
Фото: Главком
Вражені Covid-19 легені помітні неозброєним оком. Патологоанатом про те, що показує розтин інфікованих
В обласне патологоанатомічне бюро привозять померлих у 1-й і 8-й міських лікарнях Львова, в обласній інфекційній лікарні та у госпіталі ветеранів війни у Винниках.
За час пандемії тут провели близько 60 розтинів померлих унаслідок коронавірусної інфекції – діагноз був підтверджений лабораторно. Хоча, говорить патологоанатом Юрій Бісярін, надійність ПЛР-реакції – від 63 до 70%, тож про кількість померлих унаслідок коронавірусу тут говорять із певною імовірністю.
В яких умовах працюють патологоанатоми
Лікар-патологоанатом Дмитро Бондарєв зараз у відпустці, але все рівно приходить в бюро, тому що роботи багато. Окрім бюро, він працює у госпіталі ветеранів війни у Винниках. Оскільки працює на дві ставки, то робочий день триває з 9:00 до 19:00. У травні, розповідає Дмитро Бондарєв, він провів 28 розтинів померлих у Винниках, половина з них мали підтверджений діагноз Covid-19. Ще 5-6 розтинів він провів в обласному патологоанатомічному бюро.
Дмитро Бондарєв каже, що бачив нашумілі у травні фото АР про роботу патологоанатомів у Чернівцях. У Львові, за його словами, лікарі працюють в належних умовах і повністю забезпечені захистом. Хоча не думає, що він має бути аж таким.
Читайте також: «Нам 12 годин шукали місце у лікарні». Історія пацієнта з підозрою на коронавірус
«Я вважаю, що неможливо від покійника заразитись коронавірусом, але оскільки є такі правила, спущені до нас документи, то ми маємо їх дотримуватись», – каже лікар.
Його старший колега Юрій Бісярін говорить, що коронавірус – звичайна інфекція, що потребує певних заходів безпеки під час роботи патологоанатома, але заразитись від померлого – неможливо. Тому, додає він, паніка, що виникає подекуди у селах, коли ховають померлих від коронавірусу, безпідставна.
«Віруси – просто складні молекули, вони не живі, з нашої, людської, точки зору. Наші клітини, коли у них потрапляють ці молекули, починають їх розмножувати. Коли молекул стає багато, вони виходять, руйнуючи клітину. У вірусів немає жодних моторчиків, вони не літають, не повзають», – пояснює простою мовою Юрій Бісярін.
Коли людина дихає, пчихає, розмовляє, продовжує патологоанатом, то віруси, що утворились в дихальних шляхах, потрапляють у повітря, інша людина вдихає цей аерозоль і віруси потрапляють вже у її дихальні шляхи. Так відбувається інфікування.
«Померлі люди не дихають, не пчихають і не розмовляють, тому інфікуватися від них украй важко. Але, тим не менше, потрібні певні методи захисту. Ми їх маємо і їх використовуємо», – каже Юрій Бісярін.
Також Юрій Бісярін ставить під сумнів контактне зараження, адже віруси, говорить він, неспроможні подолати бар’єр шкіри.
«У тілах померлих віруси деактивуються, думаю, протягом доби. Тому інфікуватись від померлих украй важко», – додає він.
Дмитро Бондарєв розповідає, що розтин одного померлого з коронавірусною інфекцією або підозрою на неї, триває близько 1,5 годин, але може і довше – це залежить від комплекції людини. За день може бути і 3-4 розтини. Велику частку робочого займає захисне екіпірування.
Читайте також: «Серпень – це запізно». Які проблеми виникли у лікуванні раку на карантині
«Перед тим, як привезти нам тіла, їх дезінфікують, доставляють в спеціальних мішках. Ми розтинаємо, потім тіло знезаражуємо і знову кладемо в спеціальний мішок і віддаємо родичам. З родичами, звичайно, важко, але правила є правила. Після розтину ми обробляємо приміщення хлоровмісними засобами, а себе – спиртовмісними засобами, пошарово знімаємо захист – дві пари рукавиць, халат, фартух тощо», – описує Дмитро Бондарєв свою роботу.
Як вірус впливає на організм людини
Коронавірусна інфекція, розповідає патологоанатом, вражає легені – зміни помітно неозброєним оком.
«Легеня велика і щільна, такого, я би сказав, кольору гнилої малини, з ділянками сіро-рожевого кольору. Коли її розрізаєш, це як… Важко знайти коректне порівняння. Вона дуже щільна і з неї стікає велика кількість пінистої рожевої рідини», – каже Дмитро Бондарєв.
Якщо є підозра на коронавірусну хворобу і немає прижиттєвого ПЛР-аналізу, то лікар-патологоанатом обов’язково відбирає тканину легень, трахеї і бронхів на вірусологічне дослідження у лабораторний центр. Так само роблять, коли підозра виникає вже під час розтину. Також роблять рутинне гістологічне дослідження під мікроскопом, за потреби – біохімічний аналіз.
Трохи науки
Юрій Бісярін пояснює, що таке пневмонія, яка виникає у важких хворих на Covid-19.
«Пневмонія – це більш побутове визначення. Насправді віруси викликають дифузне молекулярне пошкодження – респіраторний дистрес-синдром: легені збільшені у розмірах, ущільнені, малоповітряні, надто ґідратовані. При коронавірусній інфекції виникає надмірна відповідь – медіаторний шторм, тобто виділяється завелика кількість цитокінів – це такі захисні молекули. І вони пошкоджують ендотеліальні клітини судин, що у деяких випадках призводить до тромбоутворення в легеневих артеріях», – розповідає медик. (Ендотелій – внутрішній шар клітин, що вистилає кровоносні судини – ред.)
Читайте також: «У нас дефіцит всіх груп крові». Як працює центр служби крові у Львові під час карантину
У соцмережах почали поширювати інформацію про те, що при коронавірусі допомагають препарати, які розріджують кров. Утім, говорить Юрій Бісярін, це не так, адже зміни відбуваються не в крові, а у клітинах судин.
Пацієнтка померла через два місяці після одужання
Практично усі померлі унаслідок коронавірусної інфекції мали супутні захворювання, найчастіше – серцево-судинні проблеми та цукровий діабет.
Супутні захворювання, говорить Юрій Бісярін, призводять до того, що людина хворіє на Covid-19 у важчій формі.
«Тобто вони вмирають від важкої форми коронавірусної інфекції. Людина з цукровим діабетом, яка, наприклад, має інфаркт міокарда, переноситиме його важче, ніж людина без діабету, і матиме набагато вищий ризик смерті», – пояснює медик.
Юрій Бісярін додає, що будь-яка хвороба має свої прояви і ускладнення. Так само і коронавірусна інфекція.
«Є виразкова хвороба шлунку. Її прояв – хронічні виразки шлунку. Від виразки померти не можна. Але виразка може призвести до кровотечі, що викличе анемію, яка стане причиною смерті – це ускладнення. При коронавірусі розвивається дифузне альвеолярне пошкодження легень – це прояв хвороби. Якщо приєднується вторинна інфекція і виникає гнійна пневмонія – це буде ускладнення», – пояснює він.
Окрім того, при важкій формі коронавірусної хвороби до ускладнень у вигляді пневмосклерозу може призвести інтенсивне лікування.
«Днями я дивився мікроскопічні препарати жінки, яка померла через два місяці після інфікування. Її інтенсивно лікували і від коронавірусу вилікували, його зараз немає. Але легені під час хвороби були настільки змінені, що до нормальної функції дихання і кровообігу не повернулись. Вона померла від пневмосклерозу», – говорить медик.
Також він наводить у приклад і США, де деякі люди, яких вилікували від коронавірусу за допомогою апаратів штучної вентиляції легень, згодом почали помирати від ниркової недостатності.
«Це типове ускладнення. Епітелій ниркових канальців уражався не вірусами, а медіаторами – цитокінами, які під час хвороби виділялись», – каже Юрій Бісярін.
Він додає, що у гострій фазі коронавірусної хвороби від дифузного пошкодження альвеол легень вмирає таки багато людей – не всі доживають до ускладнень. Зрештою, так само буває і при грипі.
Смертність
Юрій Бісярін каже, що по світу смертність від коронавірусу становить близько 3%. Утім, порівняти її з чимось важко.
«Є багато типів грипу, кожен має свою летальність, тому незрозуміло, з чим і що порівняти», – говорить він.
Та, коли понад 10 років тому у Львівській області була епідемія «свинячого» грипу, за місяць у патологоанатомічному бюро та по області провели 115 розтинів померлих від нього. Зараз же – близько 70 по області за три місяці.
«У 21-му столітті це вже третя епідемія коронавірусу – були SARS і MERS. Раніше коронавіруси вражали лише тварин, а тепер змінились і вражають і тварин, і людей. SARS і MERS відрізнялись від сьогоднішнього коронавірусу більшою летальністю – вона становила понад 20%. Але нинішній більш стійкий у зовнішньому середовищі – це погано. Тому перші дві епідемії були обмежені арабськими та азійськими країнами, а третя досить швидко стала пандемією», – говорить Юрій Бісярін.
Читайте також: Чи є місця для хворих на коронавірус у лікарнях Львова
Медик вважає, що перші дві епідемії закінчились, коли змінились люди – коли перехворіло багато з них, то з’явився імунітет. Так має бути і з сьогоднішнім коронавірусом. Окрім того, варто сподіватись на винайдення вакцини від коронавірусу, що ще більше пригальмує його розповсюдження.
«Раніше чи пізніше ця епідемія закінчиться. Частина людей загине, частина – буде мати важкі ускладнення, через які вони будуть вмирати через місяці і роки після перенесеного захворювання, але більшість – одужає», – підсумовує Юрій Бісярін.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» – це медіа, якому справді можна довіряти.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
- у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові
- «Я тішився, як дитина в Діснейленді, коли відкрив Львів», – власник арткафе Te Amo Lviv
- Перезмінка о 5-ій ранку. Як батьки Юрчика зі СМА борються за життя сина
- «Став серцевиною». Історія першого Гарнізонного храму України
- «Нам треба збільшити рівень очікування до змін у державі», або Чого бракує економіці сьогодні
- Гідність, інклюзивність та рівність. Яким буде America House Lviv і коли його відкриють
- Нас називають «поспішайки». Як у Львові доглядають передчасно народжених дітей
- Діти самі роблять тести. Як у різних країнах світу дбають про школярів
- «Росія зчитувала наші дані». Львівський розробник про український аналог додатку для військових
- Писала серед карпатських гір. Листи молодої письменниці до своєї сім'ї
- Водіям тут не місце, або Що передбачає новий План мобільності Львова
- Wizz Air запускає нові рейси зі Львова та готується випередити МАУ. Інтерв’ю з президентом
- «Ресторанів з локальною кухнею буде все менше». Чому у Львові закрилася відома «Ґвара»
- Куди полетіти зі Львова: вікенд у Ґданську – місті, що стало феніксом
- Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До центру реабілітації диких птахів
- «Я не можу підвести маму». Історія дівчинки, яка об’єднала Львів
- Скільки цьогоріч платитимуть львів’яни за опалення. Пояснення експертів
- Не алкоголь. Якими є основні причини автотрощ на Львівщині та хто їх створює