
Фото: pixabay.com
Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
На скільки зараз заповнене пульмонологічне відділення?
Лікарня заповнена майже цілком (235 ліжок із 370 – ред.), а наше відділення – на 100 відсотків. Це означає, що одні пацієнти поступають, а інших виписуємо – відбувається постійний рух.
Яка частка серед них вакцинованих?
Порівняно з минулими хвилями вона збільшилася. Зараз серед госпіталізованих 30-40% пацієнтів щеплені, але штам коронавірусу «Омікрон», можна сказати, дещо «вислизає» від вакцинації, тобто хворіють і вакциновані.
Читайте також: Пульмонологиня центру легеневого здоров’я у Львові отримала звання заслуженого лікаря
Отже, щеплення наявними вакцинами не захищає від «Омікрону»?
Захищає, але не повністю. Більшість вакцинованих людей вважають, що коли їм ввели вакцину, то вони вже не захворіють. Не носять масок, ходять одні до одних у гості, відвідують різні заходи і абсолютно не переймаються тим, що можуть заразитися. Але вакцинація не ставить знака рівності, все одно треба пильнуватися, бо захворієте!
Читайте також: Учені виявили новий симптом штаму коронавірусу «Омікрон»
Як гадаєте, якщо буде більше вакцинованих, то стане менше пацієнтів у лікарнях?
Вакциновані однозначно легше переносять хворобу і не завжди потрапляють в стаціонар. У таких хворих швидше збивається температура, усуваються симптоми, вони мають менше ускладнень, тобто перебіг хвороби легший.
Коронавірус – це патологія, яка уражає судини, дрібні капіляри. Далі виникає запальний процес, можуть формуватися фібрози, тромбози, різні автоімунні захворювання.
Вакцинація обов’язкова навіть з огляду на те, щоби у майбутньому не виникало ускладнень від коронавірусу, особливо в людей, які мають супутні патології. Річ у тім, що цей вірус має здатність проникати через гематоенцефалічний бар’єр, уражати нервові закінчення, і ми не знаємо, що відбуватиметься з людиною у постковідний період.
На коронавірус хворіють не лише особи із супутніми захворюваннями. Часто можна чути, що захворіла здорова людина, яка займалася спортом. Чому так?
Можуть захворіти і здорові люди, і діти, які ще не мають супутніх патологій. А все тому, що не вакцинувалися. Чому зараз особливо вразливі до цієї хвороби діти? Бо не щеплені, не мають імунітету, тобто найменш захищені.
Окрім дітей, хто зараз у групі ризику?
Люди, яким за 60 років. Більшість із них мають одну або кілька супутніх патологій. У щонайменше 25 відсотків наших громадян діагностували гіпертонічну хворобу, багато людей із цукровим діабетом, онкологією, неврологічними недугами. Це все групи ризику.
Сюди належать і вагітні, які не вакцинуються, хоча їхній стан не є протипоказанням до щеплення від коронавірусу. У жінок при надії імунна система «скомпрометована», менша опірність організму до інфекцій та вірусів. Вони, як правило, нехтують застереженнями, всюди ходять, а треба більше дбати про себе.
Як ви, лікарі Центру легеневого здоров’я, діагностуєте у людини «Омікрон»: маєте змогу визначити цей штам у лікарні чи берете до уваги симптоматику?
У нашій лікарні немає спеціального аналізатора, який би ідентифікував штам. Підтвердження результату отримуємо лише завдяки ПЛР-тестам. Та позаяк останнім часом у нас домінує штам «Омікрон» і велика кількість хворих мають схожі прояви, які вказують саме на нього, то й беремо до уваги клінічні симптоми.
Читайте також: «Омікрон» схожий на застуду. Як відрізнити – хворієте ви на грип чи на Сovid-19
Розкажіть, які це симптоми, а також про те, чи є відмінності у лікуванні різних штамів коронавірусу?
На відміну від «Дельти», «Омікрон» має легші симптоми: чхання, нежить, біль у горлі, закладеність, підвищена температура, також рідше розвиваються пневмонії. Але це не означає, що лікування буде легшим. «Омікрон» швидше спричиняє ускладнення, особливо в людей із груп ризику – тих, що мають надлишкову масу тіла, автоімунні захворювання, онкологію, гіпертонічні хвороби, цукровий діабет. Саме такі пацієнти в стаціонарах є найважчими.
Летальність при «Омікроні» справді зменшилася, як і ураження легень, але важкість стану посилилася.
Наприклад, до нас у стаціонар потрапляють тільки пацієнти середньої важкості та важкі, але лікарня все одно майже заповнена. То хіба ж це не свідчить про важкість стану людей?
Зараз справді домінує штам коронавірусу «Омікрон», перед тим була «Дельта». Наскільки змінився Covid-19 за більш ніж два роки?
Змінився. І це помітно із симптомів, перебігу хвороби, тривалості лікування і з того, як вірус піддається лікуванню. Зокрема, тепер пацієнти менше часу перебувають у стаціонарі (не більш ніж 10-14 днів), організм швидше справляється з недугою. Але кількість хворих вражає, і це змушує непокоїтися.
Наскільки поширені випадки тромбозів серед ваших пацієнтів?
Стаціонар – це вже гостра стадія хвороби, але й початок одужання. Кожному хворому, який має коронавірус, після виписки зі стаціонару даємо рекомендації – антикоагулянтну терапію. Проте наші пацієнти майже відразу наче забувають, що пережили і що в них лікували. Швидше побіжать здавати тест на імуноглобуліни, зате не зроблять за тиждень-два коагулограму, D-димер (фактор, який показує згортальну систему крові, чи є тромби в організмі – ред.). Можливо, краще отримати препарати, які рекомендував їм лікар?
Тромбози були і до коронавірусу, але значно рідше. І не тому, що вірус став агресивніший, а через нехтування порадами лікарів.
Ще одне страшне словосполучення для хворих – «цитокіновий шторм». Що це таке і чому його варто боятися?
Передбачити цитокіновий шторм майже неможливо. Він розвивається у пацієнтів з важким перебігом коронавірусу, більшість з яких мають генетичну схильність або супутні патології.
Робимо пацієнту дослідження – С-реактивний протеїн, феритин, збільшення концентрації яких може вказувати на можливість формування цитокінового шторму.
Це процес, коли імунна відповідь виходить з-під контролю, коли уражається велика площа легень, судини, коли в пацієнта знижується сатурація, відбувається тромбування. Увесь цей процес дуже важко зупинити. У більшості людей, які помирали від коронавірусу, виникав саме цитокіновий шторм.
Читайте також: Чи лікувати пневмонію вдома. Інтерв'ю з пульмонологом
А які хвороби найчастіше загострюються після пережитого коронавірусу?
Уся хронічна патологія: гіпертонічна, адже погано корелюється артеріальний тиск; цукровий діабет, оскільки стає важко контролювати рівень цукру; загострюються тромбози; виникають дерматологічні проблеми; психоневрологічні розлади, як-от страх, депресія, паніка, астенія.
Як гадаєте, зараз ми переживаємо черговий пік захворюваності на коронавірус?
Виглядає, що так. І він якраз починається! Мине ще тиждень-два, і хворих буде дуже багато, а вже наприкінці лютого, тобто через місяць, хвиля захворюваності мала б спадати.
Недарма медики і науковці в Україні та в цілому світі кажуть, що перехворіти мають усі, що має виробитися колективний імунітет і серед вакцинованих, і серед невакцинованих. Кожного разу вірус усе більше, всіма можливими способами пристосовується до життя: мутує, стає слабшим, але все одно не зникне.
То що, коронавірус перейде в сезонне захворювання?
Думаю, перейде. Щороку, наприклад, із настанням холодів, можемо мати сезонність. Уже зараз коронавірус, зокрема його штам, який домінує, нагадує грип, який також є сезонним.
Тоді нам доведеться щоразу вводити бустерні дози?
З огляду на ситуацію із захворюваністю в світі, люди, які отримують бустерні дози, більш захищені. А якщо так, якщо це роблять у всьому світі, то вже напевно і нам доведеться.
Розмовляла Ольга Шведа
Повна або часткова публікація тексту без письмової згоди редакції заборонена і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові