Під час Майстерні міста розповіли, як у Львові досліджують ефективність впровадження різних проектів, використовуючи мікро- та макроскопічне моделювання.

Навіщо Львову транспортне моделювання

Застосування транспортної моделі дає відповіді на низку питань. Наприклад, побудували вулицю – як зміниться трафік? Продовжили трамвайний чи тролейбусний маршрут – чи буде він ефективним і популярним серед мешканців? Змінили організацію дорожнього руху – чи призведе це до появи заторів на інших вулицях? Будують житловий квартал – як це вплине на транспортну систему?

Як розповів під час воркшопу Роман Зубачик, начальник відділу транспортного планування та моделювання ЛКП «Львівавтодор», основна мета транспортного моделювання – перевірити ефективність впровадження різних рішень. «Транспортні проекти – дорогі та вимагають багато часу. Можна вкласти великі кошти, а трамвай возитиме повітря або ж реорганізація руху на одній вулиці призведе до ускладнення проїзду на іншій», – каже він.  

Ще одне завдання транспортного моделювання – перевірити, чи місто не відхиляється від своєї транспортної стратегії. Львів обрав для себе стратегію сталого розвитку, згідно з якою пріоритетом є пішоходи і велосипедисти, далі – громадський транспорт. Вантажний транспорт, таксі, приватні автівки – унизу таблиці пріоритетів.

«Піраміда пріоритетності не є догмою, – каже Роман Зубачик. – Інколи на вершину переміщується громадський транспорт. Прикладом може бути регульоване перехрестя, куди одночасно прибуває трамвай, велосипедист і пішохід. Очевидно, що пріоритет надається трамваю, адже він перевозить більше людей».

Читайте також: Smart Львів. Як у місті координують роботу транспорту. Фото

Існує два рівні моделювання: мікро- та макроскопічне. Який саме використовують, залежить від території, яку хочуть дослідити: місто, область, регіон (макроскопічне) чи лише окреме перехрестя (мікроскопічне). «Ми також можемо дослідити, як, наприклад, заборона повертати праворуч чи ліворуч на конкретному перехресті вплине на трафік у масштабі цілого міста. Тоді використовуємо макромоделювання», – пояснює експерт.

ЛКП «Львівавтодор» має обладнання для обидвох рівнів моделювання. Для макродосліджень використовується програмне забезпечення Visum, для мікродосліджень – Vissim.

Транспортна модель – велика база даних про місто і мешканців

Для середовища Visum створена транспортна модель Львова – велика база даних про поїздки у просторі міста впродовж доби. Щоправда, актуальна на 2015-й рік.

Транспортну модель широко використовують у містах Європи. Наприклад, її має кожне місто Німеччини із населенням понад 100 тисяч мешканців. В Україні таких міст є три: Львів, Івано-Франківськ і Київ. «Львів у якомусь сенсі тут є передовиком. Наша транспортна модель вже пройшла не одну обкатку, завдяки їй було втілено чимало проектів», – каже Роман Зубачик.

Читайте також: Е-квиток і старі маршрутки. Як зміниться транспортна система Львова

Транспортна модель – це інформація про поїздки. Щоб її створити, потрібні спеціальні вхідні дані: 1) про мережу, 2) про об’єкти, які притягують людей, 3) про мобільність населення. Перший вид даних утворює модель мережі. Два наступні утворюють модель попиту. Взаємодія цих даних і дає інформацію про поїздки львів’ян у межах міста. 

Дані про мережу. Транспортна модель має інформацію про кожну вулицю Львова, транспортні мережі, перехрестя, організацію руху (кількість смуг, дозволена максимальна швидкість), розташування світлофорів, зупинок громадського транспорту, маршрути та розклад руху трамваїв, тролейбусів, маршруток, а також приміських і міжміських автобусів.

Об’єкти, які притягують людей. Інакше називають просторово-структурні дані. Це інформація про робочі місця, торгові площі, заклади громадського харчування, навчальні заклади тощо.

Мобільність населення. Тут мова про мету поїздок. Ці дані кардинально різняться у будні та вихідні, адже тип і характер поїздок змінюється, залежно від дня тижня.

Ще один важливий тип даних – розподіл часток різних видів транспорту. Наприклад, у будній день частка використання громадського транспорту становить 54%, у суботу – 58%, у неділю – 42%. Сюди ж зараховують і дані про час початку поїздок.

Цікаво, що в будні є три транспортні піки: із 7-ї до 10-ї години ранку, 12.30 – 14.30 в обід і вечірній із 16-ї до 20-ї години. Натомість, на вихідних розподіл поїздок є більш плавним. 

«Як функціонує транспортна модель? Територію міста ділять на одиниці простору, довжина яких не перевищує пішохідну досяжність. Наприклад, в одному транспортному районі є 400 працюючих осіб, в інших двох районах є робочі місця. Маючи увесь перелік даних, описаних вище, модель за допомогою різних математичних алгоритмів визначає, куди ці люди поїдуть, яким саме маршрутом, яким видом транспорту і коли», – розповідає фахівець «Львівавтодору».

Читайте також: З турботою про водія маршрутки. Як Львів вирішує свою транспортну проблему

Нові дороги: будувати чи ні

Будівництво вулиці Ряшівської-проектованої

Дослідження показало, що будівництво цієї дороги дозволить розвантажити вулиці Виговського і Патона. Водночас, це полегшить проїзд на перехрестях Любінська – Виговського і Патона – Виговського. Окрім того, вулицею Ряшівською-проектованою можна продовжити тролейбусний маршрут до аеропорту.

Будівництво вулиці Вернадського-проектованої

Передбачається продовження проектованої вулиці до «Нижнього Шувару» і з’єднання з вулицею Хоткевича. Нова дорога дасть змогу розвантажити перехрестя Стрийська – Наукова – Хуторівка. 

Будівництво вулиці Широкої-проектованої

Поява цієї вулиці розвантажить вулицю Шевченка. Зокрема, складне перехрестя Левандівська – Шевченка, де регулярно виникають затори. Також з’явиться альтернатива руху з Рясного до центру міста.

Будівництво кільцевої дороги

Моделювання показує, як після будівництва дороги розвантажиться потоки транспорту на вулицях Львова. Наприклад, полегшиться рух на вулицях Замарстинівській, Липинського, Мазепи та інших.

Трамвайні маршрути: продовжувати чи ні

Також за допомогою моделювання у Львові дослідили 15 варіантів продовження трамвайних маршрутів. За словами Романа Зубачика, деякі варіанти передбачені генеральним планом міста, інші – це пропозиції активних мешканців. Серед найрентабельніших маршрутів є продовження трамвайної колії вулицею Коперника. Найвитратніші пропозиції – продовження двох колій тунелем через залізницю.

Червоним кольором позначено найефективніший проект, синім – найбільш витратні

«Я би виділив кілька проектів, за реалізацію яких вболіваю. Перший: продовження трамвайної колії від вулиці Сахарова до вулиці Коперника. Другий: трамвайний маршрут від автовокзалу до вулиці Княгині Ольги. Третій: продовження колії вулицями Замарстинівською, Лінкольна та Миколайчука. Наступним етапом може бути продовження трамвайної колії по вулиці Вернадського, щоб замкнути кільце. Усі решта проектів – доречні лише в перспективі», – пояснює він.

Детальніше читайте тут: У Львові розглядають 15 варіантів продовження трамвайних маршрутів. Візуалізація

Приклад мікромоделювання

Роман Зубачик продемонстрував мікромоделювання від ЛКП «Львівавтодор», як пропонують реорганізувати ділянку на вулиці Кульпарківській поблизу гіпермаркету «Ашан», щоб пришвидшити рух громадського транспорту перед кільцем вул. Володимира Великого.

На цьому перехресті автомобілі часто здійснюють поворот ліворуч до заїзду в «Ашан», блокуючи шлях приватним автомобілям, які їдуть прямо. Водночас, автобуси і тролейбуси, які висаджують пасажирів на зупинці поблизу, також є перепоною для руху.

«Зараз ділянка регулярно закоркована автомобілями. Середня швидкість руху від вулиці Перфецького до кільця Володимира Великого – 5 км/год у вечірній пік, що дорівнює швидкості руху пішоходів», – коментує експерт.

Що пропонують змінити: зробити поширення на одну смугу для повороту ліворуч, перенести пішохідний перехід, облаштувати острівець безпеки, перенести зупинку громадського транспорту далі до кільця, облаштувати на зупинці кишені для заїзду шириною 2,5 метра.

«Такі зміни покращать умови руху. Середня швидкість у вечірній пік збільшиться до 13 км/год. Це стосується як громадського транспорту, так і приватного. Перехрестя стане безконфліктним», – додає Роман Зубачик.

За його словами, річний економічний ефект від такого нововведення – 50 тисяч гривень. Зараз ця ідея на етапі обговорення. Ускладнює процес те, що світлофор знаходиться на балансі гіпермаркету «Ашан», доцільно було би його передати ЛКП «Львівавтодор». 

Як додав Роман Зубачик, описані вище дослідження зроблені за даними 2015-го року: «Зараз збираємо інформацію для чергового оновлення. Упродовж вересня-жовтня завершимо. Надалі плануємо робити такі оновлення кожного року».

Юлія Сабадишина,
візуалізацію та відео надав Роман Зубачик