
фото: womanway.com.ua
Львівську воду можна пити. Але є кілька «але»
5-6 жовтня «Льввіводоканал» уже втретє проведе екологічний форум. Цього разу підприємство планує залучити до діалогу представників громадянського суспільства – захисників природи, активістів, екологів. У «Львівводоканалі» сподіваються, що форум стане ще одним кроком до розв’язання проблем із забрудненням довкілля, які Львів не може вирішити самотужки. З початку року підприємство веде переговори з Національним фондом охорони навколишнього середовища і водного господарства Польщі щодо позики на модернізацію очисних споруд Львова. Про варшавський досвід, який планує запозичити Львів, Tvoemisto.tv вже писало.
Дискусія «Захист водного середовища та безпека питної води у Львові: виклики та перспективи», організована платформою «Твоє місто Львів», зібрала керівників «Львівводоканалу», захисників довкілля, представників обласної та міської влади, аби обговорити головні виклики та перспективи у сфері водопостачання та водовідведення.
Що ми п’ємо
Чи можна пити у Львові воду з-під крана? Коротка відповідь: так.
«Львів’янам пощастило: воду для водогону беруть із артезіанських свердловин, і вона чиста. Вода, яку продають у пляшках – мертва, її пити не можна. Натомість, у крані є хороша вода. Можливо, замість хлорування її можна було б знезаражувати озоном і ультрафіолетом. Та все одно у Львові чудова вода з прекрасною мінералізацією, яка практично не потребує очистки. Але, на жаль, ми про цю воду не дбаємо – беремо чисту й повертаємо в природу брудною», – каже Алла Войцехівська з екологічної організації «Екологія-Право-Людина».
Але є два «але»: по-перше, львів’яни не знають, що вода у крані йде з артезіанських джерел і є безпечною для пиття. По-друге, добру воду псують неякісні труби. Тому, якщо спитати пересічного львів’янина, якою є вода у крані, він, скоріш за все, скаже: поганою.
«Вода в нас – найдешевша комунальна послуга, тому люди не надто нею переймаються», – констатує керівник «Львівводоканалу» Валентин Вольський. Він називає львівську водогінну воду однією з найкращою з Європи – каже, це підтвердили шведські експерти, взявши воду з-під крана на аналіз. «Але суспільство цього не цінує! Справді, труби неякісні, і є вторинне забруднення через старі мережі, але зараз триває реконструкція водогінних і каналізаційних мереж на багатьох вулицях. Водоканал не обслуговує внутрішньобудинкові мережі, які теж на це впливають. У будинках, де мережі замінені, люди п’ють чисту артезіанську воду», – говорить Вольський.
Що ми зливаємо
Із водою Львову пощастило більше, ніж більшості населених пунктів України. Здебільшого українці п’ють очищену воду з річок, яку перед тим забруднили викидами. Львівські ж очисні споруди, застарілі та виснажені, за словами Алли Войцехівської, ледь жевріють, тому в Полтву – а далі в Західний Буг, який на території Польщі впадає у Віслу – Львів зливає далеко не чисту воду. Головна проблема, кажуть у «Львівводоканалі» – у підприємствах, які скидають у каналізацію неочищені стічні води.
«На законодавчому рівні в Україні не врегульовано те, як підприємства мають очищувати свої викиди. Не передбачені штрафи та санкції», – нарікає речниця «Львівводоканалу» Уляна Горбата. Алла Войцехівська констатує, що Львів міг би заробити величезні гроші, накладаючи штрафи на підприємства, які скидають неочищену воду в каналізацію. Одначе закон вимагає від водоканалу попередити підприємство про перевірку за десять днів, тому вони уникають відповідальності.
«Для потужних промислових підприємств установити локальні очисні споруди, витративши кілька мільйонів євро, не є проблемою. Тоді ми можемо зберегти річки. Я думаю, що до Водного кодексу треба внести норму, за якою водоканал має право контролювати підприємства, що скидають воду в каналізаційну мережу, в будь-який час дня і ночі. Для цього потрібна лабораторія, спроможна визначати різні види органічного забруднення. Та, що є у “Львівводоканалу”, не атестована для перевірки складних органічних забруднень», – каже екозахисниця.
Директор департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації Руслан Гречаник визнає, що стан річок на Львівщині гірший, ніж хотілося б. Адже всі очисні споруди на території області будувались у 60-80-х роках минулого століття й не підтримувались у належному стані. «Ми шукаємо гроші, щоб виправити цю плачевну ситуацію. В першу чергу, гроші йдуть із обласного фонду охорони довкілля, маємо підтримку також із державного фонду, з міжнародних фундацій, які надають кредити і ґранти на реконструкцію очисних споруд. Цього року ми розпочали будівництво і реконструкцію п’ятнадцяти очисних споруд (загалом їх має бути більше 400). Каналізуємо населені пункти, де немає каналізації. Грошей, щоб зробити все, ні в області, ні в держави немає», – розповідає чиновник. Залишається сподіватись на кредити і ґранти, перш за все – з Європи.
Що робить із цим місцева влада
«Нещодавно ми побували у Варшаві, й президент фонду охорони довкілля розповів нам, що до 2012 року польська столиця перебувала в такій самій ситуації, як Львів. Половина води скидалася у Віслу неочищеною. Велике щастя Польщі та інших країн, які долучились до ЄС, що вони змогли отримати фінансування від Євросоюзу. Це та дорога, якою нам доведеться пройти: ми будемо інвестувати в природоохоронні заходи», – каже Уляна Горбата.
Ніхто точно не може сказати, які потрібні інвестиції, аби реконструювати й осучаснити очисні споруди там, де вони є, а також побудувати їх там, де їх немає. Але всі учасники дискусії погоджуються: це величезні гроші. Німецьке місто Дрезден, до прикладу, інвестувало лише у реконструкцію каналізацію за останню чверть століття 800 мільйонів євро. Львову, кажуть експерти, знадобиться не менше.
Частково проблему можна розв’язати, примусивши підприємства фільтрувати викиди та сплачувати екологічний податок. Два роки тому, за словами Руслана Гречаника, з одинадцяти тисяч підприємств на Львівщині шість з половиною тисяч не мали дозволів на викиди а спеціальне водокористування. «Протягом 2016 року третина підприємств-порушників виправились, установили очисні споруди, отримали дозволи на спеціальне водокористування й почали сплачувати екологічний податок Якщо 2015 року екологічний фонд, який наповнюється з цього податку, був 10 мільйонів гривень, зараз – 120 мільйонів», – розповідає він. Кожне нове підприємство, що відкривається в області, повинне мати очисні споруди.
Олександр Одинець, виконувач обов’язків директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, визнає: грошей на ремонт очисних споруд у міському бюджеті немає. Натомість, із бюджету фінансують розширення каналізаційної мережі – до 2020 року вона повинна покрити 100% житлових кварталів міста. Дотепер у Львові не каналізовано три тисячі будинків.
Що може зробити з цим кожен із нас
Депутатка міської ради Ірина Оршак називає ситуацію, коли «Львівводоканал», що очищує стічні води, сплачує екологічний податок та штрафи за забруднення довкілля. «Левова частка екологічного податку мала би повертатися назад і йти на очисні споруди», – говорить вона. Також депутати, які представляють у Верховній Раді Львів та область, мали б нагадати колегам-законотворцям про державну програми «Питна вода» та Розвитку транскордонного співробітництва, в межах яких – якби вони були профінансовані – регіон мав би отримати сотні мільйонів гривень на розв’язання своїх водних проблем.
Разом із тим, не слід забувати про найефективніший спосіб збереження чистоти середовища: не забруднювати його.
Не лише великі промислові підприємства повинні очищувати стоки, нагадує Олександр Одинець,. Невеличкий ресторан, який зливає в каналізацію олію з фритюрниці, чи автомайстерня, яка відправляє туди ж відпрацьовану оливу, також завдає шкоди довкіллю. «Кожен підприємець повинен розуміти, що за порушення він понесе велику відповідальність. Штраф повинен бути стимулом інвестувати в очисні споруди», – каже Одинець.
Багато залежить і від пересічних мешканців міста. «Є речі, які не можна зливати в каналізацію. Навіть на рівні домогосподарств потрібно це розуміти. Ми не можемо залишки фарби виливати в каналізацію. Не можна скидати великі шматки їжі, бо труби забиваються», – веде далі Олександр Одинець. Щоб розтлумачувати важливість відповідальності за чистоту стоків та економне поводження з водою, Алла Войцехівська пропонує створити у «Львівводоканалі» окремий відділ, що займався би інформаційними кампаніями та просвітництвом.
«Наше суспільство, країна, місто не вміє жити з проблемами. Ми реагуємо на проблеми достатньо спорадично. Екологія – це той сектор, де таймер працює не на нашу користь, але ми починаємо розв’язувати проблему лише тоді, коли стається біда. Треба говорити про екологію, починаючи з початкової школи», – резюмує депутатка Львівської міської ради Юлія Хомчин. Однією з нагод поговорити про те, що кожен із нас може зробити для збереження довкілля, буде Екологічний форум 5-6 жовтня.
Міські акценти
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян
- Дім культури по-новому. Як у Львові працює міський центр мистецтва
- Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
- Розмальована музика. Як українка та мексиканець навчають у Львові дітей за новою методикою
- Топ-5 подарунків на Миколая. Як місцеві компанії популяризують українські свята
- Вікенд у Львові. Скільки коштує оренда помешкання і де його шукати
- У місті, але біля лісу. Де у Львові купити квартиру поближче до природи
- Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
- Які квартири купують львів'яни і як перевірити забудовника на законність
- Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
- Чи буде у Львові сніг на Миколая і Новий рік. Прогноз синоптиків
- «Патріоти та «всі інші», або Які розклади у Львівській облраді
- Хто такий Синютка, який зайняв друге місце
- Знову Садовий. Кар’єра, статки та передвиборчі обіцянки мера
- Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади Львова освіта і культура
- Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами
- Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим
- Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою
- Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
- Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки і фото
- Як у Львові закрили єдине відділення гематології та чому помер його пацієнт
- Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
- Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
- Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
- Що Гвоздович обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає
- Вибори до львівської міськради. Перша «десятка» «Об’єднання «Самопоміч»
- Що Васюник обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Зникла дитина. Як впильнувати свою та що робити, якщо знайшли чужу
- Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
- Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»
- На Митрополичі сади у Львові чекають великі зміни. Що буде
- Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
- Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери
- Як зміняться квартири і офіси через пандемію. Що каже архітектурний ринок Львова
- Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
- Передайте за проїзд. Як виглядав громадський транспорт Львова у різні роки
- Чи безпечно туристам їхати до Львова і на Львівщину
- Час нових рішень? або Чи можна відкривати дитячі садочки у Львові
- Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ
- «Рекордні» 125 позитивних тестів на коронавірус на Львівщині. Що це означає
- Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
- Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати
- Львівські дні. Що відбувається у місті, поки ви вдома. Репортаж
- Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова
- «Ми не віримо, що у батька був коронавірус». Історія родини, де більше ніхто не заразився
- На Львівщині вводять режим надзвичайної ситуації. Що це означає
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- На захист Палацу мистецтв. Що каже про його перебудову автор проєкту
- План «В». Де на Львівщині лікуватимуть хворих на коронавірус, якщо такі будуть
- Антикоронавірусні Винники. Що відбувалося за лаштунками протестів
- Евакуація українців із Китаю. Хвилювання і шок
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо