Зоя Красовська

Зоя Красовська

Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття

870 0
65% львів’ян запевняють, що готові вдома встановити роздільні контейнери для сміття.

Львів’яни готові сортувати сміття, але не роблять цього. Мотивацію втрачено насамперед через те, що незрозуміло, як сортувати та чи потрапить відсортоване сміття на переробку. Що робить міська влада, який бізнес продукує найбільше сміття в місті та що зроблять найближчим часом – говорили під час зустрічі дискусійної платформи «Твоє місто Львів», яка відбулась 6 лютого у партнерстві з еко-ініціативою «Чисте місто».

Де гарантія?

«За третій рік вивчення цієї теми навіть я не можу остаточно сформулювати, що ж у Львові можна сортувати, а що ні», — каже координатор соціальної ініціативи «Чисте місто» Олег Котис.

За його словами, різні перевізники вказують на контейнерах різну інформацію.

«Якщо раніше говорилося, що можна кидати в контейнери для пластику пляшки з-під олії та з-під побутової хімії, поліетиленові пакети, то під час нещодавньої розмови переробники дали зрозуміти, що їх цікавить тільки пет-пляшка. І ця нова інформація до населення або не доходить, або доходить зі значним запізненням, та ще й перекручена», — пояснює еко-активіст.

Олег Котис каже, що львів’янам треба давати гарантії, що їхня вторсировина стовідсотково поїде на переробку — тоді це стимулюватиме їх до грамотного поводження з відходами.

Заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко пропонує такі варіанти розвитку: «Перше — кожен оператор фракції вивозить своє. Друге — органіку збираємо окремо, а те, що не можемо посортувати і воно поїде на полігон, маємо окремо оплачувати. Це  відповідає стратегії ZeroWaste і першочерговому завданню мінімізувати кількість відходів на одного мешканця».

Аналізуючи практики сортування відходів у Львові, він наводить приклад Сихова, де Василь Коцюк, який курує 10-15 будинків ОСББ, посередині між цими будинками облаштував станцію для збору органіки, щоб перевізники менше відходів вивозили на сміттєзвалище. Така модель, вважає Андрій Москаленко, має масштабуватися по всіх дільницях Львова.

Голова ГО «Зелена коробка» Ілля Петрик пояснює, що значні витрати йдуть на транспорт. Зараз вони вивозять вторсировину з декількох загальноміських закладів, хочуть співпрацювати з школами.

«Також ми організували стаціонарний пункт прийому на вул. Заводській, 31. Маємо постійний приплив людей, які власним транспортом привозять вторсировину», — каже він.

До мети ще дуже далеко

У червні 2017 року Львівська міська рада затвердила стратегію поводження з відходами. Менеджер зі зв’язків з громадськістю та медіа ЛКП «Зелене місто» Микола Рябика пояснює: «Ми не будемо сортувати відходи на 8, 12 чи 20 фракцій, як це роблять Німеччина чи Японія. Ми розпочинаємо зі сухих фракцій, вологих і скла. Найважливіше, щоб вторинна сировина не змішувалася з органічними відходами».

Головна спеціалістка департаменту з питань поводження з відходами ЛМР Марія Попова уточнює, що загальна кількість відібраної із загальної маси сміття вторсировини, яка потрапила на переробку, становить 1437 тонн.

«Це приблизно 7%, а ми прагнемо наростити до 15-20%», — додає заступник керівника департаменту Зіновій Гладун.

«До мети про 15-20% ще дуже-дуже далеко, — вважає керівник компанії «Грінера Україна» Богдан Михалусь. — Але малими кроками все ж рухаємося. Не треба тішити себе ілюзіями. Тенденція зберігається — 30% від того, що львів’яни вже відсортували, це вторсировина, а все решта — сміття. Паперу немає — його безхатьки весь забирають просто з контейнерів. Така сама ситуація з алюмінієвими баночками. Не хочу сказати, що люди зовсім не сортують. Вони швидше не розуміють, що є вторсировиною, а що ні. Бо зараз у вторсировину потрапляє багато матеріалу, який нема, куди відправити на переробку».

«Ми переконалися на власному досвіді: якщо пояснювати індивідуально людям, що саме належить до вторсировини, то в результаті правильного сортування її виходить 80%; усе решта — це харчові відходи або те, що не підлягає переробці», — додає Ілля Петрик.

Демотиватор та пілотні проекти

Співкоординаторка ініціативи ZeroWestLviv Ірина Миронова розповідає про дані соціологічного опитування агенції «Фама», згідно з якими у 2018 році 17% опитаних львів’ян сказали, що постійно сортують сміття, а 65% готові встановити вдома роздільні контейнери. Для решти 30% мешканців, які не сортують відходів, основним демотиватором є те, що перевізники забирають вторсировину разом з усіма відходами. Другий чинник — це переповненість контейнерів із вторсировиною.

Водночас у Львові запускаються окремі проекти з роздільного збору і компостування органіки. Зокрема налагоджено співпрацю з центром пермакультури «Екоінкубатор», що збирає з трьох закладів харчування органічні відходи, з яких можна виробляти компост для зелених насаджень у місті.

Зіновій Гладун каже, що у Львові облаштовано для збору твердих побутових відходів 1 237 контейнерних майданчиків, на яких встановлені 4 723 контейнери.

«Але мешканці складають біля цих контейнерів також зношені меблі, будівельне сміття, відпрацьовану техніку. Тому ми започаткували пілотний проект — на вулиці Жовківській, 18, на території ЛКП «Спецкомунтранс», з 1 серпня працює майданчик зі збору великогабаритних відходів. Наступний майданчик буде на вулиці Лева. Далі плануємо, щоб такі майданчики з’являлися в кожному районі міста», — каже він.

Сміття стає більше або Плати за те, що викидаєш

«Останніми днями винесли на розгляд громадськості дуже важливий документ — про збільшення нормативів щодо утворення твердих відходів для населення і бізнесу, — продовжує Ірина Миронова. — Це свідчить про те, що всі перевізники погоджуються з тим, що абсолютна кількість відходів у місті зростає. На жаль, цей документ абсолютно не стимулює ні мешканців, ні бізнес зменшувати кількість доходів, оскільки ви все одно платите відповідно до норми. Жодним чином не проаналізовано, як утворюються відходи. Наприклад, представники спільноти взаємодопомоги «Оселя» кажуть, що дуже часто власники секонд-хендів підкидають їм у контейнери свої відходи з текстилю. А в проекті з нормування, про який ми говоримо, жодним чином не зазначені власники секонд-хендів».

Свого часу співзасновник холдингу «!Fest» Юрко Назарук зізнався, що їхня компанія є найбільшим продуцентом відходів у Львові. Піар-менеджерка холдингу Оксана Ємець розповідає, як вони намагаються мінімізувати кількість відходів.

«На фестивалях, які ми організовуємо, пиво наливають тільки у скло. До речі, більше 50% відвідувачів прийшли на цьогорічний фестиваль зі своїми склянками, які зберегли з минулорічного фестивалю, — каже вона. — Ми провели навчання у всіх своїх 20-ти ресторанах у Львові й для початку навчили працівників сортувати сміття. Плануємо компостувати органічні відходи. Перейшли на паперові та біопакети у наших магазинах, прибрали цукор у стіках, не продаємо кави з собою, закуповуємо почищені овочі, тепер для одного з нових ресторанів закупили металеві трубочки. Були би раді, якби тарифи обраховували відповідно до кількості сміття, оскільки ми його мінімізуємо».

Ірина Миронова підтримує цю ідею: «Рух до мінімізації відходів має бути відображений насамперед у тарифах. Принцип «плати за те, що викидаєш» повинен бути головним. Зараз є закон про відходи, але досі не винесено на обговорення Верховної Ради питання, а хто ж має платити за роздільний збір. Сподіваємося, з’явиться закон, який зобов’язуватиме виробників упаковки, напоїв тощо  об’єднуватися в асоціації і дофінансовувати логістику роздільного збору. Є пілотний проект — компанії-виробники вже роблять це у Вишгороді на Київщині. Наше місто теж може на кілька років обрати функцію дофінансування роздільного збору на себе, а коли вже буде законодавче поле, чітко вимагати цього від виробників».

Богдан Михалусь додає, що в усьому світі вторсировину приймають ліцензовані компанії.

«Не може хто-будь приймати вторсировину, бо він собі вирішив вести такий бізнес. Отже, потрібно і в нас ліцензувати цей нелегальний сектор, який влаштовує пункти збору в гаражах чи у квартирах на першому поверсі. Так ми вирішимо проблему того, що безхатьки чи малозабезпечені люди дістають з контейнерів усе, що може бути вторсировиною для переробки. Тоді вторсировина залишатиметься в контейнерах, і перевізникам буде вигідно її забирати», — каже він.

Олег Котис підсумовує: «Якнайшвидше потрібно створити і узгодити з перевізниками та переробниками єдину для всього міста систему сортування сміття у Львові. Також необхідно максимально скоротити шлях відходів від місць, де їх сортують, до переробника. Ми зробили це у три кроки: розповідаємо у школах про правильне сортування відходів, у співпраці з партнерами забезпечили навчальні заклади паперовими контейнерами і домовилися з переробниками або перевізниками, щоб вони регулярно забирали вторсировину з цих закладів і напряму везли до переробника».

Фото Надії Марченко

Коментарі (0)

Додати коментар

Міські акценти