
Споруди-залишенці. Що буде з давнім костелом та монастирем на території ЛАЗУ
У Львові на території колишнього автобусного заводу занепадає давній костел та Монастир ордену кармелітів босих. Він працював недовго. Його відкрили у 1938 році, а вже менш, ніж за 10 років, культова споруда стала складом, клубом, а згодом, коли занепав завод, її узагалі закрили.
Потрапити до нього нині непросто, він у нетрях занедбаного ЛАЗУ, на приватній території. Ним ніхто не опікується, хоча будівля має статус пам’ятки державного значення. Про монастир ніхто б і не згадував, якби у червні банк не виставив на аукціон частину заборгованості автобусного заводу, з-поміж інших приміщень і приміщення монастиря.
До цього рятувати монастир та костел кармелітів у Львові брались у 2019-му. Тоді правозахисник та активіст Богдан Рабешко зареєстрував петицію про збереження культових споруд, які, до речі, у 2019 році постраждали у пожежі. Вогонь повністю знищив бібліотеку та зруйнував перекриття.
Міська рада тоді запевняла, що провела перемовини з уповноваженим власником заводу і планує взяти споруди монастиря в користування за 1 гривню, терміном на 3 роки. Утім монастир та костел до нині стоїть залишенцем на занедбаній території заводу.
Таємниці закинутого монастиря
Монастир збудували у 1938 році. У кінці Другої світової війни, коли радянська армія зайшла до Львова, почався занепад цієї святині. Монахи покинули Львів, а в будівлі монастиря поселились загони НКВД, які в підвалах колишніх келій влаштували криваві репресії. Деякі історики вважають, що тут замордували тисячі людей, ймовірно, їх і поховали на території монастиря, розповідає Богдан Рабешко.
«Це пам’ятка архітектури. Вона у плачевному стані, за весь час її ніхто не ремонтував. Зверху навіть видно наслідки бомбардування під час Другої світової, залишились уламки бомби. Тут, на фасаді, була статуя Матері Божої Шкаплерної. Її за радянської влади зняли і закопали неподалік. Очевидці кажуть, що на тому місці, де її закопали, постійно тане сніг», – каже він.
Богдан Рабешко розповідає, що костел кармелітів босих в радянські часи був актовим залом ЛАЗУ, а келії слугували гуртожитком для працівників. Автентичні вітражі у той час прибрали, натомість встановили вікна із символікою заводу. Приміщення костелу переділили на два поверхи, добудували туалети та деякі технічні приміщення.
«Тут також були виробничі приміщення. Радянська влада добудувала до костелу туалети, підсобні приміщення. Костел поділили на два поверхи, зверху зробили актовий зал», – розповідає він.
Головне – зберегти цю пам’ятку, каже він, адже Міністерство культури України офіційно визнало об’єкт пам’яткою, відповідно воно бере на себе певні зобов’язання, ремонтувати та реставрувати її.
«Це пам’ятка архітектури. Новий власник, коли набуватиме право власності, буде зобов’язаний отримати дозвіл від Мінкульту на відчуження пам’ятки. Довкола неї також є охоронна зона, на якій не можна будувати, лише за погодженням міністерства. Коли я почав збір підписів задля порятунку монастиря, то за декілька місяців тут сталася загадкова пожежа. Я вважаю, що то був підпал – перший підпал пам’ятки архітектури у Львові. Можливо комусь цей костел як кістка в горлі, це сакральна споруда, а тут, можливо, буде якесь будівництво», – додав Богдан Рабешко.
Захистили від демонтажу, перебудови?
Керівниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко у коментарі Тvoemisto.tv розповіла, що монастир і костел є у приватній власності, ним не опікується жодна з релігійних громад. Але все ж об’єкт є цінним для міста.
«Монастир і костел – у приватній власності. Ми зробили документацію і занесли його до державного реєстру пам’яток, щоби захистити від демонтажу, перебудови. Ми б із задоволенням взялись за реставрацію, якби мали кошти і якби це була власність міста чи якоїсь релігійної громади», – каже Лілія Онищенко.
Греко-католицька та римокатолицька громади готові опікуватись монастирем та костелом, каже міський голова Львова Андрій Садовий. Він у коментарі Тvoemisto.tv пояснив, що Львів не може упорядкувати сакральні споруди на території колишнього ЛАЗУ, бо вони є під заставою у банку як технічні приміщення заводу, який збанкрутував.
«Земля є у власності громади, але ми не є власниками споруд. У ЛАЗУ боргів згенеровано до мільярда гривень, вони в різних банках. Приміщення монастиря і костелу у заставі у банку, він не хоче його віддати, навіть викупити ми не можемо, бо є кредитна угода.
Це сакральна споруда, але вона у них проходить як виробничий цех. Владнати це можна буде лише, коли з’явиться новий власник, з ним можна буде домовлятись. Адже земля – власність громади, це наш аргумент. Зараз почався процес продажу боргів ЛАЗУ. Тримаємо це питання у фокусі, якщо дотиснемо, то це приміщення виконуватиме свою функцію. Римокатолики кажуть, що якщо їм передати ці будівлі, то вони готові відновити храм. Грекокатолики готові взяти його в оренду», – розповів міський голова.
Вчора, 5 липня, у Львові завершився аукціон з продажу частини заборгованості автобусного заводу, що на вул. Стрийській, 45. Його на продаж у червні виставив державний «Укрексімбанк». Йдеться лише про невелику частину приміщень, які перебувають під заставою. Серед шести учасників аукціону найбільше – 170 010 000,00 грн – запропонувало ТзОВ «Капітал Фінанс».
Міський голова наголосив, що призначення землі – виробництво, і змінювати його не будуть. За даними Youcontrol, ТзОВ «Капітал Фінанс» зареєстроване у Києві. Кінцевим бенефіціарним власником є львів’янин Максим Чухен із Рудного. Він також є співвласником ТОВ «Спарроу індастріз», яка забудує промислову зону «Сигнівка» у Львові. Керівник компанії –Дмитро Ларіонов.
Додамо, що ЛАЗ постачав автобуси для міст України, що приймали Євро-2012. ТОВ «Львівські автобусні заводи» купив російський бізнесмен Ігор Чуркін. У 2013 році обладнання заводу почали вивозити на Дніпровський автобусний завод (Кам’янське), а у Львові мали залишити виробництво тролейбусів і туристичних автобусів.
26 травня 2014 року Державна виконавча служба України видала постанову про арешт майна заводу-боржника. Пізніше приміщення заводу виставили на аукціон. Тоді ж завод зупинив виробництво у Львові та Кам’янському. Перший заступник голови Львівської ОДА Йосип Ситник заявив, що область звернеться до уряду з проханням викупити завод.
У лютому 2016 року збанкрутілий ЛАЗ придбали дві юридичні особи з Києва. Восени 2017 року у міській раді Львова створили комісію, що розпочала вивчати ситуацію довкола закупівлі автобусів ЛАЗ напередодні Євро-2012. До цього комунальному перевізнику Львова виділили 20 млн грн, аби закрити борг перед ЛАЗом.
Через борги міста перед заводом на всі комунальні автобуси наклали арешт у жовтні 2017 року. Згодом відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мініюстиції оголосив 160 автобусів комунального «АТП-1» у розшук. а поліцію зобов’язали їх затримувати. У вересні 2018 року з’явився сайт, на якому йшлося про відновлення роботи ЛАЗу, втім завод нової продукції так і не випустив. Міськрада також створила ще одне АТП, аби передати автобуси туди й їх не арештовували. Територіальне управління юстиції у Львівській області стягнуло з банківського рахунку «АТП-1» 24 млн 642 тис. грн.
Вікторія Савіцька
Фото і відео Дар'ї Кучер
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів
- «Це загальноєвропейська справа». Іноземці, які лишаються у Львові, попри можливе вторгнення Росії
- «Замість страху та паніки моя відповідальність полягає в тому, щоб бути в Україні», – американець про те, чому він не евакуюється у США
- Усе почалось з пані Наді. Як бабусі з пансіонату «створили» власний бренд шкарпеток
- «Кожен має відчути нерв театру, тоді він успішний». Василь Вовкун про прорив у Львівській опері
- У Львові хочуть зберегти віллу «Сонячну» і відкрити тут музичну галерею
- Проректор, пластун та маркетолог. Історії тих, хто вже записався у Львівську тероборону
- Куди полетіти зі Львова. Еґер – вода, вино і соляна гора
- Львів і його райони. Звідки походять назви та де з’явились перші будинки
- Перехворіють усі. Завідувачка Covid-відділення вважає, що коронавірус може перейти в сезонну хворобу
- За два тижні львів'яни зможуть записуватися на військово-медичні навчання
- Як Винниківське озеро стало «басейном»
- «А хіба інші нації теж їдять сало?» Кілька думок про розвиток української кухні
- Раджу сісти і написати свій план. Психологиня про те, як не впадати у відчай через війну
- «Майдан не може вирішити все – ми мусимо вирішувати», – Мирослав Маринович
- «Був зруйнований, наче Троя». Як на Львівщині три родини викупили занедбаний палац і відновлюють його
- Куди полетіти зі Львова. Всі столиці Литви
- У пошуках свого коріння. Як віднайти предків
- «Остап знову збере усіх на Різдво». Як львівський художник гуртував у себе сотні колядників
- Різдво для Давидка. Історія маленького героя, якому вперше в Україні імплантували стимулятор діафрагми
- Він дуже поспішав жити. In memoriam Остап Лозинський
- Три історії львівських підприємств, яким допомогла COVID-19 Бізнес-клініка
- Чи зникне взимку сніг. Розмова із кліматологом
- Як українці святкують Різдво в Кракові. Фоторепортаж
- «Змінилося би все». Чи зможуть українці святкувати Різдво 25 грудня
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- Кожна п’ята дитина відчуває страх, що на неї наїде машина. Як підвищити безпеку біля шкіл
- Їх застануть ще наші правнуки. Чому одноразові підгузки – це погано і як перейти на багаторазові