
фото: Укрінформ
Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
Цьогоріч у Львові стартував вже дев’ятий Leopolis Jazz Fest, що збирає на своїх трьох сценах найіменитіших виконавців джазової музики у світі. Виконавча директорка фестивалю Наталія Горбачевська та арт-директор Олексій Коган під час бізнес-сніданку BreakWest, організованого компанією «Ейч. Ді. Партнерз», розповіли про найскладнішого хедлайнера, труднощі організації, створений ними фан-клуб та про те, що залишається за лаштунками.
Організація та сервіс високого рівня
«Фестиваль навчив мене планувати тільки на сьогодні. У нас є правило — ми не обговорюємо програму на завтра, бо все може змінитися», — каже Наталія Горбачевська.
Олексій Коган додає, що найбільшим досягненням фестивалю є його фіксований термін. Проте це і найбільший його недолік, адже артисти, яких хочуть запросити організатори Leopolis Jazz Fest, мають дуже щільні графіки і не завжди можуть приїхати. Цього року на сцені Едді Рознера виступить найбільш очікувана і найскладніша з організаційної точки зору хедлайнерка — Дайана Кролл. За словами Наталії Горбачевської, її намагалися привезти на фестиваль із часу його заснування.
«Ми щороку проводимо опитування — кого б наші відвідувачі хотіли ще почути. І Дайана Кролл у нас постійно на першому місці. Ми 10 років спілкувалися з її командою, проте ніяк не могли домовитися через щільний графік. Минулого року ми просили навіть посла Канади, щоб він звернувся до її команди і попросив звернути увагу на Україну, приїхати на фестиваль», — розповідає вона.
У 2016 році він потрапив до десятки найкращих джазових фестивалів Європи за версією британського видання The Guardians. Наталія Горбачевська каже, що львівський фестиваль джазу має низку переваг над європейськими, і в першу чергу — це вартість квитків, яка є найнижчою.
«У нас просять зробити квоту на квитки для Європи. Але я хвилююся, що через таку квоту ті українці, які хочуть приїхати на фестиваль, не зможуть на нього потрапити. Для європейців вартість наших квитків набагато доступніша, ніж для українців, і тому вони виграватимуть конкуренцію за квитки. І я поки що не знаю, що з цим робити, адже, з одного боку, це розвиток подієвого туризму, увага до фестивалю. З іншого боку, не хочеться витіснити наших відвідувачів, які не можуть дозволити квиток, дорожчий за 500 грн», — говорить вона і додає, що натомість за 5 днів на львівському фестивалі виступає більша кількість зірок джазу, ніж на інших зі списку The Guardians.
Читайте також: Все буде step by step. Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
Крім того, як каже Наталія Горбачевська, рівень сервісу Leopolis Jazz Fest набагато вищий, ніж на багатьох європейських фестивалях. За її словами, за кордоном про відвідувачів піклуються набагато менше.
«На деяких фестивалях за кордоном, де я була, ніхто не думає про те, як накрити партер від дощу — відвідувачі відкривають парасольки. У барі нічого неможливо купити, бо страшні черги, так само великі черги до туалетів, чого ми намагаємося максимально уникати. Я бачила на фестивалях в Італії одну перевагу: є міцна, сформована група людей, вдячна аудиторія, яка приїжджає по музику і не звертає увагу на інші нюанси. Та все ж, коли до нас приїжджають іноземні гості, у них стрес від високого рівня організації», — розповідає вона.
Підвищений рівень сервісу надають не лише відвідувачам фестивалю, а й самим артистам. Наталія Горбачевська каже, що ті виконавці, які приїжджають до Львова вперше, мають певні страхи. Вони відразу їдуть у парк дивитися, який там open air.
«Багато з них не вірять, що ця вся конструкція — тимчасова, і після концерту її прибирають. І коли вони перевіряють все, бачать, що ми дійсно виконуємо все, що прописано в контракті, то в них суттєво змінюється враження, і наступного разу вони вже самі можуть до нас писати, що хочуть виступити. На 2020 рік у нас уже є пропозиції від п’ятьох відомих музикантів — це те, про що ми лише мріяли 10 років тому. Тоді ми їм самі писали, а вони не звертали на нас увагу. Тепер самі до нас пишуть», — каже Наталія Горбачевська.
Вона додає, що на 2020 рік у організаторів фестивалю вже є пропозиції від п’яти відомих музикантів на виступ, про що 10 років тому вони не могли мріяти. Раніше, каже Наталія Горбачевська, вони писали до артистів, а ті не звертали на них увагу. Проте зараз вже ситуація змінилася.
«Я був на багатьох концертах за кордоном. І за 9 років, які ми робимо фестиваль у Львові, у мене часом буває таке щемливе відчуття, коли ти сидиш на сходах, слухаєш, наприклад, Чарлі Хейдена і розумієш, що вже нікуди їхати не треба, ти можеш усе дивитися тут. Таке ж відчуття, коли бачу, як крутять наші концерти на каналі Mezzo, коли бачу запис із львівської сцени на сайті Боббі Макферріна. У нас дуже гарна картинка — гарніша, ніж у Європі. І коли я бачу в титрах, що запис виконаний у Львові, в Україні, бачу прізвище Наталі, своє — це кайф. Заради цього можна робити все, що завгодно», — говорить Олексій Коган.
Читайте також: Чим дивуватиме LvivMozArt 2019. Повна програма фестивалю
Над фестивалем загалом працює майже дві тисячі людей з персоналу, який забезпечує всю інфраструктуру — як для глядачів, так і для артистів.
«Ви не уявляєте, скільки є людей за нашими спинами, які творять цей фестиваль. Це величезна команда. Я — просто «птічка-говорун», яка приходить і розповідає про інших», — каже Олексій Коган.
Фан-клуб Leopolis Jazz Fest
Квитки на головну сцену фестивалю продаються дуже швидко. Наталія Горбачевська каже, що, враховуючи цей ажіотаж, вони створили так званий фан-клуб — проаналізували, хто стабільно приїжджає на фестиваль.
«Ідея фан-клубу в тому, щоб переконатися, що справжні поціновувачі і постійні відвідувачі точно придбають квитки. І десь за місяць до офіційно продажу ми з ними контактуємо і пропонуємо придбати два квитки на будь-які три дні фестивалю», — розповідає вона.
За її словами, більшість цього фан-клубу — люди, які дуже люблять джаз. І їхній вибір квитків, днів фестивалю значно відрізняється того, що починається після офіційного відкриття продажу.
«Члени фан-клубу купляють квитки з огляду на те, що їм цікаво послухати. Решта людей за 10 хвилин переважно розкуповують квитки на п’ятницю, суботу і неділю, бо це вихідні. Далі вже докуповуються поступово квитки на робочі дні. У нас навіть є питання для перевірки, коли до нас дзвонять і кажуть, що дуже треба квитки: «На якого артиста ви хочете потрапити?». А нам кажуть: «Мені треба в суботу»», — каже Наталія Горбачевська.
Цього року першими продалися квитки на п’ятницю і суботу, потім на четвер, оскільки п’ятниця цього року — вихідний. Лишалися ще найдешевші квитки на середу і неділю. Кількість місць у партері є обмежена, і щоб більша кількість людей могла потрапити на концерт, організатори збільшили кількість найдешевших квитків по 500 грн — без посадкових місць.
«Також ми змінили інфраструктуру — у місцях біля барів, де часто залишається багато людей, добудували такі амфітеатри, збільшили екран. Якби ми залишили таку ж кількість місць, як минулого року, то квитки б розкупилися всі за 5 хвилин. Але ми не хотіли це перетворювати на стрес, намагаємося шукати баланс, щоб на концерт могли потрапити всі, хто на це заслуговує, за доступні гроші, та всі, кого б ми хотіли долучити до цієї культури», — пояснює Наталія Горбачевська.
Читайте також: Люди втрачають відчуття цінності, коли все безкоштовно. Хто платить за Leopolis Jazz Fest
Нерозказані історії
«Моє місце — за лаштунками. І часом я бачу те, чого не бачите ви. Наприклад, що Чік Коріа розпочинає свій світовий тур з концерту у Львові. Реліз його нового альбому запланований на 28 червня, а 29 червня він виступить на сцені Едді Рознера. Є те, чого ви не бачите і не повинні знати», — каже Олексій Коган.
Він розповідає історію, як команда фестивалю 20 годин чекала при близько 40-градусній спеці на Пата Метені на польсько-українському кордоні. У Польщі прикордонники влаштували страйк, тому тримали музикантів 18 годин. Український кордон артисти перетнули вже за 10-20 хвилин, оскільки попередньо їх вже попередили.
«Хлопці, які на них чекали, випили на заправці всю холодну воду і з’їли увесь лід, який був у холодильнику. Так само ви не знаєте про те, як приїжджає музикант, а його валіза залишається в Амстердамі. А він такого розміру, що одяг знайти на нього у Львові практично неможливо — штани 62 розміру, взуття 47. І не знаєте, як Джейкобу Кольєру збирають дротики по одному, бо його валіза з дротами залишилася в Лондоні. А буває, шукають артиста, який відіграв свій концерт і пішов по клубах. Йому вже в аеропорт треба їхати, а він стоїть і грає на трубі з якимись українськими хлопцями», — говорить Олексій Коган.
Одного разу йому о 7:00 ранку зателефонував Чарльз Ллойд, який уже о 8:00 мав виселятися з готелю.
«Це дуже зворушливий момент. Я повернувся після якогось концерту о 4 ранку, а Чарльз Ллойд дзвонить і каже: «Ти спиш? Підійди до готелю, ти мені потрібний». Я прибігаю, він каже: «Я попросив, щоб мені відкрили собор Петра і Павла. Я хочу помолитися за українських вояків, які на фронті». Ми заходимо в собор, йому якийсь сторож показує, куди ставити свічки, і він шепоче «Bring them home, bring them home», — розповідає він.
За словами Олексія Когана, за 9 років проведення фестивалю на його сцені ставалися історичні моменти. Так, Гербі Генкок і Вейн Шортер виступили разом вперше за 20 років — незаплановано, Вейн Шортер мав виступати іншого дня. А Чарлі Гейден зіграв у Львові свій останній концерт.
Крім того, цього року на головній сцені Leopolis Jazz Fest виступить автор «Don’t Worry, Be Happy» Боббі Макферрін з 80 українськими виконавцями.
«Коли ми порадували 80 українських музикантів, що вони будуть з ним виступати, вони поцікавилися, коли буде репетиція. А Бобі Макферрін сказав: «Репетиції не буде. Зустрінемося на сцені і вирішимо, що будемо робити», — розповідає Наталія Горбачевська.
Читайте також: Jamala і Laud заспівають разом із Боббі Макферріном на Leopolis Jazz Fest
Олексій Коган пояснює, що Боббі Макферрін не любить, коли йому хтось акомпонує, — він хоче бачити на сцені партнерів, які створюють щось нове разом з ним. 15 років тому Макферрін сказав, що ніколи не буде співати «Don’t Worry, Be Happy». І він не співає її принципово, хоч, за словами його менеджера, він втрачає через це багато грошей.
«Він багато молиться. Мені здається, що це людина, яка розмовляє з Господом напряму. Коли мене питають, що буде на його концерті, я кажу, що це знають тільки дві людини — Бог і Макферрін. І ми не погоджуємо ніякий репертуар — це буде народження музики на очах у захопленої публіки», — говорить Олексій Коган.
Він додає, що джаз — це музика вільних людей. І тому якщо комусь із відвідувачів не сподобається якийсь концерт — це нормально. Можна дочекатися оплесків, вийти, випити, поспілкуватися з іншими про ті виступи, які сподобалися. За словами Олексія Когана, фестиваль — це велика піца, де кожен шматочок має свою начинку. І можна надкусити кожен її шматочок, аби визначити, що подобається, а що — ні.
«Я часто питаю в музикантів, що для них значить музика. І вони кажуть, що ти маєш розповісти свою історію. Дуже часто так і буває, але буває і так — і я це відчув п’ять разів у Львові, — що люди розповідають не свою історію, а твою. А ти стоїш за лаштунками і не знаєш, чому вони її знають ліпше за тебе», — каже Олексій Коган.
Анна Журба,
головне фото — «Укріформ», решта фото надані «Ейч. Ді. Партнерз»
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян
- Дім культури по-новому. Як у Львові працює міський центр мистецтва
- Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
- Розмальована музика. Як українка та мексиканець навчають у Львові дітей за новою методикою
- Топ-5 подарунків на Миколая. Як місцеві компанії популяризують українські свята
- Вікенд у Львові. Скільки коштує оренда помешкання і де його шукати
- У місті, але біля лісу. Де у Львові купити квартиру поближче до природи
- Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
- Які квартири купують львів'яни і як перевірити забудовника на законність
- Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
- Чи буде у Львові сніг на Миколая і Новий рік. Прогноз синоптиків
- «Патріоти та «всі інші», або Які розклади у Львівській облраді
- Хто такий Синютка, який зайняв друге місце
- Знову Садовий. Кар’єра, статки та передвиборчі обіцянки мера
- Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади Львова освіта і культура
- Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами
- Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим
- Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою
- Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
- Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки і фото
- Як у Львові закрили єдине відділення гематології та чому помер його пацієнт
- Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
- Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
- Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
- Що Гвоздович обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає
- Вибори до львівської міськради. Перша «десятка» «Об’єднання «Самопоміч»
- Що Васюник обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Зникла дитина. Як впильнувати свою та що робити, якщо знайшли чужу
- Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
- Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»
- На Митрополичі сади у Львові чекають великі зміни. Що буде
- Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
- Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери
- Як зміняться квартири і офіси через пандемію. Що каже архітектурний ринок Львова
- Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
- Передайте за проїзд. Як виглядав громадський транспорт Львова у різні роки
- Чи безпечно туристам їхати до Львова і на Львівщину
- Час нових рішень? або Чи можна відкривати дитячі садочки у Львові
- Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ
- «Рекордні» 125 позитивних тестів на коронавірус на Львівщині. Що це означає
- Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
- Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати
- Львівські дні. Що відбувається у місті, поки ви вдома. Репортаж
- Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова
- «Ми не віримо, що у батька був коронавірус». Історія родини, де більше ніхто не заразився
- На Львівщині вводять режим надзвичайної ситуації. Що це означає
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- На захист Палацу мистецтв. Що каже про його перебудову автор проєкту
- План «В». Де на Львівщині лікуватимуть хворих на коронавірус, якщо такі будуть
- Антикоронавірусні Винники. Що відбувалося за лаштунками протестів
- Евакуація українців із Китаю. Хвилювання і шок
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
- Відпустка за відпусткою. Хто дбає про Львів замість Садового