
Фото: Львівська політехніка
Ігри розуму. Як рекордна кількість вступників змагається за ІТ-місце у Львові
Скільки абітурієнтів подали заяви на інноваційні ІТ-програми
Загалом, «Львівська Політехніка» має два базових інститути, які готують ІТ-спеціалістів. Це Інститут комп'ютерних технологій, автоматики та метрології та Інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій. Частина їхніх навчальних програм для бакалаврів була створена разом з Львівським ІТ-Кластером. Це Internet of Things (інтернет речей), Artificial Intelligence (штучний інтелект), Business Analysis & Data Science (бізнес-аналітика та наука про дані) та кібербезпека.
За даними ІТ-Кластеру, загалом на всі їхні навчальні програми, що діють у «Львівській політехніці» та ЛНУ імені Івана Франка, абітурієнти подали 7129 заяв. Це майже кожна сота заява від загальної кількості усіх поданих заяв в українські виші і 7,4% від заяв, які подали на Львівщині.
За словами менеджерки освітніх проектів ІТ-кластеру Христини Мартиняк, кількість заяв від вступників на їхні програми зросла, порівняно з минулим роком:
«Минулого року саме кластерівських програм було три – це «Інтернет речей», «Штучний інтелект» та Data Science & Intelligent Systems в ЛНУ імені Івана Франка. Тоді було близько тисячі заяв. Цього року заяв – більше 7 тисяч, але цього року є 7 програм».
Читайте також: Як починалось ІТ у Львові. Раритетні фото
Цього року більшість майбутніх студентів обрали саме «Політехніку» – понад 4896 заяв. Це кожна шоста заява, яку подали до цього університету.
Наприклад, бакалаврська програма «Інтернет речей» отримала 818 заяв, з яких 588 – на бюджет. Враховуючи, що бюджетних місць на цій програмі лише 27 (з 150 загального ліцензованого обсягу), конкурс на бюджет тут складає майже 22 заяви на місце.
«Інтернет речей» у «Політехніці» – третя за популярністю програма з «комп’ютерних наук» в Україні за кількістю поданих заяв в розрахунку на одне бюджетне місце. Середній конкурсний бал абітурієнтів тут становить 170,1.
Вивчати на бакалавраті штучний інтелект охочі 2064 абітурієнтів, з яких 1767 бажають вчитись на бюджеті. Це – п’ята навчальна програма за популярністю в Україні. При максимальному обсязі держзамовлення 255 це дає показник у 6,93 заяв на одне бюджетне місце. Середній конкурсний бал абітурієнтів становить 175,8.
На бакалаврську програму Business Analysis & Data Science подали 657 заяв, з яких 534 – на бюджет. При максимальному обсязі держзамовлення 32 це дає показник у 16,7 заяв на одне бюджетне місце. Середній конкурсний бал абітурієнтів становить 169.9. Ця програма - перша в Україні за кількістю заяв на одне бюджетне місце серед спеціальностей «Системний аналіз» та друга в розрахунку за кількістю поданих заяв на цю спеціальність.
На бакалаврську програму з кібербезпеки подали 1218 заяв, з яких 965 – на бюджет. За кількістю заяв ця програма є другою в Україні з цієї спеціальності. Тут конкурс на одне бюджетне місце складає 10,6 заяв – при максимальному обсязі держзамовлення 91.
Порівняно невеликим виглядає конкурс на програму з робототехніки: на неї подали 139 заяв, з яких 108 – на бюджет (при держзамовленні 38 місць). Тож конкурс на бюджет тут становить 2,84.
Читайте також: Львівські виші потрапили в п'ятірку найпопулярніших серед вступників університетів
Хто вступає до «Львівської політехніки»
«Львівська політехніка» посідає четверте місце в Україні за кількістю поданих заяв. Як пояснив Tvoemisto.tv відповідальний секретар приймальної комісії університету Михайло Гончар, загалом порівняно з 2017 роком кількість заяв від абітурієнтів стала меншою, проте конкуренція між ними зросла.
«Порівняно з минулим роком конкурс виріс. Точно зараз відслідкувати це важко – про це можна буде говорити, коли ми наберемо студентів. Але те, що можна дивитись зараз по заявах: в загальному «Львівська політехніка» отримала десь на 1,5-2 тисячі менше заяв, ніж минулого року. Але саме на комп’ютерні спеціальності кількість заяв не зменшилась – а можливо навіть збільшилась. Не можна говорити про шалений приріст, але на 10-15% кількість збільшилась», – каже Михайло Гончар.
Наприклад, в Інститут комп’ютерних наук, на спеціальність «комп’ютерні науки» (у цю спеціальність входить зокрема й згадана вже програма «Інтернет речей») подали 2031 заяву. Загальний конкурс на цю спеціальність – 7 людей на місце. На програму з системного аналізу подали 649 заяв, тож конкурс тут – 16,5 людей на місце. Втім, для порівняння: спеціальність «право» має 1560 заяв і конкурс – 22 особи на місце, а журналістика – 53 особи на місце.
Остаточна інформація про прохідні бали буде відома після 6 серпня – коли університети оприлюднять списки вступників. Втім, станом на 2 серпня, за даними Єдиної бази вступників, майбутні працівники ІТ, що обрали для свого навчання «Політехніку», мають доволі серйозну конкуренцію. Наприклад, прохідний бал на комп’ютерну інженерію становить 173,5, на комп’ютерні науки – 185,48, а на інженерію програмного забезпечення – 191,1.
Якраз високі прохідні бали і свідчать про зростання попиту на комп’ютерні спеціальності, вважає Михайло Гончар:
«Вступники, які бачили, що їхній бал менший, ніж був минулорічний, розуміли, що їм не вартує брати участь в конкурсі на державні місця, бо вони сюди й не пройдуть. Оскільки зараз час не дуже добрий для вступників – на платному вчитись важко, тож абітурієнти могли подаватись туди, куди вони могли пройти зі своїми балами. Наші прохідні бали показують, що ажіотаж є – і дуже серйозний. До нас подали документи люди з дуже високими балами – тому такий поріг і встановився. Прийшли тільки сильні вступники».
Читайте також: Науковий проект Львівської політехніки отримав 1,7 млн євро від ЄС
Чи потрібно стільки ІТ-спеціалістів
Як стверджують у ІТ Кластері, така кількість випускників програм, пов'язаних з програмуванням та комп'ютерними технологіями, реально потрібна.
«Тільки у Львові є 200 ІТ-компаній, більше 80 компаній входять до ІТ Кластеру. Ми працюємо над тими напрямками, які набувають популярності: розумні пристрої, штучний інтелект, кібербезпека. Таких спеціалістів буде потрібно все більше. Проблеми, що випускникам не буде де працювати, немає точно – якщо не в Україні, то іноземні компанії дуже цінують наших спеціалістів», – переконана Христина Мартиняк.
Враховуючи попит на ІТ-освіту, Кластер планує запускати нові освітні програми у львівських вищих навчальних закладах. У вересні мають створити нові робочі групи, які почнуть працювати над розробкою нових програм. Якими будуть ці нові програми – наразі в ІТ Кластері не розголошують. Проте ІТ-фахівці вже збирають пропозиції від університетів. Як пояснює координаторка освітнього напрямку Львівського ІТ Кластеру Христина Мартиняк, якщо раніше компаніям самим доводилось йти до навчальних закладів, то зараз університети самі готові звертатись за допомогою. Нові навчальні напрямки, які можуть з'явитись у львівських вишах, мають бути популярними та затребуваними на ринку: якщо компанії потребуватимуть нових фахівців, це може вплинути на навчальні програми.
Ольга Перехрест
Ілюстрації: Марія Стахів
Інфографіку створено на основі зображень lviv.com, Designed by Freepik
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Міські акценти
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
- Відпустка за відпусткою. Хто дбає про Львів замість Садового
- На Різдво до Остапа. Як львівський художник зібрав у своїй квартирі триста колядників
- Зберегти не можна штрафувати. Як Львів охороняє історичне середовище
- Право на навчання. Як шукати помічника вчителя у Львові
- Як у Львові перероблятимуть сміття у добриво. Приклад Польщі
- Без цукру, без хліба немає обіду. Як змінити меню у львівських школах
- Метро та ІТ-курси для незрячих. Хто і як робить Львів кращим
- Заморожена Ряшівська. Чому три кілометри вулиці будують сім років
- Тарас Кльофа: Військові зараз мають усі медикаменти – їм бракує уваги
- Місто розумних та жорстких. Як регулюють світлофори у Львові
- Доглядачі коминів: як працюють львівські сажотруси. Фоторепортаж
- Фонтан і мобільна служба для хворих дітей. Які ініціативи потрібні Сихову
- Озеро та дорога на кладовище. Що хочуть втілити у Шевченківському районі
- «Бабки знають, під чим підписуються». Як пройшло обговорення реконструкції площі Довженка
- Спорт, спорт і ще раз спорт! За який проект проголосувати у Франківському районі
- Школа самооборони та нова музична апаратура. Чого потребує Личаківський район
- Червона доріжка для батюшки. Як живе церква Московського патріархату у Львові
- Окремий світ або все, що треба знати про поховання у Львові
- Дитмайданчики та тротуар для Лесі. Що нового хочуть зробити у Залізничному районі
- Обсерваторія, арфа та пригодницьке містечко. Проекти Громадського бюджету в Галицькому районі
- Бався, вчись, чекай на гроші. Чого навчила Нова українська школа за перші місяці
- Я прийшов — авта нема. Як у Львові забрати машину зі штрафмайданчика
- Різати не можна пересадити. Хто у Львові може зрізати дерева
- Пацієнта не цікавить слово «ймовірно». Як львівським закладам запобігти поширенню гепатиту
- Звірюка в короні. Скільки пам'ятників ЗУНР потрібно Львову
- Чому у Львові не живуть пінгвіни. Як містам підготуватись до кліматичних змін
- Гарячий і вологий. Яким може стати Львів через зміни клімату
- «Можна пагромче і на русскам». Як у Львові обговорювали громадський простір біля Палацу Хоткевича
- 60 грн на добу. Хто заплатив за турне Андрія Садового Україною. Інфографіка
- Як виглядають перші класи львівських шкіл перед 1 вересня. Фото
- Знайти квартиру у Львові: 5 шахрайських схем і як їх оминути
- Архітектура Незалежності. Що Львів втратив і здобув за 27 років
- Виграти і чекати. Чому втілення проектів Громадського бюджету розтягується на роки
- Дістати колію з кущів. Чи поїдуть електрички на Знесіння та Личаків
- Історія ремонту вулиці Личаківської у датах і цифрах. Візуалізація
- Перший раз у нову школу: за що платитимуть батьки першокласників
- Тут ростуть гранат і кава. Як у центрі Львова працює таємний ботсад
- Мистецтво не може бути ворожим. Чому зникають львівські радянські мозаїки
- «Та набийте їм морди»: як пройшли слухання щодо будівництва сміттєпереробного комплексу у Львові
- Як починалося IT у Львові. Історичні фото
- Як працює перша державна сортувальна станція на Львівщині
- Вудка замість риби. Що таке соціальний бізнес та чому ним займаються у Львові
- Чи потрібен Львову приватний пологовий будинок
- Знайти відьму та спалити. Як минули слухання про будівництво приватного пологового у Львові
- Великий Львів. Чи зможе місто об’єднати приміські села і розширити свої межі
- (Не)довести Львів до межі. Навіщо місту План сталої мобільності
- Таблетки для історії. Чи збереже Львів ще одну старовинну аптеку
- Як у Львові працює центр «всиновлення» тварин
- Друга цісарська. Одна з найстаріших шкіл України цьогоріч святкує 200-річчя
- У гості до пана Едзя: чому у Львові не вистачає громадських туалетів
- Львів спить, Шептицький працює. Репортаж з першої цілодобової бібліотеки
- Спортивний інтерес. Чому львів'яни неохоче займаються спортом
- Наукові туристи. Як Львів заробляє на конференціях
- Обранці на мільйон. Рейтинг найбагатших і найбідніших народних депутатів Львівщини
- Львів’яни не поспішають сортувати. Репортаж зі сміттєсортувальної лінії у Львові
- Зміниться багато. Як реформують медицину за межами Львова
- «Любовь всєгда права». Як у львівських кнайпах і далі крутять російську музику
- Тарадайки та пижики: на чому їздили львів'яни. Історія у фотографіях
- Трамвай, веломаршрут чи стадіон. Що насправді треба Винникам і Львову
- Скромні та багаті. Що задекларували нардепи-мажоритарники Львова