«Бути чи не бути» львівських вивісок. Частина друга: як це бачать підприємці
Вже півроку у Львові діють «Правила розміщення вивісок», які визначають вигляд рекламних конструкцій на фасадах будинків тепер уже не лише в середмісті, а на всій території міста. У Ратуші пишаються тим, як ретельно дбають про обличчя Львова. Підприємці – власники закладів, які, природно, не можуть працювати без вивісок, і ті, що займаються виготовленням рекламних конструкцій – не поділяють цього ентузіазму. Адже обов’язкова процедура узгодження вивіски організована за класичними принципами пострадянської бюрократії, й робоча група міської ради, яка цим займається, є першою і останньою інстанцією, що ухвалює рішення. Tvoemisto.tv вже писало про те, які головні проблеми львівських фасадів потребують вирішення. Цього разу спробуймо поглянути на ситуацію з іншого боку.
Хто і як приймає рішення
Не можна так просто взяти й установити на фасаді крамниці, кав’ярні або перукарні вивіску, а на стіні – рекламний щит: потрібен дозвіл.
До складу робочої групи з погодження реклами Львівської міської ради входять представники управління охорони історичного середовища, відділу архітектурно-художнього оформлення міста, адміністративно-технічного управління та інших відділів. Щотижня вони розглядають від двадцяти до сімдесяти проектів вивісок, перевіряючи їхню відповідність до правил. За кожним проектом робоча група дає висновок: це може бути або дозвіл – тоді за проектом можна виготовляти вивіску – або пояснення, що з проектом не так. Наприклад, підприємцю радять використати натуральні матеріали чи кольори, які гармоніюватимуть із фасадом. Керівник адміністративно-технічного управління ЛМР Тарас Вітик каже, що Львів – лідер за рівнем культури узгодження вивісок та реклами на фасадах будинків.
Значна частина проектів не відповідає вимогам. Іноді причина – самодіяльність авторів вивіски, про яку підприємець-замовник може й не знати. Буває, що на документах немає контактів автора, й тоді, хоч як членам комісії кортить розтлумачити, що можна було би змінити у вивісці, аби вона відповідала вимогам, доводиться давати несхвальний висновок. Типова проблема – відсутність прив’язки до фасаду. Якщо проект вивіски поданий окремо, без фото всього фасаду будинку, комісія не може вирішити, чи вона пасуватиме.
Часом підприємці спочатку встановлюють вивіски, які не відповідають вимогам, а потім намагаються легалізувати їх через робочу групу. Іноді проектанти обманюють, зазначаючи в документах значно менші розміри, ніж у самому проекті – розраховують на те, що комісія наосліп схвалить завелику вивіску. Інші хитруни, знаючи про суворі обмеження розміру вивісок на будинках, які є пам’ятками архітектури, встановлюють величезні яскраві конструкції на прибудовах, на які пам’яткоохоронні правила не поширюються.
«Спочатку самі роблять помилки у проектах, а потім незадоволені робочою групою», – констатує Тарас Вітик.
Нема куди подати апеляцію
Остап Процишин уже три роки займається розробкою й виготовленням вивісок. Він сам оформлює документи та проекти й подає їх на погодження до комісії. В одних випадках його компанія Regroup отримує готове замовлення від рекламного агентства й просто виконує технічне завдання, в інших – робить усе сам: їде на місце, де має бути встановлена вивіска, фотографує й вимірює фасад. Консультуючись із реставраторами, художниками й архітекторами, добирає колір. Тут проблеми виникають, якщо компанія чи мережа, яка замовляє вивіску, має яскравий корпоративний колір, адже в історичному середовищі рекомендовано використовувати пастельні: тоді доводиться переконувати замовника поступитись або відмовлятись від роботи.
«Більшість замовників іде назустріч, особливо ті, що не належать до великих мереж і не мають затвердженого корпоративного стилю, від якого не можна відхилятись, – розповідає Остап. –Я пояснюю, наприклад, що золотистий колір буде кращим за білий, або цей матеріал служитиме в десять разів довше».
Усім замовникам Остап пояснює, що вивіску потрібно затвердити в міській раді. Деякі з них вирішують на свій страх і ризик встановлювати вивіску без дозволу, сподіваючись оформити документи пізніше. Таку вивіску можуть демонтувати.
«Правила розміщення вивісок», на думку Остапа, в міськраді інтерпретують вільно. «Хотілося б, щоб був певний алгоритм, за яким демонтують вивіски. Ніхто не дає можливості оскаржити рішення про демонтаж. Клієнт не має куди подати апеляцію», – нарікає він. Оскаржити демонтаж у суді теж зазвичай не вдається, адже немає усталеної практики судового вирішення таких справ, а посадовці міськради апелюють до різних, часом суперечливих законів. Судитися довго й дорого, і навіть якщо суддя визнає рішення про демонтаж незаконним, комісія може ухвалити його повторно з іншою аргументацією.
Остап уважає, що повинен бути єдиний закон, який визначав би правила розміщення рекламних конструкцій на будинках в усій Україні, але з можливістю варіацій для історичних міст. І єдиний наглядовий орган, який діяв би прозоро й за зрозумілими правилами.
Львів може ініціювати зміни до закону
«Сама процедура погодження вивісок є правильною, – каже економіст і виконавчий директор юридичної компанії LawCraft Віталій Надашкевич. – Якщо порівнювати Львів із іншими містами України, де такі правила не працюють, то видно, що ефект є». Проте, на його думку, процедура триває задовго: сам розгляд – до десяти днів, однак на те, щоб дати заявнику чітку відповідь, робоча група має до п’яти тижнів.
«Якщо в проекті є всі дані й параметри, які потрібно знати експертам, є фотографії фасаду та сусідніх вивісок, рішення ухвалять швидко, – пояснює логіку робочої групи Остап Процишин. – Тарас Вітик чітко пояснив нам: час, який іде на ухвалення рішення, залежить від якості проекту». Часом, за його словами, процес затягується через те, що члени робочої групи самі їздять на заміри або на пошуки документів, яких не подав заявник.
Віталій Надашкевич також уважає «Правила розміщення вивісок» не досить конкретними – наприклад, можна по-різному розуміти вимогу, що вивіска має бути пропорційною фасаду. «Нехай прописаних вимог буде більше, і складніше буде підготувати проект, але це зменшить суб’єктивність, із якою стикаються замовники», – пояснює він. Зрештою, навіть однозначного визначення, що таке «вивіска», в українському законодавстві немає. Тому, щоб адаптувати місцеві акти до закону «Про рекламу», вивіски прирівняли до малих архітектурних форм.
На думку Надашкевича, Львівська міська рада могла б ініціювати зміни до рекламного законодавства, використовуючи як успішний досвід, так і роботу над помилками в процесі впорядкування міських фасадів.
Столиця вже впроваджує зміни
Нещодавно експерти програми «Лідерство в економічному врядуванні» американського агентства з міжнародного розвитку (USAID) сформулювали пропозиції щодо вдосконалення регулювання у сфері зовнішньої реклами. Вони дійшли висновку, що саме незбалансованість системи і нечіткість процедур призводять до зловживання зі сторони влади. Намагаючись оминути бюрократичні бар’єри, підприємці самовільно й хаотично розміщують рекламу, не дотримуючись правил.
Експерти USAID запропонували змінити Закон України «Про рекламу», зокрема впровадити класифікацію рекламоносіїв і перелік рекламних засобів, а також розподілити повноваження органів влади, які регулюють цю сферу. Ще одна пропозиція – можливість отримати дозвіл на встановлення реклами в електронній формі.
Шляхом змін уже пішла Київська міська рада. 20 квітня вона затвердила новий порядок розміщення вивісок. Усі вивіски, що відповідають нормам, вноситимуть до електронного реєстру, а дозвіл надаватимуть за полегшеною процедурою. До того ж, тепер київський підприємець може спершу сам установити вивіску, а потім повідомити про це Київраду, й уповноважений орган вирішить, чи відповідає вона правилам. У Львові за таку самодіяльність підприємцеві, скоріш за все, загрожує демонтаж або тривала судова тяганина.
Ідеї щодо змін до законодавства має Українська асоціація візуальної індустрії, з якою співпрацює Остап Процишин. Зокрема, йдеться про відокремлення поняття вивіски, яку можна встановити безкоштовно, від зовнішньої реклами, за яку необхідно постійно платити. Ще одна його мрія, яка стосується Львова – проаналізувати та описати рекламні площі на кожному будинку в історичній частині міста. Це грандіозний проект, проте його можна було б здешевити, залучивши студентів, які вивчають архітектуру.
Ірина Роговик
Фото вивісок надані Остапом Процишиним і Віталієм Надашкевичем
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери