Фото умовне
«Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
Розкажіть про наявні графіки відключень: які вони і як їх застосовують?
Ті графіки, які ми наразі застосовуємо для відключення електроенергії споживачам, діючі. Кілька тижнів тому їх розробили наші диспетчери і, як показує досвід, вони найбільш оптимальні. В графіках клітинки, зафарбовані помаранчевим, означають стовідсоткове відключення електроенергії на чотири години, салатовим – подавання електроенергії, білим – можливе відключення, що дозволяє нашим диспетчерам дотримуватися графіків.
Найбільше споживачі нарікають на те, що їм важливо спланувати свій час і підлаштуватися під ці відключення. Але, на жаль, минулого й позаминулого тижня ми змушені були вимикати світло і в години, вписані у графіку в білі клітинки, через ліміти «Укренерго». Тож виникали ситуації, коли по вісім годин світла не було, а по чотири було. Де існувала можливість не вимикати електроенергію в періоди можливого відключення за графіком, наші електрики не вимикали її. Ми намагаємося не робити цього, але змушені через ліміти «Укренерго», спеціалісти якого бачать загальну ситуацію в енергосистемі країни. Саме завдяки цим лімітам її вдається зберігати цілісною.
Читайте також: «Львівобленерго» пояснило похибку з графіками відключень світла
Як часто і коли ви отримуєте ці ліміти?
Переважно щовечора. Тобто звечора ми вже розуміємо, якою буде ситуація наступного дня. Але якщо трапляються якісь непередбачувані ситуації, то впродовж дня можуть застосовувати графіки аварійних відключень. Якщо диспетчери «Укренерго» бачать, що є якась аварійна ситуація в системі і треба зменшити потужність, то їх застосовують у терміновому порядку, до 15 хвилин. Бувають іще спеціальні графіки аварійних відключень, але їх застосовують тільки у випадках надзвичайних ситуацій.
Зараз ми користуємося графіками погодинних і аварійних відключень, але щоб не «плутати» споживачів, наші диспетчери розробили єдиний графік з кольоровими клітинками.
Однак є люди, які нарікають на цей графік, бо відключення у них не збігаються з годинами, вказаними у ньому…
Із таким до нас теж звертаються. Можу пояснити, чому виникає таке враження. По-перше, на жаль, у Львові ввімкнення і вимкнення електроенергії здійснює персонал, але не дистанційно: їздить машиною від підстанції до підстанції. На затримки, які бувають навіть до години, впливає трафік та інші чинники. По-друге, минулого тижня ми зіткнулися з тим, що люди були не готові до застосування можливих відключень за графіком, хоча ми вказали це одразу. По-третє, минулого тижня ми розсилали адресні повідомлення тим користувачам, у яких змінилася група, через наш телеграм- і вайбер-бот. Групи змінюються через те, що ми маємо потребу в зміні схеми живлення, переважно це відбувається у великих містах. Є ще одна проблема, яка стосується меншості споживачів: ми змінюємо схеми живлення після обстрілів, і таким чином у групах трапляються помилки. Наприклад, вказано, що користувачі за такою-то адресою перебувають в одній групі, а щодо фактичного вимкнення – у іншій. Такі помилки є, бо це величезний обсяг фізичної роботи, де спрацьовує людський чинник. Після обстрілів намагаємося щонайшвидше відновити електропостачання, і люди нам за це дякують. Це титанічні зусилля наших диспетчерів, які думають, як заживити споживачів від інших схем. Тому ми завжди просимо зорієнтувати нас, коли саме у вас нема світла, передаємо інформацію нашим диспетчерам для коректування. Переважно люди ставляться до цього з розумінням, а якщо є такі, що категорично не згодні, розглядаємо ситуацію окремо.
Чому не можна виїжджати швидше, щоби ввімкнення електроенергії відбувалося вчасно?
Зі свого досвіду скажу, що вимикають і пізніше. Але розумію, що навіть ті пів години для людей дуже відчутні. Ми стараємося вмикати електроенергію вчасно, але маємо величезну кількість абонентів. Це стосується переважно Львова. Робимо тут це вручну, а телемеханіку застосовуємо в гірських важкодоступних районах.
Чому буває так, що половина будинку має світло, а половина ні?
Через різне живлення. За однією адресою може бути дві групи. Траплялися випадки, коли було і три. А все тому, що живлення подається з різних ліній. Для таких випадків наші програмісти доопрацювали сайт. Тепер на ньому ви можете знайти уточнення, до якої групи належите за номером особового рахунка, якщо ви побутовий споживач, або номером договору, якщо ви юридична особа.
Читайте також: Чому зникає зв'язок та інтернет, коли немає світла. Пояснення
А що з вуличним освітленням? Чому буває так, що в будинках світла нема, а на вулиці є?
Ми не відповідаємо за вуличне освітлення, це компетенція комунального підприємства «Львівсвітло», а загалом у містах – органів місцевого самоврядування. Не хотіла б коментувати це замість них, хоча ми мали розмову, бо це питання дуже часто адресують саме «Львівобленерго». Знаю, що в них також є моменти щодо керуванням ввімкненням-вимкненням, але це, повторюю, питання до них.
Тобто «Львівобленерго» подає електроенергію постійно, а вже вони вирішують, коли її включати чи відключати?
Так, вони отримують живлення від нас і вимикають чи вмикають його через так звані шафи дистанційного керування. Це їхня зона відповідальності, але вимкнення також має відбуватися за графіком.
А як подають живлення електротранспорту?
Цим займається міська структура. На підприємствах є можливість перескерувати електропостачання за групами. Але ми їх також вимикаємо.
Нещодавно повідомляли, що сайт і ресурси «Львівобленерго» були атаковані хакерами. Наскільки система захищена, чи працює вона повноцінно, чи ці дані не стануть предметом маніпуляцій чи крадіжок приватної інформації?
Всі особисті дані наших клієнтів надійно захищені. Якщо ми бачимо, що нас атакують, то блокуємо дані на всіх ресурсах. Запит не іде напряму до баз даних, а через захисні механізми. Кібербезпека у нас на досить хорошому рівні і захист особистих даних клієнтів ми можемо гарантувати. А от щодо нашого підприємства – це вже інше питання.
Як швидко вдалося впоратися з цією ситуацією?
Над нею працювали не тільки наші спеціалісти, а й СБУ, кіберполіція. Роботу сайту відновили буквально через кілька годин, щоправда, це була резервна копія. На жаль, не можу коментувати, куди завели сліди.
Читайте також: Що робити без світла, газу та тепла. Перелік необхідних речей
Чи налагоджена у вас співпраця з правоохоронцями, адже ви належите до критичної інфраструктури?
Обстрілюючи критичну інфраструктуру, ворог намагається створити нестабільну ситуацію, якісь можливі протести. Ми бачимо ознаки цього навіть у наших соцмережах, у повідомленнях і обов’язково передаємо цю інформацію у певні органи, в нас із ними тісна співпраця. Але наша справа подавати електропостачання, створювати умови в енергетичній системі, щоби все функціонувало. А справа правоохоронців – розслідувати такі факти. Диверсійні моменти у нас були ще до війни, і тепер люди, причетні до них, активізуються, намагаються розганяти пропагандистські наративи, що електроенергію кудись продають. Ми обов’язково передаємо в СБУ такі факти. Але відповідями на такі ситуації у нас займається окрема служба, тому це знову ж таки не моя компетенція.
Чи вплинуть зимові канікули в освітніх закладах на енергозабезпечення?
Несуттєво, бо школи не створюють аж такого сильного навантаження на енергосистему, люди вмикатимуть те ж освітлення й телевізори вдома. На це загалом впливає тривалість світлового дня і морози.
Тепер люди почали активно використовувати генератори, акумулятори. Чи були звернення щодо поломок чи потреби виправити ситуацію через неправильне їх використання?
Питання з генераторами дуже актуальне. На наших сторінках у соцмережах і на сайті ми розмістили рекомендації щодо користування ними від Держенергонагляду. Там дуже великий перелік правил, щоби не виникало непередбачуваних ситуацій. Звісно, є й нюанси, бо генератор має стояти за шість метрів від вікна і за метр від стіни, за певних обставин він може вразити струмом.
Якщо у Львові станеться якась надзвичайна подія через генератор, треба звернутися до ДСНС. До нас ще не зверталися. Але якщо юридична особа хоче поставити генератор, то має звернутися до нас, щоби ми внесли у договір інформацію, що вона використовує генератор. Щоправда, до нас із цим не звертаються, та й ми не надто сильно наполягаємо на цьому – просто можемо дати рекомендації, як його використовувати. Бо відповідальність за неправильне користування генератором – на його власнику, а не на обленерго. Закликаю всіх обов’язково звертатися до спеціалістів, бо, для прикладу, інтегрувати генератор у внутрішньобудинкову мережу варто з виключеними автоматами. Ба більше, його ще треба правильно під’єднати, інакше, коли подадуть струм, станеться коротке замикання, яке може призвести і до виходу з ладу приладів, і до пожежі.
Можливо, юрособи не звертаються по дозвіл, бо вважають, що це може багато коштувати?
Ні, це не коштує грошей, це просто зміни, додаток до договору.
Чи є зміни в нарахуваннях за спожиту електроенергію через впровадження графіків її подавання?
Нарахуваннями для побутових і малих юридичних осіб на Львівщині займається інша компанія – «Львівенергозбут». Ми ж тільки знімаємо показання лічильників. Я спеціально з’ясувала перед програмою, зменшення є, але не надто суттєве. Ще один важливий момент: включенням і виключенням ми вирівнюємо споживання, згладжуємо піки у навантаженні. Однак люди зовсім не відмовилися від електроприладів, бо мають потребу ними користуватися, і це нормально. Але закликаємо за можливості відмовлятися від їх використання, особливо потужних, тих, що нагріваються, як-от посудомийні машини, чайники, бойлери, електричні підлоги, духовки, обігрівачі.
Можливо, є якісь практичні поради щодо економії від фахівців обленерго?
На жаль, ні. На це фізично не вистачає часу. Я бачила порівняння використання посудомийної машини і ручного миття. На це впливає дуже багато чинників: центральне водопостачання чи котел, скільки часу ви миєте посуд і скільки для цього використовуєте води. Якщо набрати воду і мити посуд в одній мисці, то це економніше, аніж мити його під проточною водою. Посудомийна машина досить енергозатратна, і ці затрати залежать від режиму й того, до якої температури треба нагріти воду.
Ми на наших ресурсах робитимемо такі порівняння даних і даватимемо людям інформацію.
Як довго можна залишати увімкненими різні прилади – від холодильника до зарядного пристрою, того ж павербанку? Скільки вони споживають і чи безпечно на момент відключення електроенергії залишати їх увімкненими?
Радимо після відключення електроенергії від’єднати від розеток електроприлади, а після відновлення подачі вмикати прилади поступово – від освітлення до більш енергозатратних. Розумію, що зручніше залишати електроприлади під’єднаними до мережі, але це створює для нас проблеми, бо наша мережа не розрахована на одночасне ввімкнення усіх електроприладів. Тому просимо споживачів, щоби не вмикали все одразу, інколи це навіть не дозволяє нам вчасно включити електроенергію! Це дуже важливий момент, ми зверталися і говорили про це з органами місцевого самоврядування, щоби вони доносити цю інформацію до споживачів.
Читайте також: «Львівобленерго» відключатиме світло для промисловості. Що з побутовими споживачами
Свого часу в Україні, і на Львівщині зокрема, активно розвивалася альтернативна енергетика, я-от сонячні панелі. Чи впливає це на баланс у системі?
Це питання не до мене. Так, у нас дійсно є так звана зелена енергетика, ми фактично є посередниками між її виробниками та загальною енергосистемою України, куди вона потрапляє. Не знаю, чи вона справді вирівнює баланс і наскільки суттєвим є її вплив. Але якщо людина вирішила створити у себе підприємство з вироблення альтернативної енергетики, то звертається до нас, і ми створюємо умови передачі енергетики, а ціни, тарифи і все інше формується через постачальника, з яким людина укладає угоду.
Як люди можуть орієнтуватися на оперативні відключення, якщо знову виникатимуть форс-мажорні обставини?
Цього ніхто не може передбачити. Все залежить і залежатиме від того, куди поцілять, як це вплине загалом на енергосистему України. Але з огляду на кілька масованих атак наші енергетики, працівники «Укренерго» довели, що вміють працювати у таких умовах і досить швидко відновлювати електропостачання. А одночасно відновити електропостачання – це теж дуже важливий момент, який означає, що є змога подати електроенергію всім. Та коли є брак потужності, доводиться застосовувати графіки відключення. Як буде далі – ніхто не знає, але наразі ситуація контрольована.
Розмовляв Сергій Смірнов
Текст: Марічка Ільїна
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса