Фото умовне
«Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
Розкажіть про наявні графіки відключень: які вони і як їх застосовують?
Ті графіки, які ми наразі застосовуємо для відключення електроенергії споживачам, діючі. Кілька тижнів тому їх розробили наші диспетчери і, як показує досвід, вони найбільш оптимальні. В графіках клітинки, зафарбовані помаранчевим, означають стовідсоткове відключення електроенергії на чотири години, салатовим – подавання електроенергії, білим – можливе відключення, що дозволяє нашим диспетчерам дотримуватися графіків.
Найбільше споживачі нарікають на те, що їм важливо спланувати свій час і підлаштуватися під ці відключення. Але, на жаль, минулого й позаминулого тижня ми змушені були вимикати світло і в години, вписані у графіку в білі клітинки, через ліміти «Укренерго». Тож виникали ситуації, коли по вісім годин світла не було, а по чотири було. Де існувала можливість не вимикати електроенергію в періоди можливого відключення за графіком, наші електрики не вимикали її. Ми намагаємося не робити цього, але змушені через ліміти «Укренерго», спеціалісти якого бачать загальну ситуацію в енергосистемі країни. Саме завдяки цим лімітам її вдається зберігати цілісною.
Читайте також: «Львівобленерго» пояснило похибку з графіками відключень світла
Як часто і коли ви отримуєте ці ліміти?
Переважно щовечора. Тобто звечора ми вже розуміємо, якою буде ситуація наступного дня. Але якщо трапляються якісь непередбачувані ситуації, то впродовж дня можуть застосовувати графіки аварійних відключень. Якщо диспетчери «Укренерго» бачать, що є якась аварійна ситуація в системі і треба зменшити потужність, то їх застосовують у терміновому порядку, до 15 хвилин. Бувають іще спеціальні графіки аварійних відключень, але їх застосовують тільки у випадках надзвичайних ситуацій.
Зараз ми користуємося графіками погодинних і аварійних відключень, але щоб не «плутати» споживачів, наші диспетчери розробили єдиний графік з кольоровими клітинками.

Однак є люди, які нарікають на цей графік, бо відключення у них не збігаються з годинами, вказаними у ньому…
Із таким до нас теж звертаються. Можу пояснити, чому виникає таке враження. По-перше, на жаль, у Львові ввімкнення і вимкнення електроенергії здійснює персонал, але не дистанційно: їздить машиною від підстанції до підстанції. На затримки, які бувають навіть до години, впливає трафік та інші чинники. По-друге, минулого тижня ми зіткнулися з тим, що люди були не готові до застосування можливих відключень за графіком, хоча ми вказали це одразу. По-третє, минулого тижня ми розсилали адресні повідомлення тим користувачам, у яких змінилася група, через наш телеграм- і вайбер-бот. Групи змінюються через те, що ми маємо потребу в зміні схеми живлення, переважно це відбувається у великих містах. Є ще одна проблема, яка стосується меншості споживачів: ми змінюємо схеми живлення після обстрілів, і таким чином у групах трапляються помилки. Наприклад, вказано, що користувачі за такою-то адресою перебувають в одній групі, а щодо фактичного вимкнення – у іншій. Такі помилки є, бо це величезний обсяг фізичної роботи, де спрацьовує людський чинник. Після обстрілів намагаємося щонайшвидше відновити електропостачання, і люди нам за це дякують. Це титанічні зусилля наших диспетчерів, які думають, як заживити споживачів від інших схем. Тому ми завжди просимо зорієнтувати нас, коли саме у вас нема світла, передаємо інформацію нашим диспетчерам для коректування. Переважно люди ставляться до цього з розумінням, а якщо є такі, що категорично не згодні, розглядаємо ситуацію окремо.

Чому не можна виїжджати швидше, щоби ввімкнення електроенергії відбувалося вчасно?
Зі свого досвіду скажу, що вимикають і пізніше. Але розумію, що навіть ті пів години для людей дуже відчутні. Ми стараємося вмикати електроенергію вчасно, але маємо величезну кількість абонентів. Це стосується переважно Львова. Робимо тут це вручну, а телемеханіку застосовуємо в гірських важкодоступних районах.
Чому буває так, що половина будинку має світло, а половина ні?
Через різне живлення. За однією адресою може бути дві групи. Траплялися випадки, коли було і три. А все тому, що живлення подається з різних ліній. Для таких випадків наші програмісти доопрацювали сайт. Тепер на ньому ви можете знайти уточнення, до якої групи належите за номером особового рахунка, якщо ви побутовий споживач, або номером договору, якщо ви юридична особа.
Читайте також: Чому зникає зв'язок та інтернет, коли немає світла. Пояснення
А що з вуличним освітленням? Чому буває так, що в будинках світла нема, а на вулиці є?
Ми не відповідаємо за вуличне освітлення, це компетенція комунального підприємства «Львівсвітло», а загалом у містах – органів місцевого самоврядування. Не хотіла б коментувати це замість них, хоча ми мали розмову, бо це питання дуже часто адресують саме «Львівобленерго». Знаю, що в них також є моменти щодо керуванням ввімкненням-вимкненням, але це, повторюю, питання до них.
Тобто «Львівобленерго» подає електроенергію постійно, а вже вони вирішують, коли її включати чи відключати?
Так, вони отримують живлення від нас і вимикають чи вмикають його через так звані шафи дистанційного керування. Це їхня зона відповідальності, але вимкнення також має відбуватися за графіком.

А як подають живлення електротранспорту?
Цим займається міська структура. На підприємствах є можливість перескерувати електропостачання за групами. Але ми їх також вимикаємо.
Нещодавно повідомляли, що сайт і ресурси «Львівобленерго» були атаковані хакерами. Наскільки система захищена, чи працює вона повноцінно, чи ці дані не стануть предметом маніпуляцій чи крадіжок приватної інформації?
Всі особисті дані наших клієнтів надійно захищені. Якщо ми бачимо, що нас атакують, то блокуємо дані на всіх ресурсах. Запит не іде напряму до баз даних, а через захисні механізми. Кібербезпека у нас на досить хорошому рівні і захист особистих даних клієнтів ми можемо гарантувати. А от щодо нашого підприємства – це вже інше питання.
Як швидко вдалося впоратися з цією ситуацією?
Над нею працювали не тільки наші спеціалісти, а й СБУ, кіберполіція. Роботу сайту відновили буквально через кілька годин, щоправда, це була резервна копія. На жаль, не можу коментувати, куди завели сліди.
Читайте також: Що робити без світла, газу та тепла. Перелік необхідних речей
Чи налагоджена у вас співпраця з правоохоронцями, адже ви належите до критичної інфраструктури?
Обстрілюючи критичну інфраструктуру, ворог намагається створити нестабільну ситуацію, якісь можливі протести. Ми бачимо ознаки цього навіть у наших соцмережах, у повідомленнях і обов’язково передаємо цю інформацію у певні органи, в нас із ними тісна співпраця. Але наша справа подавати електропостачання, створювати умови в енергетичній системі, щоби все функціонувало. А справа правоохоронців – розслідувати такі факти. Диверсійні моменти у нас були ще до війни, і тепер люди, причетні до них, активізуються, намагаються розганяти пропагандистські наративи, що електроенергію кудись продають. Ми обов’язково передаємо в СБУ такі факти. Але відповідями на такі ситуації у нас займається окрема служба, тому це знову ж таки не моя компетенція.
Чи вплинуть зимові канікули в освітніх закладах на енергозабезпечення?
Несуттєво, бо школи не створюють аж такого сильного навантаження на енергосистему, люди вмикатимуть те ж освітлення й телевізори вдома. На це загалом впливає тривалість світлового дня і морози.

Тепер люди почали активно використовувати генератори, акумулятори. Чи були звернення щодо поломок чи потреби виправити ситуацію через неправильне їх використання?
Питання з генераторами дуже актуальне. На наших сторінках у соцмережах і на сайті ми розмістили рекомендації щодо користування ними від Держенергонагляду. Там дуже великий перелік правил, щоби не виникало непередбачуваних ситуацій. Звісно, є й нюанси, бо генератор має стояти за шість метрів від вікна і за метр від стіни, за певних обставин він може вразити струмом.
Якщо у Львові станеться якась надзвичайна подія через генератор, треба звернутися до ДСНС. До нас ще не зверталися. Але якщо юридична особа хоче поставити генератор, то має звернутися до нас, щоби ми внесли у договір інформацію, що вона використовує генератор. Щоправда, до нас із цим не звертаються, та й ми не надто сильно наполягаємо на цьому – просто можемо дати рекомендації, як його використовувати. Бо відповідальність за неправильне користування генератором – на його власнику, а не на обленерго. Закликаю всіх обов’язково звертатися до спеціалістів, бо, для прикладу, інтегрувати генератор у внутрішньобудинкову мережу варто з виключеними автоматами. Ба більше, його ще треба правильно під’єднати, інакше, коли подадуть струм, станеться коротке замикання, яке може призвести і до виходу з ладу приладів, і до пожежі.
Можливо, юрособи не звертаються по дозвіл, бо вважають, що це може багато коштувати?
Ні, це не коштує грошей, це просто зміни, додаток до договору.
Чи є зміни в нарахуваннях за спожиту електроенергію через впровадження графіків її подавання?
Нарахуваннями для побутових і малих юридичних осіб на Львівщині займається інша компанія – «Львівенергозбут». Ми ж тільки знімаємо показання лічильників. Я спеціально з’ясувала перед програмою, зменшення є, але не надто суттєве. Ще один важливий момент: включенням і виключенням ми вирівнюємо споживання, згладжуємо піки у навантаженні. Однак люди зовсім не відмовилися від електроприладів, бо мають потребу ними користуватися, і це нормально. Але закликаємо за можливості відмовлятися від їх використання, особливо потужних, тих, що нагріваються, як-от посудомийні машини, чайники, бойлери, електричні підлоги, духовки, обігрівачі.
Можливо, є якісь практичні поради щодо економії від фахівців обленерго?
На жаль, ні. На це фізично не вистачає часу. Я бачила порівняння використання посудомийної машини і ручного миття. На це впливає дуже багато чинників: центральне водопостачання чи котел, скільки часу ви миєте посуд і скільки для цього використовуєте води. Якщо набрати воду і мити посуд в одній мисці, то це економніше, аніж мити його під проточною водою. Посудомийна машина досить енергозатратна, і ці затрати залежать від режиму й того, до якої температури треба нагріти воду.
Ми на наших ресурсах робитимемо такі порівняння даних і даватимемо людям інформацію.

Як довго можна залишати увімкненими різні прилади – від холодильника до зарядного пристрою, того ж павербанку? Скільки вони споживають і чи безпечно на момент відключення електроенергії залишати їх увімкненими?
Радимо після відключення електроенергії від’єднати від розеток електроприлади, а після відновлення подачі вмикати прилади поступово – від освітлення до більш енергозатратних. Розумію, що зручніше залишати електроприлади під’єднаними до мережі, але це створює для нас проблеми, бо наша мережа не розрахована на одночасне ввімкнення усіх електроприладів. Тому просимо споживачів, щоби не вмикали все одразу, інколи це навіть не дозволяє нам вчасно включити електроенергію! Це дуже важливий момент, ми зверталися і говорили про це з органами місцевого самоврядування, щоби вони доносити цю інформацію до споживачів.
Читайте також: «Львівобленерго» відключатиме світло для промисловості. Що з побутовими споживачами
Свого часу в Україні, і на Львівщині зокрема, активно розвивалася альтернативна енергетика, я-от сонячні панелі. Чи впливає це на баланс у системі?
Це питання не до мене. Так, у нас дійсно є так звана зелена енергетика, ми фактично є посередниками між її виробниками та загальною енергосистемою України, куди вона потрапляє. Не знаю, чи вона справді вирівнює баланс і наскільки суттєвим є її вплив. Але якщо людина вирішила створити у себе підприємство з вироблення альтернативної енергетики, то звертається до нас, і ми створюємо умови передачі енергетики, а ціни, тарифи і все інше формується через постачальника, з яким людина укладає угоду.
Як люди можуть орієнтуватися на оперативні відключення, якщо знову виникатимуть форс-мажорні обставини?
Цього ніхто не може передбачити. Все залежить і залежатиме від того, куди поцілять, як це вплине загалом на енергосистему України. Але з огляду на кілька масованих атак наші енергетики, працівники «Укренерго» довели, що вміють працювати у таких умовах і досить швидко відновлювати електропостачання. А одночасно відновити електропостачання – це теж дуже важливий момент, який означає, що є змога подати електроенергію всім. Та коли є брак потужності, доводиться застосовувати графіки відключення. Як буде далі – ніхто не знає, але наразі ситуація контрольована.
Розмовляв Сергій Смірнов
Текст: Марічка Ільїна
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Цим треба горіти», – Андрій Жолоб про плани на посаді, якої у Львові ще не було
- Відключення світла у Львові. Що нас чекає далі та все, що треба знати
- Про три козацькі чайки, збудовані у Львові, де нема виходу до моря
- Як львів'янам готуватися до зими: що справді може бути з теплом, світлом і газом
- Історія тривалістю 10 років, або Як у Львові досі будують сміттєпереробний завод
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- «Ай-яй-яй, дивіться, що ті самокати творять!» Як у Львові дати раду з електросамокатами
- Радянські сховища, холодні підвали чи «кімнати безпеки»: що зараз з укриттями у Львові
- «Це сколихнуло львів'ян!», або Як місто трансформується в новітній культурний хаб
- Будівельна «карта» України: де на ній Львів, де найбільше будують та в кого найдорожче
- Минуле і майбутнє давнього палацу на Львівщині. Цікаві факти та чи вдасться зберегти
- «Він загинув за мене і за Тебе». Львів попрощався із Андрієм Парубієм
- Таємниці під нами. Що ховає земля давнього Львова і з чого місто починалося насправді
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До містечка, де вперше підняли український прапор
- «Винні ви! – Ні, ви!» Під стінами Ратуші мерія й поляки сперечалися через сміттєпереробний
- Андрей Шептицький. Helicopter View
- «Маємо вийти мільйонами!» – 17-річний студент на мітингу у Львові. День другий
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- «Не розпалюйте вогонь!» Репортаж із села Сокільники, яке може розростися у місто
- Колись тут був «літній кінотеатр», а в планах – Музей Гідності. Про «Дзвін» у Львові, який згорів
- «Цей хор, цей хор!» Як львівський «Гомін» підкорив інтернет. Інтерв’ю з керівниками
- Непростий хлопець із Левандівки, або «Назарій Гусаков. Частина ІІ»
- Галицькі гади. Які змії водяться у нас та що робити при зустрічі з ними
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- «Від Химери до Міражу», або Що сталося із колишніми кінотеатрами Львова
- Пагорб Слави у Львові: як в місті позбуваються радянської «реліквії» і що там може бути
- 9 років після трагедії. Як виглядає колишнє сміттєзвалище у Львові, де бігають зайці
- Як зміниться військовий цвинтар у Львові: символіка, простір і виклики
- «Батьки мають подорослішати!» Ще раз про російський реп у школі Львова і що з цим робити
- «Геополітично людство ще не дісталося дна, але Україна може зупинити це падіння»
- «США переживають те, що українці бачили за Януковича». Виступ Енн Епплбаум у Львові
- «Треба зробити по 100 грн!» Чи зросте у Львові вартість проїзду і що кажуть мешканці
- «Україна платить велику ціну, але попереду історична нагорода»
- Інвестори, земля та «сірі» реєстратори. Що для Львова змінить закон 12089
- «На жодних інших вишивках такого немає». Історія віднайденого взору на Львівщині
- «Мама. Ти надсильна жінка. Я тобою пишаюсь». Розмова з матір'ю Ірини Цибух
- «Граю з «титаном» в нозі». Репортаж з ампфутбольного тренування у Львові
- (Не)добрі сусіди. Що сталось між Сокільниками та Львовом і як порозумітися
- «7 із 10 можуть вижити, якщо поруч ті, що мають базові навички порятунку»
- «Найгірше було при москалях». Як українці святкували Великдень під час воєн
- Палили смерть і заплітали шума. Непопсові традиції Великодня
- «Гора Блаженств» неподалік Львова. Місце, яке варто відвідати
- «Тепер усі пацієнти хочуть бути тут». Як у Львові лікують військових у новому просторі
- «Більше не кіно». Як у центрі Львова хочуть змінити Будинок офіцерів
- Відсторонили голову громади, або Що сталося у Славському, де буде масштабний курорт
- Історія, якій близько 150 років. Як виживає легендарна книгарня НТШ у Львові
- Чим славиться Львівська політехніка та хто може стати її новим ректором
- «Вибачте, я купив це авто до того, як Маск збожеволів». Що з електрокарами у Львові
- Шевченко, якого ми не знаємо
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- «Мене звати Надія. Надія на все», або Ноїв ковчег для бідних у Львові
- «Після тренінгу не страшно служити». Репортаж про поводження зі зброєю
- «Це частина боротьби», – пані Посол ЄС про вступ України до Євросоюзу
- Одну з поліклінік Львова суттєво оновлять. Що зміниться для пацієнтів
- Музей, військовий меморіал і кладовище. Як змінюється Личаківський цвинтар у Львові
- Предмет, якого не було 30 років. Що обов'язково вивчатимуть у школах і як це буде у Львові
- На рак шийки матки хворіють навіть 18-річні. Як зберегти жіноче здоров’я
- «Маємо відкрити «хвіртку» наступним поколінням», або Що не так із військовими меморіалами
- Серед учнів – шкільна вчителька. Де у Львові навчитися керувати безпілотниками
- «Не брешіть дітям і зацікавлюйте їх», – 26-річна переможниця «Освітньої премії Львова»
- «Шкільні канікули треба скоротити». Про вчителів, учнів та школи у Львові
- «Частину з них віддають у притулки». Чому на свята тварина − не подарунок
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Два тижні істерика, потім команда працювала з ранку до вечора», – СЕО Well Bud Катерина Джичка
- Сім рішень для розвитку України, або Без чого ми не зможемо вступити в ЄС
- Коли Захід дасть усе, що просить Україна, та чому нам треба мілітаризувати суспільство
- «Нам треба переосмислити ставлення до солдата», – військовий «Пророк»
- Проєкт на десять років, або Чи зможуть розвантажити Личаківську у Львові
- Зірка як символ. Яким цього року у Львові буде Різдво
- Львів'яни, економте під час «вуха котика», або Що з електроенергією в Україні
- «Ізолятор як покарання»? Що відбувається в інтернатах на Львівщині
- На «захисті» науки. Хто у Львові цього року став аспірантом
- Квартири у Львові подорожчають? Огляд ринку нерухомості під час війни
- Приватизація чи комунальна власність. Що буде з давньою солеварнею в Дрогобичі
- Як колишній механік, банкір і кицька Ракета збивають «шахеди» на Львівщині
- Ідея для польотів у космос і подорож з учнями до SpaceX. Історія вчительки із Львівщини
- Історії окрилених: жінки, які через війну переїхали до Львова і започаткували власну справу
- Любить творчість Івасюка та Білозіра. Ще раз про Клавдію Петрівну, яка виступить у Львові
- Будівництво може затягнутись? Що знову не так зі сміттєпереробним у Львові
- Як підібрати корм для кота і собаки. Про спеціальне харчування для тварин
- «Готові преміювати водіїв, які приведуть жінку-водія», або Що з транспортом у Львові
- «Львів перетворився на мурашник торгівлі». На чому заробляли львів'яни у 90-х
- Віталій Портников: «Я повірив, що українці стануть українцями»
- Ревматизм, артрит, псоріаз. Які ще ревматичні хвороби загострила війна
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львів 90-х. Чим жило місто, коли Україна проголосила Незалежність
- Мільйон на мрію. Історії львівських учителів, які ввійшли до 50-ти найкращих в Україні
- Багатоповерхівки чи парк. Що збудують на Сихові
- Одне на день. Якої шкоди може завдати морозиво і купання у водоймі
- Вбивство Фаріон у Львові. Про затримання підозрюваного, фото та інші деталі
- Чому перейменували Липневу у Львові. Історія площі, якій повернули історичну назву
- «Ми врізаємось у «стіну» на повній швидкості». Що буде зі світлом
- «Це Юля, а не робот!» Як у Львові працює ветеранська лінія
- У Львові подорожчали квартири. Що потрібно перевіряти при купівлі
- «Хочеться розвінчати міф про митника-хабарника». Інтерв'ю з керівником Львівської митниці
- Замість трамвая велосипедна доріжка та готель. Що обурило мешканців Винників
- Ганьба і упередження. Хто і чому зриває створення Національного військового меморіалу
- Що сталось, коли під час аварії у Львові загинув хлопчик. Розбір
- Діагностичні центри замість поліклінік. Що це означає для пацієнтів Львова
- Чотирилапий колега. Як найбільший виробник корму заохочує брати собак на роботу



