фото: www.skyscrapercity.com

фото: www.skyscrapercity.com

Галя балувана. Як Львів спустили з рейтингових небес на землю

5673 0
П’ять типів реакції на 9 місце Львова у рейтингу комфортності українських міст. Підсумки дискусії «Твого міста».

У кожному місті соціологи опитали 800 мешканців, як вони оцінюють комфортність свого міста та становище із транспортом, дорогами, безпекою, медициною тощо. «Покращення в жодній сфері за рік не відбулося, – коментує керівник агенції «Рейтинг» Олексій Антипович. – Торік 60% опитаних львів’ян були задоволені вивезенням сміття, цього року 60% незадоволені. Якби не сміття, Львів щонайменше залишився б у трійці лідерів. За всіма сферами Львів має усереднені показники».

Презентацію можна переглянути за лінком.

Дискусійна платформа «Твоє місто» зібрала експертів та представників міської влади (останні, щоправда, здебільшого прийти не змогли), щоб обговорити причини такого невтішного результату та шляхи його покращення. Варіанти відповіді на перше питання загалом вкладаються у класичні п’ять стадій переживання лихої звістки.

Заперечення: дослідження неправильне

«Назва цього дослідження неправильна», – каже член Комітету підприємців Львівщини Роман Зафійовський. Мовляв, оцінка ситуації в місті занадто суб’єктивна – кожен мешканець, відповідаючи на запитання анкети, керувався власними критеріями. «Здивували високі показники, які отримав у цьому дослідженні Харків, – додає він. – Думаю, що зниження показників Львова пов’язане з тим, що росте конкуренція між містами. Як корінний львів’янин я не вважаю, що ми дев’яті: ми все-таки перші. Я гордий за своє місто».

Головний редактор онлайн-видання «Збруч» Орест Друль називає назву «рейтинг міст» претензійною та зорієнтованою на медійний резонанс. «Насправді це опитування відбиває різницю між очікуваннями та реальною ситуацією. Ця різниця має вплив на результати виборів. Але в різних містах ситуація не до порівняння, та й різні показники мають різну вагу», – коментує він.

«Це думка львів’ян про їхнє місто, – пояснює аналітик Міжнародного республіканського інституту Тарас Бик. – І рейтинг сприйняття якості міської влади». Він додає, що за кількістю подорожей до європейських країн Львів є третім після прикордонного Ужгорода та Івано-Франківська: «Люди бачать кращі міста й мають завищені вимоги до комфорту у власному місті».

Гнів: львів’яни занадто вимогливі

Генеральний директор та співвласник мережі аптек D.S. Олег Никулишин розповідає, що вже вісім років проводить опитування своїх працівників по всій Україні. «Львів завжди був найменш задоволений. Хмельницький – щасливий, Тернопіль скаче, а у Львові - все погано. Галя балувана! Управляти таким містом важко», нарікає підприємець. І натякає, що одна з причин незадоволення львів’ян власним містом – дії «певних посадовців», скеровані на піар і політичну боротьбу, а не добробут містян.

Костянтин Баранюк з управління транспорту Львівської міської ради дивується, що респонденти так низько оцінили велосипедну інфраструктуру міста – адже доріжки робляться! «Я б урахував географічні особливості Львова: тут не цілковита рівнина, як у Ляйпціґу чи Лодзі, й велосипедистам важко їздити», – додає він.

«Це дослідження – дзеркало, що відбиває складові проблеми. Ми можемо нарікати на дзеркало, а можемо використати його, щоб покращити свій вигляд», – коментує соціологиня Вікторія Бриндза. Вона вбачає в результатах опитування привід для здорової конкуренції між містами, а ще – індикатор того, чи Львів боїться включитись у цю конкуренцію на рівних умовах. «Воно піднімає рівень наших прагнень і привертає увагу до проблем. Можна сказати, що все через сміття, але це не так», – резюмує Бриндза. Й погоджується, що Львів і Київ, які найсильніше опустилися в рейтингу в порівняно з минулими роками, мають найвимогливіших мешканців.

Торг: усе не так погано, як видається

У колонці, написаній для Tvoemisto.tv після публікації результатів дослідження, заступник міського голови Андрій Москаленко запропонував порівнювати Львів не лише з українськими містами, а з польськими або німецькими. Цю ідею він повторює під час дискусії, а також додає, що незадоволення мешканців Львова – наслідок браку комунікації з владою. «Якщо вони кажуть, що транспорт – це проблема, наше завдання – розповідати мешканцям, що ми вирішуємо цю проблему через впровадження електронного квитка», – навів приклад Москаленко.

«Я вважаю що ми покращили ситуацію з залученням громадян до прийняття рішень. Зокрема, впровадили громадський бюджет, – не погоджується з оцінкою респондентів опитування депутат ЛМР Валерій Веремчук. – Можливо, проблема в тому, що депутати міської ради зосереджені на роботі в межах своїх округів і мешканці решти території міста їх не знають. А медіаресурс міського голови перекриває можливості будь-якого депутата чи політичної сили». Львів’янам, на його думку, варто знати, що торік бюджет розвитку міста становив 2,2 мільярда гривень, і подумати, чи не можна було використати ці гроші ефективніше.

«Ми не питаємо респондентів, чому вони не задоволені тією чи іншою сферою, – пояснює Майкл Дракман, Директор українського офісу Міжнародного республіканського інституту. – Тим часом у Києві зустріч із міським головою Віталієм Кличком значною мірою звелась до пояснень, чому люди не бачать покращення. Міська влада Львова може провести фокус-групи, щоб з’ясувати, чому певні показники є поганими і що можна зробити, щоб виправити ситуацію».

Співзасновниця «Твого міста» Світлана Жаб’юк розповіла, що, отримавши запрошення на дискусію про результати рейтингу, деякі керівники комунальних підприємств відреагували щирим подивом: мовляв, як це нас стосується? «Не всі розуміють, що це їхня відповідальність», – каже вона.

Депресія: ні, все-таки все погано

«Гордість за своє місто й відчуття причетності до того, що Львів у трійці, дуже надихали мене в попередні роки. Коли я побачила дев’яте місце, я замислилась: важливо чи не важливо, на якому місці Львів у загальнонаціональному рейтингу? Значно важливіше дивитись на динаміку, – розмірковує засновниця Форуму видавців Олександра Коваль. – Показники сприйняття й відчуттів не можуть бути об’єктивними, тож, можливо, слід застосовувати вимірювані показники – наприклад, скільки людей впихається в одну маршрутку, скільки ям на одному квадратному метрі тротуарів… Добре, що місто приваблює туристів, але ми не знаємо, який відсоток доходу міста становлять гроші від туристичної індустрії. А найбільше я стурбована стагнацією в гуманітарній сфері. Коли щось погіршується, це значить, що щось відбувається, а коли все рівненько-сіренько, це означає болото».

Директорка центру вивчення громадської думки «Соціоінформ» Наталія Зайцева-Чіпак останнім часом часто буває у Вінниці. «Мені сказали: вам не потрібне таксі, в нас громадський транспорт ходить за розкладом. Я була шокована. Отже, це можливо!? Чому ж наше місто не забезпечило нормального перевезення пасажирів?», – розповідає вона, і пропонує зосередити зусилля на тих сферах, де відчувається погіршення становища. «Коли ми розслабляємось, починається деградація. За останні роки ми справді стали вимогливішими, адже після Революції гідності стали почуватись гідними. А гідність вимагає, аби ситуація довкола тебе теж була гідною», – говорить соціологиня.

Керівник Агенції європейських інновацій Іван Кульчицький називає чинником, що зменшує результативність вирішення проблем у місті, відсутність «дружньої співпраці» між керівництвом Львова та області. «Бізнес готовий до співпраці з владою, але не завжди влада відкрита до цього. Дивно, що це дослідження не спричинило розбір причин і певний діалог у міській владі», – додає директорка і співвласниця компанії «Шокобум» Ірина Петелицька.

Прийняття: нам є над чим працювати

«Погані новини – це хороші новини, – оптимістично коментує керуючий партнер юридичної компанії «Ейч. Ді. Партнерз» Володимир Глащенков. – Що комфортніше середовище, то більше людина розслабляється. Предки залишили нам неймовірне місто, яке ми дуже любимо, тож ми вважали, що все вже маємо, й нам не потрібно докладати зусиль. Це опитування нас витверезило». Юрист вважає, що треба думати про те, як змінити ситуацію, що можна зробити, щоб виправити становище в проблемних сферах, чим можна допомогти тим, хто над цим уже працює. «Ми не маємо узгодженої стратегії, ми часто не готові підтримати одне одного. Поки ми будемо толерувати декларативні інформаційні приводи, не відстежуючи результату, ситуація не зміниться», – каже він.

Додає оптимізму й твердження Олексія Антиповича, що, згідно з дослідженням МРІ, Львів – найменш патерналістське місто України: громадяни тут не очікують від влади, що вона вирішить усі проблеми, а готові брати на себе відповідальність за зміни.

Від міської влади Олександра Коваль очікує, що вона відреагує на результати дослідження відкритістю та покаже, що настрої львів’ян враховуються, усвідомить проблеми та складе план їхнього розв’язання. «Для влади це опитування – дороговказ, за яким можна будувати свої плани», – каже президент Львівського туристичного альянсу Олег Засадний.

Експерти Міжнародного республіканського інституту готові співпрацювати як з владою Львова, так і всіх інших міст, для кращого засвоєння уроків рейтингу. 

 

Міські акценти