Фото: zahid.espreso.tv

Фото: zahid.espreso.tv

Що буде із двома найстарішими пологовими будинками Львова?

11620 0
Рішення про подальшу долю пологових будинків Третього ТМО робоча група може озвучити найближчими тижнями.

Третє територіальне медичне об’єднання Львова, до якого входить 3-тя міська лікарня на вул. Рапопорта і пологовий будинок №1 на вул. Мечникова, нерентабельні. В лікарнях недостатньо пацієнтів, суттєво зменшилася кількість пологів, отже, можуть виникнути проблеми із зарплатами медпрацівників. Тvoemisto.tv дізналося, яка ситуація із народжуваністю у Львові та чому два найстаріші пологові можуть закрити.

Від єврейського шпиталю і партійної школи до пологових

Сьогодні у Львові з міських пологових працюють 3-тя міська лікарня на вул. Рапопорта, пологовий будинок №1 на вул. Мечникова та пологове відділення у Лікарні Святого Миколая на вул. Пилипа Орлика, яке відкрили наприкінці серпня 2022 року. Решта пологових, розташованих на території Львова, перебувають в обласному підпорядкуванні. Це Львівський обласний клінічний перинатальний центр на вул. Дж. Вашингтона та пологове відділення Львівської обласної клінічної лікарні на вул. Юрія Руфа (колишня Некрасова). Приватні пологові, відкриття яких планували, так і не запрацювали.

«Приватних пологових у Львові немає, пологове відділення в Першому ТМО невелике – на 20 ліжок, там надають спеціалізовану медичну допомогу. Основна його функція – допомогти народитися дітям, яким внутрішньоутробно встановили вади, і в перші хвилини життя їм потрібна спеціалізована допомога або оперативне втручання. Отже, можна казати, на повну працюють лише два міські пологові – у 3-ій та 1-ій лікарнях», – каже керівниця управління охорони здоров’я ЛМР Марта Матюшко.

Пологове відділення 3-ої міської клінічної лікарні – це колишній єврейський шпиталь, споруджений в 1889 – 1901 роках. Автор проєкту – Казимир Мокловський, співавтор – професор Політехнічної школи Іван Левинський, а фундатор (вартість будівництва сягнула пів мільйона корон) – директор Іпотечного банку доктор Мауріцій Лазарус.

І хоча дата відкриття – 1901 рік – зазначена на охоронному знаку, перший єврейський шпиталь на цьому місці існував ще з 1804 року. Першим його лікарем був Фердинанд Штехер фон Зебеніц, а опікуном – Ісак Варінгер. Додатковою будівлею до старого шпиталю Ісака Варінгера був «Дім старців» єврейської громади, який почали будувати в 1880 році за проєктом Якуба Строха.

Новий головний корпус, який зводили коштом львівського банкіра Мауріція Лазаруса, був у неомавританському стилі. В лютому 1847 року подружжя Орнштейнів, рабин Якоб та його дружина Сара, дали гроші на побудову порадні для матерів і дітей. У 1965 році будівлю, яка зазнала руйнації під час війни, розібрали. Частина фасадної стіни стояла ще донедавна як шпитальний паркан. А ворота поблизу порадні (4,6 метра завширшки), через які колись можна було пройти на цвинтар, замурували.

Упродовж всього існування лікарню не раз реорганізовували, змінювали її назву. В 1998 році перейменували на Комунальну 3-тю міську клінічну лікарню, в 1960-ому до складу лікарні ввійшло приміщення колишньої 9-ої лікарні на вул. Щорса (теперішня Русових), де після ремонту відкрили пологовий будинок 3-ої лікарні.

Поруч із цим пологовим звели приватний пологовий будинок, до якого причетний львівський бізнесмен Григорій Козловський.

Що стосується 1-ої лікарні, то на вул. Мечникова, що постала на місці колишнього Личаківського передмістя, після ліквідації партійної школи та гуртожитку в 1960-их роках у лівому крилі будинку розмістили пологове відділення Обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ», а в правому крилі – терапевтичне відділення 4-ої міської лікарні. Впродовж 1978 і 1979 років у медзакладі зробили капітальний ремонт. Міський пологовий будинок №1 як окремий медичний заклад створили 2 січня 1979-го, а відкрили в 1980 році. За весь час існування в ньому прийняли понад 100 тисяч пологів.

Народжуваність щороку знижується

Зі слів Марти Матюшко, рівень народжуваності у Львові щороку суттєво падає. Однією з причин стала війна і те, що вагітні та жінки репродуктивного віку виїхали за кордон.

Зокрема, в 2020-ому у Львові прийняли 5037 пологів, внаслідок чого народилося 5109 дітей (у Львівській області – 20 675 та 20 970 відповідно). Кількість пологів у 3-ому пологовому становила 1932 (1953 дитини), в 1-ому пологовому – 3105 (3156 дітей).

У 2021 році у Львові прийняли 4881 пологи (4961 дитина). Того ж року у Львівській області прийняли 19 113 пологів (19 440 дітей). Дещо більше немовлят, ніж за минулий 2020 рік, з’явилося на світ у 3-ому пологовому – 2037 (кількість пологів – 2019) і дещо менше в 1-ому пологовому – 2924 (кількість пологів – 2862).

У минулому році кількість пологів була ще меншою: в 3-ому пологовому народилося 1625 дітей (1610 пологів), а в 1-ому – 1971 дитина (1939 пологів). Іще 205 дітей народилися в Першому ТМО. Загалом у Львові за 2022 рік прийняли 3754 пологи (3801 дитина). Знизився рівень народжуваності й у Львівській області – торік прийняли 16 976 пологів, народилося 17 690 дітей.

Скорочення:

3 МКЛ – 3-тя міська клінічна лікарня;

ПКБ №1 – Пологовий клінічний будинок № 1;

ТМО 1 – Територіальне медичне об’єднання 1.


В одних густо, в других пусто

Як зазначила очільниця Третього ТМО Леся Кобецька, якщо ще в 2019 – 2020 роках все навантаження брали на себе пологові будинки на вул. Мечникова і Рапопорта, то зараз активно запрацювали пологовий будинок Львівської обласної клінічної лікарні й Обласний перинатальний центр. Частка тих, що народжують у міських пологових, скоротилася.

«Ми розуміємо, що є пологовий в обласній лікарні, перинатальний центр, який приймає жінок з усієї області, в якого є свої функціональні обов’язки та завдання, але в міських лікарнях ми також вкладали кошти в ремонти, закуповували обладнання, там чимало хороших спеціалістів. Незважаючи на демографічні проблеми, 3500 прийнятих пологів у 2022 році в Третьому ТМО є непоганим результатом, але цього недостатньо, щоби працювати безперешкодно», – вважає Леся Кобецька.

Читайте також: Реформа медичних закладів у Львові триває. Що варто знати пацієнтам

Зі слів керівниці Третього ТМО, загалом підприємство працює нормально, нерентабельними є тільки пологові. Нагадаємо, що Третє ТМО складається не лише із закладів акушерства й гінекології, а й тих, що надають спеціалізовану стаціонарну й амбулаторну допомогу, а також із закладів первинної медичної допомоги, амбулаторії сімейної медицини. Зокрема, в складі підприємства, окрім двох пологових, є поліклінічне відділення на вул. Озаркевича, поліклінічне відділення на вул. Шевченка, дитяча поліклініка на вул. Рапопорта і гінекологічне відділення на вул. Русових.

«Торік наше підприємство було в мінусі на 28 мільйонів гривень. Але можна сказати, що ми вийшли на плюс, бо, що найголовніше, таки виплачуємо зарплату працівникам. Так, економимо, не розкидаємося преміями, але водночас закуповуємо медикаменти, медичні вироби, все те, що належиться пацієнтам згідно з вимогами й договорами НСЗУ», – каже Леся Кобецька.

Чому виникла така ситуація і який вихід

На думку директорки Третього ТМО Лесі Кобецької, причиною нерентабельності пологових є неадекватне менеджерське керування.

«Свого часу тут не було розуміння того, що лікарі повинні вносити у медичну інформаційну систему всі послуги, які надають. Простіше кажучи, лікарі працювали, але велику частку роботи не вносили в електронну систему, відповідно НСЗУ, яка фінансує лише ті медичні послуги, що зафіксовані в системі, не могла їх оплачувати. Лікарі частково не вміли цього робити, не знали як», – пояснює вона.

Крім того, в минулі роки вийшла постанова Кабміну, у якій мовиться про підняття престижу лікарів та медсестер і підвищення їхньої заробітної плати. В Третьому ТМО, як зазначила його очільниця, станом на березень цього року залишилося 973 працівники, хоча на кінець 2022-го було 1025. Із усієї кількості поки що працюють 226 лікарів і 395 медсестер, решта – молодші медсестри і санітарки.

Читайте також: Інфаркт, інсульт, пологи. Що покриває НСЗУ та що з реформою «вторинки»

«Лікарі мають заробляти не менш ніж 20 тисяч гривень за місяць, а медсестри 13 500. Ці суми ми мусимо виплачувати обов’язково, незалежно від ефективності лікаря, тобто того, чи мав він десятки пологів за місяць, чи кілька», – веде далі Леся Кобецька.

Оцінити роботу пологових Третього ТМО взялася робоча група, до якої входять депутати, представники управління охорони здоров’я, трудових колективів термедоб’єднання та його адміністрації. Комісія почала працювати ще на початку січня.

Андрій Москаленко, перший заступник міського голови, який є одночасно головою робочої групи, що оцінює роботу пологових Третього ТМО, сказав Тvoemisto.tv: «Думаю, найближчими тижнями ми зможемо разом із колегами депутатами озвучити наші подальші кроки щодо цієї ситуації. Поки що про це говорити зарано».

Ця робоча група, як пояснила Марта Матюшко, не створена для того, щоби вдаватися до якихось репресивних методів, але вихід повинен бути знайдений.

«У Третьому ТМО, за нашими прогнозами, через три місяці може виникнути проблема з виплатою зарплат. Майже всі надходження від НСЗУ 90% витрачаємо саме на це. І якщо є такі видатки, медзаклади не можуть розвиватися, надавати належну допомогу, забезпечувати пацієнтів харчуванням тощо», – каже вона.

Очільниця Третього ТМО Леся Кобецька вважає, що доцільно здійснити оптимізацію і часткову перекваліфікацію, тоді буде можливість розвитку:

«Наразі обговорюємо це, аналізуємо. Закриття не буде, бо ми хочемо, щоби Львів мав свої міські пологові будинки. Але вони мають розвиватися, бути рентабельними. Так само не буде скорочення персоналу. Можливо, працівників, які мають менше навантаження і не є достатньо ефективними, переведемо на менші ставки зі стовідсоткового навантаження на 0,5 чи 0,25 ставки або ж перекваліфікуємо».

На її думку, коли цього не зробити, знову наприкінці року буде нестача коштів у розмірі 24-30 мільйонів гривень:

«Знову будемо нерентабельними, і я, як керівниця, нестиму кримінальну відповідальність за невиплату заробітної плати. Не хочу доводити Третє ТМО до такого стану».

Самі ж лікарі й медсестри, які працюють у пологових цього термедоб’єднання, найбільше переживають, що в теперішніх важких реаліях можуть залишитися без роботи. Проте ніхто з них відкрито виступати проти дій керівництва не наважується.

Очільниця Третього ТМО на запитання, чи знає вона настрої своїх працівників, відповіла, що з ними тривають розмови, наради:

«Так, настрій працівників далеко не позитивний, але мусимо їм усе пояснити і спільно знайти вихід. Вони й раніше майже всі працювали не на повну. У час, коли був закритий перинатальний центр і пологовий в обласній лікарні, було велике навантаження,і ми наших людей перевели на цілі ставки, тому, звісно, ніхто повертатися на менші не хоче. Кількість штатних одиниць збільшилася, але не через потребу. Наприклад, якщо раніше ліжок було 350, то тепер 202, і заповнені вони на 44,6%. Це означає, що деякі працівники не повністю зайняті. Ми не заробляємо стільки, щоб забезпечити їх усіх заробітною платою. Тепер це можливе лише завдяки допомозі від міста», – наголошує Леся Кобецька.

Ще один вихід із цієї складної ситуації – пошук благодійників. Уже зараз пологові пропонують цікаві проєкти, зустрічаються з громадськими організаціями, планують розширити жіночу консультацію і задіяти спеціалізовану амбулаторну допомогу в напрямку гінекології та акушерства, які є рентабельними:

«Мусимо більше рекламувати себе, свої пологові, своїх лікарів, щоби до нас зверталися частіше. Хочемо стати конкурентоспроможними, але для цього мусимо вдатися до реорганізації та оптимізації», – підсумовує керівниця Третього ТМО.

Ольга Шведа

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!