
Фото надані Центром Джерело
Звичні речі, як хобі. Чим займаються вихованці львівського центру «Джерело»
Оля та Матвій
Десятирічні Оля та Матвій відвідують денні програми у Центрі «Джерело» близько 5-ти років. Вони активні та рухливі діти: люблять бавитись, стрибати на м’ячах, виконувати вправи.
Їхні виховательки Ольга та Іванка також постійно в русі: комусь із дітей потрібно допомогти, з кимось – покидати м’яча або включити музику та потанцювати. Танці – улюблене заняття Олі.
«Оля дуже любить людей. Вона постійно хоче бути в компанії, з кимось бавитись, спілкуватись. Наприклад, під час години відпочинку старається сісти поруч із дорослими. А в групі вона має симпатію до одного хлопчика та завжди тішиться, коли його бачить. Коли в нас є музичні заняття, вони завжди танцюють в парі», – розповідає пані Іванка.
Ще одне захоплення Олі – бавитись із м’ячами, що допомагає не лише розвивати моторику, а й весело проводити час.
Гру із м’ячами також полюбляє Матвій.
«Матвій – хлопець тямовитий та активний. Не завжди наші діти роблять те, про що ми просимо, однак Матвій один з тих, хто дуже гарно все розуміє», – каже пані Ольга.
Вихователька пояснює, що ідеться про ситуації, коли дітям дають вказівку про зміну діяльності. Наприклад, якщо діти бавляться з м'ячем (котять його), то вказівка – почати передавати м'яч. Це потрібно, аби дитина розвивалась та засвоювала нові навички й вміння.
«Серед улюблених занять Матвія – стрибки на м’ячі та вправи у спортивному залі. Загалом, уся група “Ангелятко”, яку щодня відвідують Матвій та Оля, це рухливі діти, яким важко спокійно посидіти на одному місці. Тому спорт та заняття в сенсорній кімнаті є для них важливими – їхній вестибулярний апарат вимагає руху», – розповідає пані Ольга.
Читайте також: «Червоні прапорці аутизму». На що батькам звертати увагу в розвитку дитини
У Матвія велика родина: є дві старші сестрички та братик. У сім’ї його оточують любов’ю й турботою, тому навіть в Центрі Матвій дуже любить обійматися. Ті ж заняття, що Матвій має в Центрі, батьки продовжують і вдома – у перспективі це дає кращі результати реабілітації.
«Діти стають більш комунікабельні, розуміють, що від них хочуть, розвивають побутові навички в міру своїх можливостей. А основне – соціалізуються. Приходити в Центр Джерело для таких дітей – життєва необхідність. Тут вони можуть спілкуватися з однолітками та мати справжнє щасливе дитинство, адже в іншому випадку вони залишаються ізольованими вдома з батьками», – пояснює вихователька.
Наталка
Наталі 13 років. 10 з них вона щодня приїжджає на денні програми Центру «Джерело». Все почалось із програми Раннього втручання, та вже п’ять років дівчинка займається у «Веселці» – групі для старших дітей. Цією групою опікується вихователька Таня.
«Наталочка дуже товариська дитина. Вона любить дивитись мультфільми, слухати веселу музику та спостерігати, як між собою спілкуються дорослі – у години релаксації вона часто сідає поруч із вихователями та слухає, про що ті говорять. Як і будь-яка дівчинка, вона любить гарний кольоровий одяг. Ми періодично влаштовуємо тематичні свята для дітей і Наталка тішиться, коли є нагода вдягнути яскраву сукню з квітами», – каже вихователька.
Одне із захоплень Наталі – малювання та аплікації. Однак займається вона цим під настрій: часто все залежить від погоди. Найкращі роботи дівчинки згодом вивішують перед входом до групи.
За 10 років завдяки програмам і заняттям у «Джерелі» стан Наталі значно покращився: дівчинка стала краще ходити, змінилась її поведінка.
«Колись вона постійно сильно плакала. Мама навіть боялась залишати її в Центрі саму. Але після того, як Наталочка трохи позаймалась, вона може спокійно залишатися в центрі без мами та знайти заняття до душі», – говорить вихователька пані Тетяна.
Андрій
Андрію 15 років. Із дитинства, коли мама вперше привела його на раннє втручання, і до сьогодні, він займається у «Джерелі». Зараз Андрій щодня приїжджає на денний догляд, відвідує старшу групу «Мудрагелики». З хлопцем займається вихователька пані Ольга, яка розповідає, що Андрій –розумний хлопець із багатьма захопленнями, одне з найулюбленіших – складати LEGO.
Також Андрію подобається користуватися комп’ютером. Моторика рук не дозволяє йому працювати зі звичайною клавіатурою, однак за допомогою спеціальної мишки він може робити все, що потрібно.
«Андрій любить слухати рок-музику та дивитися відео. Все це він може загуглити в інтернеті самостійно. Також він любить пізнавальні завдання: складати пазли або грати у розвивальні ігри», – каже вихователька.
Ще одне захоплення Андрія – акторство. Коли в «Джерелі» був театралізований вертеп, хлопець зіграв роль чортика.
«Андрій сказав: “Я буду грати роль чорта, більше ніким не буду!”. Гарно відіграв. Він дуже тямовитий хлопець, добре вивчає тексти. Для нього це довготривалий процес, але він працює над собою. А також знає послідовність: хто за ким у виставі говорить, коли треба вступати тощо», – говорить пані Ольга.
На думку пані Ольги, середовище ровесників набагато позитивніше впливає на вихованців, ніж сидіння вдома – тут можна відчувати себе дитиною серед дітей, а не зайвим та ізольованим членом суспільства.
«Для Андрія Центр «Джерело» – це стиль життя. Він не уявляє себе без Центру. Мені приємно, що Центр – це те місце, де таких дітей, як Андрій, можуть навчити не лише навичок самообслуговування, а й дати найважливіше – спілкування з однолітками, щоб діти відчували себе потрібними та знали, що вони займають своє місце в колективі та суспільстві», – говорить вихователька.
Як допомогти Джерелу?
Завдяки Навчально-реабілітаційному центру «Джерело» в Олі, Матвія, Наталі, Андрія та сотень інших дітей є можливість бути у соціумі та займатися улюбленими справами. А повноцінне функціонування Центру є можливим завдяки коштам бюджету львівської громади та підтримці благодійників, у тому числі – Друзів Джерела
Читайте також: Коли дитина боїться дихати. Як Covid-19 впливає на дитячу психіку
Друзі Джерела – це спільнота небайдужих людей, які своїми щомісячними внесками підтримують роботу центру. Кожен щомісячний платіж на будь-яку суму робить великі справи: це ще один відновлений візок для дітей, день роботи реабілітолога, вихователя чи навіть звичайний набір матеріалів для розвитку. Однак саме це зробить вихованців «Джерела» щасливішими, адже благодійність – це не про великі гроші. Долучайтесь і ви – станьте Другом Джерела!
Проєкт «Друзі Джерела. Розвиваємо спільноту благодійників» впроваджується за фінансової підтримки Zagoriy Foundation.
Благодійний фонд Zagoriy Foundation створений у 2015 році Глібом, Катериною та Володимиром Загоріями. Фонд на довготривалій основі підтримує важливі ініціативи та бере участь у заходах, спрямованих на популяризацію благодійної діяльності. Пріоритетним напрямом діяльності Фонду є розвиток культури благодійності. В цьому напрямку Фонд системно впроваджує сталі проєкти й окремі активності.
Партнерська публікація
Марина Романцова
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Кілька кроків для підтримки свого ментального здоров'я
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу
- 9 книжок, які читають герої відомих фільмів, або Що дивитись і читати
- «Можемо бути без світла п'яту частину доби», – експерт про зиму
- Як позбутися черг у львівських ТЦК. Версії працівників та відвідувачів
- Чому черешні по 200 гривень, або Яким буде сезон ягід та фруктів
- Як потрапити в будівлю, або Навіщо реконструюватимуть вокзал у Львові
- Як і хто будуватиме Україну майбутнього. Поради експертів, що варто врахувати
- «Без запису не приходьте». Як оновити дані у львівському ТЦК
- «Все маємо, але бракує місця в домі», – сім'я, де народилась 11-та дитина
- «Мусимо пристосуватися до графіків відключень світла». Інтерв’ю з директором YASNO
- «Таких операцій не роблять у Литві, Латвії, Естонії». Як львівські нейрохірурги рятують дітей
- «Я уявляю, як трава проростає крізь нього». Історія матері зниклого безвісти героя
- «Якщо підемо шляхом конкуренції, то програємо»
- «Не треба вав-ефекту». Як змінився підхід до архітектури Львова
- Резервувати треба лише тих, що платять податки, або Що не так із економічним бронюванням
- Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки
- «На протезі в Антарктиду!», – боєць зі Львівщини, який пережив клінічну смерть
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Я доглядаю могили чоловіка, брата і невідомого воїна»
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи