
Фото надані Центром Джерело
Звичні речі, як хобі. Чим займаються вихованці львівського центру «Джерело»
Оля та Матвій
Десятирічні Оля та Матвій відвідують денні програми у Центрі «Джерело» близько 5-ти років. Вони активні та рухливі діти: люблять бавитись, стрибати на м’ячах, виконувати вправи.
Їхні виховательки Ольга та Іванка також постійно в русі: комусь із дітей потрібно допомогти, з кимось – покидати м’яча або включити музику та потанцювати. Танці – улюблене заняття Олі.
«Оля дуже любить людей. Вона постійно хоче бути в компанії, з кимось бавитись, спілкуватись. Наприклад, під час години відпочинку старається сісти поруч із дорослими. А в групі вона має симпатію до одного хлопчика та завжди тішиться, коли його бачить. Коли в нас є музичні заняття, вони завжди танцюють в парі», – розповідає пані Іванка.
Ще одне захоплення Олі – бавитись із м’ячами, що допомагає не лише розвивати моторику, а й весело проводити час.
Гру із м’ячами також полюбляє Матвій.
«Матвій – хлопець тямовитий та активний. Не завжди наші діти роблять те, про що ми просимо, однак Матвій один з тих, хто дуже гарно все розуміє», – каже пані Ольга.
Вихователька пояснює, що ідеться про ситуації, коли дітям дають вказівку про зміну діяльності. Наприклад, якщо діти бавляться з м'ячем (котять його), то вказівка – почати передавати м'яч. Це потрібно, аби дитина розвивалась та засвоювала нові навички й вміння.
«Серед улюблених занять Матвія – стрибки на м’ячі та вправи у спортивному залі. Загалом, уся група “Ангелятко”, яку щодня відвідують Матвій та Оля, це рухливі діти, яким важко спокійно посидіти на одному місці. Тому спорт та заняття в сенсорній кімнаті є для них важливими – їхній вестибулярний апарат вимагає руху», – розповідає пані Ольга.
Читайте також: «Червоні прапорці аутизму». На що батькам звертати увагу в розвитку дитини
У Матвія велика родина: є дві старші сестрички та братик. У сім’ї його оточують любов’ю й турботою, тому навіть в Центрі Матвій дуже любить обійматися. Ті ж заняття, що Матвій має в Центрі, батьки продовжують і вдома – у перспективі це дає кращі результати реабілітації.
«Діти стають більш комунікабельні, розуміють, що від них хочуть, розвивають побутові навички в міру своїх можливостей. А основне – соціалізуються. Приходити в Центр Джерело для таких дітей – життєва необхідність. Тут вони можуть спілкуватися з однолітками та мати справжнє щасливе дитинство, адже в іншому випадку вони залишаються ізольованими вдома з батьками», – пояснює вихователька.
Наталка
Наталі 13 років. 10 з них вона щодня приїжджає на денні програми Центру «Джерело». Все почалось із програми Раннього втручання, та вже п’ять років дівчинка займається у «Веселці» – групі для старших дітей. Цією групою опікується вихователька Таня.
«Наталочка дуже товариська дитина. Вона любить дивитись мультфільми, слухати веселу музику та спостерігати, як між собою спілкуються дорослі – у години релаксації вона часто сідає поруч із вихователями та слухає, про що ті говорять. Як і будь-яка дівчинка, вона любить гарний кольоровий одяг. Ми періодично влаштовуємо тематичні свята для дітей і Наталка тішиться, коли є нагода вдягнути яскраву сукню з квітами», – каже вихователька.
Одне із захоплень Наталі – малювання та аплікації. Однак займається вона цим під настрій: часто все залежить від погоди. Найкращі роботи дівчинки згодом вивішують перед входом до групи.
За 10 років завдяки програмам і заняттям у «Джерелі» стан Наталі значно покращився: дівчинка стала краще ходити, змінилась її поведінка.
«Колись вона постійно сильно плакала. Мама навіть боялась залишати її в Центрі саму. Але після того, як Наталочка трохи позаймалась, вона може спокійно залишатися в центрі без мами та знайти заняття до душі», – говорить вихователька пані Тетяна.
Андрій
Андрію 15 років. Із дитинства, коли мама вперше привела його на раннє втручання, і до сьогодні, він займається у «Джерелі». Зараз Андрій щодня приїжджає на денний догляд, відвідує старшу групу «Мудрагелики». З хлопцем займається вихователька пані Ольга, яка розповідає, що Андрій –розумний хлопець із багатьма захопленнями, одне з найулюбленіших – складати LEGO.
Також Андрію подобається користуватися комп’ютером. Моторика рук не дозволяє йому працювати зі звичайною клавіатурою, однак за допомогою спеціальної мишки він може робити все, що потрібно.
«Андрій любить слухати рок-музику та дивитися відео. Все це він може загуглити в інтернеті самостійно. Також він любить пізнавальні завдання: складати пазли або грати у розвивальні ігри», – каже вихователька.
Ще одне захоплення Андрія – акторство. Коли в «Джерелі» був театралізований вертеп, хлопець зіграв роль чортика.
«Андрій сказав: “Я буду грати роль чорта, більше ніким не буду!”. Гарно відіграв. Він дуже тямовитий хлопець, добре вивчає тексти. Для нього це довготривалий процес, але він працює над собою. А також знає послідовність: хто за ким у виставі говорить, коли треба вступати тощо», – говорить пані Ольга.
На думку пані Ольги, середовище ровесників набагато позитивніше впливає на вихованців, ніж сидіння вдома – тут можна відчувати себе дитиною серед дітей, а не зайвим та ізольованим членом суспільства.
«Для Андрія Центр «Джерело» – це стиль життя. Він не уявляє себе без Центру. Мені приємно, що Центр – це те місце, де таких дітей, як Андрій, можуть навчити не лише навичок самообслуговування, а й дати найважливіше – спілкування з однолітками, щоб діти відчували себе потрібними та знали, що вони займають своє місце в колективі та суспільстві», – говорить вихователька.
Як допомогти Джерелу?
Завдяки Навчально-реабілітаційному центру «Джерело» в Олі, Матвія, Наталі, Андрія та сотень інших дітей є можливість бути у соціумі та займатися улюбленими справами. А повноцінне функціонування Центру є можливим завдяки коштам бюджету львівської громади та підтримці благодійників, у тому числі – Друзів Джерела
Читайте також: Коли дитина боїться дихати. Як Covid-19 впливає на дитячу психіку
Друзі Джерела – це спільнота небайдужих людей, які своїми щомісячними внесками підтримують роботу центру. Кожен щомісячний платіж на будь-яку суму робить великі справи: це ще один відновлений візок для дітей, день роботи реабілітолога, вихователя чи навіть звичайний набір матеріалів для розвитку. Однак саме це зробить вихованців «Джерела» щасливішими, адже благодійність – це не про великі гроші. Долучайтесь і ви – станьте Другом Джерела!
Проєкт «Друзі Джерела. Розвиваємо спільноту благодійників» впроваджується за фінансової підтримки Zagoriy Foundation.
Благодійний фонд Zagoriy Foundation створений у 2015 році Глібом, Катериною та Володимиром Загоріями. Фонд на довготривалій основі підтримує важливі ініціативи та бере участь у заходах, спрямованих на популяризацію благодійної діяльності. Пріоритетним напрямом діяльності Фонду є розвиток культури благодійності. В цьому напрямку Фонд системно впроваджує сталі проєкти й окремі активності.
Партнерська публікація
Марина Романцова
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ