У січні виповнилось п’ять років першій радикальній реформі транспортної системи Львова. Задум був сміливим і на позір логічним – із зонуванням, радіальними автобусами, наскрізними квитками та раціоналізацією маршрутів – але невдалим. Усе, що від нього залишилося – нові номери здебільшого старих маршрутів та часткове звільнення центрального проспекту міста від маршруток.

Минуло п’ять років, і регулярні колапси – такі як листопадовий і нещодавній січневий – засвідчують, що транспортна система не працює як слід і залишається головним болем для львів’ян. Вирішити цю проблему обіцяють у два способи: змінивши умови співпраці з перевізниками і запровадивши електронний квиток.

Хто возитиме львів’ян у 2017 році?

Окрім «Львівелектротрансу», пасажирів у Львові  перевозять п’ять компаній. Найбільшу кількість маршрутів, зокрема всі радіальні та нічні, обслуговує комунальне АТП-1. Решта розподілена між чотирма приватними підприємствами, які мають свої автобуси, але також наймають субпідрядників – дрібніші автотранспортні підприємства та водіїв-підприємців із власними автобусами.

Така ситуація склалася, бо на конкурс міська влада виставила лише дуже великі лоти (набори маршрутів, які повинна обслуговувати фірма-претендент), тож невеликі компанії не мали шансів на успіх у тендері, та й великим підприємствам не вистачало ресурсів. На думку голови громадської організації «За якісний транспорт» Святослава Товстиги, такі умови вигідні для великих автотранспортних підприємств – конкурентів, які могли б обслужити таку кількість маршрутів, у місті немає.

У грудні 2016 року термін дії угод із перевізниками добіг кінця, й міська рада мусить провести новий конкурс. Проте оголосили його лише 5-го січня; поки що угоди з перевізниками продовжили до березня. У новому конкурсі, який повинен пройти 20-го лютого, розміри лотів залишились майже такими самими, що й минулого разу. Тож годі сподіватись на появу нових гравців, попри те, що після листопадового конфлікту з перевізниками, коли після снігопаду на дороги не вийшло кількасот маршруток, міський голова натякав про можливе залучення підприємств із інших міст.

Цікаво, що, згідно з моніторингом ГО «За якісний транспорт», у першому півріччі 2016-го року найретельнішим перевізником було не комунальне АТП-1, а приватна компанія «Успіх-БМ». Це ставить під сумнів тезу міської влади про розширення муніципального автопарку як спосіб вирішення транспортної проблеми. На думку Святослава Товстиги, співпрацювати з приватними перевізниками можна – за умови рівних умов і належного контролю.

Хто і як контролює якість перевезень?

Зараз у Львові немає ні системи контролю якості перевезень, ні інструментів покарання за невиконання перевізниками своїх зобов’язань. Навіть за бажанням та наявності підстав міська влада не може перевірити компанію, в якої замовляє послуги: такої процедури немає в угоді.

Тому першим кроком до впорядкування автобусних перевезень має стати ухвалення норм технічного аудиту – системи критеріїв, за якими можна буде оцінити якість послуг. Це технічний стан автобуса та його зовнішній вигляд, чистота салону, вигляд і поведінка водія тощо. Також міська влада повинна розробити систему штрафів за порушення як цих технічних норм, так і дотримання кількості та регулярності рейсів. Керівник управління транспорту та зв’язку ЛМР Віктор Щир обіцяє, що штрафи будуть, але їх розмірів та деталей не називає.

Чи будуть маршрутки їздити регулярно?

Похвилинного графіка маршруток для кожної зупинки не існує. Водії орієнтуються лише на те, о котрій годині повинні бути на кінцевій зупинці. Умови конкурсу, що пройде у лютому, не передбачають запровадження графіка: в так званому паспорті маршруту, на який претендуватимуть перевізники, є лише початок і кінець роботи та інтервал руху. Хоча розклад прибуття транспорту на кожній зупинці, якого дотримуються перевізники, суттєво полегшив би львів’янам користування громадським транспортом.

На думку Святослава Товстиги, без чіткого похвилинного графіка руху та системи контролю його виконання наступний крок – запровадження електронного квитка для всіх видів транспорту – буде не більш ефективним за реформу 2012-го.

Коли у Львові запровадять електронний квиток?

17-го січня 2017-го року Верховна Рада ухвалила поправки до низки законів, що запроваджують поняття електронного квитка та вповноважують місцеві ради впроваджувати автоматизовану систему оплати за громадський транспорт. «Твоє місто» вже писало про переваги цієї системи.

Восени 2016-го року у ЛКП «Львівавтодор» створили спеціальний відділ, що куруватиме впровадження електронного квитка. Але повністю система запрацює не раніше 2018-го року. Гроші на впровадження електронного квитка позичить Європейський банк реконструкції та розвитку. Тим часом впроваджувати електронний спосіб оплати проїзду почали у трамваї на Сихів.

Як це працюватиме?

«Передайте за проїзд» у маршрутках більше не буде. Водій не відриватиметься від керма, щоб повернути решту. У кожному автобусі – як і в трамваї, тролейбусі – встановлять валідатор: спеціальний електронний пристрій, через який проводитиметься оплата. В ідеалі – заздалегідь придбаною карточкою, яку пасажир притулятиме до валідатора.

Карточки планують спершу роздавати безкоштовно, а потім – продавати в кіосках, супермаркетах і на пошті. Користуватись карткою задля обліку пасажиропотоку будуть вимушені й пільговики. Якщо ж пасажир не має карточки чи не встиг поповнити рахунок, він може оплатити проїзд готівкою, але коштуватиме це значно дорожче.

За що ми платитимемо?

За планами «Львівавтодору», пасажир платитиме не за разовий проїзд у транспорті, а за час поїздки.

Притуливши карточку до валідатора, пасажир оплатить цілу годину користування транспортом. У межах цієї години можна буде скільки завгодно пересідати між автобусами, трамваями і тролейбусами. Наприклад, проїхавши 15 хвилин у трамваї, почекавши 10 хвилин на зупинці й сівши на маршрутку чи наступний трамвай, платити ви не мусите: ваша законна година ще триває. Однак, якщо година вже минула, потрібно притулити картку знову.

Навіть для того, щоб проїхати дві зупинки, пасажир оплатить цілу годину (як, утім, і зараз – 4 гривні коштує як одна зупинка, так і цілий десятикілометровий маршрут).

Скільки ми платитимемо?

Проїзд у маршрутках коштуватиме стільки ж, скільки в електротранспорті; на них поширюватимуться ті самі пільги. Зараз планована вартість проїзду – 5 гривень через валідатор і 8 у водія. Але міська влада заохочуватиме львів’ян купувати місячні карточки, за якими проїзд буде трохи дешевший. До прикладу, карточка, що передбачає дві поїздки на день, коштуватиме двісті гривень.

Туристи та люди, що користуються транспортом нерегулярно, зможуть придбати карточку на один чи кілька днів. Загалом у «Львівавтодорі» планують розробити для пасажирів декілька зручних варіантів оплати.

Чому електронний квиток повинен змінити якість перевезень?

По-перше, міська влада сподівається, що нова система оплати проїзду, що дає змогу робити кілька пересадок, у поєднанні з регулярним рухом транспорту дасть змогу нарешті таки реформувати схему автобусних маршрутів, позбувшись зайвих, які дублюють один одного.

По-друге, якщо зараз пасажири платять за проїзд водієві, й ніхто, крім нього самого, не знає, скільки він насправді заробляє, то за новою схемою гроші надходитимуть на рахунок «Львівавтодору», а вже це підприємство розраховуватиметься з перевізниками. Водії ж отримуватимуть оплату не за кількість перевезених пасажирів, а за обраховану за GPS-навігатором відстань, яку проїхали. «Водію буде вигідніше якомога більше проїхати, а не чекати на зупинці, поки наповниться салон. Водій працюватиме на швидкість, а не забитість маршрутки», – пояснює керівник відділу впровадження електронного квитка Сергій Журбенко. Ще один плюс – точний облік пасажиропотоку.

Досвід Тернополя

Систему електронного квитка в Тернополі почали впроваджувати ще у грудні минулого року. Щоправда, наразі лише в електротранспорті – тролейбусах (трамваїв у Тернополі немає). До кінця 2017 року валідатори встановлять і в маршрутках.

Поки що в тролейбусах діє перехідна система: пасажири можуть платити готівкою кондуктору, який замість звичного квитка дає їм чек з електронного валідатора, або придбати пластикову картку, яка коштує 15 гривень. Для цієї картки діють чотири тарифні пакети: «економ» (43 поїздки), «стандарт» (65), «преміум» (99) і «безліміт» (необмежена кількість поїздок протягом місяця для однієї особи). Перші три тарифи діють 90 днів, після чого невикористані поїздки пропадають, а картку за бажання можна передавати іншим людям або оплачувати проїзд декількох людей. Ця система на позір простіша за ту, що планують впровадити у Львові, хоча не дає змоги «безкоштовно» пересідати на інший маршрут.

Поки що пластикові картки в Тернополі не популярні. За повідомленням місцевого видання «Галас», за перший місяць «Тернопільелектротранс» продав лише 450 карток – чверть від сподіваної кількості. Тепер у місті сподіваються, що попит на картки зросте після того, як ними можна буде розраховуватись у маршрутках, а рахунок дозволять поповнювати через інтернет.

Роман Мельник для Tvoemisto.tv