Тарас Кльофа: Військові зараз мають усі медикаменти – їм бракує уваги
Чому інтерес до військових згасає, чого бракує львівським лікарям та що найважливіше у роботі хірурга – у розмові із Тарасом Кльофою, заступником начальника центру з медичної частини – начальником медичної частини, полковником медичної служби, кандидатом медичних наук, депутатом «Самопомочі» у Львівській міській раді.
Як вам вдається поєднувати обов’язки депутата та лікаря?
Я остаточно вийшов із так званої «зони комфорту». Час полетів ще швидше, кожна вільна хвилина стала ще дорожчою. Та між сесійною залою і операційною саме операційна – у пріоритеті. Але з того часу, як я став начмедом у госпіталі, додалася купа паперової праці: лікарняні підписати, відвідувачів вислухати, про відпустки домовитись. А в цей час хворий лежить в передопераційній, і ти думками там – аналізуєш, роздумуєш про подальший хід лікування.
Ви ж знали, на що йшли?
Так, тому двічі відмовлявся від цієї посади. Хірурги – як музиканти чи спортсмени: якщо хоча б кілька місяців пропустиш без практики – втрачаєш кваліфікацію. Медицина швидко розвивається. Нові методики – це завжди ризик. Ти повинен бути ще уважнішим, ще ретельніше готуватися до кожної нової операції. Лікар повинен постійно удосконалюватись і розвиватись.
Це ваша мета?
Сьогодні моя мета – не опустити планку, яку я сам собі поставив. Особливість роботи лікаря-уролога в тому, що між ним і пацієнтом виникає дуже глибока взаємодовіра. Я не можу підвести. Від мене залежить впевненість чоловіка і жінки у собі та своїх силах.
То ви мусите бути ще й психологом?
Душа – це найскладніший орган, її лікувати найважче. Лікар для душі повинен бути поруч все життя. Психотерапевт в штаті кожного медичного закладу – це необхідність, яка поки що залишається лише мрією.
Як і те, щоб усім лікарям можна було довіряти?
У хірургії чи не найважливіше – співпраця і комунікація між лікарями. Ми всі насправді знаємо, хто є хто. Це не терапія, де можна дискутувати чи вести довгі балачки про можливі ходи і інші варіанти. Тут результат очевидний, рівень лікаря-хірурга – наочний. Та поки в нашій країні все й надалі вирішуватиметься за принципом «це мій зять, а це – мій кум», доти ніхто не відповідатиме за рівень.
Ви вірите, що дорослу людину можна змінити?
Усе зводиться до сім’ї. Я вірю, якщо доросла людина навчить дитину працювати, творити, нести відповідальність за себе, своє місто, свою країну – тоді все зміниться.
Відповідальність за країну покликала вас працювати і оперувати в АТО?
У мене вже був досвід – я працював у складі миротворчих сил в Іраку. Але в нас все було і є зовсім по-іншому – і війна, і обставини. Гіпергероїзму для медиків там нема, бо ти просто робиш свою роботу. Чуєш вибухи і обстріли – далі працюєш, надаєш допомогу, рятуєш. Набагато важче бути на передовій самим солдатам. Лікаря в окопах нема – усе залежить від побратима поруч. Як він зреагує, як надасть першу допомогу. Якщо ти зробиш неправильне накладання кровоспинного турнікету і поранений втратить дві третини крові, його не врятує потім навіть найкращий лікар. Усіх, кого могли, якомога швидше переправляли в військовий госпіталь у Харкові, лікарні Дніпра.
Хто взяв на себе найбільший тягар?
Думаю, Харків. Бувало, що до 120 поранених за добу приймав. На Сході не було раніше стільки військових – госпіталь не був необхідний. Будувалися всі на заході України, бо чекали ворога з Заходу.
А наш Військово-медичний клінічний центр Західного регіону відповідає теперішнім потребам?
Він на належному рівні. З 2014 року відбулись суттєві зміни. Військово-службовці забезпечені усіма медикаментами. Тепер потребує покращення відділення відновного лікування, тобто реабілітації. Зараз до Львова потрапляє менше поранених, ніж раніше, та й уваги до них зі сторони суспільства стало менше. Але важкість самих поранень – така ж, як і була. Багато інвалідів війни потребують не тижня чи місяця лікування, а пожиттєвої опіки.
Ми знову повертаємось до теми, що вирішальним є людський фактор?
Так, звісно. І у Львові, і загалом в Україні є справжні фахівці і таланти. Але чим краще ти маєш обладнання, тим краще можеш діагностувати, а чим краще діагностуєш – тим точніший алгоритм лікування, тим більше видужань. Ми зараз можемо відвідувати наших колег за кордоном і обмінюватися досвідом, і в цьому багато плюсів. Але є й мінус: ми повертаємось засмученими. В одній лікарні середнього рівня в Ізраїлі більше апаратури, ніж у всьому Львові. На семінарі в Польщі ти слухаєш доповідь зарубіжного колеги по методиці, яку взагалі ще не практикують у нас. Медицина – дуже затратна галузь. І кожна країна вирішує для себе, як з цим бути.
Партнерська публікація в рамках програми висвітлення депутатської діяльності Львівської міської ради
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери