«Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
Голосування «провалили» вдруге
27 квітня депутати Львівської міськради вдруге цього року мали розглядати питання щодо затвердження кредитного договору на 25 млн євро між Європейським банком реконструкції та розвитку і Львівською міською радою. Сам кредит погодили ще в грудні. Тоді депутати прийняли ухвалу «Про здійснення запозичення до бюджету Львівської міської територіальної громади у 2022 році». Це відбулося в межах «Програми забезпечення стійкості та засобів для існування» від ЄБРР.
Ця ухвала була першим етапом для реалізації кредиту, який передбачає надання Львівській міськраді 25 млн євро кредиту двома платежами – 15 млн євро та 10 млн євро. Місто має погасити цей кредит упродовж 4,5 років, починаючи з квітня 2024 року, шістьма рівними частинами під 2,5% річних. Як наслідок, на виконання цієї ухвали міськрада отримала дозвільні документи від Міністерства фінансів України та підписала угоду з ЄБРР.
«Міністерство фінансів встановило граничну суму запозичень. Тобто вони подивилися, чи дозволяє наш бюджет брати ту чи іншу суму запозичень», – пояснила у коментарі Tvoemisto.tv голова постійної депутатської бюджетної комісії ЛМР Наталія Шелестак.
Саме на наступному етапі – на пленарному засіданні ЛМР 2 березня – депутати мали розглянути і проголосувати за власне кредитний договір. Тоді голосів не вистачило – «за» було лише 36 депутатів. 2 березня під час обговорення питання голова фракції «Голос» Віталій Троць сказав, що фракція не голосувала за цей кредит і в грудні, адже в місті були гроші. У коментарі zaxid.net він казав, що наприкінці 2022 року на рахунку Львова було близько 1,8 млрд грн, які не використали через замороження низки проєктів на час воєнного стану, тому він вважав недоцільним брати новий кредит під час війни, якщо кошти були у бюджеті міста.
Довга дискусія
Питання про схвалення умов договору на розгляд сесії винесли знову 27 квітня. Як під час пленарного засідання в березні, так і 27 квітня депутати багато дискутували.
Попри те, що умови кредитного договору депутати ще не підтримали, 10 млн євро траншу місто вже отримало.
«Не знаю, як зараз будуть виходити з цієї ситуації, адже якийсь міфічний документ склали виконкомом і отримали перший транш запозичення – 10 млн євро», – каже Наталія Шелестак у коментарі Tvoemisto.tv.
Наталія Шелестак
Йдеться про рішення виконавчого комітету ЛМР від 14 березня цього року «Про прийняття умов, викладених у Кредитному договорі від 30.12.2022, який укладений між ЛМР та ЄБРР». Під час останнього пленарного засідання міськради 27 квітня мали розглянути це питання (№8 у порядку денному пленарного засідання ЛМР), яким могли скасувати, як зазначали депутати під час сесії, це незаконне рішення, бо виконком не може приймати рішення стосовно запозичень.
Розглянути спершу питання №8 пропонувала фракція ЄС. Про те, що це питання має дві складові – юридичну і політичну, сказав депутат від ЄС Володимир Марусяк.
«Не хотів би, щоб ми перетворювали засідання сесії в гурток «Права місцевого самоврядування», а знаходили порозуміння. У нас є 26 стаття, ч.1, пункт 15, де зазначено, що рада має право скасовувати рішення виконавчих органів, якщо воно не відповідає закону, Конституції чи іншим органам ради. Ми вважаємо, якщо попереднього разу наша рада не затвердила це рішення, то виконавчий орган не може приймати те, чого не схвалила сесія ради. Є прохання зараз дотриматися процедури, поставити питання на голосування, змінити місцями, прийняти рішення», – сказав він.
Володимир Марусяк
«Рішення виконавчого комітету запозичень стосуватися не може, бо права брати запозичення він не має. Є прохання спочатку скасувати рішення виконкому, а далі голосувати за ухвалу, бо не можуть два органи приймати ідентичні рішення», – висловилася Уляна Пак.
Уляна Пак
На це міський голова Львова Андрій Садовий спитав, що буде, якщо рішення виконкому скасують, а за затвердження кредитної угоди не наберуть необхідну кількість голосів.
«Якщо ми не наберемо кількості голосів на кредитну угоду, що тоді? Як ми будемо сьогодні жити після цього? Якщо ми зараз рішення виконкому скасуємо, а кредитну угоду не підтримаємо? Що тоді, повертати кошти ЄБРР?»
Андрій Садовий
Водночас депутат фракції ЄС Петро Адамик під час сесії сказав, що виконком приймав рішення про технічні параметри, а не запозичення.
«Наші колеги на виконкомі приймали рішення про технічну параметри, умови, але аж ніяк не про гроші. Це не рішення запозичення. Ви просто зараз провокуєте ухвалу, яку зараз напишуть на коліні про розпад виконкому. Ми зараз маємо показати здатність домовлятися», – сказав він.
Петро Адамик
Очільниця юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич пояснила, що голосувати за скасування цього нібито незаконного рішення виконкому не можна, тому що його незаконність, згідно з Конституцією України, може встановити виключно суд.
«Скажіть, будь ласка, хто встановив незаконність рішення виконкому чи його невідповідність Конституції? Якщо ми вважаємо це рішення незаконним, то хочу знати, хто це встановив. Поінформую, що виконавчий комітет не брав запозичень. Рішення про запозичення прийняла Львівська міська рада до моменту прийняття рішення виконкому. В межах ухвали ЛМР вже був укладений кредитний договір. Кошти на обслуговування цього кредиту вже були на той момент передбачені в бюджеті Львівської МТГ, що приймався радою», – сказала вона.
Гелена Пайонкевич / Фото: Варіанти
Депутатка фракції «Самопоміч» Вікторія Довжик також додала, що рішення виконавчого комітету не стосується започизень.
«Це неправильна теза, яку транслювали, – що виконком хотів щось взяти. Ні. Це було прийняття умов. Це рішення виконкому не заміняло собою ухвалу «Про затвердження кредитного договору». Воно може абсолютно нормально співіснувати з тією ухвалою, якщо вона буде підтримана в міській раді. Пам’ятайте, що у нас сьогодні 3,2 млрд грн – це доходи бюджету розвитку. Так само є видатків. Доходи у нас це: 1,8 млрд – передача загального фонду, 388 млн грн – доходи бюджету розвитку, а також 1 млрд започизень. Ми вже взяли це запозичення 6 грудня 2022 року. Якщо ми не будемо брати другий транш, то маємо скоротити видатки».
Вікторія Довжик / Фото: Варіанти
Про компроміс знову заговорив міський голова.
«Друзі мої, ми підняли дуже гарячу дискусію, я хочу знайти порозуміння, я не хочу робити помилок, і ви не хочете робити помилок».
«Я розумію усі політичні складові. Але прошу зрозуміти єдине – «Пакет стійкості» надавався тим підприємствам, які є учасниками програм кредитування ЄБРР. Великі колективи, що надають послуги цілодобово, мабуть, не є заручниками цієї ситуації, яка тут сьогодні. Якщо треба перерву – скажіть про це. Якщо голови фракцій між собою мають з’ясувати якісь моменти – з’ясуйте. Але не просто завалити і підставити. Не ставте у заручники підприємства. Якщо є зайві гроші на рахунках громади, то давайте закриємо питання витрат і виплат працівникам. А якщо немає грошей, то давайте користуватися тим, що нам погодилися дати. Якщо ми приходимо на наради, визначаємо поквартально витрати кожної гривні, а сьогодні кажемо, що це неправильно, навіщо це робити?», – сказав депутат від фракції «Самопоміч» Андрій Шевців.
Андрій Шевців
«Партія «Варта на кожній такій нараді заявляла про свою позицію, як і партія «Голос», але я розумію, що для вас, великої партії, дві наші маленькі – це ні про що. Давайте таки ставити на голосування питання №7, бо ще довго можемо сперечатися. Тоді кожен визначиться», – сказала Наталія Шелестак.
«Ми зараз обговорюємо сьоме питання. Прошу вас припинити маніпуляції, поставити на голосування це питання, щоб депутатський корпус визначився щодо затвердження кредитного договору, а далі інші питання», – сказав Юрій Мартинюк.
Юрій Мартинюк
Тоді Андрій Садовий на прохання депутатів запропонував перенести питання №7 в кінець пленарного засідання, однак голосуванням цього також не підтримали. «За» було лише 27 голосів. Зрештою, знову надійшла пропозиція від фракції ЄС – змінити в порядку денному питання №7 та №8, однак за підтримку цього рішення депутатських голосів не вистачило також, після чого міський голова оголосив 15-хвилинну перерву.
Після перерви та жвавої дискусії на пропозицію поставили голосування про перенесення засідання до вівторка, 2 травня. 29 голосами «за» рішення знову не прийняли та вкотре оголосили перерву.
О 18.07, коли більша частина депутатів у залі не з’явилася, Андрій Садовий оголосив про закриття сесії.
На що 25 млн євро?
Два транші кредиту – 10 та 15 мільйонів євро – Львів мав отримати на фінансування деяких комунальних підприємств міста – ЛКП «Львівелектротранс», ЛКП Львівавтодор», ЛМКП «Львівводоканал», ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Зелене місто».
Однак нагадаємо гарячу тему про створення наглядових рад. Саме це питання також мали розглядати на сесії 27 квітня – вкотре мали спробувати постановити ухвалу, яка має дати старт створенню наглядових рад при ЛКП. Депутати пояснювали Tvoemisto.tv, що міський голова не хоче поступатися своїм впливом, але каже, що має для цього об’єктивні причини.
Торік лише у ЛКП «Львівелектротранс» виявили порушень і недоліків в управлінні фінансами на 314,9 мільйона гривень. Львів щороку втрачає величезні суми через неефективне або ж відверто шкідливе управління комунальними підприємствами. Однак це мізер порівняно з тим, що відбувається там насправді, кажуть депутати міськради. Вони переконані, що більшість комунальних підприємств можуть бути беззбитковими, а деякі можуть навіть стати прибутковими завдяки якісному управлінню. Щоби змінити це, депутати пропонують створити наглядові ради при ЛКП, які допомогли б покращити ефективність роботи.
Більше про створення наглядових рад при ЛКП читайте у нашому тексті.
Можливо, саме питання створення наглядових рад і є тією критично важливою умовою для львівських депутатів, які ні в грудні, ні зараз не підтримують кредит з ЄБРР для комунальних підприємств.
На питання про те, що буде, якщо таки не назбирається достатньо голосів, щоб підтримати умови договору, депутатка ЛМР і голова постійної депутатської бюджетної комісії Наталія Шелестак каже нам у коментарі, що тоді договір теоретично мали б розвірвати. Водночас перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко каже у коментарі Tvoemisto.tv, що це неможливо, і сподівається, що це питання таки підтримають.
«Ми налаштовані мислити позитивно», – сказав він.
Тож, чи вдасться депутатам дійти до консенсусу, чи рішення більшості з них залишиться незмінним – стане зрозуміло вже під час наступного пленарного засідання ЛМР, яке наразі перенесли на невизначений термін.
P.s. З іншими питаннями, а їх залишилося понад 250, що мали розглянути на пленарному засіданні 27 квітня, можна ознайомитися тут.
Софія Шавранська
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори