фото: петро та ганнуся дідули

фото: петро та ганнуся дідули

Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС

1573 0
Україна здобула статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, тож тепер з’явилося багато вимог щодо реформування українського законодавства в сфері екології. Tvoemisto.tv дізналося про те, який стан водойм на Львівщині, чи відповідають вони європейським нормам, наскільки безпечні для відпочинку та купання і чи змінилася якість води у них останнім часом.

Найголовніша причина забруднення річок

Основна проблема України – забруднені стічні води через зношену інфраструктуру очисних споруд. Через неналежний стан очисних споруд Львова страждає весь басейн річки, пояснює в коментарі Тvoemisto.tv експерт з водних питань, ексзаступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Михайло Хорєв. 

«70% проблем України – це забруднені стічні води через неякісні очисні споруди. Причому промислові підприємства переважно дотискає Держекоінспекція. Інші 30% – це забрудення від потрапляння пестицидів і агрохімікатів, а також надмірна зарегульованість річок греблями та іншими гідроспорудами. 

Загалом забруднення у нас є, але не дуже критичне. У Європі були й брудніші річки. За попередньою оцінкою, лише 30% мають ризик залишитися забрудненими без реалізації відповідних заходів, а ще 30% потребують додаткового моніторингу, за результатом якого вони або збільшать відсоток тих, що мають ризик або ні», – розповідає він.

Читайте також: Не лише Полтва. Львів міг би бути містом 400 озер

За його словами, наша головна проблема – це відсутність очисних споруд, які, з одного боку, не очищають воду, а з другого боку – їх ніхто швидко не модернізує. 

«Наприклад, у Львові є «Львівводоканал», який все скидає в річку Полтва, що тече в Західний Буг. І виправити цю ситуацію ми зможемо лише тоді, коли модернізуємо «Львівводоканал», бо все інше не становить такої великої загрози. Це проблема міста, але від цього залежить стан всього басейну», – каже експерт з водних питань.

Одна із багатьох тимчасових конструкцій уздовж річки Західний Буг (басейн Вісли)

Причина забруднення річок – низькі штраф, допуск до забруднювальних об’єктів і корумпованість інспекторів, вважає ексзамміністра. Штраф за недопуск екологічних інспекторів становить 810 грн, і це можливість уникнути покарання за забруднення як таке.

«За екологічне забруднення в нас не найбільші штрафи та покарання. Також зараз законодавчо можна не допустити Державну екологічну інспекцію і сплатити за це штраф 810 гривень, тобто, в принципі, можна нікого не пускати і робити все, що заманеться.

Також є інша причина – не настає покарання. Це пов’язане з певною корумпованістю. Простіше дати хабаря ,аніж заплатити за збиток. Модернізація теж коштує мільйони,і ніхто не хоче виділяти грошей», – пояснює Михайло Хорєв.

Де є найбільш проблемні місця

Поблизу водозабору для Львова з річки Стрий вода чиста, проте відразу після Славського якість води дуже знижується, оскільки там багато туристично-розважальних комплексів, каже Тарас Микітчак, заступник директора Інституту екології Карпат Національної академії наук України:

«Допоки нема «впливу» на річку, вона набирає дуже чисту воду. Така вода, наприклад, у районі водозабору для Львова, що біля Стрия. Але є й антропогенні впливи. Величезне місто на річці може не так сильно забруднювати, як великий туристичний комплекс. І щоразу це важко доводити через судовий процес, очисні споруди не працюють. Гірська річка Опір після Славського має рівень якості води такий, ніби тече на Вінниччині».

Читайте також: Із яких джерел у Львові та околицях не рекомендують пити воду. Перелік

У деяких річках за період останніх вимірів якість води покращилася. Йдеться, зокрема, про Дністер, каже експерт. І додає:

«На сьогодні якість води прикарпатської частини річок у напливах Дністра однозначно покращилася на один-два бали з 10-ти. До впадання Стрия у Дністер вона не надто забруднена, і коли у неї впадає річка Стрий, вона стає чистою, води змішуються. Проте є загроза ГЕС, які замулюють воду, і величезних відпочинкових комплексів».

Байдарки на річці Дністер

Зі слів експерта, ще однією проблемою є непрозора система роботи санітарних служб: 

«У нас непрозора система оцінки санітарного стану водойм. Наприклад, ви бачите, що є скид від якогось готелю у річку, повідомляєте про це державні служби, вам призначають дату, коли ви приїдете зі санстанцією, щоби були присутні керівники цього готелю, і тоді ви робите заміри. А за той час тамтешня ситуація дуже змінюється», – пояснює Тарас Микітчак.

Байдарки на річці Стрий

Якість води можна оцінювати не лише за гідрохімічними параметрами, а й за видами живих організмів у ній, пояснює Ольга Пилипович, кандидатка географічних наук, доцентка Львівського національного університету імені Івана Франка.

«Ми в Україні розуміємо слово «екологія» як стан довкілля, а в ЄС його розуміють як стан живих організмів у довкіллі. Я була свідком того, коли під час спільного українсько-німецького наукового проєкту німецькі науковці підійшли до русла річки Стрий в околицях села Крушельниця, взяли камінці, подивилися на те, які там живуть комахи та їх личинки, і сказали, що річка в задовільному стані», – каже вона.

Читайте також: Мандрівка озерами Львова

До повномасштабної війни в Україні діяла відкрита онлайн платформа «Openenviroment» результатів моніторингу якості води, де будь-хто міг переглянути, чим забруднена річка, проте ця база наразі закрита, зазначає вона. 

«В Україні добре діє система моніторингу якості води. Будь-хто, хто живе в Україні, може зайти на сайт openenvironment і подивитися на ситуацію. Всі дані відображаються в онлайн-режимі, але через воєнний стан усі бази даних закриті, і ми не можемо отримати інформацію. Однак Дністровське басейнове управління і далі працює дуже добре, викладає повну інформацію, – веде далі Ольга Пилипович.

Водоспад на притоці Стрия (басейн Дністра)

У водоймах, що одразу після Стрия та Славського, купатися не варто, застерігає експертка, оскільки в цих містах очисні споруди у вкрай незадовільному стані, але далі за течією річка самоочищається.

«Після Стрия і Славського, де є великі туристичні бази, купатися не можна, відпочивати теж, тому що місто Стрий не має очисних споруд, вони там у жалюгідному стані. Проте далі, вниз за течією, річка самоочищається, бо гірська, має сильну течію і насичується киснем. У Львівській області більшість міст і містечок: Стрий, Жидачів, Самбір, Ходорів тощо не мають якісних очисних споруд. Наприклад, через Самбір комунальні стоки без очистки потрапляють у Дністер», – пояснює доцентка.

Річка Дністер

При цьому вона наголошує, що ситуація із забрудненням пестицидами катастрофічна:

«Якщо взяти до уваги усі річки України, то треба розрізняти забруднення органічними речовинами, джерелом надходження яких є комунальні стоки та сільське господарство, та токсичними речовинами  важкі метали, нафтопродукти, феноли, пестициди тощо. Джерелом надходження останніх є промисловість, автотранспорт, а також сільське господарство. Більшість річок в Україні забруднені пестицидами. І якщо річки швидко самоочищаються від органічних речовин, то пестициди дуже стійкі, мігрують ланцюгами живлення», – говорить Ольга Пилипович. 

Читайте також: МОЗ хоче заборонити вигрібні ями, спалювання листя та посипання доріг сіллю

Коні п'ють воду із річки Стрий (басейн Дністра)

Завдяки природним складовим річки мають високий потенціал до самоочищення, вважає експертка, наводячи як приклад річку Західний Буг, яка в рази самоочищається за лічені кілометри від місця впадання у неї Полтви. 

«Візьмемо нашу Полтву. Дуже забруднена річка, можливо, найбрудніша в Україні. У неї йде скид комунальних очисних споруд Львова. Перший пункт моніторингу за якістю води в ній розташований у селі Кам’янопіль. У цьому пункті моніторингу концентрація азоту амонійного у 15 разів може перевищувати гранично-допустиму норму. Але вниз за течією річка впадає у Західний Буг і вже у місті Кам’янка-Бузька ці показники у 3-5 разів перевищують норму, а не у 15. Далі за течією у руслі річки Західний Буг створене Добротвірське водосховище, яке обслуговує Добротвірську ТЕС. Після перетину річкою водосховища вода практично відповідає нормативам якості. Відстань з с. Кам’янопіль до м. Добротвір буде якихось 50 кілометрів», – пояснює Ольга Пилипович.

З її слів, у Європейському Союзі звертають увагу не лише на якість води, а й на морфологію русла, тому прискіпливо ставляться до будь-якого гідротехнічного будівництва (створення дамб, гребель, спрямлення русел тощо).

Читайте також: Біля Сихова на річці Зубра може з'явитись громадський простір і велопроменад

«ЄС також звертає увагу на проблему зміни руху річки та рельєфу в її басейні. Зміни ці відбуваються через створення певних загат, гребель, забір гравію з русел гірських річок, будівництво біля них. Це погіршує якість води через каламутність. Також, коли щось будують неправильно біля річки, це порушує наносний режим. Коли змінити наносний режим, через ерозію можуть початися руйнування комунікацій, ліній електропередач. Є така річка Яблунька на Львівщині, біля Старого Самбора. Там нижче за течією є величезний неофіційний кар’єр. Через це річка почала змінювати русло ще з 1990-их, відтак відбулася руйнація і комунікацій, і дороги, і залізничного полотна», – наголошує експертка.

Річка Рата, ліва притока Західного Бугу (басейн Вісли)

Коли модернізують очисні споруди Львова

У ЛМКП «Львівводоканал» в коментарі Tvoemisto.tv відповіли, що забруднює річки місто, підприємства і самі містяни, а «Львівводоканал» тільки експлуатує очисні споруди. Зараз там тривають роботи з реалізації біогазового проєкту, в межах якого на підприємстві планують провести на очисних спорудах певні реконструкційні роботи. Однак війна внесла свої корективи: наразі переглядають кошторис, терміни виконання і кінцеву здачу проєктів.

Контракт на реалізацію проєкту будівництва біогазової станції з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії з осаду комунальних стічних вод підписали в грудні 2020 року. Попередня вартість його реалізації становила 31,5 млн євро. Проєкт мають профінансувати коштом ЄБРР (15 млн євро), НЕФКО (5 млн євро), а також Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля E5P (7,5 млн євро грантових коштів) та Львівської міськради (4 млн євро).

Цей проєкт передбачає збір осаду стічних вод та процес збродження – виділення біогазу. Газ після очищення використовуватимуть в газогенераторах (спеціальних установках), які вироблятимуть електроенергію в обсязі ~20 тис. МВт/рік і тепло. Електроенергія ця знадобиться для роботи обладнання очисних споруд, а тепло – для підігріву суміші мулу та осаду, для опалення в холодний період і гарячого водопостачання будівель на території очисних споруд.

Читайте також: Які перехрестя Львова найбільш забруднені. Результати дослідження

Обіцяють, що проєкт буде корисним і для львів’ян, бо мав би розв’язати проблему зневоднення та зменшення об’ємів осаду стічних вод, які накопичуються на території очисних споруд і забруднюють ґрунтові води, погіршуючи екологічний стан мікрорайону Кривчиці та Знесіння.

Станом на сьогодні комунальне підприємство проводить елементарні модернізаційні роботи, як-от заміна труб. Остання реконструкція очисних споруд, під час якої проводили заміну пісколовок коштом Європейського банку, була в 2012 році. У 2017-ому на це виділяли додаткові кошти. Торік «Львівводоканал» встановив новий дегідратор на очисних спорудах, який дегідрує мул для мулових полів. 

Яке покарання за забруднення річки і скільки справ уже порушені

У Львівській обласній прокуратурі у відповідь на інформаційний запит Tvoemisto.tv повідомили, що за 10 років у області розпочали дев’ять кримінальних проваджень за статтею порушення правил охорони вод. Санкція за порушення цієї статті передбачає штраф від 1700 до 3400 грн, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Проте, за інформацією прокуратури, за 10 років прокурори не повідомляли підозри особам у кримінальних провадженнях вказаної категорії, тож, відповідно, обвинувальні акти для розгляду по суті до суду не скеровували.

Які вимоги ЄС

Україна вже виконала всі вимоги щодо водного законодавства, які були висунуті після прийняття Угоди про асоціацію з ЄС, зазначає ексзаступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Михайло Хорєв

«В Угоді про асоціацію з ЄС була водно-ринкова директива, і щодо цього «домашнє завдання» у нас виконане на всі сто відсотків. Ми повністю привели до вимог водної директиви наше законодавство, зокрема Водний кодекс, прийняли всі необхідні підзаконні акти на рівні Кабміну. Загалом цю роботу почали в 2016 році і до 2018-го майже все прийняли, а вже далі, до 2022 року, змінювали й коригували», – пояснює він.

Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин. Піскові озера

До 2025 року в Україні мають розробити конкретні плани управління річковими басейнами. 

«Україна має працювати над реалізацією того, що прийняла. Має бути план управління річковими басейнами. Згідно з Угодою про асоціацію, це 2024 рік. З 1 січня 2025-го має бути дев’ять планів управління річковими басейнами, затверджені рішеннями уряду. У Водному кодексі прийняте районування, і Україна поділена, відповідно до вимог ЄС, на великі басейни. Це Дніпро, Дністер, Південний Буг, басейн Вісли, басейн Дону, Причорномор’я, Приазов’я, Крим і Дунай», – каже Михайло Хорєв.

План дій дає змогу виявити проблеми, передбачає програму їх подолання, дає на це час і контролює виконання роботи, пояснює експерт.

Картосхема гідрографічного районування території України. На картосхемі видно, що Львівська область входить до басейну трьох великих рік: Дніпра, Дністра і Вісли.

Як можна вплинути на стан річок

Роботи попереду багато, але вже й чимало вдалося зробити, каже Ольга Пилипович, яка прогнозує, що за 10 років в Україні буде добрий стан води. І тут одна з ключових засад успіху – робота зі свідомістю людей: 

«Роботи в нас дуже багато, тож треба працювати цілодобово, і в галузі екології також. Є екосистемний підхід, який працює в ЄС, коли фахівці оцінюють і кількість лісу, і сільськогосподарських угідь. Держводагентство провело колосальну роботу: у нас вже виділені великі басейни, згідно з якими буде здійснюватися управління водними басейнами, запрацювали прекрасні лабораторії, як-от лабораторія у Франківську, що вже обслуговує майже весь Західний регіон України, здійснює контроль і моніторинг вод. Такого ніколи не було від початків незалежності. Думаю, якщо ми будемо інтенсивно працювати, то років за 10 зможемо добитися доброго стану води. Треба пояснювати людям, що стічні води насамперед шкодять тим, що живуть біля річки».

Не чекають на рішення влади, а самі очищають береги та русла річок небайдужі жителі міста Сколе. Серед них Володимир Кебало – один із засновників громадської ініціативи «Збережемо наш Зарінок», голова ГО «Зарінок», який почав самостійно розчищати пологий берег річки, а згодом заснував громадську організацію, яка займається впорядкуванням та благоустроєм території біля річки Опір.

«У дитинстві ми з друзями грали вздовж берега річки Опір у футбол. Там було дуже чисто. Це був своєрідний громадський простір, який ми називали Зарінок. З часом Зарінок заріс травою, чагарниками та борщівником, сміттям, яке при кожній повені приносить вода з гір. Дитячий сміх, ігри та відпочинок зникли з простору», – розповідає він. 

З цієї причини Володимир узяв газонокосарку і почав викошувати всі ці хащі, залучив волонтерів. Тепер громадський простір «Зарінок» став знову безпечним та комфортним середовищем для відпочинку, відновлення сил. Він згуртовує громаду і дає поштовх до змін.

«Наша діяльність трансформувалася у проєктну діяльність. Ми постійно розвиваємо благоустрій території, відповідно до концепції, яку спільно напрацювали з мешканцями, відпочивальниками та користувачами простору. Прагнемо зберегти ландшафт та унікальне природнє середовище, підвищити рівень культури поводження зі сміттям, активізувати громадські рухи у громаді. З допомогою партнерів ми нещодавно закупили сміттєві баки, встановили біотуалет. Також брали участь в акції від ООН до Міжнародного дня чистих берегів, прибирали сміття на березі. Так ось, сміття було дуже мало – і це результат підвищення культури відпочинку і активності наших мешканців», – вважає він.

Отже, як кажуть експерти, річки на Львівщині відносно чисті, практично в усіх можна купатися. Виняток становлять ті, що мають безпосередню близькість до місць, де великі міста й відпочинкові комплекси скидають стоки. Останнім часом держава із законодавчого боку зробила чимало з того, що вимагав Європейський Союз. До 2025 року повинна розробити конкретні плани управління річковими басейнами. Якщо якісно працювати у цій сфері, то вже за 10 років Львівщина й Україна загалом зможуть похвалитися чистими річками.

Юлія Осим, Роман Тищенко-Ламанський

Фото: Петро Дідула, Ганнуся Дідула, Аглая Ногіна

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!