Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?

1204 0
«В одних країнах модульні будиночки можуть «працювати», а в інших – ні, тож людей з травматичним досвідом краще селити у різних локаціях».
У Львові є кілька модульних містечок, які почали встановлювати після повномасштабного вторгнення  росії. В одному з таких містечок проживає близько 350 осіб. Тут усе на електриці, тож при відключенні  світла люди йдуть грітися у «пункт незламності», обладнаний у їдальні, а душ і туалет у них надворі. В Сихівському районі Львова, поруч із контейнерним містечком «Маріяполіс», облаштовують нове  містечко для внутрішньо переміщених осіб. Туди планують переселити мешканців трьох інших  модульних містечок.
 

Модульні будиночки на Сихові у Львові / Фото: Твоє місто

Однак американський бізнесмен Майкл Каппоні, який впливає на формування іміджу та розвиток Маямі-Біч (прибережне курортне місто в США), та один з найдосвідченіших забудовників житлової нерухомості Південної Флориди, вважає, що модульні будиночки в одних країнах «працюють», а в інших – ні.

Зараз Майкл повністю пішов з приватного сектору і зосереджує свої зусилля на GEM (Global Empowerment Mission – міжнародна некомерційна організація, заснована Майклом Каппоні у 2011 році як служба реагування на глобальні катастрофи). За допомогою інноваційних, ефективних та модернізованих систем GEM допомагає реагувати на глобальні катастрофи.

Тож він вважає, що об’єднувати 500 людей із травматичним досвідом, наприклад, в модульних будиночках інколи не найкращий вихід – ліпше поселити їх у різних локаціях. Натомість пропонує відновлювати і створювати умови для проживання в покинутих будівлях. Такою думкою він поділився під час саміту «World4Ukraine», що проходив у Польщі 6-9 грудня 2022 року, медіапартнером якого було «Твоє місто».

Майкл Каппоні під час саміту W4U / Фото: Твоє місто

«Global Empowerment Mission» працює по всьому світу. Ви вже, мабуть, здійснили сотні місій. Чи могли б порівняти свій досвід в Україні з іншими країнами? Наприклад, якщо взяти до уваги місця після природних катастроф. Пригадую розмову з американським журналістом, який раніше писав про урагани й торнадо в США. Прибувши у перші дні повномасштабного вторгнення в Україну, він сказав, що ця війна – щось зовсім інше. Як би ви описали це?

Як на мене, різниця тут невелика, адже торнадо буває дуже сильним. І коли воно починається, це нагадує армію путіна, що наближається. Єдина відмінність полягає у тому, що коли торнадо мине, ви зможете почати відновлення вже наступного дня. Але в Україні не так багато місць, де це вже можна робити… Ми були у багатьох локаціях, а потім побачили, що все починається знову. Отже, завжди існує фактор ризику, і ви повинні порівнювати ризик із людськими життями. Але буває, що людям просто потрібен ремонт вікон у їхньому будинку, як-от у багатоповерхівках Бучі, Ірпеня чи інших міст. Подивіться на весь будинок – це двісті людей, і щоб відремонтувати всі вікна, полагодити дах, а також систему опалення, знадобиться приблизно 70 000 доларів. Це поверне житло 200 людям і  обійдеться в майже 150 доларів на одну особу. Якщо ж ви переходите до реконструкції всього району на цьому етапі, є набагато більший ризик і більші інвестиції. Думаю, зараз в Україні достатньо речей, які потрібно відремонтувати, щоби задовольнити потребу в житлі для трьох чвертей внутрішніх переселенців.

Ви маєте на увазі, що треба використовувати для цього покинуті будівлі?

Включно з ними. І це ми бачимо на прикладі, коли ракети вдарили по Одеській області з боку Молдови, якщо не помиляюся, в липні. Ми одразу виїхали туди, бо після того, як ракети влучили у головний корпус, усім цим людям було нікуди податися. Тож ми запитали тодішнього заступника міського голови: «Чи є у вас якісь житла по сусідству, які ви можете залишити, щоби ці люди могли поїхати?» Він сказав: «Так, там покинуті будівлі, і ніхто туди вже 20 років не ходить, вони у сільській місцевості». Я сказав: «То які питання? Ідеально!» Ми подивилися на них, і в уряді сказали: «Так, можете використовувати цю будівлю». Зрештою, ми всього лиш поставили там новенькі вікна, зробили перегородки, і через два місяці, як мені розповів заступник мера Одеси, всі ті люди переїхали туди. Це потрібно обговорити й розглянути, тому що таких будівель безліч по всій країні. 

А скільки коштував цей ремонт у Одесі?

Копійки: близько 70 000 доларів.

У чиїй власності ця будівля?

Це власність міста. Нашим завданням було тільки поставити вікна.

Це ми говоримо про міста, які ближче до лінії фронту. Але коли ми візьмемо, наприклад, Львів чи Львівську область, то яким буде реальне рішення для внутрішньо переміщених осіб, які зосталися без житла?

Я знаю, що є багато розмов про будівництво модульних містечок. Я маю великий досвід, бачив, що вони «працюють» в одних країнах, а в других – ні. Варто розуміти, що муніципалітет несе величезну відповідальність за це. Керувати цим дуже дорого, чи не так? Треба за всім стежити, забезпечувати там усіх людей медичними послугами, годувати їх. Люди хворіють, потім заражають інших. Ви об’єднуєте 500 людей із травматичним досвідом – інколи це не найкращий вихід, ліпше поселити їх у різних локаціях. У мене змішані погляди щодо цього. Я розумію, що зараз не так багато варіантів, але що більше людей ви зможете інтегрувати в суспільство, то краще.

У вас є приклад, подібний до Одеси. Де ще це роблять в Україні та як це працює в стосунку до людей із травматичним досвідом?

Прекрасний приклад – будинки, які ми робимо по всій Бучі. Це результат партнерства з Бучанською міською радою. Спочатку ми все фінансували, але потім це стало занадто дорого. Тепер забезпечуємо місто робочою силою. Залучаємо двісті українських робітників лише для цього проєкту в Бучі, вони носять футболки «Надія для Бучі» з символікою Бучанської міської ради та організації «Life Quality», яка є нашим партнером. Бучанська міська рада визначає будинки, які потребують ремонту: дах, вікна тощо.

Відновлення організацією GEM спільно з ГО «Якість життя» будинку в Бучі, який росіяни пошкодили у березні 2022 року / Фото: міський голова Бучі Анатолій Федорук

Без перебільшення ремонтуємо від 50 до 70 будинків за місяць. І щоразу, коли відновлюємо наступний, це повертає п’ятьом-вісьмом людям їхні оселі. Це хороші показники. Маючи більше грошей, ви можете збільшити цей обсяг робіт удвічі, втричі, вчетверо. Все зроблене у Бучі можна було б зробити і в Ірпені – така практика варта поширення. Це називається державно-приватним партнерством.

Чи можна сказати, що в певному сенсі це економічно ефективніше, аніж модульні містечка?

Звичайно. Відповідальність муніципалітету полягає, як я вже сказав, у тому, щоб управляти всією спільнотою переселенців від А до Я – від утилізації сміття до всього іншого, а це дуже дорого. Або ви можете просто відремонтувати чийсь будинок. Звичайно, будуть різні етапи, але на цій стадії надзвичайної ситуації єдине, що нас хвилює як гуманітарну організацію, це питання, як повернути щонайбільше людей у свої домівки за найменшу суму і в найкоротший відрізок часу. Або повернути найбільше дітей до школи за найменші гроші. Іноді будівля однієї школи пошкоджена в одному місці, друга – в другому, а третя взагалі зруйнована. Тож відремонтуйте першу і другу, закрийте зруйновану і модернізуйте те, що вийшло, аби прийняти дітей з усіх трьох шкіл. Існують розумні рішення, тому що вони допомагають залучити всіх дітей до цих двох шкіл. Звісно, ви можете говорити про генеральне планування та побудувати абсолютно нову школу, з нуля. Але якщо її побудують до 2024 року, діти втратять два роки навчання. А так школи вже відбудовані й відкриті з 1 вересня минулого року.

Відновлення будинку в Бучі на Київщині організацією Global Empowerment Mission (GEM) / липень 2022 року / Фото: Хмарочос

Ми переживаємо дуже важкий зимовий сезон в Україні. Є перебої з електро-, теплопостачанням. Чи бачите ви, як можна адаптувати до цієї ситуації проєкт із тимчасовим або постійним житлом?

Чернігівський губернатор якось привів мене до будинку, який був повністю пошкоджений. Хтось пожертвував місту збірний будинок – той, що складається з готових елементів, і там поселили сім’ю. Багато хто каже: «Подивіться, як це гарно!» Я заходжу і питаю: «А де тут душ?» Кажуть, надворі. А в мами є дитина, і я запитую: «Ви в грудні поведете мити свою однорічну дитину в снігу?» Я пояснив, що так не годиться, потрібно думати, як ми можемо обладнати душем трейлер. І саме з цього потрібно починати розмову.

Отже, збірний будинок – так, це звучить чудово, але додайте до цього підготовку землі, фундамент, причіп, монтаж. Інколи виходить дешевше збудувати традиційним способом, руками українських робітників, із місцевих матеріалів. У збірному будиночку є хороша система, але вона потребує багато роботи. Тому вважаю, що зараз найважливіше звертати увагу на це. Навіть ті робітники, які працюють зараз, заробляють небагато: може, тисячу доларів за місяць, але вони витрачають ці гроші в Бучі. Все, що вони купують, є в місцевому продуктовому магазині. І жінка, його власниця, може замовляти більше продуктів, її бізнес розширюватиметься. Отже, ви повинні закачувати гроші назад в економіку. І якщо купуєте це ззовні, імпортуєте, маєте техніку, яка це збирає, все одно не варто позбавляти українців можливості працювати й заробляти.

Читайте також: Росіяни хочуть знищити ідентичність ваших міст. Французький архітектор про відбудову України та Львів

Нагадаємо, про те, що потрібно брати до уваги наявні будинки, напівпромислові споруди, щоби за можливості здійснити їх реновацію або обладнати деякі з них під тимчасове житло, розповідав Tvoemisto.tv і президент Асоціації архітектури Франції Мартін Дюплантієр. З його слів, це дешевше і не створює проблем. Якщо ми здійснимо їх реновацію, через два-три роки вони будуть чогось варті. Але встановлення prefab-модулів один на другий буде неправильним рішенням, бо це не створить комфорту для проживання і буде марнуванням ресурсів.

Зазначимо також, що в модульному містечку на проспекті Червоної Калини, що на Сихові, тимчасово живуть переселенці, серед яких 100 дітей. Загалом воно розраховане на майже 350 осіб. Tvoemisto.tv запитало мешканців містечка про те, як вони облаштували свій побут і чи планують цього року відзначати тут новорічно-різдвяні свята.

Розмовляв Тарас Яценко 

Переклав Віталій Голіч

Фото: Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!