У Львові працюють над проектами відновлення історичних водойм. Є шанс, що вже наступного року у Львові з’являться два стави, ідею для відновлення яких запозичили у нідерландських урбаністів. Tvoemisto.tv дізналось, де саме будуть водойми, звідки братимуть воду та яку з вулиць доведеться повністю перепланувати.

Розташований на Чорноморсько-Балтійському вододілі, Львів бідний на водойми. Хоча в ХІХ столітті тут була не лише повноводна Полтва, а й чимало природних та рукотворних водойм, які використовувались як купальні.

Львів – це місто джерел, озер, ставів та невеликих водотоків, що формують Полтву - річку, що протікає через центр міста

Більшість міських водойм стали жертвами індустріалізації та розширення міста: їх висушили, щоб збудувати будинки та трамвайні колії. Полтву, що текла середмістям, наповнюючись струмками з Погулянки та інших околиць Львова, довелося сховати під землю ще й через загрозу епідемії холери. Ідея повернути річку на поверхню не раз зринала в публічних дискусіях, однак поки що далі візії не просунулась.

Вид на Полтву, 1844 рік

Жити без води – неправильно: в місті повинна бути рекреаційна водна зона. Так вважає головний архітектор Львова Юліан Чаплінський, який разом із командою урбаністів працює над проектами відновлення історичних водойм. Ідею використання для цього дощової води запозичили у нідерландських урбаністів. У Нідерландах та Німеччині практика відновлення історичних та створення нових штучних ставків у містах дуже поширена.

Львів розташований в зоні Головного європейського вододолу, вода з Полтви потрапляє в Балтійське море

Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради має великі амбіції щодо повернення води до Львова, але почати планує з двох проектів – Пелчинського ставка під Цитаделлю та майже пересохлих озер у Горіховому гаю.

Завдання цих проектів – переконати львів’ян у доцільності самої ідеї відновлення водойм, аби мешканці міста активніше підтримували й долучались до цього процесу. «Перший етап – привернути увагу до проблеми й показати доцільність таких ініціатив», – каже Юліан Чаплінський і наголошує, що втілення проекту не повинне залежати від того, яка партія чи міський голова при владі.

Пелчинський став

Вид на Пелчинський став. Картина Антонія Лянге, 20-ті роки XIX століття

Колись простір між схилами Цитаделі та центральним входом до нинішнього Парку культури імені Богдана Хмельницького був ставком. Зараз тут брукована вулиця Вітовського з трамвайною лінією, сквер і газон із пам’ятним знаком-каменем.

Пелчинський став. Фрагмент Лемберга з його передмістями у 1844 році

Перша історична згадка про став датована серединою ХVI століття. Тоді він дістався у спадок дружині шляхтича Андрія Пелки Єфросинії Пелчиній, на честь якої й був названий Пелчинським. Під час Першої світової війни воду спустили, а за кілька років засипали сам став. Згодом на цьому місці спорудили фонтан у радянському стилі.

Фонтан на місці колишнього Пелчинського ставу

Джерела, що наповнювали став водою, ніде не ділися: вода й досі б’є з вершини поближнього пагорба і тече вниз до перехрестя Сахарова-Героїв Майдану-Коперника-Вітовського. «Ця ділянка – своєрідна природна чаша, тому за сильної зливи каналізація не витримує: вулиці затоплює. Джерела заливають і підвали будинків на прилеглих до перехрестя вулиць. На це у львівській пресі почали нарікати ще у двадцяті роки минулого століття, відразу по тому, як Пелчинський став засипали», – розповідає головний архітектор.

Пелчинський став у 1863 році

На думку Юліана Чаплінського, якщо ревіталізувати став, початок Сахарова перестане «плавати». Вперше цю ідею публічно озвучили в червні цього року. Посилаючись на думку екологів, головний архітектор каже, що ставок можна наповнити й дощовою водою, яка зараз тече до каналізації. Для цього під головною алеєю Парку культури планують провести трубу з-під монумента Слави на вулиці Стрийській, де є окрема дощова каналізація.

Пелчинський став, початок XX століття

Відновлення ставка почнеться у 2017 році водночас із ремонтом вулиці Вітовського. Щоб звільнити місце для водойми, вулиці повернуть історичний вигин навпроти входу до Парку культури, який вирівняли за радянських часів, щоб прокласти трамвайні колії. Автори проекту розраховують, що машини їздитимуть повільніше, тож вулиця Вітовського стане затишнішою. План робіт іще не завершений, і Юліан Чаплінський сподівається, що став закладуть до кінця наступного року.

Озера в парку «Горіховий гай»

Ілюстрацію надав Андрій Породко

На перехресті нинішніх вулиць Княгині Ольги та Володимира Великого колись були глиняні кар’єри, де видобували сировину для цегельні. Згодом кар’єри затопили підземні води: утворились два ставки. Пізніше джерела висохли, тож один зі ставків перетворився на майже сухе болото, поросле очеретом, інший – сильно обмілів. Обсяг води зменшився від 50 до 25 тисяч кубометрів. 

Два роки тому озеро почистили, і після цього, за словами керівника ГО «Самі» Андрія Породка, в ньому дещо піднявся рівень води. Активісти навіть намагались наповнити озеро з міського водогону. Натомість, спроби розрити дно пересохлого озера й дістатись підземних джерел були безрезультатними.

Врешті управління архітектури ЛМР розробило проект ревіталізації ставків разом із компанією «РІЕЛ», яка будує поблизу житловий комплекс. Компанія збиратиме дощову воду з дахів новобудов у резервуар, а звідти трубою, яку прокладатиме управління екології та благоустрою, через фільтраційну систему вода потраплятиме до ставків. До озер сподіваються повернути до 18 тисяч кубометрів води, тож їхній історичний вигляд відновиться.

Озеро в парку «Горіховий гай». Фото надав Андрій Породко

Повернути воду до Львова, на думку урбаніста Олександра Шутюка, варто не лише для того, щоб мешканцям міста не доводилося їздити на пікнік на Задорожне чи у Ясниська, а ще й через кліматичні зміни. Влітку через задуху в місті потерпають і люди, і рослини, і тварини. Ревіталізація водойм може виправити цю проблему.

Відновивши Пелчинський став і озеро в Горіховому гаю, міська влада планує приводити до ладу чи створювати невеличкі водойми по всьому місту. Адже Львів стоїть на мережі джерел і потічків, які колись наповнювали Полтву, Зубру та інші річки, що течуть із Розточчя, а тепер хіба що затоплюють підвали старих будинків. 

Пропонуємо також мультимедійний матеріал від Tvoemisto.tv Мандрівка львівськими озерами

Підготували Катя Мячіна, Ліза Сівєц