Перезавантажені вулиці, «мислення фасадами», відмова забудовників рахуватися з потребами й побажаннями мешканців, ігнорування законів та постанов – ось неповний перелік проблем, що періодично виникають у забудові Львова. У чому полягає містобудівна політика та як можна її удосконалити обговорювали на дискусії Tvoemisto.tv «Виклики та перспективи якісної забудови міста».

Якими є виклики і проблеми у забудові Львова?

«Неповага до сусідства, неповага до культури, а цінність квадратних метрів»

«Рівень вулиць – чітке дзеркало стану суспільства, його не тільки фінансового благополуччя, а взагалі свідомості. На наших вулицях ми маємо завалені автомобілями хідники, газони, з якими не рахуються, купу зашклених балконів на історичних та нових будинках, небажання рахуватися з тим, що фасад будинку – власність громади міста», - першим називає недоліки сучасного Львова Юліан Чаплінський, начальник управління архітектури Львівської міськради.

Основна проблема - «агресивна будівельна політика з боку забудовників», які, будуючи багатоповерхівки, не враховують комфорт життя, забувають про створення зеленої зони, закоркованість вулиць тощо, - пояснила Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища. «Є гарні закони й міські постанови й ухвали, але вони не виконуються. Ми весь час мусимо воювати з інвесторами, хоч маємо їх любити, але вони брутально не рахуються з мешканцями», - зазначила чиновниця.

Ще одна проблема – дрібні забудівники, які мислять фасадами й фінансами. За словами Юрія Столярова, головного архітектора проектів ДПІ «Містопроект», 80 % скандальних забудов належить саме тим, хто зайшли цей бізнес випадково. «Купив ділянку, вклав гроші, збудував будинок, продав квартири і отримав чистий прибуток», - описує мотивацію дрібних забудівників архітектор.

У 90% зданих квартир дизайнери проводять демонтаж і заміну електропостачання, котлів, навіть стін, щоб здійснити планування за побажаннями клієнта. Архітектори, які проектують новобудови, не співпрацюють з дизайнерами. На планування квартир витрачають зайвий час і кошти, не враховують елементарних стандартів. Також велика проблема у паркомісцях: у будь-якому будинку при 60-ти квартирах влаштовують тільки 20-30 паркомісць, - розповів директор дизайнерської фірми Арсен Костишин.

Як можна удосконалити містобудівну політику?

«Забудовник має еволюціонувати до того, щоб думати середовищем»

Фахівці й чиновники, присутні на дискусії, одностайно зійшлися на тому, що якість забудови залежить від самосвідомості інвесторів, які не мають порушувати законів та повинні враховувати потреби людей та мешканців міста, які формують запит на естетику, на охорону пам’яток та відповідають за фасад конкретно свого будинку.

Поліпшення основних аспектів комфорту міста (свободи пересування, мобільності, екологічних аспектів тощо), на думку Юліана Чаплінського – це питання економіки, без якого не досягти якісних і швидких змін. Крім того, чиновник вважає, що важливу роль може зіграти висока якість галузевої освіти, яку може забезпечити співпраця університетів з містом. «Місто не може перевиховати усіх архітекторів, які думають своєю ділянкою. Якщо школа не відповідає на потреби сьогодення Львова – це дуже погано», - зауважує він і додає, що актуальне навчання студентів може стати вирішальним.

Штрафи й санкції не врятують культурну спадщину Львова, законодавство не дає управлінню значного впливу. Допомогти може тільки усвідомлення людей що те, що вони мають, треба зберігати. «Наше бачення – збереження як реставрація та консервація і обов’язковий розвиток у вигляді обачного оновлення», -  констатує Ліля Онищенко.

Інтелігенція має подати приклад усім: з’ясувати причини, внести пропозиції, забезпечити всенародне обговорення, шукати партнерства і взаємопорозуміння, едукації суспільства. «Цінування квадратних метрів, нехтування повагою до сусідства – це насправді величезне невміння заробляти кошти», - зауважує архітектор Михайло Ягольник.

Львів може стати другим Дубліном, якщо навчиться працювати з вихованням і концентрацією креативного класу. Раніше успішність міст забезпечував доступ до ресурсу: природного чи адміністративного, але на сьогодні залежати тільки від них - нереалістично. На сьогодні головне – це доступ до людей, зокрема до креативного класу, - ділився ідеями Марк Зархін, львівський ресторатор та громадський діяч. Містобудування, яке розуміє, що цікавить креативний клас, і створює якісні умови комфортного життя, може відіграти важливу роль у тому, щоб Львів став глобальним містом і одним з центрів європейського розвитку. 

Як реагує законодавство?

«Будь-що можна впорядкувати, якщо на те є воля політична і воля суспільства»

Інспекція Архбудконтролю зібрала мільйони гривень штрафів за неповні півроку роботи, - повідомляє Юліан Чаплінський. Однак чиновник наголошує, що ця структура має повноваження перевіряти будівництво до четвертої категорії складності, до якої не належать великі комплекси.

Крім того, до закону України «Про регулювання міської діяльності» хочуть внести зміни, які зараз перебувають на розгляді у Верховній Раді. Зокрема, хочуть замінити клас категорій на клас наслідків, що є внутрішньогалузевою нормою, зменшити штрафні санкції за будівництво без дозволу в 2,5 рази, забрати розділ про відповідальність чиновника, змінити порядок ухвали створення великих комплексів. Про це розповів Андрій Дячишин, представник комітету підприємців Львівщини.

Для Львова це означатиме, що категорії відповідальності за категорії СС-2, СС-3 – великі й глобальні об’єкти – перейдуть до Києва. Міська інспекція в такому разі залишиться на рівні перевірки балконів і дахів, виданні міськобудівних обмежень і не втручанні в приймання ескплуатації. «Ми готуємо відповідь Міністерству, що ми категорично проти цього, - пояснює Юліан Чаплінський. – Інспекція працює дуже добре, але їй можуть обрізати крила єзуїтським шляхом».

Ложка меду в бочці дьогтю

«Львів виженуть з ЮНЕСКО тоді, коли місто перестануть любити мешканці»

«Попри те, що у містобудівній політиці Львова є чимало недоліків, місто все-таки може похвалитися першими в Україні прецедентами появи соціальної архітектури», - наголосив Юліан Чаплінський.

До таких належить:

- Кемпус Католицького університету, до будівництва якого залучили іноземних архітекторів і де кожну споруду проектують на базі конкурсу;

Фото: ucu.edu.ua

- Комплекс сакральної архітектури на вулиці Лінкольна, який проектують як місце для виховання дітей, спорту, відпочинку та виконання інших громадських функцій;

Фото: zuap.org

- Фабрика повидла на Підзамче, де австрійський архітектор проектує щось абсолютно нове для України, має шанс стати позитивним моментом;

Фото: wikimapia.org

- Трамвайне депо, що стане культурним центром і прецедентом реставрації цінної австрійської індустріальної архітектури.

Фото: vgorode.ua

Також на дискусії Марк Зархін запропонував створити у центрі Львова будівлю в стилі відомого віденського будинка Хундертвассера. За його словами, майже кожен архітектор реагує на ідею створення проекту креативного будинку позитивно, адже всі усвідомлюють, як це вплине на вигляд та загальний настрій Львова. «Центр міста мусить забудовуватися. Але не тими сумними спорудами, на які не хочеться дивитися, а такими, заради яких приїдуть туристи та які не буде соромно показати львів’янам», - наголосив ресторатор.

Будинок Хундертвассера у Відні. Фото: Poradumo.com.ua

 

Довідка. Дискусійна платформа «Твоє місто Львів» створена Tvoemisto.tv за підтримки Європейського фонду за розвиток демократії  (European Endowment for Democracу). 

Підготувала Людмила Рубцова