
Фото:sykhiv.media
«Бабки знають, під чим підписуються». Як пройшло обговорення реконструкції площі Довженка
У Львові, 6 листопада, у Кіноцентрі Довженка відбулися громадські обговорення проектів облаштування громадського простору перед Центром. Наразі існують два проекти, що претендують на цю територію. Один – затверджений міською радою, який став переможцем всеукраїнського конкурсу і передбачає громадський простір для відпочинку із зеленими зонами, фонтаном, великими пішохідними просторами, додатковим освітленням та шумоізоляцією від дороги.
Візуалізація проекту-переможця конкурсу
Другий – від Комітету вшанування пам’яті українських героїв, обраний ще в 2017-му році самим комітетом. Проектом передбачено встановлення на площі меморіалу Героїв Небесної Сотні, відновлення фонтану, озеленення простору та рекреаційні зони. Його підтримує Львівська облдержадміністрація.
Візуалізація проекту Комітету вшанування пам'яті
Чого хочуть сихівчани?
Першим під час обговорення взяв слово головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, який уже раніше пояснював у колонці для Tvoemisto.tv, чому архітектори проти спорудження меморіалу на Сихові. Він наголосив, що до початку конкурсу було проведено комплексне дослідження потреб мікрорайону, а в журі конкурсу громадських проектів входили сихівські громадські організації.
«Як же має виглядати на нашу думку сама площа? Тут передусім мало б бути збереження зеленої зони. Однозначно вона має бути насичена різноманітними функціями, має передбачати можливість різних сценаріїв використання, тобто на всі сезони, на всі вихідні, на всі свята, на кожен день різні верстви населення повинні нею користуватися», – каже Юліан Чаплінський.
Читайте також: Не тут і не так. Чому меморіал Небесній Сотні не варто встановлювати на площі Довженка
Дослідження щодо потреб мешканців Сихова перед конкурсом проводив ЛКП «Інститут просторового розвитку». Начальниця відділу урбаністики Інституту Олександра Сладкова презентувала результати опитування 412 людей, які бувають на цій площі, і виявилося, що мешканці хочуть використовувати простір для рекреації та відпочинку, а найменше хотіли би бачити тут продаж алкоголю, кіоски і пам’ятники.
Співзасновниця громадської організації «Кращий Сихів» Наталія Піпа, яка і була ініціатором реконструкції площі перед Кіноцентром, наголосила, що ідеї громадського простору виникли давно.
«Після облаштування Скверу Гідності ми подумали, що робити далі, аби Сихів ставав кращим. Вирішили реконструювати площу Довженка. Ми опитали 412 людей, які, за математичною статистикою, можуть представляти думки 200 000 мешканців. Конкурс на проект облаштування площі був складений згідно з їхніми вподобаннями та побажаннями», – каже вона.
Візуалізація проекту Групи 109
Чого хочуть активісти або принцип «мовчазної згоди»
Декілька днів тому петиція про реконструкцію площі перед Кіноцентром Довженка від ГО «Кращий Сихів» набрала необхідну кількість голосів для розгляду міською радою. Тому представники Комітету вшанування пам’яті українських героїв прийшли на обговорення з папкою паперів, де, за їхніми словами, є 5 000 підписів мешканців житлового масиву.
Читайте також: «Активістський» меморіал Небесної Сотні на Сихові. Чому архітектори проти
«У травні 2014-го року ми звернулися до міської ради щодо спорудження пам’ятника Героям Небесної Сотні. Причиною було те, що одним з перших на Майдані загинув сихівчанин Юрій Вербицький. Дуже довго тягнулися процеси в міській раді, і в березні 2015-го місто вирішило, що районні адміністрації спільно з громадськістю мають вирішити питання вшанування пам’яті. Ми неодноразово зверталися до міської ради, міського голови, але відповіді в належний час не отримали, тому в грудні 2016-го були змушені застосувати принцип "мовчазної згоди" – і вважати, що положення нам надали», – сказав голова комітету Олександр Ворона.
Проект Комітету вшанування пам'яті українських героїв
Він додав, що після цього комітет провів конкурс на облаштування площі – і тільки тоді у міської влади виникла ідея облаштування простору на противагу проекту комітету. Під час презентації свого проекту, в комітеті зазначили, що меморіал стане місцем для роздумів, і запитали: чого вартує думка 400 людей проти 5 000 підписів: До того ж, за словами активістів з комітету, в електронному опитуванні від ГО «Кращий Сихів» могла брати участь тільки молодь, а тому думку людей похилого віку не врахували.
Сихівська яма чи бетонні плити
Після цього почалося тривале обговорення проектів. Кожен, хто виходив, представлявся мешканцем Сихова. Думки кардинально розділилися. Втім, усі погоджувалися, що Сихову потрібен громадський простір, тим паче на центральній площі житлового масиву, проте всі так само розуміли, що вшанування пам'яті Героїв є особливим питанням у житті не тільки львів’ян, а й країни в цілому.
Із зали почалися вигуки про «сихівську яму» – так називали проект «групи 109». Натомість Наталя Піпа нагадала, що схожим проектом британці вшанували пам'ять Принцеси Діани, яка назавжди зайняла особливе місце в житті своєї країни.
Проект Групи 109
Молодь наголошувала, що ще один пам’ятник не спонукатиме до вивчення історії, а бетонні плити, встановлені як монумент Героям, не змушуватимуть задуматися. Громадський простір же служитиме довго і стане місцем, де зможуть збиратися як діти, так і дорослі. До того ж, проект «Групи 109» передбачає місце під амфітеатр, де можна показувати фільми про Героїв або читати лекції – і це стане куди кращим проявом національної свідомості і пам’яті, ніж один бетонний монумент.
«Сьогодні ви хочете створити простір, де діти каталися би на скейтах, але завтра діти виростуть – і захочуть піти кудись погуляти. Не потрібно орієнтуватися на одномоментні потреби однієї певної групи», – зауважив у відповідь Олександр Ворона.
Два пам’ятники, Сихів як окреме місто і до чого тут Савченко?
У львів'ян ще досить свіжі спогади про те, як тиждень тому у Львові відкривали два пам’ятники ЗУНР: від ЛМР та від ЛОДА. Така сама ситуація може повторитися і з меморіалом Героїв Небесної Сотні. Тому Андрій Москаленко нагадав присутнім, що меморіал Героям вже будується на вулиці Кривоноса. Із залу почалися вигуки, мовляв, сихівчани в центр не їздять. Для чого їм той пам’ятник?
Читайте також: Звірюка в короні. Скільки пам'ятників ЗУНР потрібно Львову
«Буклети про цей меморіал роздавалися ще в жовтні 2015-го року на нараді в голови обласної ради, а конкурс, на якому він переміг, був в 2016-му. Це ж була ідея Савченко, але ви про це не згадуєте, адже Савченко вже не в моді! Збудувати місток на Високий замок – це була кокретна ідея Савченко. На Сихові проживає більше мешканців, ніж в таких обласних центрах, як Ужгород. У нас є активна громада – і, враховуючи процеси, які відбуваються в нашій державі, я зовсім не впевнений, що через 10 років Сихів не стане окремим містом», – сказав Олександр Ворона.
Андрій Москаленко відповів, що проект на Кривоноса є вшануванням пам’яті, а міст символізує майбутнє.
Меморіал Героїв Небесної Сотні на вулиці Кривоноса
Бабки знають, під чим підписуються
«У нас є 5000 підписів» – уже вдесяте повторювали активісти. Збиралися вони під час недільної служби в церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Представниця церкви уточнила, що підписи тоді збиралися не для меморіалу, а для вшанування пам’яті – в якому би вигляді це не було.
Олександр Ворона обурено заперечив, що на церкві тоді висіли плакати з проектом.
«Можливо, і висіли плакати, я не знаю. Проте я був тоді там. Знаєте, люди почули, що підписи збирають для вшанування пам’яті – і свідомо йшли за вшанування. Я не впевнений, що вони читали ті проекти», – сказав депутат ЛМР Андрій Пундор.
Йому парирував один з представників комітету вшанування пам’яті, який досить збуджено поводив себе протягом всієї дискусії: «Тут пише: "Підписний лист за спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні". Кожна бабка знала, під чим вона підписується!».
Чи за це стояв Майдан?
Активна дискусія продовжувалася вже другу годину. Андрій Лесюк, один з авторів проекту меморіалу Героїв Небесної Сотні на Кривоноса звинуватив комітет вшанування пам’яті в плагіаті, адже їхній проект схожий на проект архітектора, який також подавався на конкурс.
Проект Андрія Лесюка, Христини Пундак та Марії Яструбчак
«Кращому Сихову» закидали у недоцільності проекту громадського простору. Втім, усі забули про думку родин та близьких Героїв Небесної Сотні.
А їхні думки також розділилися, проте більшість були згодні з тим, що меморіалу не місце в розважальній зоні Сихова. Пам'ять – це інтимна річ, а пам’ятник приведе до розмиття поняття «Герой». Люди проходитимуть повз щодня, і для них це вже стане звичним.
Так само всі погоджуються, що пам’ятати треба. Для цього можна, наприклад, висадити алею, де кожне дерево носитиме ім’я одного з Героїв, куди люди прийдуть цілеспрямовано покласти квіти, запалити лампадку і задуматися.
Читайте також: Фото дня. Як у Львові будують меморіал Небесної Сотні
По закінченню зустрічі Андрій Москаленко зазначив, що всі висловлені думки будуть враховані в майбутньому. Основним залишається проект «Групи 109», проте міська рада докладе зусиль, аби знайти потрібний спосіб вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні на Сихові.
Стрім обговорення
Андрій Костюк
Коментарі (0)
Міські акценти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
- Відпустка за відпусткою. Хто дбає про Львів замість Садового
- На Різдво до Остапа. Як львівський художник зібрав у своїй квартирі триста колядників
- Зберегти не можна штрафувати. Як Львів охороняє історичне середовище
- Право на навчання. Як шукати помічника вчителя у Львові
- Як у Львові перероблятимуть сміття у добриво. Приклад Польщі
- Без цукру, без хліба немає обіду. Як змінити меню у львівських школах
- Метро та ІТ-курси для незрячих. Хто і як робить Львів кращим
- Заморожена Ряшівська. Чому три кілометри вулиці будують сім років
- Тарас Кльофа: Військові зараз мають усі медикаменти – їм бракує уваги
- Місто розумних та жорстких. Як регулюють світлофори у Львові
- Доглядачі коминів: як працюють львівські сажотруси. Фоторепортаж
- Фонтан і мобільна служба для хворих дітей. Які ініціативи потрібні Сихову
- Озеро та дорога на кладовище. Що хочуть втілити у Шевченківському районі
- Спорт, спорт і ще раз спорт! За який проект проголосувати у Франківському районі
- Школа самооборони та нова музична апаратура. Чого потребує Личаківський район
- Червона доріжка для батюшки. Як живе церква Московського патріархату у Львові
- Окремий світ або все, що треба знати про поховання у Львові
- Дитмайданчики та тротуар для Лесі. Що нового хочуть зробити у Залізничному районі
- Обсерваторія, арфа та пригодницьке містечко. Проекти Громадського бюджету в Галицькому районі
- Бався, вчись, чекай на гроші. Чого навчила Нова українська школа за перші місяці
- Я прийшов — авта нема. Як у Львові забрати машину зі штрафмайданчика
- Різати не можна пересадити. Хто у Львові може зрізати дерева
- Пацієнта не цікавить слово «ймовірно». Як львівським закладам запобігти поширенню гепатиту
- Звірюка в короні. Скільки пам'ятників ЗУНР потрібно Львову
- Чому у Львові не живуть пінгвіни. Як містам підготуватись до кліматичних змін
- Гарячий і вологий. Яким може стати Львів через зміни клімату
- «Можна пагромче і на русскам». Як у Львові обговорювали громадський простір біля Палацу Хоткевича
- 60 грн на добу. Хто заплатив за турне Андрія Садового Україною. Інфографіка
- Як виглядають перші класи львівських шкіл перед 1 вересня. Фото
- Знайти квартиру у Львові: 5 шахрайських схем і як їх оминути
- Архітектура Незалежності. Що Львів втратив і здобув за 27 років
- Виграти і чекати. Чому втілення проектів Громадського бюджету розтягується на роки
- Дістати колію з кущів. Чи поїдуть електрички на Знесіння та Личаків
- Історія ремонту вулиці Личаківської у датах і цифрах. Візуалізація
- Перший раз у нову школу: за що платитимуть батьки першокласників
- Тут ростуть гранат і кава. Як у центрі Львова працює таємний ботсад
- Ігри розуму. Як рекордна кількість вступників змагається за ІТ-місце у Львові
- Мистецтво не може бути ворожим. Чому зникають львівські радянські мозаїки
- «Та набийте їм морди»: як пройшли слухання щодо будівництва сміттєпереробного комплексу у Львові
- Як починалося IT у Львові. Історичні фото
- Як працює перша державна сортувальна станція на Львівщині
- Вудка замість риби. Що таке соціальний бізнес та чому ним займаються у Львові
- Чи потрібен Львову приватний пологовий будинок
- Знайти відьму та спалити. Як минули слухання про будівництво приватного пологового у Львові
- Великий Львів. Чи зможе місто об’єднати приміські села і розширити свої межі
- (Не)довести Львів до межі. Навіщо місту План сталої мобільності
- Таблетки для історії. Чи збереже Львів ще одну старовинну аптеку
- Як у Львові працює центр «всиновлення» тварин
- Друга цісарська. Одна з найстаріших шкіл України цьогоріч святкує 200-річчя
- У гості до пана Едзя: чому у Львові не вистачає громадських туалетів
- Львів спить, Шептицький працює. Репортаж з першої цілодобової бібліотеки
- Спортивний інтерес. Чому львів'яни неохоче займаються спортом
- Наукові туристи. Як Львів заробляє на конференціях
- Обранці на мільйон. Рейтинг найбагатших і найбідніших народних депутатів Львівщини
- Львів’яни не поспішають сортувати. Репортаж зі сміттєсортувальної лінії у Львові
- Зміниться багато. Як реформують медицину за межами Львова
- «Любовь всєгда права». Як у львівських кнайпах і далі крутять російську музику
- Тарадайки та пижики: на чому їздили львів'яни. Історія у фотографіях
- Трамвай, веломаршрут чи стадіон. Що насправді треба Винникам і Львову
- Скромні та багаті. Що задекларували нардепи-мажоритарники Львова
- Сміливе рішення. Як швидкісний трамвай міг би розвантажити Львів
- Статки підлеглих мера Львова. Доходи, грошові активи та нерухоме майно
- Не буває однакових. Як львів’янка дає нове життя старим вишиванкам
- Перший. Як у Львові змінюється найстаріший дитячий театр в Україні
- Гнучкі межі. Чи загрожує щось парку культури і відпочинку у Львові
- Перегони на Личаківській. Як львів’яни долають перекопані дороги. Фоторепортаж
- Романтика на Донбасі. Як доброволець з Львівщини зустрів свою дружину-британку
- П’яна справа. Що заважає судити нетверезих водіїв швидко і справедливо
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- Повези мене туди, де асфальту нема. Чому Львів купує старенькі трамваї?
- Кредитна історія. Скільки винен Львів і скільки ще може позичити
- Дай лапу, покажи жетончик. Як працює реєстрація тварин у Львові
- Півжиття в заторах. Як зробити центр Львова вільним для проїзду
- Для чого Львову потрібен ЛАЗ: відновити, викупити, зарезервувати?
- Найщасливіші львів’яни. Як живе і про що мріє мікрорайон Знесіння
- «Тренуйтеся на кішках!»: архітектори про підземний паркінг біля ЛНУ
- Припинити битву шкіл. Які нові правила потрібні Громадському бюджету Львова
- Кремнієва долина між панельних будинків. Як розвивається південний захід Львова
- 10 проблем центру міста, які треба розв’язати, щоби Львів не втратив обличчя
- Новобудови-2018. Яке житло купуватимуть у Львові цього року
- Колядка, яка йде з душі: про різдвяні традиції Оксани Мухи
- Не готові до експериментів. Чому данські митці посварились із Тарасом Возняком
- Ніч замкнених дверей. Чому цілодобовий доступ до гуртожитків у Львові не діє?
- І ти, Бруте? Як і чому львів'яни переходять із різних професій в ІТ
- Ближче до неба. Чи готовий Львів стати містом хмарочосів
- Шкільні офіцери поліцїі: стати друзями для дітей, щоб уберегти
- Чемність заради життя. Як допомогти львів’янам цивілізовано поводитись на дорогах
- Королі стін. Хто, як і навіщо малює мурали у Львові
- Приємне з корисним. Якою може бути канатна дорога на Високий Замок
- «Я не знала жодного слова українською». Як у Львові долають мовний бар’єр
- «Поліцією дітей не лякають – це вже добре». Що не так із безпекою Львова
- Нирки Львова. Фоторепортаж із очисних споруд «Львівводоканалу»
- Трудова міграція зі Львова: хто їде, куди їдуть, чого шукають і чи повернуться
- Неслава праці. Як виглядають львівські підприємства, які хочуть ревіталізувати. Фото
- Вілла Левинського, яка може зникнути, та її мешканці. Фоторепортаж