
«Сьоме питання». Про що Садовий не може домовитись з депутатами
Голосування «провалили» вдруге
27 квітня депутати Львівської міськради вдруге цього року мали розглядати питання щодо затвердження кредитного договору на 25 млн євро між Європейським банком реконструкції та розвитку і Львівською міською радою. Сам кредит погодили ще в грудні. Тоді депутати прийняли ухвалу «Про здійснення запозичення до бюджету Львівської міської територіальної громади у 2022 році». Це відбулося в межах «Програми забезпечення стійкості та засобів для існування» від ЄБРР.
Ця ухвала була першим етапом для реалізації кредиту, який передбачає надання Львівській міськраді 25 млн євро кредиту двома платежами – 15 млн євро та 10 млн євро. Місто має погасити цей кредит упродовж 4,5 років, починаючи з квітня 2024 року, шістьма рівними частинами під 2,5% річних. Як наслідок, на виконання цієї ухвали міськрада отримала дозвільні документи від Міністерства фінансів України та підписала угоду з ЄБРР.
«Міністерство фінансів встановило граничну суму запозичень. Тобто вони подивилися, чи дозволяє наш бюджет брати ту чи іншу суму запозичень», – пояснила у коментарі Tvoemisto.tv голова постійної депутатської бюджетної комісії ЛМР Наталія Шелестак.
Саме на наступному етапі – на пленарному засіданні ЛМР 2 березня – депутати мали розглянути і проголосувати за власне кредитний договір. Тоді голосів не вистачило – «за» було лише 36 депутатів. 2 березня під час обговорення питання голова фракції «Голос» Віталій Троць сказав, що фракція не голосувала за цей кредит і в грудні, адже в місті були гроші. У коментарі zaxid.net він казав, що наприкінці 2022 року на рахунку Львова було близько 1,8 млрд грн, які не використали через замороження низки проєктів на час воєнного стану, тому він вважав недоцільним брати новий кредит під час війни, якщо кошти були у бюджеті міста.
Довга дискусія
Питання про схвалення умов договору на розгляд сесії винесли знову 27 квітня. Як під час пленарного засідання в березні, так і 27 квітня депутати багато дискутували.
Попри те, що умови кредитного договору депутати ще не підтримали, 10 млн євро траншу місто вже отримало.
«Не знаю, як зараз будуть виходити з цієї ситуації, адже якийсь міфічний документ склали виконкомом і отримали перший транш запозичення – 10 млн євро», – каже Наталія Шелестак у коментарі Tvoemisto.tv.
Наталія Шелестак
Йдеться про рішення виконавчого комітету ЛМР від 14 березня цього року «Про прийняття умов, викладених у Кредитному договорі від 30.12.2022, який укладений між ЛМР та ЄБРР». Під час останнього пленарного засідання міськради 27 квітня мали розглянути це питання (№8 у порядку денному пленарного засідання ЛМР), яким могли скасувати, як зазначали депутати під час сесії, це незаконне рішення, бо виконком не може приймати рішення стосовно запозичень.
Розглянути спершу питання №8 пропонувала фракція ЄС. Про те, що це питання має дві складові – юридичну і політичну, сказав депутат від ЄС Володимир Марусяк.
«Не хотів би, щоб ми перетворювали засідання сесії в гурток «Права місцевого самоврядування», а знаходили порозуміння. У нас є 26 стаття, ч.1, пункт 15, де зазначено, що рада має право скасовувати рішення виконавчих органів, якщо воно не відповідає закону, Конституції чи іншим органам ради. Ми вважаємо, якщо попереднього разу наша рада не затвердила це рішення, то виконавчий орган не може приймати те, чого не схвалила сесія ради. Є прохання зараз дотриматися процедури, поставити питання на голосування, змінити місцями, прийняти рішення», – сказав він.
Володимир Марусяк
«Рішення виконавчого комітету запозичень стосуватися не може, бо права брати запозичення він не має. Є прохання спочатку скасувати рішення виконкому, а далі голосувати за ухвалу, бо не можуть два органи приймати ідентичні рішення», – висловилася Уляна Пак.
Уляна Пак
На це міський голова Львова Андрій Садовий спитав, що буде, якщо рішення виконкому скасують, а за затвердження кредитної угоди не наберуть необхідну кількість голосів.
«Якщо ми не наберемо кількості голосів на кредитну угоду, що тоді? Як ми будемо сьогодні жити після цього? Якщо ми зараз рішення виконкому скасуємо, а кредитну угоду не підтримаємо? Що тоді, повертати кошти ЄБРР?»
Андрій Садовий
Водночас депутат фракції ЄС Петро Адамик під час сесії сказав, що виконком приймав рішення про технічні параметри, а не запозичення.
«Наші колеги на виконкомі приймали рішення про технічну параметри, умови, але аж ніяк не про гроші. Це не рішення запозичення. Ви просто зараз провокуєте ухвалу, яку зараз напишуть на коліні про розпад виконкому. Ми зараз маємо показати здатність домовлятися», – сказав він.
Петро Адамик
Очільниця юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич пояснила, що голосувати за скасування цього нібито незаконного рішення виконкому не можна, тому що його незаконність, згідно з Конституцією України, може встановити виключно суд.
«Скажіть, будь ласка, хто встановив незаконність рішення виконкому чи його невідповідність Конституції? Якщо ми вважаємо це рішення незаконним, то хочу знати, хто це встановив. Поінформую, що виконавчий комітет не брав запозичень. Рішення про запозичення прийняла Львівська міська рада до моменту прийняття рішення виконкому. В межах ухвали ЛМР вже був укладений кредитний договір. Кошти на обслуговування цього кредиту вже були на той момент передбачені в бюджеті Львівської МТГ, що приймався радою», – сказала вона.
Гелена Пайонкевич / Фото: Варіанти
Депутатка фракції «Самопоміч» Вікторія Довжик також додала, що рішення виконавчого комітету не стосується започизень.
«Це неправильна теза, яку транслювали, – що виконком хотів щось взяти. Ні. Це було прийняття умов. Це рішення виконкому не заміняло собою ухвалу «Про затвердження кредитного договору». Воно може абсолютно нормально співіснувати з тією ухвалою, якщо вона буде підтримана в міській раді. Пам’ятайте, що у нас сьогодні 3,2 млрд грн – це доходи бюджету розвитку. Так само є видатків. Доходи у нас це: 1,8 млрд – передача загального фонду, 388 млн грн – доходи бюджету розвитку, а також 1 млрд започизень. Ми вже взяли це запозичення 6 грудня 2022 року. Якщо ми не будемо брати другий транш, то маємо скоротити видатки».
Вікторія Довжик / Фото: Варіанти
Про компроміс знову заговорив міський голова.
«Друзі мої, ми підняли дуже гарячу дискусію, я хочу знайти порозуміння, я не хочу робити помилок, і ви не хочете робити помилок».
«Я розумію усі політичні складові. Але прошу зрозуміти єдине – «Пакет стійкості» надавався тим підприємствам, які є учасниками програм кредитування ЄБРР. Великі колективи, що надають послуги цілодобово, мабуть, не є заручниками цієї ситуації, яка тут сьогодні. Якщо треба перерву – скажіть про це. Якщо голови фракцій між собою мають з’ясувати якісь моменти – з’ясуйте. Але не просто завалити і підставити. Не ставте у заручники підприємства. Якщо є зайві гроші на рахунках громади, то давайте закриємо питання витрат і виплат працівникам. А якщо немає грошей, то давайте користуватися тим, що нам погодилися дати. Якщо ми приходимо на наради, визначаємо поквартально витрати кожної гривні, а сьогодні кажемо, що це неправильно, навіщо це робити?», – сказав депутат від фракції «Самопоміч» Андрій Шевців.
Андрій Шевців
«Партія «Варта на кожній такій нараді заявляла про свою позицію, як і партія «Голос», але я розумію, що для вас, великої партії, дві наші маленькі – це ні про що. Давайте таки ставити на голосування питання №7, бо ще довго можемо сперечатися. Тоді кожен визначиться», – сказала Наталія Шелестак.
«Ми зараз обговорюємо сьоме питання. Прошу вас припинити маніпуляції, поставити на голосування це питання, щоб депутатський корпус визначився щодо затвердження кредитного договору, а далі інші питання», – сказав Юрій Мартинюк.
Юрій Мартинюк
Тоді Андрій Садовий на прохання депутатів запропонував перенести питання №7 в кінець пленарного засідання, однак голосуванням цього також не підтримали. «За» було лише 27 голосів. Зрештою, знову надійшла пропозиція від фракції ЄС – змінити в порядку денному питання №7 та №8, однак за підтримку цього рішення депутатських голосів не вистачило також, після чого міський голова оголосив 15-хвилинну перерву.
Після перерви та жвавої дискусії на пропозицію поставили голосування про перенесення засідання до вівторка, 2 травня. 29 голосами «за» рішення знову не прийняли та вкотре оголосили перерву.
О 18.07, коли більша частина депутатів у залі не з’явилася, Андрій Садовий оголосив про закриття сесії.
На що 25 млн євро?
Два транші кредиту – 10 та 15 мільйонів євро – Львів мав отримати на фінансування деяких комунальних підприємств міста – ЛКП «Львівелектротранс», ЛКП Львівавтодор», ЛМКП «Львівводоканал», ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ЛКП «Зелене місто».
Однак нагадаємо гарячу тему про створення наглядових рад. Саме це питання також мали розглядати на сесії 27 квітня – вкотре мали спробувати постановити ухвалу, яка має дати старт створенню наглядових рад при ЛКП. Депутати пояснювали Tvoemisto.tv, що міський голова не хоче поступатися своїм впливом, але каже, що має для цього об’єктивні причини.
Торік лише у ЛКП «Львівелектротранс» виявили порушень і недоліків в управлінні фінансами на 314,9 мільйона гривень. Львів щороку втрачає величезні суми через неефективне або ж відверто шкідливе управління комунальними підприємствами. Однак це мізер порівняно з тим, що відбувається там насправді, кажуть депутати міськради. Вони переконані, що більшість комунальних підприємств можуть бути беззбитковими, а деякі можуть навіть стати прибутковими завдяки якісному управлінню. Щоби змінити це, депутати пропонують створити наглядові ради при ЛКП, які допомогли б покращити ефективність роботи.
Більше про створення наглядових рад при ЛКП читайте у нашому тексті.
Можливо, саме питання створення наглядових рад і є тією критично важливою умовою для львівських депутатів, які ні в грудні, ні зараз не підтримують кредит з ЄБРР для комунальних підприємств.
На питання про те, що буде, якщо таки не назбирається достатньо голосів, щоб підтримати умови договору, депутатка ЛМР і голова постійної депутатської бюджетної комісії Наталія Шелестак каже нам у коментарі, що тоді договір теоретично мали б розвірвати. Водночас перший заступник міського голови Львова Андрій Москаленко каже у коментарі Tvoemisto.tv, що це неможливо, і сподівається, що це питання таки підтримають.
«Ми налаштовані мислити позитивно», – сказав він.
Тож, чи вдасться депутатам дійти до консенсусу, чи рішення більшості з них залишиться незмінним – стане зрозуміло вже під час наступного пленарного засідання ЛМР, яке наразі перенесли на невизначений термін.
P.s. З іншими питаннями, а їх залишилося понад 250, що мали розглянути на пленарному засіданні 27 квітня, можна ознайомитися тут.
Софія Шавранська
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами