Плече сусіда та нестача повітря, масаж ліктями, музика в чужих навушниках, світоглядні розмови та палкі суперечки всього за п'ять гривень. Жовті автобуси та маршрутки разом із тролейбусами і трамваями, які стоять у заторах зранку та ввечері, здаються невід’ємними елементами міського ландшафту. Але так було не завжди. Tvoemisto.tv до дня міста пропонує ознайомитися зі схематичною історією громадського транспорту у Львові.

Історія громадського транспорту Львова починається у ХVIII столітті. Тоді у місті з'явилися диліжанси і відники, які отримали назву «тарадайки». У 1835 році у Львові з'явився перший в Україні регулярний маршрут громадського транспорту — кінний омнібус, який сполучав середмістя з Винниками. Згодом у місті з'явилися кінний та електричний трамваї, автобуси, тролейбуси, маршрутні таксі, рейковий автобус.

25 листопада 1879 року відбулася пробна поїздка кінного трамвая. «Львівська газета» описувала подію так: «Кінний трамвай опівдні почав пробну поїздку від свого депо вулицею Городецько-Янівською до Митної площі та в зворотному напрямку. […] Випробування пройшли доволі гладко, але трохи запізнились через те, що робочі вчасно не закінчили очистку колії від льоду та снігу...»

Кінний трамвай курсує на сучасному проспекті Свободи, кінець ХІХ ст.

Фото: Фотографії старого Львова

3 травня 1880 року на львівські вулиці виїхала кінка. Колія була дубовою, подекуди оббитою металом. Коні, що тягнули цілі вагони з пасажирами, були напрочуд витривалими. Кінка працювала до 1908 року, і коли кінний трамвай повністю замінили електричним, коней продали на аукціоні.

Колія кінного трамвая на пл. Галицькій, кінець ХІХ ст.

Фото: Фотографії старого Львова

15 травня 1894 року львівська газета «Діло» писала про випробування електричного трамвая: «Пробна їзда електричного трамвая у Львові відбулася вночі між 1 і 2 годинами двома вагонами, що мали також електричне освітлення. Їзда була дуже ефективна, бо з-під коліс і на дроті добувалися снопи електричного світла… Пізньої нічної пори зібралося велике число цікавих…»

Трамваї «Сіменс і Гальске», кінець ХІХ ст.

Фото: Фотографії старого Львова

31 травня 1894 року запустили в експлуатацію львівський електричний трамвай. Перший маршрут проходив від залізничного вокзалу до Стрийского парку. Але вже 30 листопада цього ж року розпочали регулярний рух по лінії «Вокзал — Личаківська вулиця». На лінії курсувало 11 вагонів фірми «Сіменс і Гальске»

У серпні 1906 року у місті з’явилися перші таксі, стоянки яких розмістилися біля Оперного театру та на площах Мар’яцькій (нині Міцкевича) і Бернардинській (Митній). Вартість проїзду в тогочасних таксі була дуже високою — поїздка від Опери до кінця вулиці Івана Франка у 500 разів перевищувала вартість сніданку у львівській кнайпі.

Електричний трамвай, початок ХХ ст.

Фото: Фотографії старого Львова

З 1 жовтня 1922 року рух у Львові, як і в усій Польщі, став правостороннім. Довелося перелаштовувати поворотні стрілки. А з осені 1923 року, у зв'язку із загальною стандартизацією у республіці, номери маршрутів стали позначати цифрами.

Електричний трамвай на вул. Князя Романа, 1915 рік

Фото: Фотографії старого Львова

12 квітня 1928 року відкрили перший автобусний маршрут, який з’єднав костел Ольги та Єлизавети із тогочасним аеропортом на Скнилові. Перший львівський автобус марки «Лянчія» мав 19 крісел для пасажирів і міг також перевозити іще 15 пасажирів, які їхали стоячи.

У свій перший рейс автобус відправлявся о 6 годині ранку і з інтервалом в одну годину працював до 10 вечора. Трасу маршруту поділили на 2 секції і визначили 6 автобусних зупинок. Вартість проїзду в межах однієї секції вартувала 30 грошей, а у межах двох — 50.

Автобусні маршрути отримали літерне позначення — найперший автобусний маршрут на Скнилів був позначений літерою «А».

 

1930 рік — започаткували приміське автобусне сполучення. Новий маршрут «D» зв’язав кінцеву зупинку трамвая №10 на Замарстинівській із Брюховичами. Квиток до Брюхович вартував 80 грошів. Цікаво те, що уже 80 років тому транспортники Львова задумувалися про здешевлення пересадок, і у трамваях маршруту №10 та у автобусах маршруту «D» можна було придбати квиток для поїздки із пересадкою.

Наступний автобусний маршрут «Е» розпочав свою роботу 30 серпня 1930 року. Він з’єднав церкву Св. Анни із Клепаровом і пролягав вулицею Клепарівською.

Восени 1931 року автобусний парк Львова поповнився автобусами «Зауер» польського виробництва, що дозволило скоротити інтервали руху на автобусних маршрутах.

Станом на грудень 1931 року у Львові діяло 5 автобусних маршрутів:

• А — Алея маршала Фоша (вул. Чернівецька) — Скнилів (льотовище) із інтервалом 30 хв.;
• В і С — Площа Мар’яцька (Міцкевича) — Персенківка (інтервал 20 хв.);
• D — Гетьманські Вали (пр. Свободи) — Брюховичі (інтервал 2 години);
• Е — Церква Св. Анни — вул. Клепарівська — ст. Клепарів (інтервал 20 хв.).

Радянський автобус, створений у 1938 році

У травні 1940 року до Львова прибуло 6 автобусів радянського виробництва «ЗіС — 16», які почали працювати на міських автобусних маршрутах.

Про автобусне сполучення у Львові під час німецької окупації у 1941 — 44 роках немає даних. Вважається, що усі наявні пасажирські автобуси радянські окупанти забрали із собою під час панічної втечі у червні 1941 року.

У період німецької окупації львівський трамвай продовжував працювати. Проте на деяких маршрутах курсували вагони з написом «Тільки для німців», а в інших вагонах були створені окремі місця для німців, відмежовані ланцюгом. Відомо, що під час окупації трамваї використовували для військових цілей, зокрема, до них робили причепні вагони, в яких перевозили в'язнів.

Видавництво «Центр Європи», Львів

Дата: 1941-1944

Колекція: Державний архів Львівської області

Після свого повернення до влади у Львові 1944 року «визволителі» почали реалізацію своїх планів, щодо перетворення столиці Галичини із передусім культурного і освітнього центру на типове радянське промислове місто-гігант.

В огляді Львівського облплану про економічний і культурний розвиток міста за 1950–55 роки констатувалося: «Реконструирован трамвай. Создано троллейбусное движение. Однако еще не созданы условия для развития движения автомобильного транспорта ввиду узкости улиц (проезжей части), обилия перекрестков и многочисленных уклонов на ряде улиц…».

Читайте також: Майбутнє львівського електротранспорту — тролейбус. Погляд із депо

Дата: 1954-1960

Колекція: Володимир Румянцев

27 листопада 1952 року запущено в експлуатацію перший львівський тролейбус. Перший маршрут проходив від залізничного вокзалу до центру (пл. Міцкевича).

У 1960-х роках в перспективний генплан Львова були включені плани будівництва швидкісного частково підземного трамвая. Його проектування розпочалося наприкінці 1970-х. Першою чергою планувалося спорудити два тунелі з габаритами метро під центром міста (практично — метротрам), а до них підвести наземні маршрути.

Читайте також: Сміливе рішення. Як швидкісний трамвай міг би розвантажити Львів

У 1961 році у Львові налічувалося 15 автобусних маршрутів, якими курсувало 43 автобуси. Загалом упродовж 1964 року автобуси перевезли у Львові 23 млн пасажирів, у той час як трамваї — 114,2 млн, а тролейбуси — майже 46 млн.

У 1963 році Львівський автобусний завод випустив перший тролейбус на базі міського автобусу ЛАЗ-695Т.

16 серпня 1964 р. ввели в експлуатацію тролейбусне депо на вул. Артема (Володимира Великого).

Дата: 1984

Колекція: Ярослав Янчак

Із кінця 1970-х років у Львові запровадили автобусні маршрути, які почали працювати у режимі «експрес» і «маршрутне таксі». Вартість проїзду у «експресах», маршрути яких були довшими за звичайні, становила 10 копійок. Роль «маршрутних таксі» у радянські часи відігравали мікроавтобуси «Латвія» (РАФ-2203). Ці мікроавтобуси поступили на баланс АТП-14606 (нині «Фіакр»), а вартість проїзду в них становила аж 15 копійок, тобто була вп’ятеро дорожчою, а ніж у трамваях.

«Латвія» (РАФ-2203). Джерело: timeless.ee

Першими повоєнними львівськими автобусами, які курсували львівськими маршрутами, були автобуси моделей ЗіС-155 і ЗіЛ-158 (потім вони виготовлялися під маркою ЛіАЗ-158 у місті Лікіно-Дулево під Москвою). Починаючи із середини 1950-х років на вулиці Львова почали виходити автобуси львівського виробництва — ЛАЗ-695.

ЛАЗ-695

Із середини 1970-х років у Львові почали експлуатуватися комфортабельні і місткі автобуси угорського виробництва Ikarus 260 із трьома ширмовими дверима.

Ikarus 260

З 1 вересня 1971 р. припинено наскрізний рух тролейбусів по пр. Леніна (пр. Свободи), а з 1 серпня 1972 р. тролейбуси перестали заїжджати на вокзал.

В 70-х — 90-х роках у Львові діяла мінімальна кількість маршрутів за усю історію трамвая — усього 6.

Трамвайне кільце на вул. князя Романа, 80-ті роки ХХ ст.

Фото: Фотографії старого Львова

У зв’язку із загальною економічною кризою, яка почала даватися взнаки із початку 1980-х років, темпи розвитку тролейбусної мережі Львова істотно скоротилися. Внаслідок цього збільшувалася як кількість автобусних маршрутів, так і кількість самих автобусів. Станом на 1983 рік Львовом курсувало 810 автобусів і майже 1000 автомобілів таксі. Щоправда, якість радянських автобусів була невисокою — лише протягом 1981-85 рр. було замінено новими 256 автобусів.

Читайте також: Забрати у водія готівку. Дем'ян Данилюк про африканський транспорт Львова

Тролейбус марки «Київ-4» маршруту №1 Вокзал-пл. Міцкевича у зворотній дорозі до вокзалу

Дата: 1963-1966

У кінці 1970-х років на ЛАЗі розробляють конструкцію нового міського автобуса середнього класу ЛАЗ-4202, кузов якого швидко руйнувався від вібрацій та корозії. Мало які автобуси цієї моделі пропрацювали більше 10 років.

ЛАЗ — 4202

У 1987 році спорудили першу наземну швидкісну ділянку від вулиці Сахарова до вулиці Наукової у межах спорудження львівського метро. Підземне будівництво розпочалося зі зведення у дворі палацу Потоцьких першої вентиляційної шахти, що призвело до пошкодження навколишніх будівель. Відтак, із огляду на це, а також через фінансову кризу кінця 1980-х років реалізацію проекту було заморожено.

Дата: 1967-1980

Колекція: Володимир Румянцев

Із 1989 року почалося постачання до Львова автобусів ЛіАЗ-5256, які спочатку поступили в експлуатацію на автобусний маршрут №23, що з’єднав мікрорайони у південній частині міста із новозбудованим житловим масивом «Сихів», який не мав сполучення із центром міста електротранспортом.

Економічна криза початку 1990-х років негативно вплинула на розвиток міського автобусного транспорту. Особливо активно автобусний рух почав деградувати із середини 1990-х років, коли було запроваджено безкоштовний пільговий проїзд для пенсіонерів за віком у автобусах, що працювали у звичайному режимі. Спроба автоперевізників запровадити окремо «пільгові» та «комерційні» рейси зазнала невдачі.

Львівський трамвай у 90-х роках ХХ ст.

Фото: Фотографії старого Львова

У середині 1990-х років всі три найбільших АТП Львова — №14606 (нині «Фіакр»), №14630 і №14631 були приватизовані. Міська влада фактично втратила важелі впливу на ці підприємства.

У листопаді 1995 року створено Львівське комунальне АТП №1, для якого місто придбало 26 нових автобусів моделі ЛАЗ-42021. Ці автобуси почали обслуговувати найбільш навантажений сихівський напрямок і працювали на маршрутах №2 «вул. Сихівська — Головний вокзал» та № 9 «Вул. Сихівська — площа Липнева». Трохи згодом ЛК АТП №1 також почало обслуговувати ЛАЗ-42021 маршрут № 55 «Автостанція №6 (вул. Личаківська) — завод «ЛОРТА»).

Якщо на початках в режимі «маршрутне таксі» працювали лише мікроавтобуси РАФ-2203, які експлуатувало АТП-14606, і малі автобуси ПАЗ-672 і ПАЗ-3205, які перебували на балансі у АТП-14630, то із середини 1990-х у режимі «маршрутки» почали працювати і ЛАЗ-695Н.

У січні 1996 року почали замінювати автобуси великої і середньої місткості на мікроавтобуси іноземного виробництва. Для нового маршруту №50, який з’єднав вулицю Наукову із центром, за кошти Львівської міської ради придбали 11 мікроавтобусів Peugeot J9 Karsan турецького виробництва. У цих мікроавтобусах було 14 пасажирських місць, а їх загальна пасажиромісткість становила 20 пасажирів. Із тих часів бере свій початок сленгове слово «пижик», яке стало синонімом терміну «маршрутне таксі», оскільки на першому етапі практично всі нові маршрути обслуговувалися мікроавтобусами моделі Peugeot J9 Karsan.

 Peugeot J9 Karsan

Вартість проїзду в маршрутних таксі-пижиках була досить високою — 50 копійок, тоді як проїзд у трамваї коштував 20 копійок. У ті часи курс долара становив 2 грн, а мінімальна зарплата — 15 грн. Тож за мінімальну зарплату можна було лише 30 разів на місяць проїхатися на таких маршрутках.

Із 1998 року на автобусних маршрутах з’являються мікроавтобуси «ГАЗель» російського виробництва та італійські «Івеко» виробництва СП «Івеко-КрАЗ». На початку 2000-х років почалася експлуатація мікроавтобусів, переобладнаних із вантажних фургонів, які згодом витіснили «Пежо» та «Івеко». На той час офіційно у Львові діяло майже 100 автобусних маршрутів, проте деякі із них узагалі не обслуговувалися. Понад 90% автобусів були переробками із вантажних, а про великі автобуси львів’яни фактично забули.

Mercedes-Benz T1. pinterest

Починаючи із середини 2000-х років ситуація із громадським автотранспортом почала дещо покращуватися — замість мікроавтобусів-переробок почали експлуатуватися вітчизняні мікроавтобуси «Дельфін» (БАЗ-2215) та «Еталон» А079 Бориспільского і Чернігівського автозаводів, «Богдан А091» та «Богдан А092» Черкаського, а потім Луцького автозаводів. Ці автобуси, побудовані на шасі невеликих вантажівок, були здатні вміщати приблизно 40 пасажирів.

У кінці 2000-х років міська влада розпочала закупівлю на ЛАЗі нових низькопідлогових автобусів моделей ЛАЗ А183 та ЛАЗ А191. Тоді ж у Львові з’являється перший автобус-гармошка — ЛАЗ А 292.

ЛАЗ А 292.

У 1993 році на ЛАЗі відновилося виробництво тролейбусів, тепер вже на базі великого міського автобусу ЛАЗ-52521.

В 2006 році у Львів почали надходити нові низькопідлогові тролейбуси ЛАЗ-Е183, що випускаються заводом комунального транспорту (колишній ЛАЗ).

Будівництво колії на Сихів на вул. Червоної канили, 2016 рік

Із 1 січня 2012 року громадський транспорт Львова зазнав докорінних змін — зменшено кількість міських автобусних маршрутів; заборонена експлуатація на них автобусів, переобладнаних із вантажних; до 5 зменшилася кількість компаній-перевізників. У листопаді 2016 року відкрито рух трамвая новозбудованої лінією в житловий район Сихів. До цього нові лінії в місті не будували майже 30 років.

Читайте також: На Сихів по майбутнє. Чи став львівський транспорт іншим із трамваєм №8

Зараз ми стежимо за зростанням цін у громадському транспорті, конкурсами перевізників, що нагадують латиноамериканські серіали, обговорюємо дизайн паперових і зручність використання електронних квитків, перспективи розвитку системи громадського транспорту та канатну дорогу на Високий замок. Можливо, через кілька десятків років на нас чекає щось зовсім нове і несподіване.

Інформація та фото lvivzaet.in.ua, lvivtrans.net, uk.wikipedia.org, lvivcenter.org

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.