У сезон полювання на вільну квартиру на львівському ринку нерухомості можна знайти чимало шахраїв. Tvoemisto.tv пояснює, як у пошуках ідеального помешкання не віддати свої гроші псевдомаклерам.

№1. Скиньте мені гроші, не можу приїхати

Зазвичай у такій схемі фігурують гарні фото чистої, не заставленої меблями, квартири за привабливою ціною – ще й недалеко від центру. Орендар телефоном домовляється із буцімто власником про показ квартири – приміром на 14:00 наступного дня. Винаймач приходить на місце зустрічі, коли «власник» дзвонить і каже, що в нього пробите колесо/жінка народжує/корки на трасі. Головне, що приїхати вчасно ніяк не виходить. Тому потенційному орендарю пропонують скинути на картку завдаток, аби таку хорошу й дешеву квартиру не перехопили інші. Щойно гроші знімуть з картки, власник зникне з зони доступу назавжди, разом з грошима довірливого орендаря.

«Я нікому зі своїх клієнтів не рекомендую платити власникові чи ріелтору ще перед показом квартири. Бо зазвичай це кидалово. Орендар може дати завдаток лише тоді, коли йому сподобалася квартира, яку він подивився, але, наприклад, вона звільняється через тиждень. Тому, щоб господар її нікому не показував, орендар і власник заключають договір завдатку, а орендар залишає завдаток у розмірі ⅓ — ¼ місячної плати. Власник, у свою чергу, обіцяє, що не буде її нікому показувати та здавати. Агенція ж бере гроші виключно по факту підписання договору, коли на руках є документи на квартиру та ключі», — пояснює ріелтор та експерт з нерухомості Святослав Могиляк.

Загалом, недосвідченим орендарям слід заручитися підтримкою юриста чи маклера, аби не витратити свої гроші даремно. Проте якщо ви впевнені, що знайдена вами квартира справді існує та належить тому, хто назвався її власником (але на власні очі ви їх ще не бачили) – до переказу завдатку на картку обов’язково додайте коментарі. Наприклад, «передоплата за винайм квартири». Також варто запам’ятати повне ім’я власника картки.

Якщо власник раптом зникне, на нього можна буде поскаржитись у банк, повернути свої гроші та заблокувати картку шахрая.

«Після переказу коштів людина приходить в банк і повідомляє, що вона стала жертвою шахрайства, але банк не має юридично підстав, щоб повернути гроші і заблокувати картку відразу. Треба щоб людина пішла в поліцію і повідомила, що такий то-такий то не надав послуг внаслідок шахрайства. Коментар підтверджує ваші слова під час подачі заяви. Хоча банк розглядає кожен випадок індивідуально, але рішення вживає після рішення суду», — пояснила Докія Кузьменко, речниця Приватбанку у Львівській області.

№2. Квартира з передоплатою

Орендар домовляється про зустріч із власником квартири, який видається дуже зайнятим та просить передзвонити, коли буде дружина. Такий тон може збивати з толку, але приваблива ціна тримає орендаря на гачку. Вони з власником квартири домовляються про зустріч, але за кілька годин перед тим орендареві телефонує та сама дружина і нагадує, що треба взяти із собою паспорт та готівку — в якості передоплати. Обов’язково готівку, а не картку, бо: «Не довіряю я цим карткам», — каже вона.

Зустріч призначають переважно ввечері у людяному місці, аби свідки змогли підтвердити, що гроші віддали добровільно. Після передачі завдатку «власники» зникають з горизонту назавжди.

Читайте також: Де у Львові можна купити квартиру за 14 тисяч доларів

№3. Власник повернувся з відрядження

З допомогою агентства нерухомості орендар успішно знаходить житло та заселяється. Живе у новій квартирі близько тижня, поки одного дня не зустрічає у себе вдома власника квартири, який приїхав з відрядження. Власник старається допомогти та пропонує пожити у нього, адже він часто у роз’їздах, а квартира порожня.

У кінці виявляється, що агентство має підроблені документи на квартиру та дублікат ключа. Чи співпрацює в подібній схемі власник квартири з псевдоріелторами – невідомо.

Щоб уникнути подібних випадків юристи радять перевіряти документи та чесність ріелтора чи власника ще до оформлення контракту та заїзду до квартири.

«Ріелтори не повинні мати якусь спеціальну ліцензію, тому фактично зараз ними стає дуже багато людей. Але кожен ріелтор повинен вам надати документи на право власності на квартиру або ж їхні копії. Найкраще буде організувати зустріч з власником, щоб він особисто показав всі документи (витяг про реєстрацію права власності, свідоцтво про право власності чи договір купівлі-продажу, технічний паспорт тощо). Також потрібно перевірити документи самого власника при укладенні угоди. Це дасть змогу уникнути шахрайства, коли квартиру здають в оренду без відома дійсного власника», — пояснила Tvoemisto.tv юристка Тетяна Кордіяка.

Досвідчені ріелтори радять перевіряти своїх псевдоколег за допомогою усіх можливих відкритих джерел. Наприклад, номер телефону, за яким пропонують житло, можна перевірити через відкриту телефонну базу номер.орг (щоправда, треба враховувати, що інформація звідти може бути застарілою). Також можна перевірити список оголошень, які вже публікував абонент. Якщо ріелтор працює як ФОП, то інформацію про нього можна отримати на сайті Міністерства юстиції (запит – безкоштовний).

Чи справді належить квартира людині, яка представляється власником можна перевірити у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, ціна такої послуги — 23 грн. Щоправда, якщо квартира зареєстрована до 2004 року, то інформації про власника квартири може не бути.

«Щоб перевірити, чи справді працює конкретна людина в агентстві нерухомості, в першу чергу варто знайти рекомендації, які це підтверджують. Оформити договір про оренду можна тільки з ФОПом, або з юридичною особою. Зазвичай, в Україні всі оформлюють фізичну особу-підприємця, тому варто перевірити через ЄДРПОУ, чи дійсно він такий існує. Також варто піти в офіс і подивитися, наскільки він актуально обставлений», — радить Святослав Могиляк.

Читайте також: ІТ-бум і копійчані панельки. Що відбувається з цінами на житло у Львові

№4. Примарне агентство нерухомості

Пошуки квартири власноруч інколи безуспішні, тож орендар вирішує звернутися за допомогою до агентства нерухомості, знайденого в інтернеті. Потенційний клієнт телефонує, вислуховує обіцянки знайти ідеальну квартиру – всього лише за 200 грн. Врешті, людина наважується заплатити – проте квартири, звісно, не отримує.

Як пояснює юристка Тетяна Кордіяка, плата за надання послуг здійснюється після надання цих послуг, в будь-якому випадку. Проте, звісно, існують винятки.

«Часто ріелтори пропонують договори про надання посередницьких послуг, інформаційно-консультаційних послуг. Про таку плату за надання послуг має бути зазначено на початку співпраці, особливо, коли ріелтор шукає вам квартиру, а не ви вже знайшли квартиру, яку здають в оренду через ріелтора. Якщо ж ріелтор жодних дій не вчиняє для укладення договору оренди, не повідомляє вас про розмір оплати і з’являється лише в кінці з вимогою сплатити кошти, закон не встановлює обов’язку сплачувати. Є договір, надані послуги – є плата за надані ці посередницькі чи інформаційно-консультативні послуги ріелтора», — пояснює вона.

Зазвичай гроші наперед вимагають шахраї. А після оплати неіснуючих послуг примарне агентство нерухомості зникає з поля зору. Аби не натрапити на таку несправжню агенцію можна перевірити справжність квартири ще під час перегляду оголошення. Якщо в оголошенні є фото під’їзду, будинку чи вид з вікна — у гібридній карті можна подивитися чи справді є такий будинок на ній. Та є й інші способи перевірки:

«Якщо в оголошенні бачите, що квартиру здає агентство БЕЗ СП (без співпраці), у 99% це означає, що оголошення не актуальне. На ОLХ зараз ріелтори здебільшого не використовують фото справжніх квартир. Отож, коли шукаєте квартиру в інтернеті, варто зробити пошук по фото в Google. Часто картинки привабливих квартир — це фото подобової квартири у Харкові чи Одесі. Чим більше деталей в описі квартири, тим більша вірогідність, що така квартира існує. «Без дітей, без тварин» — перша ознака того, що квартира може бути реальною», — каже Святослав.

(Фото: Patrick Perkins / Unsplash)

№5. Карта, гроші, два столи

Із нібито власником/власницею наймач домовляється про показ квартири. Та замість багатоповерхівки з квартирами потрапляє у будинок з офісами. Один з них – порожній, зі столом, ноутбуком та картою світу на стіні. Там майбутнього орендаря зустрічає гарно одягнена жінка. На всі питання про квартиру вона пропонує підписати договір та заплатити певну суму, бо власники хочуть показувати свої квартири лише перевіреним людям. У анкеті просять вказати паспортні дані, інколи дані банківської картки та, звісно ж, підписати свою згоду на все, що там написано.

Вже наступного дня двері офісу будуть зачиненими. Навіть карти там не залишиться, її заберуть для наступних махінацій.

«До надання послуг між ріелтором та орендарем не заключається ніяких договорів. Інколи укладається угода між власником житла та ріелтором. Щоб легалізувати співпрацю орендаря та орендодавця договір укладається вже під час найму житла. Оскільки в українському законодавстві не прописані чіткі умови співпраці ріелтора та клієнта — уся співпраця ґрунтується на «джентельменських договорах» та негласних домовленостях, яких повинні дотримуватися орендарі, ріелтори та власники», — каже Святослав Могиляк.

Дарія Скрипнюк

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.