
Photo by Nico Benedickt on Unsplash
«Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
Для Львова наплив великої кількості вимушено переміщених українців не став неочікуваним, запевняє керівник управління соціального захисту Львівської міської ради, керівник центру координації внутрішньо переміщених осіб Ігор Кобрин. Ще в кінці минулого року міський голова Андрій Садовий розпорядився, щоб розпочати превентивну підготовку до цього.
«Ситуація з внутрішньо переміщеними особами не застала місто зненацька. Приблизно в грудні міський голова дав доручення превентивно готуватися до таких подій. Коли 24 лютого почався наступ, то вже з 9-ї години ранку ми були готові, працювали всі структури. Навантаження в перші дні і години було дуже велике, навіть надзвичайно, й так тривало близько тижня. Бували випадки, що вже під кінець першого тижня телефонували серед ночі зі словами, що у нас немає куди поселяти, й тоді, на наступний день, за кілька годин ми розгортали нові ліжкомісця», – каже Ігор Кобрин.
Читайте також: У Львові хочуть збудувати модульні будинки для переселенців
Наразі ситуація дещо стабілізувалася. Для більшості тих, хто рятується від війни, Львів стає транзитною локацією. Водночас залишаються тут приблизно 20-30% переселенців. Для міста збільшення кількості мешканців теж збільшує навантаження. Важливим залишається розміщення переселенців, тому доцільно будувати більш компактні будиночки та поселення.
«Думаю, що у напрямку будівництва будиночків чи поселень нам потрібно працювати, бо є певна частина людей, які не виїдуть за кордон з тих чи інших причин, і вони не повернуться принаймні за досить довгий період в місце, де проживали. Все залежить тільки від того, скільки таких людей буде. Але ці місця для поселення потрібно робити. Так, місто вже виділило ділянки, де будуть такі поселення розміщені. Наразі тривають переговори з організаціями, в тому числі ООН, які будуть забезпечувати такі поселення», – зауважує Ігор Кобрин.
Через наплив переселенців різко підстрибнув попит на оренду житла. Разом з тим почала з’являтися інформація про необгруноване підняття цін власниками квартир. Зі слів засновника та керівника компанії «Дуоком» Віталія Ковтуна, чимала кількість нерухомості просто вийшла з ринку через страхи та розповсюдження не завжди правдивої інформації. Загалом поодинокі випадки щодо завищення вартості оренди негативно вплинули на весь ринок нерухомості у Львові. Сьогодні рієлтори намагаються втримувати стабільність цін та переконувати власників житла все-таки не боятися пропонувати його для оренди.
«Люди кажуть: «Мені страшно, тому що я не знаю, хто в мене поселиться. Це ж короткострокова оренда, тим більше на місяць-півтори. Це можуть бути учасники диверсійних груп». Ці страхи тиснуть на власників об’єктів, які раніше здавали в оренду, а зараз припинили. Ми багато спілкуємося, переконуємо у проведенні підготовчої роботи, вимагаємо від тих, хто поселяється, документи, зрештою, супроводжуємо весь процес. З іншого боку, ми намагаємося зменшувати ці страхи, щоб все-таки об’єкти нерухомості з’являлися на ринку», – пояснює він.
Читайте також: «Наживаються на війні». Садовий оприлюднив список недобросовісних орендодавців у Львові
Ще до війни у Львові були проблеми зі садками, школами, недостатньо було й офісних приміщень. Щоб наплив переселенців не став лише міграцією людей, але й щоб запускався бізнес, потрібно це стимулювати. Відтак, на часі відновлення повноцінної роботи галузі будівництва, підкреслює власник SMART ESTATE Development Олег Манзій. Так, наразі у Львові 80% будівельних компаній розпочали працювати, однак вони опинилися у глухому куті.
«За власні кошти можна збудувати будинок на 20-30 квартир і продавати, а от великий комплекс за свій кошт звести нереально. Усі масштабні об’єкти будуються із залученням інститутів спільного інвестування, відповідно до закону, – або корпоративні, або пайові інвестиційні фонди. Наразі комісія з цінних паперів заборонила операції з цінними паперами, але дозволила будівельникам використовувати кошти спільного інвестування для будівництва. Це означає, що тільки кошти, які ми встигли накопичити від продажу до війни, можна витратити на будівництво. Нас вистачить на 2-3 тижні, тому якщо ми не відновимо механізм, за яким зможемо залучати кошти для запуску будівельних процесів, то зупиниться й будівельна галузь», – пояснює власник будівельної компанії.
Важливим є не лише розселення вимушено переміщених людей, але й їхнє працевлаштування, гуманітарне забезпечення, також робота бізнесу. Ці аспекти пов’язані між собою та мають бути сконцентровані в єдиному центрі управління, вважає радник голови Фонду державного майна України Фелікс Титаренко.
«За рахунок Фонду держмайна з ініціативи ЛОВА ми проводимо аналіз тих приміщень, які можуть бути використані для розміщення тимчасово переміщених осіб із залученням місцевих девелоперів при фінансуванні міжнародних структур. Це також робочі місця, бо після запуску їх має хтось забезпечувати їжею і т.д. Було б добре, якби локації розселення були розташовані поруч з майданчиками, на які можуть переїхати бізнеси. У нас вже є реальні звернення. Я бачу, що місцеві влади це розуміють, і з кожним днем воно стає краще – і логістика, й інфраструктура, і волонтерський рух», – каже Фелікс Титаренко.
Він також зауважує, що Західна Україна, зокрема Львівщина, буде фінансовим, інтелектуальним, інфраструктурним хабом. Чимало інвесторів, асоціацій планують надавати підтримку після завершення бойових дій, й до цього потрібно бути готовими.
Читайте також: На Львівщину із зони бойових дій переїхало уже 13 підприємств
Величезною перевагою є те, що в умовах війни все-таки працює сфера послуг, і йдеться не тільки про Львів, вважає підприємець, представник ГО «Комітет підприємців Львівщини» Роман Зафійовський. Для дрібних підприємців важливо зараз не зупинятися. З іншого боку, власники та керівники компаній зіштовхуються з браком кадрів, оскільки частина людей виїхали за кордон, ще частина не готові психологічно працювати настільки ефективно, як раніше.
«В кінці минулого тижня з’явилися перші фідбеки від переселенців, вони вже шукають роботу. Проте зараз є питання у кваліфікованих кадрах, які вміють щось роботи у конкретних галузях – механічна обробка, харчове виробництво тощо. Крім того, у нас йде війна, і рано чи пізно має відбутися централізація. Ми спостерігаємо десятки волонтерських середовищ, і з однієї сторони це прекрасно, що люди щось роблять, але без державної централізації не обійтися. Є провали у поставках, логістиці, робота порти просто засипалася. Це зараз треба відновлювати, ставити на військові рейки, також має бути активніша підтримка, ініціатива від чиновників і держави», – вважає він.
Власники бізнесів все-таки не опускають руки та продовжують працювати, допомагати українській армії та економіці. Оскільки так як раніше, компанії працювати вже не будуть, відбувається перелаштування на новий режим, в умовах війни. Директорка Бізнес-школи УКУ Ярина Бойчук каже, мають свою базу зі щонайменше 500 випускників магістерських програм та 2000 випускників сертифікатних середньострокових програм, які готові діяти задля змін та уникнення загроз.
«Ми пропонуємо бізнесам, які готові продовжувати виготовляти свій продукт і мають пропозиції для клієнта, доєднуватися до нашої платформи «Do business with Ukrainians». Ця платформа лише стартувала, ми її тестуємо, але вже понад 100 компаній з України заявили, що готові продовжувати працювати і зацікавлені в експорті. На цій же платформі залучаємо бізнеси з-за кордону, які готові купувати продукт українських підприємців», – каже вона.
Компанії-учасники платформи обговорюють можливості працевлаштування у Львові для переселенців. Група HR-випускників Бізнес-школи УКУ працює також над залученням до співпраці бізнесів, які не включені у платформу.
Від початку вторгнення ніхто не мав методички з правилами, як потрібно працювати. Насправді ще існують проблеми у роботі волонтерів, з логістикою, та процес стає дедалі структурованішим. Депутат та голова комісії міської мобільності, зв’язку і транспорту ЛМР Ігор Зінкевич каже, саме у Львові потрібно працювати, щоб балансувати потоки, які йдуть з Європи, потрібно сприяти у запуску бізнесу, особливо будівельного. Чимало людей, які переїхали сюди, планують купити житло чи то у Львові, чи в області. Так само є чимало інвесторів, які переїхали з певною сумою коштів та готові вкладати. Для Львова це величезний потенціал.
Читайте також: У Львові на час воєнного стану курсує 400 одиниць громадського транспорту. Графік руху
Стосовно мобільності в місті, то корки на дорогах, які виникли у перші тижні після російського вторгнення через значну кількість приїжджих українців, наразі дещо зменшилися. Люди почали правильно паркуватися, менше порушувати правила руху, також працюють евакуатори та штрафи. Водночас залишається проблема з громадським транспортом, оскільки частину його віддали на забезпечення військових.
«Частину автобусів нам довелося виділити на потреби армії, тому певний відсоток транспорту втратили. Але і до війни він не був достатній. Мусимо виходити з того, що маємо, змінюємо зараз маршрути, які є в пріоритеті для міста. Автобуси забрали, електротранспорт залишився. Також громадські організації звернулися з ініціативою до європейських країн надавати допомогу й у вигляді автобусів, адже ми не знаємо, чи повернеться наш транспорт з регіонів бойових дій», – каже Ігор Зінкевич.
Вторгнення РФ в Україну та переміщення переселенців в західні області змінили також роботу лікарень. Зокрема, є певні проблеми через перервані ланцюжки постачання медикаментів чи витратних матеріалів. Багато виробництв і складів розташовані в Києві та інших містах, які сьогодні не функціонують через бойові дії на цих територіях. Наразі волонтерські організації максимально забезпечують медичні заклади необхідними засобами. Зі слів депутата, голови медичної комісії ЛМР Валерія Веремчука, активно відгукуються донори з європейських країн щодо закупівлі медичного обладнання, медикаментів тощо.
«Упродовж останніх років оплата праці лікарів залежала від пролікованих випадків, за які НСЗУ нараховувала кошти. Тепер цей принцип змінено, фактично. Ми повернулися до фінансування, яке було до реформи. Напевно, в таких умовах це об’єктивно. Сьогодні відбувається наплив переселенців у більш безпечні західні області, і. напевно в цьому мала би бути більш активна робота НСЗУ та МОЗ щодо забезпечення таких міст медикаментами, щодо оплати та фінансових витрат. Хоча розуміємо, що лікарям у зоні бойових дій ще важче. Медицина потребує оперативного реагування і підтримки НСЗУ, місцевих громад, і звичайно волонтерів», – зауважив він.
Повну дискусію про те, як трансформувався Львів під час війни, дивіться тут
Юлія Осим
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- «Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів