
Фото: Engin Akyurt, Unsplash
«Усе залежатиме від кожного з нас». Як львів’янам вийти із карантину
Не варто очікувати, що після 11 травня «все зміниться» і можна буде ходити на пікніки. Вихід із карантину залежить від кожного з нас, наскільки ми будемо відповідальними. Маска, рукавички і антисептики мають бути постійно з нами, кажуть експерти.
Читайте також: Пережити епідемію. Що робити, якщо ви захворіли на коронавірус
Уряд визначив 5 етапів виходу із карантину. Tvoemisto.tv розпитало різних спеціалістів, як вони радять правильно й безболісно вийти з карантину.
Як правильно вийти із карантину? План від психолога
Засновниця психологічної студії «Сенс» Мар’яна Франко каже, що варто уникати надмірних очікувань від завершення карантину – «синдрому нового року», мовляв, «коли закінчиться карантин – все в моєму житті зміниться».
«Такі нереалістичні очікування загрожують розчаруванням, а то й депресією. Адже вихід з карантину не буде одномоментним і надалі буде супроводжуватись багатьма обмеженнями. Та й саме по собі завершення карантину не змінить нічийого життя», – пояснює Мар’яна Франко.
Тому психологиня рекомендує розробити план особистої адаптації наперед.
«Визначте: що залишиться незмінним у вашому житті? Швидше за все це всі ті речі, які були і до карантину: діти, робота, звичка перепрацьовувати тощо. Що навпаки зміниться? Це ті звички, на які карантин уже вплинув: необхідність дбати про гігієну та безпеку в громадському транспорті, обмеження подорожей, певні зміни в роботі. А також я рекомендую включити до свого плану один важливий пункт, який допоможе вам відчути, що ви все ще керуєте власним життям – а що я сам хочу змінити у своєму житті після карантину?», – говорить Мар’яна Франко.
Чи можна буде знайти роботу? Відповідь економіста
У Львові найперше заворушиться, ймовірно, малий бізнес, який пропонуватиме роботу, до прикладу – перукарні, салони та інші заклади, діяльність яких раніше заборонили. Про це говорить доктор економічних наук, професор Ростислав Славюк. Також запрацює сфера доставки, продажу, форсування продуктів – овочів і фруктів. Пожвавлення у сільському господарстві у травні викличе потребу у сезонних працівниках. Це будуть перші робочі місця, де можна заробити.
Також, якщо відновить роботу громадський транспорт, то тут може з’явитися сотня робочих місць. Крім того, буде певне пожвавлення у сфері оренди квартир, прибирання приміщень. Однак на великих підприємствах суттєвої потреби у працівниках не буде, каже економіст. Навпаки, у червні-липні там можливі скорочення. Не припиниться також ремонт доріг і загалом «комунальні роботи». Загалом, травень-червень є сприятливими для робіт, де можна залучити незайнятих людей.
Також у часи кризи важливо подумати, чим ми можемо заробляти ще, чи можемо якесь своє хобі перетворити у заробіток. Так вважає викладач фінансів Львівської бізнес-школи Михайло Колісник.
І хоч із карантином розвинулися такі напрямки як доставка, продажі онлайн та послуги пошти, після виходу з карантину відбудеться їхнє певне згортання. Натомість відновлюватимуться класичні економічні напрямки, які працювали до запровадження обмежень. Йдеться про громадський транспорт, заклади харчування, непродовольчі магазини, туризм тощо, каже економіст Андрій Новак.
Читайте також: «Коли закриваються одні двері – відкриваються інші». Як львів'яни приборкали карантин
Є шанс вийти швидко. Прогноз медика
То чи реально вийти із карантину за планом уряду, який визначає дуже чіткі (на перший погляд, майже не реальні) вимоги, епідеміолог, завідувачка відділу інфекційних хвороб Львівського обласного центру громадського здоров'я Олена Левицька запевняє, що все залежитиме від поведінки кожного з нас.
«Медики роблять все, що від них залежить. А ми маємо робити своє. Якщо ми будемо дотримуватись правил, поважати один одного, то ми швидше вийдемо із цього процесу. У нас є величезний шанс розпочати перший етап з 11 травня і перейти у наступний. Але якщо будемо ігнорувати правила, виходити без масок, рукавичок та дезінфікуючих засобів, не дотримуватися дистанції, то захворюваність тільки зростатиме», – пояснила Олена Левицька.
Отож вона радить львів'янам ще протягом тривалого часу носити маски або респіратори не нижче фільтру 2 ступеня захисту, одноразові рукавички та дезінфікуючі засоби. Особливо, коли варто відвідати якісь заклади. У парках, скверах все одно варто одягати маску, бо ми не знаємо, хто може пройти повз нас. Після приходу додому щоразу обов’язково треба ретельно мити руки не менше, аніж 30 секунд. Витирати їх бажано одноразовими рушничками, а опісля дезінфікувати антисептиками з вмістом спирту не менше 60-70%. Щоби шкіра рук не страждала, можна використовувати косметичні зволожувальні або живильні креми. Також львів'янам ще на тривалий час відмовитися від обіймів та вітань із рукопотисканням. І, що особливо важливо, – зберігати дистанцію.
То як власне відбуватиметься вихід з карантину?
На першому етапі, якщо протягом 10 днів кількість виявлених осіб із Covid-19 не зміниться і буде на одному рівні або відхилення буде у межах 5%, то за таких умов можна буде відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, але дотримуючись дистанції не менше ніж у 2 метри і використовуючи маски чи респіратори, і не більше 2-3 осіб з однієї сім'ї. Про пікніки з товариством ще думати дуже рано, каже Олена Левицька.
Відкриються також частина об’єктів індустрії краси, салони перукарень. Можна буде проводити тренування, але без глядачів. Дозволятиметься оптова і роздрібна торгівля непродовольчими товарами. Крім того, можуть запрацювати кав'ярні, але з обслуговуванням на виніс. Запрацюють нотаріуси, адвокати, аудитори, але теж не більше 2-3 осіб.
На другому етапі, якщо протягом 10-ти днів поспіль відсоток виявлених щоденно буде зменшуватись, а одужання буде зростати, тоді знімуть обмеження на побутове обслуговування населення, відновлення навчання випускних класів у школах для підготовки до ЗНО. Спортивні зали та бізнес-центри також зможуть працювати, але без перенавантаження. Мають складатися графіки відвідування, але в одному залі чи приміщенні не можуть перебувати більше 10 осіб. Дистанція залишається у силі, хоча б 1,5-2 метри. Готелі мають запрацювати, приймати людей, яким потрібно по роботі, але із дотриманням усіх визначених раніше правил. Також можливі відновлення спортивних змагань, якщо команди не перевищать загальну чисельність у 50 осіб, знову без глядачів.
Читайте також: Повна відміна карантину призведе до 120-140 тисяч смертей до кінця року, – МОЗ
Третій етап передбачатиме розвантаження медичної системи від хворих. Кількість тих, хто одужав, має удвічі-утричі перевищувати попередній період. І не повинно бути різкого розриву із новими зверненнями хворих. Заклади охорони здоров'я повинні вивільнятися. Тоді запрацюють спортивні, дитячі майданчики зі збереженням дистанції та всіма засобами захосту. Запрацюють окремі заклади освіти, які визначатимуться територіально. Дозволять соціальні перевезення на роботу, може запрацювати міжміське транспортне сполучення, але в межах області. Запрацюють також торгово-розважальні центри, в яких є бутики-магазини, але без відкриття дитячих і розважальних закладів. Зможуть запрацювати деякі кінотеатри і театри, але обмежені у кількості та за дистанції глядачів. Відчинять хостели, бази відпочинку, але мешканців не має бути більше 50 осіб. Врешті запрацюють заклади громадського харчування з відвідувачами, але з дистанцією.
Четвертий етап стане можливим, якщо протягом 10 днів поспіль не буде нових випадків, пов’язаних між собою. І щоденна кількість нових, не пов’язаних випадків, буде меншою, аніж 5 випадків на область. Мають знизитися первинні звернення. І навіть контактуючи з іншими, потенційно люди не повинні заражатися. Тоді запрацює весь наземний громадський транспорт, торгово-розважальні комплекси, зали, усі заклади громадського харчування, культурні та освітні установи. Тоді має бути планова медична допомога. Стоматологічні клініки мають надавати повну стоматологічну допомогу.
П'ятий етапт передбачає припинення внутрішньої передачі вірусу всередині країни, між областями, і зокрема у Львові. Якщо будуть тільки привезені випадки з-за кордону. Тоді будуть скасовані всі інші обмеження, окрім встановлених місцевою владою на певних територіях.
В уряді кажуть, що повна відміна карантину без запровадження обґрунтованих профілактичних заходів призведе до 120-140 тис. смертей до кінця вже цього року.
Христина Гоголь
Вибір Твого міста
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює
- «Не-святий-святий». Історія мученика Омеляна Ковча
- І стіни заговорили. На Вірменській знайшли кам’яницю, в якій жив король
- Ті, які повертають до життя. Перемоги львівських лікарів
- «Навчилась заново ходити». У Львові 6 місяців боролись за життя керівниці штабу протидії Covid-19
- «Після 18:00 у нас безлюдно». Дипломат порівняв карантин у Львові та Празі
- Лікарі розповіли, чи відрізняється лікування вакцинованих та невакцинованих пацієнтів
- «Це ми допустили такий стихійний туризм» або Як перестати нищити Карпати
- Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- В Україні тестують Covid-паспорти та думають, що робити зі школами
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. 99 маршрутів. Онлайн-мапа
- «Ми знаходимо їхні рештки на смітниках». Чому на Львівщині зупинились перепоховання вояків
- Потужна версія Covid-19. Чим небезпечний штам коронавірусу «Дельта»
- «Люди почали вкладатися в українське», – Kozak System у Львові
- «Як кампуси Google, Apple, Amazon». Що SoftServe будуватиме на Хуторівці у Львові
- Як не добігти до трагедії. Аналіз нещасного випадку на Львівському півмарафоні
- Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
- Випадкові люди можуть отримати землю в селі, а селяни, які з діда-прадіда там живуть – їм зась