові не вшановує, скажімо, жіночий рух, що був потужним явищем суспільного життя міста і Галичини першої половини ХХ століття», – зазначає вчена, антропологиня і феміністка Оксана Кісь.
У 2007-му році проводили дослідження символічних маркерів міського простору, розповідає доцентка кафедри соціології УКУ Вікторія Середа. Тоді у Львові був лише один пам’ятник, який би увічнював реальну історичну особу жіночої статі – погруддя Лесі Українки.
«Проте його приховане місце розташування (на подвір’ї школи) призвело до того, що більшість мешканців міста не підозрювали про його існування. З того часу минуло вже понад десять років, але, здається, ситуація з увіковіченням жінок істотно не змінилася», – каже вона.
Пам'ятник Лесі Українці на подвір'ї школи №75
(фото: school75.at.uа)
Оксана Кісь додає, що чи не єдиною серйозною спробою подумати про міський простір з перспективи жіночої історії було створення віртуальної прогулянки «Жінки у міжвоєнному Львові». Автори проекту спробували показати динаміку єврейського, українського і польського жіночих світів у перші десятиріччя ХХ століття у Львові, звертаючи увагу на окремі знакові постаті львів'янок перед Другою світовою війною.
За словами екскурсовода Ілька Лемка, у Львові немає повноцінного пам’ятника жінці. Натомість є чимало скульптур жінок-алерогій, які є радше метафорами, а не реальними постатями. «Напевно, у таких галузях людської діяльності, які призводять до встановлення пам’ятників, львівських жінок було мало. З видатних жінок Львова можемо пригадати Ольгу Басараб, громадську і політичну діячку, ім’я якої оповите ореолом мучеництва і боротьби за Україну. Видатною жінкою була Катерина Зарицька, членкиня ОУН. Та все ж… У політиці жінок не було. Право голосу вони здобули аж наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття, як і можливість бути чиновницями», – пояснює він.
Читайте також: Жіночі скульптури Львова: на що подивитися. Фото
З інформації, яку надали Tvoemisto.tv у прес-службі Львівської міської ради, та з відкритих джерел вдалося з’ясувати, що у Львові є з десяток меморіальних і пам’ятних таблиць, встановлених жінкам.
Серед них такі імена:
- Олена Степанів-Дашкевич (псевдо Олена Степанівна), науковиця, громадська та військова діячка (вул. Дорошенка, 41, корпус географічного факультету ЛНУ, а також вул. Кирила і Мефодія, 17);
- Олена Теліга, поетеса, публіцистка, членкиня ОУН (просп. Шевченка, 8);
- Алоїза Пашкевич (Цьотка), білоруська поетеса, громадська діячка (вул. Грушевського, 4);
- Квітка Цісик, американська співачка українського походження (вул. Глибока, 8);
- Леся Українка, письменниця, перекладачка, культурна діячка (на розі вулиць Винниченка і Лисенка);
- Олена Кульчицька, художниця (вул. Листопадового Чину, 7);
- Йосафата Гордашевська, блаженна монахиня Української Греко-Католицької церкви (вул. Личаківська, 67);
- Марія Кизимович, членкиня ОУН, зв’язкова Романа Шухевича (вул. Бандери, 1);
- Теодозія Бриж, скульпторка (вул. Мартовича, 5);
- Констанція, дружина князя Лева (Костел святого Івана Хрестителя, вул. Ужгородська, 8а);
- Соломія Крушельницька, оперна співачка (вул. Крушельницької, 23).
Якщо клікнути на окремий розділ Вікіпедії, де зібрані меморіальні та анотаційні дошки Львова, то сторінка рясніє здебільшого чоловічими іменами.
Щодо пам’ятників, то їх ще менше: скульптури на могилах Соломії Крушельницької та польської письменниці Марії Конопницької на Личаківському кладовищі, погруддя Лесі Українки на подвір’ї школи №75 на вулиці Караджича, пам’ятний камінь Марії Конопницькій у Стрийському парку та бронзовий пам’ятник Соломії Крушельницькій в дзеркальній залі Львівської опери.
Пам'ятник Соломії Крушельницькій у Львівському оперному театрі
(фото: heroes.profi-forex.org)
Нещодавно у Гарнізонному храмі святих Петра і Павла з’явилась статуя покровительки військових святої Терези з Лізьє. Ще дві жінки були представлені в соціальному проекті «Гордість міста», який організовували ГО «КонтрФорс» та управління культури ЛМР, – Олена Кульчицька та Луція Фрей. Інформацію про них розмістили на білбордах та сітілайтах Львова. До слова, інші шестеро героїв проекту – чоловіки: скрипаль-віртуоз Кароль Ліпінський, поет Богдан-Ігор Антонич, математик Стефан Банах, архітектор Карел Боублік, скульптор Іоан Георгій Пінзель, науковець та археолог Казімєж Міхаловський.
На думку політологині, викладачки кафедри соціології УКУ Галини Герасим, недорепрезентованість жінок у символічному просторі міста – логічне продовження недорепрезентованості жінки в символічному просторі загалом. «Досить, скажімо, погортати підручники з історії, щоб помітити дуже суттєвий дисбаланс. На це є кілька причин, які між собою тісно переплетені», – каже вона.
Пояснює, що, з одного боку, це пов’язано з тим, що до «престижніших» для цього символічного простору, традиційно маскулінних видів діяльності (як, наприклад, військова справа), жінкам довго була закрита дорога взагалі або жінки стикались з великою кількістю перепон. А ті жінки, які таки досягали успіхів на практиці, далеко не завжди отримували ширше визнання. З іншого боку, є фактор того, що традиційно «жіноча» діяльність не достатньо цінується.
Читайте також: Син чи дитина. Чому хлопчик – «бажаніша» дитина, аніж дівчинка
За її словами, Львів тут далеко не унікальний: навіть такі міста, як Нью-Йорк, мають на своїх картах непропорційно мало жіночих імен. Водночас у Львові часто безіменні алегоричні фігури вшановують не справжніх живих жінок, а безликі чесноти. «Монумент Слави, наприклад, не говорить нам про те, що ми цінуємо цю конкретну жінку за те, що вона зробила, і визнаємо за нею та її іменем право займати місце у символічному просторі», – додає Галина Герасим. На її переконання, встановлювати пам’ятники жінкам важливо, адже це підтверджує факт, що жінки нарівні з чоловіками творили історію своєї країни, міста та продовжують це робити.
Як пояснює Марта Гавришко, кандидатка історичних наук, молодша наукова співробітниця Інституту українознавства імені Крип'якевича НАНУ, виключення жінок з колективної національної пам’яті є традицією ХІХ століття, коли зароджувалися потужні національні рухи. Націю змальовували у маскулінних рисах, її ж противників фемінізували, керуючись уявленнями про чоловічі цінності (сила, мужність, відвага) і жіночі (слабкість, покірність, вразливість). Це зумовило відсутність жінок у публічній пам’яті або ж стереотипне їх зображення у ролях матерів, доньок, дружин, яких потрібно захищати. «Видимість жінок, які виходять за межі гендерних норм, підважує цей патріархатний націоналістичний дискурс. Або ж, іншими словами, чоловіки втрачають почуття безпеки і власну ідентичність, сконструйовану навколо ідеї захисту жінок», – пояснює науковиця.
За її словами, львів’ян(к)ам і гостям міста було б цікаво і корисно дізнатися про жінок-підприємиць міжвоєнного часу – Ольгу Левицьку, яка заснувала хімічну фабрику «Зоря», Клементину Авдикович-Глинську, власницю фабрики солодощів «Фортуна». Додає, що маловідомими залишаються й імена жінок, які працювали у «Народній лічниці» у Львові, наприклад, першої жінки-лікарки у Галичині Софії Окуневської, завідувачки рентгенологічним кабінетом у лічниці Ярослави Криштальсько-Рудницької, гінекологині Софії Парфанович, яка також очолювала антиалкогольне і протинікотинове товариство «Відродження» і була активісткою руху тверезості.
Читайте також: Жінка – не кінь. 8 думок про свято 8 березня
Вікторія Середа розповідає, що під час досліджень у 2008 та 2013 роках у львів’ян запитували, кому слід встановити пам’ятники у місті. Тоді у першу п’ятірку постійно потрапляли дві жіночі постаті – Леся Українка та Соломія Крушельницька.
Юлія Юрчук, докторка наук з історії, дослідниця історичної пам'яті в Україні, дослідниця в Університеті Сьодерторн, Стокгольм (Швеція), зазначає, що для неї цікавішою є більш абстрактна ідея пам’ятника: не конкретній жінці, а певному образові, з яким могла би асоціювати себе конкретна жінка.
«У нас у кампусі в Стокгольмі стоїть, наприклад, статуя вагітної жінки, одягненої у вбрання "ковбоя". Проходячи повз неї щодня, я завжди його помічаю. Цей образ мене зачіпає більше, ніж якісь історичні конкретні особи. Ми часто про цю жінку говоримо з колегами. Вона насправді порушує "спокій" нашого кампусівського життя, тобто реально "пам’ятник" працює, викликає багато асоціацій і думок, не будучи насправді пам’ятником конкретної жінки. Такі ідеї мені завжди подобаються найбільше», – розповідає дослідниця.
Статуя вагітної жінки в Університеті Сьодерторн
(фото Юлії Юрчук)
Оксана Кісь зауважує, що історія сучасного міста залишається значною мірою чоловічою історією, попри те, що жінки у всі часи становили близько половини міщан у всіх без винятку суспільних верствах. «З історичного наративу, який розповідає нам місто Львів, складається враження, що жінок чи то не було взагалі, чи то їхня роль і внесок у творення громади і культурного середовища міста були справді мізерними», – коментує експертка. Зазначає, що є чимало жінок, які вартують пам’ятника у Львові, але виокремлює персонально Мілену Рудницьку, журналістку, політичну діячку, лідерку українського жіночого руху.
Пам’ятники жінкам – це не стільки про облаштування публічного простору, скільки про визнання того, що життя міста, його образ і характер творили також і жінки, зазначає Марта Гавришко: «Бо ж монументи – це не просто рефлексія минулого, це вираження політичної і громадянської позиції. Тому це питання слід розглядати у широкому контексті боротьби за гендерну рівність».
Юлія Сабадишина
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери