фото івана станіславського, твоє місто

фото івана станіславського, твоє місто

За що треба платити в Першому ТМО. Розмова з керівництвом лікарні

38671 0
У 2021 році три найбільші лікарні Львова перейменували та об’єднали у «Багатопрофільну клінічну лікарню інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» (Перше ТМО). Сюди ввійшли лікарня Св. Пантелеймона (колишня клінічна лікарня швидкої меддопомоги), лікарня Св. Луки (8-ма лікарня) та лікарня Св. Миколая (міська дитяча клінічна лікарня). Тvoemisto.tv поспілкувалось із заступницею медичного директора з лікувальної роботи Першого ТМО Львова Наталією Мотринець та фінансовою директоркою Першого ТМО Наталією Демкович про те, як працюють лікарні, якими коштами оперують, які послуги там безкоштовні, а які платні, та на що нарікають пацієнти.

Ідея записати цю розмову виникла після звернень львівʼян до редакції та отримання переліку скарг пацієнтів у НСЗУ. Одразу ж зазначимо, що скарг було небагато і стосувалися вони здебільшого того, чому в лікарні платні послуги та чому бракує інформації про те, які послуги надають тут безкоштовно.     

Розкажіть, скільки договорів мають укладені лікарні Першого ТМО з Національною службою здоров’я України – НСЗУ?

Наталія Демкович: Перше ТМО підписало з НСЗУ три договори, які включають 33 пакети. Основний договір включає вторинну амбулаторну допомогу. Загалом ТМО надає первинну допомогу (послуги сімейних лікарів), вторинну (вузьких спеціалістів), стаціонарну хірургічну допомогу, стаціонарну допомогу без хірургічних втручань, проводить пологи, хіміотерапію, гемодіаліз тощо. Також один із 33 пакетів НСЗУ стосується заробітної плати лікарів-інтернів, які навчалися за державною формою і яких скеровують на проходження інтернатури.

Чи кожна лікарня має свою спеціалізацію?

Наталія Мотринець: Лікарня Святого Миколая надає весь спектр медичної допомоги дітям. У лікарні Святого Луки збільшилася кількість пацієнтів на 42%. Через відкриття нових відділень вона здобула статус надання ургентної допомоги пацієнтам з інфарктом та інсультом. Тут збільшився ліжковий фонд, був придбаний ангіограф, відкрили відділення реабілітації, нові реанімаційні, зокрема в опіковому відділенні. Усе це зробило лікарню надсучасною. Так, ця лікарня не така велика, як лікарня Святого Пантелеймона, але всі базові речі тут є. Тож якщо, наприклад, пацієнт з інсультом мешкає на Сихові, то у межах «золотого терапевтичного вікна» його недоцільно везти аж на Миколайчука. Краще на Навроцького, бо це ближче, щоб не втрачати дорогоцінний час.

То ці лікарні у Львові тепер рівноцінні?

Наталія Мотринець: Абсолютно. Лікарня Святого Луки – це як маленька лікарня швидкої медичної допомоги – Святого Пантелеймона, до того ж вона має опікове відділення, чого нема в лікарні «швидкої».

Лікарі Першого ТМО працюють у всіх лікарнях нашого об’єднання. Для цього створені мультидисциплінарні команди.

Читайте також: У Львові створили перше медичне об'єднання із трьох лікарень

Скільки пацієнтів може прийняти кожна лікарня Першого ТМО?

Наталія Мотринець: Загалом у лікарнях Першого ТМО розгорнуті 2333 ліжка: 430 – у лікарні Святого Луки, стільки ж у лікарні Святого Миколая і понад тисячу в лікарні Святого Пантелеймона. 

У середньому за день до Першого ТМО звертаються 940 осіб. Торік у лікарнях стаціонарно й амбулаторно були проліковані понад 500 тисяч осіб.

Які послуги надають у лікарнях поза договорами з НСЗУ?

Наталія Демкович: Перше ТМО – це велике підприємство, яке включає різні види лікарської допомоги: допомога за Програмою медичних гарантій (договори з НСЗУ), робота зі страховими компаніями, договори з юридичними особами. Наприклад, чимало юридичних осіб проводять у нас медогляди працівників і хочуть за це заплатити. Особливо поширеними такі договори були під час коронавірусу, коли людям регулярно робили ПЛР-тестування.

Крім того, працюємо за договорами, укладеними з МОЗ, про трансплантацію, а також договорами, укладеними з Мінветеранів, про комплексну психологічну і медичну допомогу військовим та членам їхніх родин.

Також є програми і проєкти, які лікарні реалізують спільно з донорами, та платні послуги, які не входять до Програми медичних гарантій і які оплачує юридична або фізична особа.

Загалом бюджет Першого ТМО – 2 мільярди 400 мільйонів гривень. Що стосується фінансування, то 55% надходить від НСЗУ, тобто понад мільярд, а 45% покриває вся решта: платні послуги, кошти благодійників, міські програми.

Скільки коштів торік виділило місто на лікарні Першого ТМО і на що вони були скеровані?

Наталія Демкович: На лікування місто коштів не виділяє, тільки на окремі програми. Наприклад, торік для жителів Львівської МТГ діяла програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань, яка передбачала різні профілактичні заходи та придбання медикаментів і обладнання. Тож якщо до нас на лікування потрапила людина із Закарпатської області, яка потребує стентування, витратний матеріал на нього з міської програми не передбачений. Це додаткові гарантії лише для львів’ян.

Також місто профінансувало програму кохлеарних імплантів для дітей та програму забезпечення препаратами екзогенного сурфактанту «Куросурф» для лікування новонароджених із дихальними розладами. Загалом у 2022 році на всі програми з міського бюджету надійшло 20 мільйонів гривень. Крім того, місто повністю фінансує комунальні послуги, енергоносії, адже Програма медичних гарантій на це не поширюється. Мовиться про 90 мільйонів гривень. Ще майже 30 тисяч гривень місто виділило на заробітну плату медиків, які були задіяні в медичних оглядах освітян.

Читайте також: У Львові лікують підлітка, в якого уламок снаряду застряг біля серця

А як щодо спонсорських і меценатських коштів?

Наталія Демкович: Торік нам багато допомагали як вітчизняні, так і закордонні благодійники. Зокрема, уряд Тайваню надав 800 тисяч доларів на закупівлю ангіографа для дитячої лікарні Святого Миколая. Такі апарати в Україні мають лише два медзаклади – ми і київський ОХМАТДИТ. Ще мільйон доларів надав один американський донор, і ці кошти були спрямовані на закупівлю низки обладнання, операційних столів, ламп тощо. Лікарням передавали наркозно-дихальні апарати, дезінфікувальні засоби, вироби медичного призначення, ліки.

Загалом у 2022 році благодійники надали допомогу Першому ТМО на суму 457 мільйонів гривень, зокрема й у вигляді матеріальних цінностей (ліків, медичного обладнання, продуктів харчування тощо) на 395 мільйонів гривень.

Відомо, що чимало послуг лікарні платні. Які саме?

Наталія Демкович: У лікарнях є затверджені тарифи на платні медичні послуги і плата за них надходить на рахунок лікарні.

Наталія Мотринець: Хочу пояснити, як з’являється платна послуга в стаціонарі лікарні чи в поліклініці. Наприклад, пацієнта доправляють із певною нозологією. Згідно з підписаними пакетами, все потрібне для його лікування ми надаємо безкоштовно, користуючись протоколом медичної допомоги МОЗ. Це вказане в умовах договору з НСЗУ. Якщо пацієнт потрапляє в стаціонар, скажімо, з пневмонією, гострим бронхітом, а ліки, які входять у протокол лікування, йому не підходять або ж сам пацієнт вважає доцільним проведення додаткової діагностики – КТ чи аналізу на онкомаркери, то за це вже треба платити або виписатися зі стаціонару й отримати скерування від сімейного лікаря на обстеження до вузькопрофільного фахівця – тоді це буде безкоштовно.

До речі, дуже часто самі пацієнти, які перебувають у стаціонарі, просять, щоб їм дали скерування на те чи те дослідження, бо хочуть додатково обстежитися.

Наталія Демкович: На платних послугах лікарня ніколи не буде самоокупною. Орієнтовний дохід за місяць лише від платної медичної послуги становить два мільйони гривень. Але це насправді небагато, бо операційна діяльність лікарні, тобто поточні витрати, заробітна плата, медикаменти, дезінфікувальні засоби, харчування, прання набагато більші. Наприклад, наша операційна діяльність на місяць обходиться в понад 100 мільйонів гривень. Це надзвичайно великі витрати. З цієї суми витрати на заробітну плату становлять 70-75%, тобто 70-75 мільйонів гривень. Ще 20-25 мільйонів гривень ми витрачаємо на медикаменти. Решта витрачається на харчування, різні супутні потреби.

Читайте також: «Хто я в цій війні». Хірург Гнат Герич

А скільки людей працює в лікарнях Першого ТМО?

Наталія Демкович: До 4 тисяч працівників, із них 1200 – лікарі, 2 тисячі – медсестри, а решта – молодший медичний і обслуговуючий персонал. Середній вік – від 28 до 35 років. Звісно, є і 25-ти, і 60-річні. 

Найнижча заробітна плата, яку отримують лікарі, становить 16 тисяч 400 гривень у випадку повного навантаження. Медичні сестри одержують «на руки» 10 тисяч 600 гривень.

Існує таке поняття, як рентабельність відділення й самоокупність. Тож якщо відділення рентабельне, то щомісяця одного працівника преміюють. Кого саме – вирішує колектив і завідувач відділення.

Які проблеми вважаєте невирішеними?

Наталія Демкович: Насправді їх багато. Для мене, як фінансистки, великою проблемою є заяви про те, що всі послуги в лікарні безкоштовні. Це дуже голослівно. Усе лімітоване протоколом справді безкоштовне, решта послуг платна. Наприклад, проблемним питанням на сьогодні є амбулаторна вторинна допомога: МРТ, КТ, УЗД. Пакет на це в Першому ТМО на 2023 рік підписаний на суму 5 мільйонів 276 тисяч гривень. Це глобальна ставка, тобто скільки б ми не надали послуг, сума все одно буде фіксована. Хоча минулого року, впродовж усього періоду, ця сума становила 1 мільйон 600 тисяч гривень, і ми реально шукали шляхи надання послуг усім ВПО, яких через нас проходить чимало. Лікарі працювали понаднормово, а нам навіть не вистачало коштів із цього пакету на заробітну плату.

Нещодавно в редакцію «Твого міста» звернувся львів’янин, якому неврологиня 5-ої поліклініки, що на Виговського, виписала електронне скерування на МРТ. Чоловік зателефонував у лікарню Святого Луки, де є такий апарат, але йому в записі, тобто в безкоштовному проходженні обстеження, відмовили... Скажіть, чому львів’яни не можуть пройти безкоштовну діагностику, навіть якщо мають скерування від лікаря? Відомо, що у вересні в місті відкрили перший комунальний кабінет МРТ?

Наталія Мотринець: Запис на МРТ в лікарні Святого Луки ми відновимо лише з березня, бо обмежили кількість обстежень цим апаратом через другий, а відтак і третій етапи експертної аплікації, тобто налаштування апарата. Думаю, місяць заповниться дуже швидко. Хто першим встигне записатися, тому й проведуть у березні таку діагностику. Але люди мусять розуміти, що електронна черга і листок очікування колись та й закінчуються. До того часу ми порахуємо кількість електронних скерувань, які зможемо закрити, беручи до уваги надання допомоги стаціонарним пацієнтам і ВПО. Найперше все одно братимемо ургентних хворих, особливо з проблемами опорно-рухового апарату чи нервової системи. Відповідно той, хто записався в електронну чергу, буде змушений чекати. Велике значення має і те, яку ділянку треба дослідити: якщо це буде складне дослідження експертного класу серця, то воно потребуватиме втричі більше часу, аніж якби це було дослідження головного мозку. До того ж через повітряні тривоги дослідження можуть відкласти на певний час, і черга зміститься. Тож це все варто враховувати.

МРТ – дуже чутливий метод обстеження. Налаштувати апарат можна у кілька етапів. Також є кілька етапів аплікації – від рутинної до високоспеціалізованої, які можуть тривати три-чотири місяці. Тобто апарат певний час може робити якийсь один обсяг обстежень, а потім інші.

Читайте також: Кому не рекомендують робити КТ і МРТ та як підготуватися

Наталія Демкович: Інструментальне дослідження за допомоги МРТ дуже дороге, і коли виходить з ладу бодай одна трубка, вона може коштувати близько 2 мільйонів гривень, тож знадобляться кошти і час на ремонт. Тому коли ми пояснюємо людям, що за місяць можемо провести тільки 20 безкоштовних досліджень, це їх обурює.

Ми підрахували, що високочутливу діагностику безкоштовно в наших лікарнях можуть пройти лише 115 осіб за місяць. Мовиться не лише про МРТ, а й про КТ, УЗД тощо. Якщо їх буде більше, ми не зможемо покрити витрати на заробітну плату, обслуговування апаратів тощо.

У вас є лиш один апарат МРТ?

Наталія Демкович: Один апарат ТМО подарували у вересні, другий ми купили відповідно до оголошених торгів. Процес купівлі затягнувся на два роки. Наразі тривають тестові роботи, завершальні аплікаційні дні, після чого визначимося, які дослідження зможемо на ньому робити, якою буде черга.

Чи платять за МРТ у лікарні ургентні й госпіталізовані хворі?

Наталія Демкович: Ні, не платять.

Читайте також: Чому львівським лікарням потрібні не лише апарати ШВЛ, а й КТ

А як госпіталізованому дізнатися, що для нього буде безкоштовним, а за що доведеться платити? Можливо, в лікарнях Першого ТМО розміщені стенди з поясненням?

Наталія Демкович: Це чималий перелік, стоси документів, тому розмістити все на стендах неможливо.

Наталія Мотринець: Про безкоштовні послуги, які кожен українець, потрапивши до лікарні, може отримати завдяки Державній програмі медичних гарантій, мав би розповісти сімейний лікар, а ознайомити з протоколом лікування лікуючий лікар. Насправді лише в поодиноких випадках пацієнти хочуть знати, що для них безкоштовне, а що платне. Всіх лікуємо за протоколом, і нарікань нема. Набагато частіше пацієнти просять, навіть вимагають, зробити їм МРТ, наприклад, головного мозку. Але якщо ця діагностика не має ніякого відношення до пневмонії, і ми це пояснюємо, а пацієнт все одно стоїть на своєму, то мусить заплатити.

На вашу лікарню є скарги від пацієнтів, які стверджують, що вже у перший день перебування в стаціонарі їм дають список того, що треба купити, не пояснюючи, яка саме медична допомога є безоплатною?

Наталія Демкович: Тут є різні нюанси. Якщо говорити про планового пацієнта, якому потрібне, наприклад, стентування, і на момент поступлення в лікарню у нього не стався ні інфаркт, ні інсульт, то, згідно з Програмою медичних гарантій (якщо цей пацієнт не є жителем Львівської МТГ), безкоштовно зробити все ми не зможемо.

Наталія Мотринець: Обов’язковим є надання витратних матеріалів пацієнтам з інфарктом, які звернулися по допомогу впродовж перших годин.

Буває так, що пацієнт уже перебував на амбулаторному лікуванні і йому призначили антибіотик, не включений до Національного переліку основних лікарських засобів; або ж пацієнт не хоче, щоб йому кололи ліки вітчизняного виробника – тільки іноземного; або ж у пацієнта є певна супутня патологія і йому заборонені ліки, вказані у згаданому переліку. В таких випадках пацієнти можуть придбати препарати в аптеці самі.

Безкоштовно, ще на етапі поступлення, пацієнту роблять інструментальні й лабораторні обстеження, тобто беруть загальний аналіз крові, сечі, біохімічні аналізи. Також сюди входить огляд лікаря, знеболення і медикаментозна терапія. Далі все залежить від потреб: це може бути колоноскопія, цистоскопія, хірургічна операція, післяопераційний моніторинг, подальша медикаментозна терапія, цілодобовий лікарський і медсестринський догляд, медикаменти, зазначені в протоколах НЗСУ.

Читайте також: Львівські лікарі видалили ракову пухлину із мозку дитини

А яку суму витрат на одного пацієнта покриває НСЗУ?

Наталія Мотринець: Тут теж по-різному: від двох до 80, а то й 220 тисяч гривень. Наприклад, лікування дитини з гематологією становить 222 тисячі гривень. Таких дітей лікують місяцями.

Із якими скаргами стикаєтесь ви у лікарні? На що найчастіше нарікають пацієнти?

Наталія Демкович: Буває, в одній палаті лежать по двоє-четверо пацієнтів, і один із них думає: «Якщо сусідові, який поруч, зробили таке дослідження, то й мені воно потрібне». Не беруть до уваги, що в них зовсім інша хвороба, а вимагають.

Наталія Мотринець: Найчастіше претензії людей звучать так: «Чому, коли я потрапив до лікарні, мені не зробили того чи того?» Ну не може бути в лікарні безкоштовного «all inclusive»! 

Людям варто знати і пам’ятати, як виглядає медицина в світі. Насправді вона дуже жорстка. Медичний капіталізм, страхова медицина не дозволить сімейному лікарю виписати електронне скерування чи призначити медичний огляд, якщо на це нема потреби. Або ж коли людина вирішила лікувати занедбане захворювання, особливо коштом держави, громади, різних міських програм.

За кордоном, щоби потрапити до вузького спеціаліста, наприклад алерголога, доведеться чекати пів року. 

Фінансування медицини в Україні не є безмежним, тож недаремно існує протокол лікування та діагностики. Ще раз повторюю: все, що входить у протокол лікування, безкоштовне, а за решту треба платити.

Насправді зараз у нас катастрофа з пропущеними й занедбаними формами раку, інших важких хвороб. І коли ми питаємо пацієнтів, коли вони востаннє були у сімейного лікаря, чи перевірялися у вузького спеціаліста, вони задумуються, бо не пам’ятають. Про своє здоров’я люди починають дбати лише тоді, коли потрапляють у стаціонар. Ось на цьому етапі й треба вести боротьбу, профілактику, починати «революцію» з обов’язкового медогляду львів’ян. Спочатку люди невчасно звертаються до сімейних лікарів, пропускають медогляди, а коли потрапляють у стаціонар, хочуть там отримати все.

У нашій поліклініці медсестри дійшли до того, що телефонують людям, які довго не з’являються, кажучи: «Будь ласка, прийдіть. Ви 40-річна жінка, тож маєте пройти мамографічне обстеження». При цьому 60% відмовляються або ж приходять, коли вже біда.

Кількість людей у стаціонарі скоротиться лише тоді, коли вони дбатимуть про своє здоров’я, вчасно проходитимуть медогляди, дружитимуть зі своїм сімейним лікарем.

У вас також лікуються військові. Чи є в лікарнях Першого ТМО волонтери, бо доводилося чути, що пораненим бійцям не вистачає елементарних речей: одягу, щоби перебратися, засобів особистої гігієни?

Наталія Демкович: Військові, які в нас лікуються, забезпечені всім необхідним. Із цим нам допомагають соціальні служби та донори. Жодних потреб не виникає. Це ж стосується й ВПО.

Насправді ми не хотіли б, щоби цивільною лікарнею, яка є відкритою, ходили волонтери. Ми ж не військовий госпіталь, який є закритим, де є обмежена кількість перевірених і постійних волонтерів. Головне для нас – питання безпеки.

Ми працюємо лише з тими, кого добре знаємо. Наприклад, час від часу деякі ресторани забезпечують наших ВПО і військових обідами. Це ж також волонтерство. До речі, місто має намір прийняти програму, яка покращила б харчування військовослужбовців, котрі перебувають у нас на лікуванні. Також є намір ввести додаткові штатні одиниці серед середнього медичного персоналу. 

Які у вас плани, перспективи на цей рік?

Наталія Мотринець: Головне – це запуск роботи реабілітаційного центру «Незламні». Там тривають ремонти, шукаємо персонал по всій Україні.

Наталія Демкович: Хочемо, щоб усі наші лікарі пройшли навчальний спецкурс із фізичної реабілітації. Ми вже оголосили закупівлі, плануємо витратити на це понад мільйон гривень. У дитячій лікарні Святого Миколая хочемо запустити фетальну хірургію, тобто оперування плоду.

Крім того, у нас вже відкрилося онкологічне відділення, де ми лікуємо багато пацієнтів, виконуємо ремонтні роботи за лінійним прискорювачем. Щойно його запустимо, і матимемо закритий цикл допомоги.

Також у планах відкрити лабораторію імунофенотипування й поставити обладнання високого експертного класу. Лабораторія матиме стосунок до пересадки кісткового мозку і повинна мінімізувати будь-який ризик відторгнення. Вона буде наша, заробітна плата також. Обладнання придбають коштом МОЗ.

Ольга Шведа

Фото Івана Станіславського, Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!