
Фото: pixabay.com
Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
На скільки зараз заповнене пульмонологічне відділення?
Лікарня заповнена майже цілком (235 ліжок із 370 – ред.), а наше відділення – на 100 відсотків. Це означає, що одні пацієнти поступають, а інших виписуємо – відбувається постійний рух.
Яка частка серед них вакцинованих?
Порівняно з минулими хвилями вона збільшилася. Зараз серед госпіталізованих 30-40% пацієнтів щеплені, але штам коронавірусу «Омікрон», можна сказати, дещо «вислизає» від вакцинації, тобто хворіють і вакциновані.
Читайте також: Пульмонологиня центру легеневого здоров’я у Львові отримала звання заслуженого лікаря
Отже, щеплення наявними вакцинами не захищає від «Омікрону»?
Захищає, але не повністю. Більшість вакцинованих людей вважають, що коли їм ввели вакцину, то вони вже не захворіють. Не носять масок, ходять одні до одних у гості, відвідують різні заходи і абсолютно не переймаються тим, що можуть заразитися. Але вакцинація не ставить знака рівності, все одно треба пильнуватися, бо захворієте!
Читайте також: Учені виявили новий симптом штаму коронавірусу «Омікрон»
Як гадаєте, якщо буде більше вакцинованих, то стане менше пацієнтів у лікарнях?
Вакциновані однозначно легше переносять хворобу і не завжди потрапляють в стаціонар. У таких хворих швидше збивається температура, усуваються симптоми, вони мають менше ускладнень, тобто перебіг хвороби легший.
Коронавірус – це патологія, яка уражає судини, дрібні капіляри. Далі виникає запальний процес, можуть формуватися фібрози, тромбози, різні автоімунні захворювання.
Вакцинація обов’язкова навіть з огляду на те, щоби у майбутньому не виникало ускладнень від коронавірусу, особливо в людей, які мають супутні патології. Річ у тім, що цей вірус має здатність проникати через гематоенцефалічний бар’єр, уражати нервові закінчення, і ми не знаємо, що відбуватиметься з людиною у постковідний період.
На коронавірус хворіють не лише особи із супутніми захворюваннями. Часто можна чути, що захворіла здорова людина, яка займалася спортом. Чому так?
Можуть захворіти і здорові люди, і діти, які ще не мають супутніх патологій. А все тому, що не вакцинувалися. Чому зараз особливо вразливі до цієї хвороби діти? Бо не щеплені, не мають імунітету, тобто найменш захищені.
Окрім дітей, хто зараз у групі ризику?
Люди, яким за 60 років. Більшість із них мають одну або кілька супутніх патологій. У щонайменше 25 відсотків наших громадян діагностували гіпертонічну хворобу, багато людей із цукровим діабетом, онкологією, неврологічними недугами. Це все групи ризику.
Сюди належать і вагітні, які не вакцинуються, хоча їхній стан не є протипоказанням до щеплення від коронавірусу. У жінок при надії імунна система «скомпрометована», менша опірність організму до інфекцій та вірусів. Вони, як правило, нехтують застереженнями, всюди ходять, а треба більше дбати про себе.
Як ви, лікарі Центру легеневого здоров’я, діагностуєте у людини «Омікрон»: маєте змогу визначити цей штам у лікарні чи берете до уваги симптоматику?
У нашій лікарні немає спеціального аналізатора, який би ідентифікував штам. Підтвердження результату отримуємо лише завдяки ПЛР-тестам. Та позаяк останнім часом у нас домінує штам «Омікрон» і велика кількість хворих мають схожі прояви, які вказують саме на нього, то й беремо до уваги клінічні симптоми.
Читайте також: «Омікрон» схожий на застуду. Як відрізнити – хворієте ви на грип чи на Сovid-19
Розкажіть, які це симптоми, а також про те, чи є відмінності у лікуванні різних штамів коронавірусу?
На відміну від «Дельти», «Омікрон» має легші симптоми: чхання, нежить, біль у горлі, закладеність, підвищена температура, також рідше розвиваються пневмонії. Але це не означає, що лікування буде легшим. «Омікрон» швидше спричиняє ускладнення, особливо в людей із груп ризику – тих, що мають надлишкову масу тіла, автоімунні захворювання, онкологію, гіпертонічні хвороби, цукровий діабет. Саме такі пацієнти в стаціонарах є найважчими.
Летальність при «Омікроні» справді зменшилася, як і ураження легень, але важкість стану посилилася.
Наприклад, до нас у стаціонар потрапляють тільки пацієнти середньої важкості та важкі, але лікарня все одно майже заповнена. То хіба ж це не свідчить про важкість стану людей?
Зараз справді домінує штам коронавірусу «Омікрон», перед тим була «Дельта». Наскільки змінився Covid-19 за більш ніж два роки?
Змінився. І це помітно із симптомів, перебігу хвороби, тривалості лікування і з того, як вірус піддається лікуванню. Зокрема, тепер пацієнти менше часу перебувають у стаціонарі (не більш ніж 10-14 днів), організм швидше справляється з недугою. Але кількість хворих вражає, і це змушує непокоїтися.
Наскільки поширені випадки тромбозів серед ваших пацієнтів?
Стаціонар – це вже гостра стадія хвороби, але й початок одужання. Кожному хворому, який має коронавірус, після виписки зі стаціонару даємо рекомендації – антикоагулянтну терапію. Проте наші пацієнти майже відразу наче забувають, що пережили і що в них лікували. Швидше побіжать здавати тест на імуноглобуліни, зате не зроблять за тиждень-два коагулограму, D-димер (фактор, який показує згортальну систему крові, чи є тромби в організмі – ред.). Можливо, краще отримати препарати, які рекомендував їм лікар?
Тромбози були і до коронавірусу, але значно рідше. І не тому, що вірус став агресивніший, а через нехтування порадами лікарів.
Ще одне страшне словосполучення для хворих – «цитокіновий шторм». Що це таке і чому його варто боятися?
Передбачити цитокіновий шторм майже неможливо. Він розвивається у пацієнтів з важким перебігом коронавірусу, більшість з яких мають генетичну схильність або супутні патології.
Робимо пацієнту дослідження – С-реактивний протеїн, феритин, збільшення концентрації яких може вказувати на можливість формування цитокінового шторму.
Це процес, коли імунна відповідь виходить з-під контролю, коли уражається велика площа легень, судини, коли в пацієнта знижується сатурація, відбувається тромбування. Увесь цей процес дуже важко зупинити. У більшості людей, які помирали від коронавірусу, виникав саме цитокіновий шторм.
Читайте також: Чи лікувати пневмонію вдома. Інтерв'ю з пульмонологом
А які хвороби найчастіше загострюються після пережитого коронавірусу?
Уся хронічна патологія: гіпертонічна, адже погано корелюється артеріальний тиск; цукровий діабет, оскільки стає важко контролювати рівень цукру; загострюються тромбози; виникають дерматологічні проблеми; психоневрологічні розлади, як-от страх, депресія, паніка, астенія.
Як гадаєте, зараз ми переживаємо черговий пік захворюваності на коронавірус?
Виглядає, що так. І він якраз починається! Мине ще тиждень-два, і хворих буде дуже багато, а вже наприкінці лютого, тобто через місяць, хвиля захворюваності мала б спадати.
Недарма медики і науковці в Україні та в цілому світі кажуть, що перехворіти мають усі, що має виробитися колективний імунітет і серед вакцинованих, і серед невакцинованих. Кожного разу вірус усе більше, всіма можливими способами пристосовується до життя: мутує, стає слабшим, але все одно не зникне.
То що, коронавірус перейде в сезонне захворювання?
Думаю, перейде. Щороку, наприклад, із настанням холодів, можемо мати сезонність. Уже зараз коронавірус, зокрема його штам, який домінує, нагадує грип, який також є сезонним.
Тоді нам доведеться щоразу вводити бустерні дози?
З огляду на ситуацію із захворюваністю в світі, люди, які отримують бустерні дози, більш захищені. А якщо так, якщо це роблять у всьому світі, то вже напевно і нам доведеться.
Розмовляла Ольга Шведа
Повна або часткова публікація тексту без письмової згоди редакції заборонена і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась
- Львівський Шанхай. Репортаж з мікрорайону Під Голоском, який забудовують «вікно у вікно»