
Фото: wikimapia.org
Спочатку межі парку, тоді готель. Чи буде у Львові Hilton і до чого тут ЮНЕСКО
Пролог
Ділянку площею майже гектар на вул. Лижв’ярська, 1 між двома парками — культури та Стрийським — місто продало майже рік тому за 18,5 млн грн. Придбало її ТОВ «Апартготель», яке ще у 2016 році отримало містобудівні умови та обмеження на реконструкцію колишнього музею ПрикВО, що на ній розташований, під готель з підземним паркінгом.
Згідно з даними системи Youcontrol, керівником та засновником ТОВ «Апартготель» є Роман Попко, а в минулому його співвласниками також бути Ростислав Заремба і Степан Стойко. Роман Попко також є співвласником кількох компаній мережі Avalon, що також належать львівському бізнесмену та депутату ЛМР Григорію Козловському. Ростислав Заремба має кілька будівельних компаній, зокрема ТОВ «Аурум-сіті» та ТОВ «Парк Арена», а також є керівником і співзасновником ФСК «Львів», інший засновник якого — депутат ЛМР Петро Адамик. Степан Стойко також має кілька фірм, що займаються, зокрема, орендою майна та правовою і фінансовою допомогою.
У квітні міський голова Львова Андрій Садовий під час засідання сесії ЛМР повідомив, що на Лижв’ярській, 1 планують збудувати готель міжнародної мережі Hilton. Половина приміщень мали стати класичним готелем, а ще половина — апарт-готелем. На зустріч з членами виконкому та мешканцями в середу, 7 серпня, прийшли представники вже не «Апартготелю», а іншої фірми — ТОВ «Парк Спейс». Саме ця компанія і збирається будувати багатофункціональний готельний комплекс міжнародної мережі, назва якої, однак, під час обговорення не прозвучала. У міській раді Tvoemisto.tv також не змогли сказати, чи буде на Лижв’ярській саме Hilton, чи ні. 9 серпня виконком має вирішити, чи погоджувати його будівництво.
Читайте також: Гнучкі межі. Чи загрожує щось Парку культури у Львові
Болючі питання
— Можна задати питання? Тобто щось пропонується будувати на костях? — спробував почати зустріч з членами виконкому і забудовником місцевий мешканець.
— Давайте не кричати, я всім надам слово, — відповідає керуюча справами виконкому Марта Литвинюк, яка стала модераторкою обговорення.
Питання мешканця пізніше практично повторила начальниця управління охорони середовища Лілія Онищенко. Раніше, каже вона, на цій території розташовувався цвинтар, який імовірно не повністю ліквідували. Інша мешканка зауважила, що деякі дослідники кажуть, що частина поховань можуть бути чумними, тому попросила забудовника бути обережним, аби інфекція не потрапила у водопровідну мережу. Представник забудовника Андрій Потинський каже, що це питання детально вивчалося, і тому перед будівельними роботами планується дослідження території, і якщо якісь поховання виявлять, то їх перезахоронять «відповідно до усіх християнських традицій».
Прикметно, що Андрій Потинський нещодавно представляв інтереси забудовника на вулиці Сахарова, 52, де збираються знести будинок Терлецького та побудувати сучасний офісний центр. Вочевидь, на це звернула увагу і керівниця юридичного департаменту Гелена Пайонкевич, яка поцікавилася, чи на Сахарова і Лижв’ярській — один забудовник. Керівниця ТОВ «Парк Спейс» Алла Шамова це заперечила, сказавши, що проєкт — багатомільйонний, і до нього будуть залучати різних інвесторів.
Читайте також: «Ми зобов’язані зберегти українськість». Як минуло обговорення знесення будинку на Сахарова
Власне, проєкту як такого наразі немає. Забудовник хоче отримати містобудівні умови та обмеження, а точніше — змінити попередні, а потім, як каже Алла Шамова, оголосити міжнародний архітектурний конкурс.
«Ми вважаємо, що для реалізації такого проєкту потрібно залучати міжнародну експертизу, тому будемо проводити міжнародний конкурс, залучати міжнародних архітекторів. Результати конкурсу представлять громадськості», — говорить вона.
За словами Алли Шамової, вони активно співпрацюють з управлінням архітектури, а також Спілкою архітекторів Львівщини. Як розповів у коментарі Tvoemisto.tv керівник Спілки Богдан Гой, до першої їхньої рекомендації забудовник вже дослухався — це проведення міжнародного конкурсу.
«Друга рекомендація — більш технічна. Готель перебуває в буферній зоні ЮНЕСКО, біля парку, і він не повинен бути відірваний від контексту, а має бути інтегрований у парк. І це питання: як це забезпечити, щоб він не створив додаткові проблеми, а став поштовхом до вирішення наявних. Забудовник активно декларує, що готовий вкласти кошти в паркову інфраструктуру, але це не мають бути просто лампочки-доріжки, а комплексний проєкт містобудівного характеру. Основна наша рекомендація — не можна робити містобудівні, не маючи хоча б приблизного уявлення, як буде розвиватися парк у найближчому майбутньому», — каже він і додає, що вартувало б спочатку вирішити проблему з межами Парку культури, які досі незатверджені, а потім вже думати про будівництво готелю.
Крім паркової інфраструктури, представники забудовника також обіцяють «забезпечити максимально комфортне перебування не лише гостям, а й місцевим мешканцям», реконструювати і розширити дорогу, дотримуватися режиму тиші, збудувавши ресторан з боку дороги, а не житлових будинків, максимально зберегти зелені насадження та навколишнє середовище. Без конкретного проєкту і візуалізації майбутнього готелю важко стверджувати, що всіх цих умов забудовник дотримається. Якщо йому погодять містобудівні умови та обмеження, то обмежуватимуть його саме вони, а ці обіцяні моменти в них не прописуються.
Що там з містобудівними?
У проєкті рішення виконкому щодо готельного комплексу на Лижв’ярській, 1 йдеться про те, що гранично допустима висота забудови становитиме 72 м — це приблизно до 20 поверхів. Новобудов такої висоти у Львові небагато — наприклад, на Чорновола біля ТЦ «Інтерсіті» вже звели 22-поверхівку (20 житлових поверхів і 2 технічні), а на Сихові Avalon будує два 25-поверхові офісні центри висотою до 90 м. Наразі найвищою у Львові, якщо не рахувати телевежу на Високому Замку, є церква Ольги і Єлизавети — 85 м. Але за рахунок того, що ділянка, де планується будівництво, розташована на пагорбі, готель має шанси її «догнати» чи навіть «перегнати».
Читайте також: Ближче до неба. Чи готовий Львів стати містом хмарочосів
На цей нюанс звернула увагу Лілія Онищенко. За її словами, раніше на цьому місці вже планували будувати готель, виготовили візуалізацію і побачили, наскільки це впливає на панораму міста.
«Тоді говорилося, що такий об’єкт має відповідати рекомендаціям світової спадщини ЮНЕСКО, бо він впливатиме на цінність ансамблю історичного центру. Чи ви зверталися до ЮНЕСКО?», — питає вона.
Алла Шамова каже, що, оскільки проєкту будівництва ще немає, то до ЮНЕСКО звертатися ще рано. У містобудівних умовах та обмеженнях, що їх має розглянути виконком, прописано, що забудовник має повідомити про наміри будівництва ЮНЕСКО і Мінкульт уже після проведення міжнародного архітектурного конкурсу. Андрій Потинський у свою чергу говорить, що гранично допустима висота не означає, що саме такої висоти будівля і буде.
«Допустима висота є для того, щоб максимально розкрити можливості архітекторів, які будуть проєктувати готель», — каже він. Та практика будівництва у Львові показує, що допустима висота зазвичай стає реальністю.
Ще у містобудівних умовах та обмеженнях ідеться про максимальний відсоток забудови території — 50%, а також про відступи від червоних ліній вулиць поруч — 4-6,6 м від Лижв’ярської, 33 м від Літньої, 28 м від Стрийської.
Хто будує
Як з’ясувало Tvoemisto.tv, ТОВ «Парк Спейс» стало власником ділянки на Лижв’ярській, 1 у листопаді. Ще 23 липня ця компанія називалася ТОВ «Авалон Сервіс-Комфорт», а заснована вона була лише минулого липня ТОВ «Авалон Інкомпані» та АТ ЗНВКІФ «Адамант». Додамо, що засновником ТОВ «Інсула Інвест», інтереси якого на вул. Сахарова, 52 представляв Андрій Потинський, є Олександр Берба, який водночас володіє низкою фірм, також пов’язаних з компанією Avalon.
Для будівництва в історичному ареалі в Україні до 1 січня 2019 року необхідне було історико-містобудівне обґрунтування (ІМО), погоджене Міністерством культури. Зараз ТОВ «Парк Спейс» намагається отримати ІМО на реконструкцію готелю на Лижв’ярській через суд, оскільки, згідно з матеріалами травневого засідання Львівського окружного адміністративного суду, Мінкульт не відреагував на його звернення від жовтня 2018 року у встановлений законом термін. Тож ТОВ «Парк Спейс» просить суд визнати історико-містобудівне обґрунтування погодженим за принципом мовчазної згоди. З 1 січня 2019 року ІМО уже непотрібний — його скасував Кабмін, а будівництво в історичному ареалі має відбуватися згідно із затвердженим історико-архітектурним опорним планом. Але Львів його ще не має.
Чи буде це Hilton — до кінця не відомо. Як розповів у коментарі Tvoemisto.tv Богдан Гой, компанія все ще веде перемовини з мережею.
«Одна із задач цих переговорів — максимально прозорий і зрозумілий пакет документів як на ділянку, так і на містобудівну складову, щоб потім не виявилося, що кошти інвестували, але проєкт зупинили. А він дійсно дискусійний, бо там і поховання були, і ділянка межує з парком, і все-таки йдеться про силует міста», — каже він.
Тож вочевидь, чи відкриють у Львові перший Hilton, уже стане відомо після двох засідань — виконкому та Львівського окружного адміністративного суду.
Анна Журба, Дмитро Борисов
Головне фото: Wikimapia.org
Решта фото прес-служби ЛМР
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Сир у багажнику, щоб прилаштувати на визрівання, – звичне явище
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Кому належать готелі у центрі Львова і чи є серед них росіяни
- Операція «Релокація». Як урятувати економіку України
- «Я постійно думав: хто, як не ми». Останнє інтерв’ю Дмитра Пащука
- «Хороша освіта нам потрібна не менше, ніж армія»
- «Далі буде ще дорожче». Скільки коштує житло у Львові
- Як зміниться площа Міцкевича у Львові та хто за це заплатить
- Динамічність у мистецтві. Де у Львові працює унікальний виставковий центр Home of Arts
- «Ходимо вдвох». Як у Львові працюють інспектори з паркування
- У Києві зникає садиба Терещенків. Чи є шанс на порятунок
- Як трамвайне депо у Львові стає креативним простором. Репортаж
- «Ми збирали кошти на відновлення будинку, коли росіяни ще стояли під Києвом»
- В Україні – дефіцит цибулі. Звідки її імпортують та яка ситуація з іншими продуктами
- За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні
- «Мене врятувала ікона». Репортаж з будинку у Києві, який постраждав 25 лютого
- «Все складається, щоб навесні ми пішли у контрнаступ», – військовий експерт
- «Хто я в цій війні». Настоятель гарнізонного храму Тарас Михальчук
- «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич
- Едвард Лукас: «Шансів на розпад російської федерації зараз більше, ніж колись»
- «Виробіть нові документи!» Юрист про повістки, мобілізацію та військовий облік
- Чи потрібен нам День української жінки? Оксана Кісь про пропозицію нових свят
- «Власта» є частиною історії міста, у цьому ми вбачаємо цінність
- Сам пише казки. Як десятирічний Мартин живе без гаджетів
- Боєць Мирослав Откович: «На передовій життя більше, аніж у тилу»
- Як забудовують Львів та чим зможуть пишатись наші онуки
- Львів гуде. Чи готові підприємці ділитися генераторами та як отримати компенсацію
- «Діти – то святе». Педіатр Ярема Возниця про те, що варто знати батькам
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції