
Фото умовне
«Їдуть машиною і відключають світло». Інтерв’ю з речницею «Львівобленерго»
Розкажіть про наявні графіки відключень: які вони і як їх застосовують?
Ті графіки, які ми наразі застосовуємо для відключення електроенергії споживачам, діючі. Кілька тижнів тому їх розробили наші диспетчери і, як показує досвід, вони найбільш оптимальні. В графіках клітинки, зафарбовані помаранчевим, означають стовідсоткове відключення електроенергії на чотири години, салатовим – подавання електроенергії, білим – можливе відключення, що дозволяє нашим диспетчерам дотримуватися графіків.
Найбільше споживачі нарікають на те, що їм важливо спланувати свій час і підлаштуватися під ці відключення. Але, на жаль, минулого й позаминулого тижня ми змушені були вимикати світло і в години, вписані у графіку в білі клітинки, через ліміти «Укренерго». Тож виникали ситуації, коли по вісім годин світла не було, а по чотири було. Де існувала можливість не вимикати електроенергію в періоди можливого відключення за графіком, наші електрики не вимикали її. Ми намагаємося не робити цього, але змушені через ліміти «Укренерго», спеціалісти якого бачать загальну ситуацію в енергосистемі країни. Саме завдяки цим лімітам її вдається зберігати цілісною.
Читайте також: «Львівобленерго» пояснило похибку з графіками відключень світла
Як часто і коли ви отримуєте ці ліміти?
Переважно щовечора. Тобто звечора ми вже розуміємо, якою буде ситуація наступного дня. Але якщо трапляються якісь непередбачувані ситуації, то впродовж дня можуть застосовувати графіки аварійних відключень. Якщо диспетчери «Укренерго» бачать, що є якась аварійна ситуація в системі і треба зменшити потужність, то їх застосовують у терміновому порядку, до 15 хвилин. Бувають іще спеціальні графіки аварійних відключень, але їх застосовують тільки у випадках надзвичайних ситуацій.
Зараз ми користуємося графіками погодинних і аварійних відключень, але щоб не «плутати» споживачів, наші диспетчери розробили єдиний графік з кольоровими клітинками.
Однак є люди, які нарікають на цей графік, бо відключення у них не збігаються з годинами, вказаними у ньому…
Із таким до нас теж звертаються. Можу пояснити, чому виникає таке враження. По-перше, на жаль, у Львові ввімкнення і вимкнення електроенергії здійснює персонал, але не дистанційно: їздить машиною від підстанції до підстанції. На затримки, які бувають навіть до години, впливає трафік та інші чинники. По-друге, минулого тижня ми зіткнулися з тим, що люди були не готові до застосування можливих відключень за графіком, хоча ми вказали це одразу. По-третє, минулого тижня ми розсилали адресні повідомлення тим користувачам, у яких змінилася група, через наш телеграм- і вайбер-бот. Групи змінюються через те, що ми маємо потребу в зміні схеми живлення, переважно це відбувається у великих містах. Є ще одна проблема, яка стосується меншості споживачів: ми змінюємо схеми живлення після обстрілів, і таким чином у групах трапляються помилки. Наприклад, вказано, що користувачі за такою-то адресою перебувають в одній групі, а щодо фактичного вимкнення – у іншій. Такі помилки є, бо це величезний обсяг фізичної роботи, де спрацьовує людський чинник. Після обстрілів намагаємося щонайшвидше відновити електропостачання, і люди нам за це дякують. Це титанічні зусилля наших диспетчерів, які думають, як заживити споживачів від інших схем. Тому ми завжди просимо зорієнтувати нас, коли саме у вас нема світла, передаємо інформацію нашим диспетчерам для коректування. Переважно люди ставляться до цього з розумінням, а якщо є такі, що категорично не згодні, розглядаємо ситуацію окремо.
Чому не можна виїжджати швидше, щоби ввімкнення електроенергії відбувалося вчасно?
Зі свого досвіду скажу, що вимикають і пізніше. Але розумію, що навіть ті пів години для людей дуже відчутні. Ми стараємося вмикати електроенергію вчасно, але маємо величезну кількість абонентів. Це стосується переважно Львова. Робимо тут це вручну, а телемеханіку застосовуємо в гірських важкодоступних районах.
Чому буває так, що половина будинку має світло, а половина ні?
Через різне живлення. За однією адресою може бути дві групи. Траплялися випадки, коли було і три. А все тому, що живлення подається з різних ліній. Для таких випадків наші програмісти доопрацювали сайт. Тепер на ньому ви можете знайти уточнення, до якої групи належите за номером особового рахунка, якщо ви побутовий споживач, або номером договору, якщо ви юридична особа.
Читайте також: Чому зникає зв'язок та інтернет, коли немає світла. Пояснення
А що з вуличним освітленням? Чому буває так, що в будинках світла нема, а на вулиці є?
Ми не відповідаємо за вуличне освітлення, це компетенція комунального підприємства «Львівсвітло», а загалом у містах – органів місцевого самоврядування. Не хотіла б коментувати це замість них, хоча ми мали розмову, бо це питання дуже часто адресують саме «Львівобленерго». Знаю, що в них також є моменти щодо керуванням ввімкненням-вимкненням, але це, повторюю, питання до них.
Тобто «Львівобленерго» подає електроенергію постійно, а вже вони вирішують, коли її включати чи відключати?
Так, вони отримують живлення від нас і вимикають чи вмикають його через так звані шафи дистанційного керування. Це їхня зона відповідальності, але вимкнення також має відбуватися за графіком.
А як подають живлення електротранспорту?
Цим займається міська структура. На підприємствах є можливість перескерувати електропостачання за групами. Але ми їх також вимикаємо.
Нещодавно повідомляли, що сайт і ресурси «Львівобленерго» були атаковані хакерами. Наскільки система захищена, чи працює вона повноцінно, чи ці дані не стануть предметом маніпуляцій чи крадіжок приватної інформації?
Всі особисті дані наших клієнтів надійно захищені. Якщо ми бачимо, що нас атакують, то блокуємо дані на всіх ресурсах. Запит не іде напряму до баз даних, а через захисні механізми. Кібербезпека у нас на досить хорошому рівні і захист особистих даних клієнтів ми можемо гарантувати. А от щодо нашого підприємства – це вже інше питання.
Як швидко вдалося впоратися з цією ситуацією?
Над нею працювали не тільки наші спеціалісти, а й СБУ, кіберполіція. Роботу сайту відновили буквально через кілька годин, щоправда, це була резервна копія. На жаль, не можу коментувати, куди завели сліди.
Читайте також: Що робити без світла, газу та тепла. Перелік необхідних речей
Чи налагоджена у вас співпраця з правоохоронцями, адже ви належите до критичної інфраструктури?
Обстрілюючи критичну інфраструктуру, ворог намагається створити нестабільну ситуацію, якісь можливі протести. Ми бачимо ознаки цього навіть у наших соцмережах, у повідомленнях і обов’язково передаємо цю інформацію у певні органи, в нас із ними тісна співпраця. Але наша справа подавати електропостачання, створювати умови в енергетичній системі, щоби все функціонувало. А справа правоохоронців – розслідувати такі факти. Диверсійні моменти у нас були ще до війни, і тепер люди, причетні до них, активізуються, намагаються розганяти пропагандистські наративи, що електроенергію кудись продають. Ми обов’язково передаємо в СБУ такі факти. Але відповідями на такі ситуації у нас займається окрема служба, тому це знову ж таки не моя компетенція.
Чи вплинуть зимові канікули в освітніх закладах на енергозабезпечення?
Несуттєво, бо школи не створюють аж такого сильного навантаження на енергосистему, люди вмикатимуть те ж освітлення й телевізори вдома. На це загалом впливає тривалість світлового дня і морози.
Тепер люди почали активно використовувати генератори, акумулятори. Чи були звернення щодо поломок чи потреби виправити ситуацію через неправильне їх використання?
Питання з генераторами дуже актуальне. На наших сторінках у соцмережах і на сайті ми розмістили рекомендації щодо користування ними від Держенергонагляду. Там дуже великий перелік правил, щоби не виникало непередбачуваних ситуацій. Звісно, є й нюанси, бо генератор має стояти за шість метрів від вікна і за метр від стіни, за певних обставин він може вразити струмом.
Якщо у Львові станеться якась надзвичайна подія через генератор, треба звернутися до ДСНС. До нас ще не зверталися. Але якщо юридична особа хоче поставити генератор, то має звернутися до нас, щоби ми внесли у договір інформацію, що вона використовує генератор. Щоправда, до нас із цим не звертаються, та й ми не надто сильно наполягаємо на цьому – просто можемо дати рекомендації, як його використовувати. Бо відповідальність за неправильне користування генератором – на його власнику, а не на обленерго. Закликаю всіх обов’язково звертатися до спеціалістів, бо, для прикладу, інтегрувати генератор у внутрішньобудинкову мережу варто з виключеними автоматами. Ба більше, його ще треба правильно під’єднати, інакше, коли подадуть струм, станеться коротке замикання, яке може призвести і до виходу з ладу приладів, і до пожежі.
Можливо, юрособи не звертаються по дозвіл, бо вважають, що це може багато коштувати?
Ні, це не коштує грошей, це просто зміни, додаток до договору.
Чи є зміни в нарахуваннях за спожиту електроенергію через впровадження графіків її подавання?
Нарахуваннями для побутових і малих юридичних осіб на Львівщині займається інша компанія – «Львівенергозбут». Ми ж тільки знімаємо показання лічильників. Я спеціально з’ясувала перед програмою, зменшення є, але не надто суттєве. Ще один важливий момент: включенням і виключенням ми вирівнюємо споживання, згладжуємо піки у навантаженні. Однак люди зовсім не відмовилися від електроприладів, бо мають потребу ними користуватися, і це нормально. Але закликаємо за можливості відмовлятися від їх використання, особливо потужних, тих, що нагріваються, як-от посудомийні машини, чайники, бойлери, електричні підлоги, духовки, обігрівачі.
Можливо, є якісь практичні поради щодо економії від фахівців обленерго?
На жаль, ні. На це фізично не вистачає часу. Я бачила порівняння використання посудомийної машини і ручного миття. На це впливає дуже багато чинників: центральне водопостачання чи котел, скільки часу ви миєте посуд і скільки для цього використовуєте води. Якщо набрати воду і мити посуд в одній мисці, то це економніше, аніж мити його під проточною водою. Посудомийна машина досить енергозатратна, і ці затрати залежать від режиму й того, до якої температури треба нагріти воду.
Ми на наших ресурсах робитимемо такі порівняння даних і даватимемо людям інформацію.
Як довго можна залишати увімкненими різні прилади – від холодильника до зарядного пристрою, того ж павербанку? Скільки вони споживають і чи безпечно на момент відключення електроенергії залишати їх увімкненими?
Радимо після відключення електроенергії від’єднати від розеток електроприлади, а після відновлення подачі вмикати прилади поступово – від освітлення до більш енергозатратних. Розумію, що зручніше залишати електроприлади під’єднаними до мережі, але це створює для нас проблеми, бо наша мережа не розрахована на одночасне ввімкнення усіх електроприладів. Тому просимо споживачів, щоби не вмикали все одразу, інколи це навіть не дозволяє нам вчасно включити електроенергію! Це дуже важливий момент, ми зверталися і говорили про це з органами місцевого самоврядування, щоби вони доносити цю інформацію до споживачів.
Читайте також: «Львівобленерго» відключатиме світло для промисловості. Що з побутовими споживачами
Свого часу в Україні, і на Львівщині зокрема, активно розвивалася альтернативна енергетика, я-от сонячні панелі. Чи впливає це на баланс у системі?
Це питання не до мене. Так, у нас дійсно є так звана зелена енергетика, ми фактично є посередниками між її виробниками та загальною енергосистемою України, куди вона потрапляє. Не знаю, чи вона справді вирівнює баланс і наскільки суттєвим є її вплив. Але якщо людина вирішила створити у себе підприємство з вироблення альтернативної енергетики, то звертається до нас, і ми створюємо умови передачі енергетики, а ціни, тарифи і все інше формується через постачальника, з яким людина укладає угоду.
Як люди можуть орієнтуватися на оперативні відключення, якщо знову виникатимуть форс-мажорні обставини?
Цього ніхто не може передбачити. Все залежить і залежатиме від того, куди поцілять, як це вплине загалом на енергосистему України. Але з огляду на кілька масованих атак наші енергетики, працівники «Укренерго» довели, що вміють працювати у таких умовах і досить швидко відновлювати електропостачання. А одночасно відновити електропостачання – це теж дуже важливий момент, який означає, що є змога подати електроенергію всім. Та коли є брак потужності, доводиться застосовувати графіки відключення. Як буде далі – ніхто не знає, але наразі ситуація контрольована.
Розмовляв Сергій Смірнов
Текст: Марічка Ільїна
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Проїзд площею Ринок. Кому та за яких умов видають перепустки
- «Українці – це спів». Уляна Горбачевська про моду на українське у світі
- Як зміняться парки та озера Львова. Відверта розмова з очільницею управління екології
- Цілюща вода. Як Моршин намагається зберегти свої джерела
- Як хочете «прохалявити», згадуйте хлопців і дівчат на фронті. Розмова з викладачем-добровольцем
- Чути дзвони та коляду. Як у Львові переосмислювали Різдво
- Майкл Каппоні: Модульні будинки для ВПО – не завжди добре. Чим їх замінити?
- Місія Львова – допомагати. Як місто пережило рік та що далі
- «Страшно, коли відправляєш посилку, а людини вже нема». Інтерв’ю з Лілією Ступницькою
- Незламні люди. Як львівʼяни працюють з кафе та коворкінгів. Репортаж
- Історія Церкви святого Миколая у Львові, або Як змінювався храм часів XIII століття
- «Треба змінювати стиль календаря, а не дату Різдва». Інтерв'ю з богословом
- Крафтовий сирник добра. Вісім найкращих рецептів
- «Святий Миколаю, принеси подарунки нашим захисникам. Нічого іншого не хочу»
- Неестетичні білборди. Чому у Львові вирішили демонтувати рекламу
- Куди поїхати на вихідні зі Львова: до одного з найстаріших українських міст
- «Хотів бути Левом через Львів». Як військові обирають свої позивні
- Як швидко оплатити комунальні послуги, не виходячи з дому. Інструкція
- «Пункти незламності» у Львові. Де у вашому районі випити кави та підзарядитись
- Що має побачити кожен львів’янин: храм Святого Архистратига Михаїла
- За рік «скурив» айфон. Чому підлітки повірили, що курити безпечно
- Львів матиме два реабілітаційні центри. Чим вони відрізняються і як працюватимуть
- Безпечне навчання. Як діяти під час різних загроз учням у школах і студентам у вишах
- Від цього часто залежить життя людини. Що має бути в домашній аптечці
- «Нам бракує порядку, дисциплінованості й тиші». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- «Тут ти все одно на чужині, навіть якщо є дорога елітна школа». Плюси і мінуси навчання за кордоном
- Арештована пам'ятка. Що відбувається з Будинком вчених у Львові
- «Треба однією рукою відстрілюватися, а другою не упустити майбутнє». Юрко Назарук про допомогу військовим і школу
- «На щиті» замість «Груз 200». Як у ЗСУ позбуваються радянської спадщини
- Чи зросте вартість проїзду та як курсуватиме транспорт з осені. Розмова з Орестом Олеськівим
- Право на щастя. Історія подружжя, яке всиновило десятьох дітей
- Міста мають знати, що робити, якщо ракета влучить у ТЕЦ, – експерт
- «На Сихові розвиваємо молодь, яка не знає, чим зайнятись». Як працює центр Young Dovzhenko
- Громадський простір, комунальний ринок і ТЦ. Як зміниться локація на перехресті Петлюри – Садової
- Нам потрібно вижити. Павло Шеремета про руйнування мереж, втрати і бізнес
- Новий бізнес на Львівщині. Які галузі сьогодні є у пріоритеті
- Треба бути оптимістом. Юрій Андрухович та Генрі Марш про війну, творчість і українців
- Люди змінюють час, а не навпаки. Дорж Бату про новий роман «Коко 2.0»
- Знайшли чоловіка через відео на ютубі. Історія родини, яка евакуювалася з Лисичанська до Львова
- Маршрут двоколісним. Що цікавого можна побачити на шляху від Брюховичів до Жовкви
- Як росія створює псевдоукраїнські канали в Телеграмі і чим він небезпечний
- Полтва, можливо, найбрудніша в Україні. Що у нас з річками та чому це важливо для вступу в ЄС
- Як у вишах працюють військові кафедри і що варто змінити
- Проблема з укриттями. Як вчитимуться львівські студенти в умовах війни
- «Мусимо швидко перемогти, щоб українці повернулися додому». Яка ситуація з міграцією на Львівщині
- Бандерівська замість московської. Як Україна та інші країни перейменовують ковбасу, сир і пиво
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До Свірзького замку та ренесансного костелу
- Автомобілі подорожчають до осені майже на третину. Експерт про повернення мит
- Трамвай поїде швидше. Як може змінитися вулиця Вітовського у Львові
- «Маємо заявок на тисячу осіб щодня». Чому чоловікам стало важче перетнути кордон
- Що має виконати Україна, щоб увійти до Євросоюзу
- Зміна постачальника газу. Чому ми стаємо клієнтами «Нафтогазу»
- Понад 300 тисяч жертв. Як Львів страждав від радянської та німецької окупації
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До старовинного села над річкою
- «Треба довести, що ми боремося з корупцією». Що дасть Україні кандидатство в ЄС
- Кава з душею і кардамоном. Історія херсонця, який у львівському парку варить каву
- «Можемо мати цілу генерацію невпевнених у собі дітей». Чим небезпечний російський YouTube
- Чи справді в Україні виник дефіцит техніки і яка ситуація на ринку
- «Здолає дорогу той, хто йде». Як переселенці на Львівщині знаходять роботу
- Що відбулося із УПЦ МП? Інтерв’ю з митрополитом Філаретом
- Російський бізнес у Львові та області. У кого можуть вилучити майно
- «Львів'яни – чудові», або Як переселенці з Маріуполя відкрили у Львові ресторан
- Потрібен сильний лідер. Як бізнесу долати виклики війни
- Добродії на пів мільйона, або Що відбувається у справі Матиса і Шпитка
- Шкодуємо, що не виїхали раніше. Історії дітей, яких рятують у Львові
- «Компроміс вичерпався». Історик про те, чому Україна вже не може святкувати 9 травня
- «Психопати сотнями не ходять. Йдеться про страшну ненависть». Дослідниця терору про злочини росіян
- «Бог залишив мене живою, тому мушу жити». Історія медсестри, яка підірвалася на снаряді
- Проблему з пальним можна вирішити, – експерт
- Несправжній Козак. Що буде із майном соратника Медведчука у Львові
- Великдень у Львові та селах відзначали по-різному. Старі фото та традиції
- Космічна магія Великодня. На згадку про писанкарку Ганну Косів
- «Такої кількості ще не було». Як волонтерська кухня передає паски на передову
- Купити авто в Європі. Як через новий закон виник ажіотаж на кордоні і ринку
- Історія повторюється. У чому феномен пісні «Ой, у лузі червона калина»
- Швидкі рішення, піт і сльози. Експерти про те, як відбудовувати Україну
- «Хто буде Карфагеном – Москва чи Київ?» Ярослав Грицак про війну за існування
- Важливо, щоб Папа не зустрівся з Кірілом, або Як Україні перемогти росію у Ватикані
- Львівщина може забезпечити сіллю пів України, але будуть проблеми з олією
- «Треба передусім назвати путіна злочинцем», – отець-доктор Михайло Димид про Папу, війну і жертви
- «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя
- «Господи, як я їх ненавиджу! Отак і скажіть». Священник про звірства росіян
- Маємо почати говорити про втрати. Психолог про втому та другий місяць війни
- «Недооцінювати загрозу білоруського удару не варто», – Остап Кривдик
- «Не хочу говорити однією мовою з окупантами». Історії переселенців, які перейшли на українську
- «Мова – це зброя, але не головна». Історик Ярослав Грицак про те, як росія нищила українську
- «Стане великим багатосферним хабом». Як Львів трансформується у час війни
- Як в Україні проходить загальна мобілізація та кого не призиватимуть
- «Якби я змогла забути російську, була б щаслива». Історія харків’янки, яка почала спілкуватися українською
- Залежить від заправки. Яка ситуація із пальним на Львівщині
- Дихати, тренуватися, гуляти і спати. Як переживати стресові ситуації
- Битва за Оперу. Що відбувається із конкурсом на директора головної сцени Львова
- «Це краще, ніж ховатися у підвалі». Львів’янки про те, чому вирішили проходити військовий вишкіл
- «Росія – ворог, який точно програє». Юрій Підлісний про загрозу і наступ
- «Українці скуповують не сірники і гречку, а зброю». Володимир В’ятрович про протистояння з Росією
- «Путін – божевільний, а Росія лежить у паралічі», – експрофесорка МДУ Олена Волкова
- Львівські готелі. Кому належать і чи є там російський бізнес
- Як убезпечити свій акаунт і що потрібно знати про ворожі хакерські атаки
- «Вимкнені телефони, є жива черга». Як працює Генконсульство Росії у Львові
- «Мій вітер повідчиняв усі вікна її життя». Історія кохання політв’язня Зеновія Красівського і правозахисниці Олени Антонів