Фото:sykhiv.media

Фото:sykhiv.media

«Бабки знають, під чим підписуються». Як пройшло обговорення реконструкції площі Довженка

1895 0
Tvoemisto.tv відвідало громадські обговорення облаштування площі біля Центру Довженка, на яких було все – від презентацій з плагіатом до закликів до сепаратизму.

У Львові, 6 листопада, у Кіноцентрі Довженка відбулися громадські обговорення проектів облаштування громадського простору перед Центром. Наразі існують два проекти, що претендують на цю територію. Один – затверджений міською радою, який став переможцем всеукраїнського конкурсу і передбачає громадський простір для відпочинку із зеленими зонами, фонтаном, великими пішохідними просторами, додатковим освітленням та шумоізоляцією від дороги.

Візуалізація проекту-переможця конкурсу

Другий – від Комітету вшанування пам’яті українських героїв, обраний ще в 2017-му році самим комітетом. Проектом передбачено встановлення на площі меморіалу Героїв Небесної Сотні, відновлення фонтану, озеленення простору та рекреаційні зони. Його підтримує Львівська облдержадміністрація. 

Візуалізація проекту Комітету вшанування пам'яті

Чого хочуть сихівчани?

Першим під час обговорення взяв слово головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, який уже раніше пояснював у колонці для Tvoemisto.tv, чому архітектори проти спорудження меморіалу на Сихові. Він наголосив, що до початку конкурсу було проведено комплексне дослідження потреб мікрорайону, а в журі конкурсу громадських проектів входили сихівські громадські організації.

«Як же має виглядати на нашу думку сама площа? Тут передусім мало б бути збереження зеленої зони. Однозначно вона має бути насичена різноманітними функціями, має передбачати можливість різних сценаріїв використання, тобто на всі сезони, на всі вихідні, на всі свята, на кожен день різні верстви населення повинні нею користуватися», – каже Юліан Чаплінський.

Читайте також: Не тут і не так. Чому меморіал Небесній Сотні не варто встановлювати на площі Довженка

Дослідження щодо потреб мешканців Сихова перед конкурсом проводив ЛКП «Інститут просторового розвитку». Начальниця відділу урбаністики Інституту Олександра Сладкова презентувала результати опитування 412 людей, які бувають на цій площі, і виявилося, що мешканці хочуть використовувати простір для рекреації та відпочинку, а найменше хотіли би бачити тут продаж алкоголю, кіоски і пам’ятники.

Площа перед кінотеатром Довженка from Otar Dovzhenko

 

Співзасновниця громадської організації «Кращий Сихів» Наталія Піпа, яка і була ініціатором реконструкції площі перед Кіноцентром, наголосила, що ідеї громадського простору виникли давно.

«Після облаштування Скверу Гідності ми подумали, що робити далі, аби Сихів ставав кращим. Вирішили реконструювати площу Довженка. Ми опитали 412 людей, які, за математичною статистикою, можуть представляти думки 200 000 мешканців. Конкурс на проект облаштування площі був складений згідно з їхніми вподобаннями та побажаннями», – каже вона. 

Візуалізація проекту Групи 109

Чого хочуть активісти або принцип «мовчазної згоди»

Декілька днів тому петиція про реконструкцію площі перед Кіноцентром Довженка від ГО «Кращий Сихів» набрала необхідну кількість голосів для розгляду міською радою. Тому представники Комітету вшанування пам’яті українських героїв прийшли на обговорення з папкою паперів, де, за їхніми словами, є 5 000 підписів мешканців житлового масиву.

Читайте також: «Активістський» меморіал Небесної Сотні на Сихові. Чому архітектори проти

«У травні 2014-го року ми звернулися до міської ради щодо спорудження пам’ятника Героям Небесної Сотні. Причиною було те, що одним з перших на Майдані загинув сихівчанин Юрій Вербицький. Дуже довго тягнулися процеси в міській раді, і в березні 2015-го місто вирішило, що районні адміністрації спільно з громадськістю мають вирішити питання вшанування пам’яті. Ми неодноразово зверталися до міської ради, міського голови, але відповіді в належний час не отримали, тому в грудні 2016-го були змушені застосувати принцип "мовчазної згоди" – і вважати, що положення нам надали», – сказав голова комітету Олександр Ворона.

Проект Комітету вшанування пам'яті українських героїв

Він додав, що після цього комітет провів конкурс на облаштування площі – і тільки тоді у міської влади виникла ідея облаштування простору на противагу проекту комітету. Під час презентації свого проекту, в комітеті зазначили, що меморіал стане місцем для роздумів, і запитали: чого вартує думка 400 людей проти 5 000 підписів: До того ж, за словами активістів з комітету, в електронному опитуванні від ГО «Кращий Сихів» могла брати участь тільки молодь, а тому думку людей похилого віку не врахували.

Сихівська яма чи бетонні плити

Після цього почалося тривале обговорення проектів. Кожен, хто виходив, представлявся мешканцем Сихова. Думки кардинально розділилися. Втім, усі погоджувалися, що Сихову потрібен громадський простір, тим паче на центральній площі житлового масиву, проте всі так само розуміли, що вшанування пам'яті Героїв є особливим питанням у житті не тільки львів’ян, а й країни в цілому.

Із зали почалися вигуки про «сихівську яму» – так називали проект «групи 109». Натомість Наталя Піпа нагадала, що схожим проектом британці вшанували пам'ять Принцеси Діани, яка назавжди зайняла особливе місце в житті своєї країни.

Проект Групи 109

Молодь наголошувала, що ще один пам’ятник не спонукатиме до вивчення історії, а бетонні плити, встановлені як монумент Героям, не змушуватимуть задуматися. Громадський простір же служитиме довго і стане місцем, де зможуть збиратися як діти, так і дорослі. До того ж, проект «Групи 109» передбачає місце під амфітеатр, де можна показувати фільми про Героїв або читати лекції – і це стане куди кращим проявом національної свідомості і пам’яті, ніж один бетонний монумент.

«Сьогодні ви хочете створити простір, де діти каталися би на скейтах, але завтра діти виростуть – і захочуть піти кудись погуляти. Не потрібно орієнтуватися на одномоментні потреби однієї певної групи», – зауважив у відповідь Олександр Ворона.

Два пам’ятники, Сихів як окреме місто і до чого тут Савченко?

У львів'ян ще досить свіжі спогади про те, як тиждень тому у Львові відкривали два пам’ятники ЗУНР: від ЛМР та від ЛОДА. Така сама ситуація може повторитися і з меморіалом Героїв Небесної Сотні. Тому Андрій Москаленко нагадав присутнім, що меморіал Героям вже будується на вулиці Кривоноса. Із залу почалися вигуки, мовляв, сихівчани в центр не їздять. Для чого їм той пам’ятник?

Читайте також: Звірюка в короні. Скільки пам'ятників ЗУНР потрібно Львову

«Буклети про цей меморіал роздавалися ще в жовтні 2015-го року на нараді в голови обласної ради, а конкурс, на якому він переміг, був в 2016-му. Це ж була ідея Савченко, але ви про це не згадуєте, адже Савченко вже не в моді! Збудувати місток на Високий замок – це була кокретна ідея Савченко. На Сихові проживає більше мешканців, ніж в таких обласних центрах, як Ужгород. У нас є активна громада – і, враховуючи процеси, які відбуваються в нашій державі, я зовсім не впевнений, що через 10 років Сихів не стане окремим містом», – сказав Олександр Ворона.

Андрій Москаленко відповів, що проект на Кривоноса є вшануванням пам’яті, а міст символізує майбутнє.

Меморіал Героїв Небесної Сотні на вулиці Кривоноса

Бабки знають, під чим підписуються

«У нас є 5000 підписів» – уже вдесяте повторювали активісти. Збиралися вони під час недільної служби в церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Представниця церкви уточнила, що підписи тоді збиралися не для меморіалу, а для вшанування пам’яті – в якому би вигляді це не було.

Олександр Ворона обурено заперечив, що на церкві тоді висіли плакати з проектом.

«Можливо, і висіли плакати, я не знаю. Проте я був тоді там. Знаєте, люди почули, що підписи збирають для вшанування пам’яті – і свідомо йшли за вшанування. Я не впевнений, що вони читали ті проекти», – сказав депутат ЛМР Андрій Пундор.

Йому парирував один з представників комітету вшанування пам’яті, який досить збуджено поводив себе протягом всієї дискусії: «Тут пише: "Підписний лист за спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні". Кожна бабка знала, під чим вона підписується!».

Чи за це стояв Майдан?

Активна дискусія продовжувалася вже другу годину. Андрій Лесюк, один з авторів проекту меморіалу Героїв Небесної Сотні на Кривоноса звинуватив комітет вшанування пам’яті в плагіаті, адже їхній проект схожий на проект архітектора, який також подавався на конкурс.

Проект Андрія Лесюка, Христини Пундак та Марії Яструбчак  

«Кращому Сихову» закидали у недоцільності проекту громадського простору. Втім, усі забули про думку родин та близьких Героїв Небесної Сотні.

А їхні думки також розділилися, проте більшість були згодні з тим, що меморіалу не місце в розважальній зоні Сихова. Пам'ять – це інтимна річ, а пам’ятник приведе до розмиття поняття «Герой». Люди проходитимуть повз щодня, і для них це вже стане звичним.

Так само всі погоджуються, що пам’ятати треба. Для цього можна, наприклад, висадити алею, де кожне дерево носитиме ім’я одного з Героїв, куди люди прийдуть цілеспрямовано покласти квіти, запалити лампадку і задуматися.

Читайте також: Фото дня. Як у Львові будують меморіал Небесної Сотні

По закінченню зустрічі Андрій Москаленко зазначив, що всі висловлені думки будуть враховані в майбутньому. Основним залишається проект «Групи 109», проте міська рада докладе зусиль, аби знайти потрібний спосіб вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні на Сихові.  

Стрім обговорення

Андрій Костюк

 

Міські акценти