
Wikipedia, автор фото користувач MSha
Пішохідний міст, своя площа Ринок і Фабрика повидла. Як зміниться Підзамче
Підзамче – історичний район Львова, прилеглий до залізниці та Високого Замку – поступово позбувається іміджу депресивного. На місці занепалих промзон тут постають осередки креативних індустрій, у планах – облаштування громадських просторів. Поточними планами перетворення району представники міської влади та громадянських ініціатив поділилися під час зустрічі-презентації у Zavod Republic у приміщенні заводу РЕМА.
Привокзальна площа
Ідею спорудження пішохідного моста-акведука, що веде від підніжжя Високого Замку через колії до привокзальної площі перед станцією Підзамче, запропонували німці – студенти Штутґартського університету. Це одна з ідей, сформульованих у межах проекту «Львів – місто, придатне для життя».
«На мою думку, нам запропонували хороший проект реконструкції Підзамча, який, звісно, можна доповнити відповідно до потреб і пропозицій місцевих мешканців. Німців особливо зацікавило відновлення водного ландшафту міста. За колією є джерело, що стікає схилом Високого Замку – один із притоків Полтви. Природно було б вивести його у водну інсталяцію, фонтан або водоспад на площу біля залізничної станції. Якщо дозволять санітарно-епідеміологічні показники, можна збудувати бювет із питною водою», – каже Юліан Чаплінський.
Місцева громада віддавна відстоює ідею будівництва пішохідного моста, що з’єднав би Підзамче з Високим Замком, адже ходити через колії незручно й небезпечно. «Укрзалізниця» проти, адже пішохідний міст (можливо, поєднаний з акведуком) ітиме просто над коліями. Втім, на думку Юліана Чаплінського, міст відповідає технічним нормам, тож потрібно вести перемовини з «Укрзалізницею» й шукати компроміси.
Окрім моста та облаштування простору навколо станції, мешканці району хотіли б озеленити територію біля залізниці та встановити протишумові системи вздовж колій.
Фабрика повидла
«Твоє місто» вже розповідало про ревіталізацію «Фабрики повидла», колишньої фабрики спиртових напоїв на вулиці Богдана Хмельницького, яку купив австрієць Гаральд Біндер. Він планує створити тут некомерційний культурний проект із майстернями, галереями, просторами, внутрішнім двориком, кафе та технологічними приміщеннями.
Архітектурними рішеннями нині займається австрійська компанія AtelierStephan Rindler, яка перемогла на відкритому конкурсі. Проектанти представили візуальний проект і обіцяють зберегти історичну архітектуру будівлі та поєднати її з сучасними елементами.
За словами Юліана Чаплінського, місто підтримує проект. До літа 2018 року він матиме всі погодження, й розпочнеться будівництво.
Невеличкий ринок поблизу міг би стати своєрідною міні-площею Ринок для Підзамча зі своєю ратушею – вежею «Фабрики повидла». «Ми домовилися з земельним управлінням не продовжувати оренду землі нинішньому орендарю, – каже Юліан Чаплінський. – Із власниками кіосків теж можна поговорити, щоб вони, принаймні, торгували до обіду, а потім простір перетворювався на громадський. Але для цього потрібна ініціатива мешканців району». У перспективі «Фабрику повидла» за значущістю для міста він порівнює з Центром Шептицького.
Креативний простір РЕМА
Нове життя отримала стара будівля Львівського заводу радіоелектронної медичної апаратури (РЕМА). За відновлення приміщення взялися дизайнери львівського бюро Hochu rayu та еко-стартапери Zelenew.
Зараз тут розташувалися близько шістдесяти організацій та груп – від музикантів і відеооператорів до пекарів і столярів. За словами засновників креативного простору, який вони назвали Zavod Public, це також і туристичний центр, але розрахований на зацікавлених у розвитку міста туристів.
«Ми хочемо створити центр інтелектуального і фізичного продукту. Тут працюють різні люди – бізнесмени та стартапери, яких об’єднує інфраструктура заводу. Це режимний об’єкт, але керівництво сприяє, аби територія стала відкритішою до громадян», – каже засновник дизайнерського бюро Hochu rayu Віталій Кирилів.
За словами співзасновника розташованої тут будівельно-архітектурної майстерні «1.618» Андрія Рожила, орендувати приміщення в РЕМА коштує недорого, тож це добра нагода для команд, які не мають багато грошей, але готові облаштувати простір власноруч.
2012 року Інститут міста спільно з Інститутом розвитку міст у Кракові започаткували Проект ревіталізації Підзамча 2012-2025. У межах програми запланували 12 «ін’єкцій-реформ», які мають оживити район як для мешканців міста, так і для туристів. За кілька років уже відкрили кілька дитячих майданчиків та внутрішніх двориків, створили сквер на вулиці Криничній, реставрували брами тощо.
Вікторія Ейсмунт
Основне фото: By uk:user:MSha (Own work) [Public domain], via Wikimedia Commons Wikipedia
Міські акценти
- Статки підлеглих мера Львова. Доходи, грошові активи та нерухоме майно
- Не буває однакових. Як львів’янка дає нове життя старим вишиванкам
- Перший. Як у Львові змінюється найстаріший дитячий театр в Україні
- Гнучкі межі. Чи загрожує щось парку культури і відпочинку у Львові
- Перегони на Личаківській. Як львів’яни долають перекопані дороги. Фоторепортаж
- Романтика на Донбасі. Як доброволець з Львівщини зустрів свою дружину-британку
- П’яна справа. Що заважає судити нетверезих водіїв швидко і справедливо
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- Повези мене туди, де асфальту нема. Чому Львів купує старенькі трамваї?
- Кредитна історія. Скільки винен Львів і скільки ще може позичити
- Дай лапу, покажи жетончик. Як працює реєстрація тварин у Львові
- Півжиття в заторах. Як зробити центр Львова вільним для проїзду
- Для чого Львову потрібен ЛАЗ: відновити, викупити, зарезервувати?
- Найщасливіші львів’яни. Як живе і про що мріє мікрорайон Знесіння
- «Тренуйтеся на кішках!»: архітектори про підземний паркінг біля ЛНУ
- Припинити битву шкіл. Які нові правила потрібні Громадському бюджету Львова
- Кремнієва долина між панельних будинків. Як розвивається південний захід Львова
- 10 проблем центру міста, які треба розв’язати, щоби Львів не втратив обличчя
- Новобудови-2018. Яке житло купуватимуть у Львові цього року
- Колядка, яка йде з душі: про різдвяні традиції Оксани Мухи
- Не готові до експериментів. Чому данські митці посварились із Тарасом Возняком
- Ніч замкнених дверей. Чому цілодобовий доступ до гуртожитків у Львові не діє?
- І ти, Бруте? Як і чому львів'яни переходять із різних професій в ІТ
- Ближче до неба. Чи готовий Львів стати містом хмарочосів
- Шкільні офіцери поліцїі: стати друзями для дітей, щоб уберегти
- Чемність заради життя. Як допомогти львів’янам цивілізовано поводитись на дорогах
- Королі стін. Хто, як і навіщо малює мурали у Львові
- Приємне з корисним. Якою може бути канатна дорога на Високий Замок
- «Я не знала жодного слова українською». Як у Львові долають мовний бар’єр
- «Поліцією дітей не лякають – це вже добре». Що не так із безпекою Львова
- Нирки Львова. Фоторепортаж із очисних споруд «Львівводоканалу»
- Трудова міграція зі Львова: хто їде, куди їдуть, чого шукають і чи повернуться
- Неслава праці. Як виглядають львівські підприємства, які хочуть ревіталізувати. Фото
- Вілла Левинського, яка може зникнути, та її мешканці. Фоторепортаж
- «Бруківка – це наша історична пам’ять». Фоторепортаж
- Регбі у Львові. Гра, що гартує характер і вчить приймати рішення
- Дім для Маші. Як забирали ведмедицю з «Південного» і де вона тепер житиме
- Скарби Любомирських. Львів’янам уперше за 80 років показали унікальні експонати
- Місця несвободи. На Львівщині хворих тримають у нелюдських умовах
- Готель Belvedere і вахтер Бобік. Невідома історія театру Курбаса
- Яким буде перший сміттєпереробний завод у Львові. Візуалізація
- Пижики, несуни і тамагочі. Як створювали сайт про Львів 90-х
- Руки примерзають. Чому електротранспорт у Львові виживає, а не розвивається
- Хроніки перголи. Як живе громадський простір у Рясному-2
- Кнайпи й кібернетика. Чому бари не менш важливі за бібліотеки
- П’ять ключів до успіху. Як українським стартапам бути успішними вдома
- Ми нездорові. Олександр Фільц про суспільство, яке ігнорує свої хвороби
- М – маршрутка, Р – рагуль. Абетка львівського транспорту
- Як медуніверситет обирав собі старого ректора по-новому. Фоторепортаж
- М’ясо з землі. Репортаж із львівських ринків, де буяє антисанітарія
- «Найкраща кав’ярня» для «Вірменки»: заслужена перемога чи данина минулому?
- Львівську воду можна пити. Але є кілька «але»
- Не бійтесь індійських вакцин. Де, коли і чим щепити дітей і дорослих у Львові
- #шотозамісто Львів: камерність, провінційність, забуття і кепський транспорт
- Трамвай, який ми втратили. Штрихи до історії львівського електротранспорту
- Річка, з якої можна пити. Як Варшава за кілька років очистила Віслу
- «У школі секс визначають як щось, від чого бувають діти і болячки»
- «Не вб’є, але погіршить». Як активісти заблокували будівництво готелів на Знесінні
- «На нас чекає ще більше тролінгу й маніпуляцій». У Львові говорили про інформбезпеку
- «Будуємо Україну разом». Як волонтери зводять стіни довіри для України
- Як облаштують тротуари на оновленій вулиці Бандери. Візуалізація
- Прогулянка майбутнім пішохідним кільцем у центрі Львова. Фото, відео
- Подружити сусідів. Фоторепортаж із першого Знесіння-Фесту у Львові
- Нова забудова у студмістечку Політехніки: чому мешканці проти гуртожитку
- Відкритий не лише для туристів. Бренд Львова зроблять ближчим до львів’ян
- Площа Ринок говорить російською. Чому так сталось і що робити?
- Підземні паркінги у Львові: навіщо, де, коли і як
- Квіти на мільйон. Що можна було б купити замість букетів на 1-ше вересня. Інфографіка
- Європа повернулась до кам’яниць. Британський урбаніст про новий тип житла
- Перемагають згуртовані. Як виграти конкурс громадського бюджету
- Небо над Сиховом. Митці про красу, яку бачать у спальному районі Львова
- Як «розумнішає» Наукова. Комп’ютеризацію району почали з навчальних закладів
- Хіпстери-трикстери 30-х. Хто такі батяри, через яких сваряться у Львові
- Копи на велосипедах. Як ЄС допомагає реформувати львівську поліцію
- Перші люди на Сихові. Як розвивався наймолодший район Львова
- Реформа стоматології у Львові. Навіщо вона і чому лікарі проти
- «Інвестора треба любити». Що заважає будувати сміттєпереробні заводи на Львівщині?
- Онуки Франца Йосифа, MozArt і «Чорний хрест». Як Львів співпрацює з Австрією
- Дороги, паркінги й дахи. 10 питань до Ірини Маруняк про проблеми ЖКГ Львова
- «Кузнєчік» без нафталіну. Що відбувається з Палацом Хоткевича
- «Чо ти стартуєш?!». Як мешканці Кульчицької об’єдналися проти забудови
- Больові точки велоЛьвова. Мапа проблем і способи їхнього розв’язання
- Під егідою АТП-1. Що відбувається з приватними перевізниками Львова
- У центрі Львова вперше за сто років планують звести храм. Хто проти?
- Диво-картопля, ІТ та друзі УПА. Як Львів співпрацює з Нідерландами
- Якщо ти любиш бороду, ти повинен її відпустити
- Чи варто львів'янам сортувати вдома сміття? Роз'яснення від перевізників і посадовців
- Місто, недружнє до водіїв. Чому у Львові їздять не за правилами, а як вийде
- Далекі сусіди. Як Львів співпрацює з Європейським Союзом
- Як організувати сортування сміття в офісі
- Показати, що ми – не барани. Чому львів’яни прийшли на флешмоб «Зберегти Ryanair»
- Екстрена медична допомога у Львові: коли «швидка» не мусить поспішати
- Місто-магніт для талановитих. Як у Львові втілюють ідеї креативного міста
- План Б. Львів не втрачає надії на Ryanair
- Історія успіху на Лисенка, 14. Як львів’яни вибороли дитячий майданчик
- Забагато лікарень. Медична реформа буде, навіть якщо на неї не дадуть грошей
- Е-медицина вже тут. Як сихівська поліклініка переходить в електронний формат
- Зробити Львів столицею знову. Навіщо міськраді ще один інститут
- У Бога сміття немає. Як звільнити Львів від відходів не на день, а назавжди
- Спільнота без перегородок. Чому львів’яни обирають роботу в коворкінгу