
фото: flickr.com
Повези мене туди, де асфальту нема. Чому Львів купує старенькі трамваї?
До осені кінця цього року ЛКП «Львівелектротранс» планує кількома партіями закупити 50 вживаних трамваїв: 30 «Татр» KT4Dm із Берліна, ще 20 – із інших європейських міст. Окрім цього, протягом двох років для Львова закуплять й десять нових трамваїв, на кшталт Електрона.
Нагальною проблемою, яку намагається вирішити «Львівелектротранc», є дефіцит справних вагонів. За інформацією підприємства, щодня з депо на лінію виходять 70 трамваїв. Натомість, на балансі підприємства є 131 пасажирський трамвай. Із них на ходу — 104.
Знову старенькі «Татри»?
Трамваї моделі Tatra KT4Dm 1980-х років випуску, які й купуватиме Львів, у Німеччині вивели з експлуатації наприкінці 2017 року.
«Один вживаний німецький трамвай коштуватиме місту 18 тисяч євро, а доставка – від 5 до 8 тисяч євро. На переобладнання візків із широкої колії на вузьку необхідно ще приблизно 12 тисяч євро», — каже речник Львівелектротрансу Іван Бондар. Йдеться про трамваї з модернізованою (енергоощадною) системою керування тяговими електродвигунами.
Загалом один німецький трамвай обійдеться місту приблизно у 38 тисяч євро за нинішнім курсом. Самі трамваї купуватимуть за кошти з кредиту ЄБРР, а інші витрати покриватимуть із міського бюджету.
Трамваї моделі Tatra KT4Dm, які планує придбати Львів
У грудні минулого року до румунського міста Орадя теж прибули 10 вживаних трамваїв із Берліна цієї ж моделі — «Татри» KT4Dm. Один трамвай коштував румунам 35 тис. євро (разом із витратами на доставку, але без витрат на переобладнання). Трамваїв цієї моделі у Берліні раніше було 211 вагонів, схоже, що Львів претендує на останні. Свої KT4Dm у Берліні вирішили остаточно продати, коли наприкінці 2017 року отримали чергову партію нових та місткіших семи- і п’ятисекційних трамваїв серії Bombardier Flexity.
Нові берлінські трамваї моделі Bombardier Flexity
Львів уже не вперше купує старі трамваї у Європі. У 2007-2008 роках парк Львівелектротрансу поповнили 22 трамвайних вагони з німецьких міст — Ерфурта та Гери — немодернізованої моделі Tatra KT4D, на придбання яких із бюджету розвитку міста тоді виділили 10,5 млн грн. Усі трамваї мали стару заводську систему керування електродвигунами, яку використовують і досі. Середня вартість одного вагону тоді складала приблизно 450 тисяч гривень. У Львові їм дали номери з 1150-го по 1171-й.
2013 року для ЛКП «Львівелектротрансу» придбали ще 5 вживаних вагонів з Ерфурта по 688,7 тис. грн за кожен, враховуючи ПДВ та митний збір, із аналогічною системою керування. Для цього використали кошти кредиту ЄБРР, причому Банк дозволив провести закупівлю без проведення тендеру. Нині ці трамваї курсують містом під інвентарними номерами 1174 — 1178-й.
Трамвай моделі Tatra KT4D із Ерфрута, придбаний для Львова 2013 року
У «Львівелектротрансі» кажуть, що придбані в Німеччині, перебувають у справному стані та експлуатуються на всіх маршрутах. Один трамвай зазнав шкоди від удару блискавик у 2010 році, однак його також відремонтували.
«Електрон» та альтернативи
Окрім вживаних, восени планують придбати й нові трамваї, які мають з’явитися на вулицях Львова з наступного року, щоправда їх буде лише десять. Ринкова вартість одного трисекційного трамвая львівського концерну «Електрон» — приблизно 1 млн євро. З огляду на це, замість одного нового львівського трамваю можна придбати приблизно 26 вживаних, однак переобладнаних берлінських вагонів.
Такий варіант місту, вигідніший, враховуючи, що гарантійний термін експлуатації для кузова «Електрону», як йдеться на сайті ТОВ СП «Електронтранс», становить 20 років (для решти обладнання — лише 2 роки), а німецькі трамваї, обладнані новою системою керування, яка має бути стійкішою до неритмічного руху в центрі міста, можуть прослужити місту, за даними «Львівелектротрансу», від 8 до 10 років.
Новий трамвай львівського підприємства «Електрону»
Орім «Електрону», у інші українських містах купують низькопідлогові трамваї закордоном. Торік влітку «Київпастранс» придбав 40 низькопідлогових трисекційних ширококолійних трамваїв Twist (інша назва моделі – Fokstrot) польської фірми Pesa за трохи більше ніж 1,8 млрд гривень. Один трамвай обійшовся столиці у 1,5 млн євро (з ПДВ). У цьому ж тендері брав участь ТОВ СП «Електронтранс.
Трамваї моделі Pesa Twist, які закупив «Київпастранс»
Трамваїв моделі Pesa Twist для вузькоколійних систем, як у Львові, ще не виробляли. Однак у польського виробника є трисекційна та п’ятисекційна модель Pesa Swing для вузькоколійних трамвайних колій, що курсують, зокрема у польських містах Лодзі та Бидгощі. П’ятисекційний трамвай для Лодзя, довжиною до 30 метрів, торік коштував майже 2 млн євро за одиницю, а трисекційний для Бидгоща, довжиною 19 метрів, — 1,3 млн євро. За довжиною та шириною кузова Pesa Swing практично ідентична трамваям «Електрону», яких найбільше курсує у Львові на восьмому маршруті.
Трамваї моделі Pesa Swing для вузькоколійних систем
Серед інших альтернатив — хорватські Crotram TMK 2200 або іспанські CAF Urbos, які зараз курсують у містах, де раніше їздили Татри KT4 — у Загребі, Таллінні та Белграді. Втім, хорватські 32-метрові TMK 2200 коштують понад 1,8 млн євро.
Хорватський трамвай моделі Crotram TMK 2200
Таким чином, за один новий низькопідлоговий трамвай, чи то вітчизняного виробництва, чи іноземного, Львів все одно має віддати від одного до двох мільйонів євро — залежно від розмірів трамвая (кількості секцій). Утім, за словами речника «Львівелектротрансу», те, які нові трамваї їздитимуть Львовом у найближчі кілька років, залежатиме від того, хто подасть вигіднішу тендерну пропозицію.
Із збільшенням кількості трамваїв у парку Львівелектротрансу, місто потребує й більше водіїв, щонайменше –129. Нині середня зарплата водія трамвая становить приблизно 8 тисяч гривень, утім вона залежить й від кількості проданих квитків. Проте у ЛКП «Львівелектротранс» напрацьовують нову систему залучення і мотивації водіїв, адже, за словами керівника ЛКП Олега Берези, є так звані «рибні» маршрути – №2 та №8 – , на яких прибуток значно відрізняється від наприклад першого чи дев’ятого маршруту. Тож зарплату водіїв хочуть прив’язати до планових показників та дотримання графіків водієм.
Вікторія Ейсмунт
Дмитро Борисов
Коментарі (0)
Міські акценти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
- Відпустка за відпусткою. Хто дбає про Львів замість Садового
- На Різдво до Остапа. Як львівський художник зібрав у своїй квартирі триста колядників
- Зберегти не можна штрафувати. Як Львів охороняє історичне середовище
- Право на навчання. Як шукати помічника вчителя у Львові
- Як у Львові перероблятимуть сміття у добриво. Приклад Польщі
- Без цукру, без хліба немає обіду. Як змінити меню у львівських школах
- Метро та ІТ-курси для незрячих. Хто і як робить Львів кращим
- Заморожена Ряшівська. Чому три кілометри вулиці будують сім років
- Тарас Кльофа: Військові зараз мають усі медикаменти – їм бракує уваги
- Місто розумних та жорстких. Як регулюють світлофори у Львові
- Доглядачі коминів: як працюють львівські сажотруси. Фоторепортаж
- Фонтан і мобільна служба для хворих дітей. Які ініціативи потрібні Сихову
- Озеро та дорога на кладовище. Що хочуть втілити у Шевченківському районі
- «Бабки знають, під чим підписуються». Як пройшло обговорення реконструкції площі Довженка
- Спорт, спорт і ще раз спорт! За який проект проголосувати у Франківському районі
- Школа самооборони та нова музична апаратура. Чого потребує Личаківський район
- Червона доріжка для батюшки. Як живе церква Московського патріархату у Львові
- Окремий світ або все, що треба знати про поховання у Львові
- Дитмайданчики та тротуар для Лесі. Що нового хочуть зробити у Залізничному районі
- Обсерваторія, арфа та пригодницьке містечко. Проекти Громадського бюджету в Галицькому районі
- Бався, вчись, чекай на гроші. Чого навчила Нова українська школа за перші місяці
- Я прийшов — авта нема. Як у Львові забрати машину зі штрафмайданчика
- Різати не можна пересадити. Хто у Львові може зрізати дерева
- Пацієнта не цікавить слово «ймовірно». Як львівським закладам запобігти поширенню гепатиту
- Звірюка в короні. Скільки пам'ятників ЗУНР потрібно Львову
- Чому у Львові не живуть пінгвіни. Як містам підготуватись до кліматичних змін
- Гарячий і вологий. Яким може стати Львів через зміни клімату
- «Можна пагромче і на русскам». Як у Львові обговорювали громадський простір біля Палацу Хоткевича
- 60 грн на добу. Хто заплатив за турне Андрія Садового Україною. Інфографіка
- Як виглядають перші класи львівських шкіл перед 1 вересня. Фото
- Знайти квартиру у Львові: 5 шахрайських схем і як їх оминути
- Архітектура Незалежності. Що Львів втратив і здобув за 27 років
- Виграти і чекати. Чому втілення проектів Громадського бюджету розтягується на роки
- Дістати колію з кущів. Чи поїдуть електрички на Знесіння та Личаків
- Історія ремонту вулиці Личаківської у датах і цифрах. Візуалізація
- Перший раз у нову школу: за що платитимуть батьки першокласників
- Тут ростуть гранат і кава. Як у центрі Львова працює таємний ботсад
- Ігри розуму. Як рекордна кількість вступників змагається за ІТ-місце у Львові
- Мистецтво не може бути ворожим. Чому зникають львівські радянські мозаїки
- «Та набийте їм морди»: як пройшли слухання щодо будівництва сміттєпереробного комплексу у Львові
- Як починалося IT у Львові. Історичні фото
- Як працює перша державна сортувальна станція на Львівщині
- Вудка замість риби. Що таке соціальний бізнес та чому ним займаються у Львові
- Чи потрібен Львову приватний пологовий будинок
- Знайти відьму та спалити. Як минули слухання про будівництво приватного пологового у Львові
- Великий Львів. Чи зможе місто об’єднати приміські села і розширити свої межі
- (Не)довести Львів до межі. Навіщо місту План сталої мобільності
- Таблетки для історії. Чи збереже Львів ще одну старовинну аптеку
- Як у Львові працює центр «всиновлення» тварин
- Друга цісарська. Одна з найстаріших шкіл України цьогоріч святкує 200-річчя
- У гості до пана Едзя: чому у Львові не вистачає громадських туалетів
- Львів спить, Шептицький працює. Репортаж з першої цілодобової бібліотеки
- Спортивний інтерес. Чому львів'яни неохоче займаються спортом
- Наукові туристи. Як Львів заробляє на конференціях
- Обранці на мільйон. Рейтинг найбагатших і найбідніших народних депутатів Львівщини
- Львів’яни не поспішають сортувати. Репортаж зі сміттєсортувальної лінії у Львові
- Зміниться багато. Як реформують медицину за межами Львова
- «Любовь всєгда права». Як у львівських кнайпах і далі крутять російську музику
- Тарадайки та пижики: на чому їздили львів'яни. Історія у фотографіях
- Трамвай, веломаршрут чи стадіон. Що насправді треба Винникам і Львову
- Скромні та багаті. Що задекларували нардепи-мажоритарники Львова
- Сміливе рішення. Як швидкісний трамвай міг би розвантажити Львів
- Статки підлеглих мера Львова. Доходи, грошові активи та нерухоме майно
- Не буває однакових. Як львів’янка дає нове життя старим вишиванкам
- Перший. Як у Львові змінюється найстаріший дитячий театр в Україні
- Гнучкі межі. Чи загрожує щось парку культури і відпочинку у Львові
- Перегони на Личаківській. Як львів’яни долають перекопані дороги. Фоторепортаж
- Романтика на Донбасі. Як доброволець з Львівщини зустрів свою дружину-британку
- П’яна справа. Що заважає судити нетверезих водіїв швидко і справедливо
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- Кредитна історія. Скільки винен Львів і скільки ще може позичити
- Дай лапу, покажи жетончик. Як працює реєстрація тварин у Львові
- Півжиття в заторах. Як зробити центр Львова вільним для проїзду
- Для чого Львову потрібен ЛАЗ: відновити, викупити, зарезервувати?
- Найщасливіші львів’яни. Як живе і про що мріє мікрорайон Знесіння
- «Тренуйтеся на кішках!»: архітектори про підземний паркінг біля ЛНУ
- Припинити битву шкіл. Які нові правила потрібні Громадському бюджету Львова
- Кремнієва долина між панельних будинків. Як розвивається південний захід Львова
- 10 проблем центру міста, які треба розв’язати, щоби Львів не втратив обличчя
- Новобудови-2018. Яке житло купуватимуть у Львові цього року
- Колядка, яка йде з душі: про різдвяні традиції Оксани Мухи
- Не готові до експериментів. Чому данські митці посварились із Тарасом Возняком
- Ніч замкнених дверей. Чому цілодобовий доступ до гуртожитків у Львові не діє?
- І ти, Бруте? Як і чому львів'яни переходять із різних професій в ІТ
- Ближче до неба. Чи готовий Львів стати містом хмарочосів
- Шкільні офіцери поліцїі: стати друзями для дітей, щоб уберегти
- Чемність заради життя. Як допомогти львів’янам цивілізовано поводитись на дорогах
- Королі стін. Хто, як і навіщо малює мурали у Львові
- Приємне з корисним. Якою може бути канатна дорога на Високий Замок
- «Я не знала жодного слова українською». Як у Львові долають мовний бар’єр
- «Поліцією дітей не лякають – це вже добре». Що не так із безпекою Львова
- Нирки Львова. Фоторепортаж із очисних споруд «Львівводоканалу»
- Трудова міграція зі Львова: хто їде, куди їдуть, чого шукають і чи повернуться
- Неслава праці. Як виглядають львівські підприємства, які хочуть ревіталізувати. Фото
- Вілла Левинського, яка може зникнути, та її мешканці. Фоторепортаж