Львів намагається активно залучати ділових туристів, які в середньому залишають в місті 120 доларів на день.

Львів є першим і наразі єдиним містом в Україні, яке створило комунальне конференц-бюро, а відтак – вступило в боротьбу з європейськими містами за право проведення ділових та наукових конференцій. Комунальне підприємство «Львівське конференц-бюро» функціонує уже п’ять років і сьогодні його директорка Ліна Остапчук розповіла Tvoemisto.tv, чому Львову важливо опинитись на діловій карті Європи та що роблять для міста Почесні Амбасадори.

Переваги Львова vs. негативний імідж України

Основою повсякденної роботи Львівського конференц-бюро є робота з міжнародними професійними асоціаціями, яких заохочують провести конференції саме у Львові. За словами Ліни Остапчук, перше, на що звертають увагу іноземні асоціації – це міська інфраструктура та професійні середовища. Із  інфраструктурою у Львові досить добре: завдяки аеропорту та розвиненій готельній мережі Львів  може достойно конкурувати з іншими містами свого розміру. З якістю міського середовища, тобто наявністю у місті членів міжнародних асоціацій, науковців та наукових шкіл, у Львові теж досить непогано.

Велику увагу асоціації звертають також на підтримку міської влади.

«В Європі конференц-бюро – це єдине вікно для проведення конференцій. Приватна фірма не може надати гарантії, що за два-три роки не закриється. Міська ж рада не закриється: якщо зміниться влада, то прийдуть її наступники», – пояснює Ліна Остапчук.

Зростання кількості авіарейсів у львівському аеропорту позитивно впливає на привабливість міста для міжнароднихї подій (Фото: spotters.net.ua)

«Деякі конференції рік за роком відбувались у тих самих європейських містах, а організатори завжди шукають нові напрямки, щоб привернути увагу та здивувати своїх делегатів. У Львова є величезний виклик розповісти світові про себе, бо місто цікаве, культурно та історично багате, але серед професійних асоціацій про нього ще мало відомо», – каже Ліна Остапчук.

Робота над залученням міжнародних асоціацій, що готові провести свої події у Львові, полягає в участі у спеціалізованих виставках, презентаціях та співпраці із львівськими науковцями, які мають високий авторитет у професійних колах.

«Львівські науковці радо відгукуються, бо втішені, що їхня дослідницька праця в кабінетах та лабораторіях є цінною не лише для їхньої професійної галузі, а й для цілого міста», – каже директорка бюро.

Проте закордоном Україні і Львову шкодить «телевізійний імідж»: «В новинах показують переважно військові дії на Сході, або бійки у Верховній Раді, зовсім не висвітлюючи культурні чи інтелектуальні події».

На думку Ліни Остапчук, Україна має провести велику роботу для подолання такого іміджу. Зокрема, для цього на початку травня було створено Національне конференц-бюро України, за прикладом того, як це працює у світі.

«Коли бренд «Україна» матиме позитивний імідж – тоді і містам стане набагато простіше виконувати свою роботу. А зараз ми маємо спершу долати досить негативний імідж України і тільки тоді розповідати, чому варто приїхати у Львів», – вважає чиновниця.

 

Науковці — теж туристи

Перше конференц-бюро, що рекламувало місто і запрошувало до нього перших туристів та екскурсантів, відкрилось у 1896 році в Детройті (США). Перше європейське конференц-бюро запрацювало у 1969 році у Відні. І лише в листопаді 2013 року розпочало роботу перше українське конференц-бюро – саме у Львові. За словами його директорки Ліни Остапчук, світ давно зрозумів наукову та економічну цінність конференц-індустрії.

«Конференц-індустрія – це коли делегати приїжджають до міста задля участі в заходах ділової гостинності. Це форуми, конгреси, конференції, виставки. У Львові великий сегмент цього ринку становлять наукові конференції, адже місто має потужну наукову базу: серйозних науковців, університети, дослідні інституції, студенти», – каже Ліна Остапчук.

Ліна Остапчук (Фото: Lviv Convention Bureau)

Конференції зазвичай проводять у низькі туристичні сезони. Бізнес-туристи вирівнюють цю криву відвідуваності, коли вона просідає. Через це конференції для міста є вкрай вигідними, адже у бізнеса, що пов’язаний із індустрією гостинності, зникає необхідність звільняти сезонних працівників.

До того ж, ділові туристи – переважно люди з вищим достатком, які можуть витрачати за день перебування у місті в кілька разів більше, ніж звичайні мандрівники.

«Німці проводили дослідження: якщо відпочинковий турист витрачає 50 євро на день, то діловий турист – 230 євро. За нашими підрахунками, у Львові конференц-делегати залишають мінімум 120 доларів за день», – розповідає директорка львівського конференц-бюро.

Окрім прямих коштів, які туристи витрачають безпосередньо у місті, є ще й так звані непрямі економічні ефекти: про міжнародну конференцію, яка пройшла у Львові, обов’язково напишуть міжнародні медіа, а задоволені учасники можуть повернутися у місто із друзями чи сім’ями вже у якості туристів.

Афіша конференції, що відбудеться у вересні (Фото: Lviv Convention Bureau)

Наприклад, директорка бюро розповідає про міжнародну конференцію Європейської асоціації хірургів-герніологів, що у вересні цього року вперше відбудеться в Україні: «Ми очікуємо 500 делегатів, близько 400 з них – іноземці. В середньому конференція триває три дні, а якщо гості пробудуть у Львові п’ять днів, то, виходячи з середніх витрат у 120 доларів на 5 днів, делегати залишать у місті 6 млн 600 тис. грн. Люди, які приїжджають – це маленькі інвестори, вони привозять кошти ззовні».

Хто такі Почесні Амбасадори Львова

Разом з командою конференц-бюро над промоцією наукового та культурного потенціалу Львова працюють Почесні Амбасадори Львова. Програму «Почесних Амбасадорів» запустили у 2015 році. Зазвичай Почесні Амбасадори Львова – це люди, які відомі у своїй галузі в світі, які або організували чи мають намір провести великі конгреси у Львові. І вони необов’язково мають бути львів’янами. Головне, що завдяки своїй професійній діяльності вони можуть запрошувати своїх колег з інших країн проводити свої події саме у Львові.

Прийом заявок для участі у програмі «Почесні Амбасадори Львова» триває приблизно три місяці. Так, уже в червні оголосять черговий набір кандидатів, а у листопаді відбудеться урочиста церемонія нагородження переможців. Зголошуватись потенційні Амбасадори можуть як самостійно, так і будь-хто може висунути на цю посаду кандидатуру іншої людини. Титул Почесного Амбасадора Львова місто дає на два роки.

Львівські амбасадори 2015-2019 років (фото Lviv Convention Bureau)

Читайте більше: У Львові обрали нових Почесних Амбасадорів

Відбір відбувається за декількома критеріями: майбутній амбасадор має бути відомим у професійних колах, а також мати високий авторитет та моральність. Протягом трьох років у місті було обрано 30-х Почесних Амбасадорів із різних сфер діяльності. Керівна Рада програми відбору складається з двох колишніх Амбасадорів, представників від університетів, міської ради та бізнесу.

«Для нас дуже важливо, щоб людиною, яка носить титул Почесного Амбасадора Львова, львів’яни пишалися», – каже Ліна Остапчук.

Ліна Остапчук каже, що бюро не шукає зірок з екрану, чиї імена знали б усі, а займається пошуком вузькоспеціалізованих фахівців, які мають своїм іменем приводити у Львів науковців або ділових людей.

«Є такий Амбасадор Андрій Трохимчук, він працює провідним науковим співробітником в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Пан Трохимчук минулого літа вже вдруге провів міжнародну конференцію імені Станіслава Уляма, який, до речі, був вихідцем зі Львова та винайшов метод Монте-Карло, який досі використовують у математиці. Зараз ми разом із паном Андрієм готуємо заявку на проведення міжнародної конференції по методу Монте-Карло 2021 року у Львові», – наводить приклад співпраці із Амбасадорами директорка бюро.

Мжнародна конференціґ імені Станіслава Уляма (фото організаторів)

Львівське конференц-бюро тісно співпрацює з відомим психотерапевтом Олександром Фільцем. Заслугою цього Амбасадора є Міжнародний конгрес з індивідуальної психології, що відбудеться влітку 2020 року і на який до Львова з’їдуться 500 делегатів з усього світу. Вперше цього року у Львові відбулася міжнародна конференція студентів-правників ELSA із 35 країн світу, яку відвідало 420 учасників. І кількість нових міжнародних конференцій за останні роки поступово зростає.

Олександр Фільц (фото: Твоє місто)

Чи потрапить Львів на ділову карту Європи?

За даними Львівського конференц-бюро, протягом 2017 року у Львові відбулось 74 міжнародних конференції. Тепер бюро ставить собі за мету до 2020 року підняти щорічну кількість проведених конференцій до 100.

Цього року фінансування Бюро складе 5,5 млн грн з міського бюджету, ці гроші великою мірою видатки програми «Львів науковий». Окрім того, бюро запустило програму підтримки конференцій, в рамках якої організатори міжнародних чи всеукраїнських заходів можуть претендувати на додаткове фінансування від Львівської міськради у розмірі 25 тис. грн. Також бюро виплачує одноразові премії у розмірі 25 тис. грн десятьом талановитим вченим.

Читайте також: Львівська школярка отримала дві нагороди на міжнародному конкурсі в США

Ліна Остапчук вважає, що у Львова однозначно є місце на діловій карті Європи: «У квітні, з нагоди Світового Дня Ділової Гостинності, ми проводили панельну дискусію, де обговорювали питання нанесення Львова на мапу ділової гостинності Європи. І наші шановані спікери зазначили, що Львів не треба нікуди наносити, воно завжди було на мапі ділової Європи. Треба просто підкреслити індивідуальність міста і гарно розповісти про це світові».

Окрім того, Львів має велику історію з організації різноманітних конгресів: ще у 1877 році у Львові відбувся перший світовий нафтовий конгрес, а у 1894 році – Галицька крайова виставка.

«Треба стерти пил з того всього та показати світові нову перлину», – підсумовує очільниця Львівського конференц-бюро.

Микита Гладченко

Головне фото: Lviv IT Arena