фото: Navistar

фото: Navistar

Чого хочуть львівські служби таксі в обмін на якісніші послуги

11178 0
«Ознака таксі», підвищення вартості кілометра проїзду удвічі, сприяння поліції в ефективній роботі легальних стоянок таксі, приборкання Uber до умов чинного законодавства і робоча група в міськраді – побажання легальних таксоперевізників.

«У вашому районі немає вільних автомобілів,» – фраза, добре знайома львів’янам. Особливо важко викликати таксі в негоду чи в годину пік. Служби таксі пояснюють недостатню оперативність і якість послуг занизькими тарифами та нечесною конкуренцією з боку так званих «підвезунів» – водіїв, які працюють без ліцензії. Про те, як можна вирішити ці проблеми, говорили під час дискусії «Пасажир чи водій: як покращити сервіс таксі у Львові?»

Читайте також: "Вибачте, у вашому районі немає вільних машин." Вся правда про таксі у Львові

«Ознака таксі»

«90% львівських таксі працюють нелегально, – стверджує керівник із розвитку служби Lviv Hotel Taxi Сергій Партика. – Ринок обрав для себе найзручнішу модель, що супроводжується підставними незареєстрованими компаніями – онлайн сервісами замовлення таксі, або короткими мобільними номерами, рекламу яких бачимо по всьому місту. З іншого боку, замовлення в таких сервісах приймають та виконують усі охочі. Легальних перевізників й надалі щороку ставатиме дедалі менше, адже їм вкрай важко конкурувати з нелегальними».

Ці дані підтверджує Роман Бойко, заступник начальника обласного управління Укртрансбезпеки – органу, що видає ліцензії на пасажирські перевезення, відповідно зареєстрованим суб'єктам підприємницької діяльності, як юридичним, так і фізичним особам-підприємцям (ФОП). Натомість, важливо розуміти, що служби замовлення таксі, як і нові онлайн-сервіси виклику таксі, ліцензуванню, відповідно до чинного законодавства, не підлягають. Їх комерційна діяльність полягає у наданні інформаційних послуг як таксистам, так і клієнтам, а не в таксоперевезеннях як часто думають споживачі.

Таксисти без ліцензій, зокрема, не є відповідним чином застрахованими, а отже, пасажири не можуть розраховувати на компенсацію  у разі, якщо машина потрапить в аварію з наслідками для них.  До того ж, працюючи неофіційно, такі таксисти не мають жодних зобов’язань, ні перед державою, ухиляючись від сплати податків, ні перед фірмою-інформаційним центром, яка передає йому замовлення від споживачів. Тому водії можуть у будь-який день не вийти на роботу чи відмовитись від невигідного для них замовлення.

«Штраф за нелегальну підприємницьку діяльність становить 17 тисяч гривень. Із початку року складено дев’ятнадцять протоколів щодо таких порушень, але більшість досі розглядаються в судах», – говорить Бойко.

Голова Асоціації профспілок Львова Андрій Корчинський бачить вихід у тому, щоб запровадити законодавче положення про «ознаку таксі»: набір стандартних атрибутів, таких як шашка жовтого кольору та лічильник, що будуть обов’язковими для всіх легальних таксі.

Сервіси, що не мають своїх таксопарків і штатних таксистів, часто співпрацюють із водіями, які просто хочуть підзаробити. Відповідно, компанія не має на таких водіїв жодного впливу й не несе відповідальності за якість їхніх послуг. Андрій Корчинський пропонує створити єдину міську інформаційну службу, що укладала б договори про співпрацю з ліцензованими перевізниками та просувала їхні послуги. Для створення єдиного серверу таксі, за словами представника профспілки, достатньо рішення міської ради.

10 гривень за кілометр

Служби таксі називають тариф 5 гривень за кілометр занадто низьким і вважають за необхідне підвищити його вдвічі.

«Легальні приватні перевізники, крім витрат на бензин, щомісячно витрачають приблизно 800 гривень: 700 – податки, 100 – за стоянку,– пояснює Андрій Корчинський. – Тоді як неліцензовані таксі отримують чистий прибуток».

За словами Сергія Партики, з урахуванням витрат на пальне й амортизації, щомісячний дохід таксиста, який працює з ранку до ночі, тобто близько 12 годин, може сягати 4-8 тисяч гривень, але частіше – від 2 до 5 тисяч, оскільки більшість водіїв приділяють цій роботі набагато менше часу. З кожних отриманих таксистом 10 гривень, за його розрахунками, 7 іде на пальне та амортизацію. Ситуацію виправить, передовсім, підвищення тарифів. «Дев’ять-десять гривень за кілометр – це оптимальний тариф, – каже Сергій Партика. – У середньому львів’яни замовляють таксі на відстань 5-6 кілометрів. Має бути справедлива ціна за швидкий і комфортний проїзд у чистій машині з ввічливим водієм».

Як уточнив Сергій Партика у коментарі Tvoemisto.tv, оплата за проїзд складається з посадки або «мінімалки» (25-40 грн), а також вартості кілометра помноженої на кількість кілометрів.

«Тобто сьогодні коштує так: 25 грн посадка + 6 км по 5,50 грн/км = 58-60 грн. У випадку підняття вартості одного кілометра ситуація виглядатиме інакше: 25 грн посадка + 6 км по 10 грн = 85 грн», – пояснив Сергій Партика. 

Непокоять таксистів і стоянки, зайняті нелегалами, та запаркованими автівками львів'ян. За словами Андрія Корчинського, із трьохсот стоянок, передбачених у Львові, лише тридцять належать профспілкам, які сплачують податки до місцевого бюджету. Рештою користуються водії таксі без ліцензії.

«Стоянкою таксі мали б користуватись тільки легальні перевізники. Але сьогодні виходить так, що таксист не може стати на своє робоче місце»,– нарікає Корчинський. На його думку, стоянки таксі повинна охороняти поліція, не допускаючи туди водіїв без ліцензії.

Райдшерінг і Uber

Проблему львів'ян з неякісним сервісом таксі можуть бодай частково вирішити райдшерінгові проекти, такі як очолювана львів’янкою Мар’яною Марковською-Согуйко громадська ініціатива «Підвезу». Більше 15000 користувачів та однодумців сервісу зі Львова шукають попутників на спеціальних сторінках у соціальних мережах.

«Тарифів немає. Водії можуть підвозити людей безкоштовно, але наша рекомендована ціна – подвоєна вартість проїзду в маршрутці (8 гривень), щоб мотивацією для водія було хоча б часткове відшкодування вартості пального, – каже Мар’яна Марковська-Согуйко. – Звісно, пасажир із водієм можуть домовитись про іншу оплату чи про регулярні поїздки». Проект є неприбутковим та абсолютно легальним, адже не розрахований на отримання кимось прибутків, як і, наприклад, відомий міжнародний сервіс BlaBlaCar.

Ще однією альтернативою звичайним службам таксі може стати сервіс таксі Uber, що має запуститись у Львові приблизно за два місяці. «Такий перевізник є вигідним для міста, – вважає партнер компанії Uber Роман Лапичак. – Він вирішить проблему з відсутністю вільних таксі, адже замовлення дається водієві, що перебуває найближче».

Сергій Партика, натомість, застерігає: як і в Києві, Uber у Львові не отримуватиме ліцензії від Укртрансбезпеки. Це безумовно зручна сучасна інформаційна платформа, сервіс прийому, обробки та передачі інформаційих даних, але не транспортна компанія таксі, за яку вони себе видають.

За його словами, компанія Uber в Україні працює, керуючись нормами нідерландського законодавства, яке лояльне до їх незвичної схеми роботи. Тому в Україні компанія має власні «фірми-прокладки», які займаються набором та підключенням водіїв до програми розподілу замовлень. Через них же компанія Uber перераховує частину коштів, отриманих від замовників за поїздки з таксистами, на особисті картки водіям, які, в свою чергу, не сплачують із них податків. Це все не є таємницею, адже кожен охочий може легко знайти дану інформацію в деталях з конкретними фактами і вільному доступі в інтернеті.

Обурює Сергія Партику й те, що компанія, щоб забезпечити достатню кількість машин в своєму ефірі, доплачує водіям інших служб таксі по 180 гривень за день, аби вони лишень виїхали на роботу саме до них, таким чином банально переманюючи легкодоступними грошима водіїв. Він каже, що профспілки та львівські служби таксі протягом тривалого періоду пропонували компанії Uber легальну співпрацю у Львові.

Читайте також: Власники фірм таксі назвали причини поганого сервісу у Львові

«Але для компанії Uber нецікаві львівські служби-партнери. Вони хочуть поставити в місті свою фірму, яка набиратиме водіїв без відповідних норм, вимог і страхування, доплачуючи їм й таким чином витягуватиме кошти з іноземних інвесторів та уникатиме сплати податків до місцевого бюджету. Рано чи пізно це закінчиться, й компанія буде змушена перейти на ринковий тариф»,– говорить Сергій Партика.

Справді, Uber – це лише іноземна компанія, що надає інформаційні послуги, допомагаючи пасажирам контактувати з водіями. «Тому їй не потрібна ліцензія на таксі, – пояснює Роман Бойко. – Водночас вона зобов’язана укладати договори з ліцензованими таксоперевізниками, а не з простими водіями». І хоча на сайті Uber зазначено, що компанія видає ліцензії й не вимагає від водіїв, що з неї співпрацюють, бути приватними підприємцями, чиновник наголошує: ліцензії в Україні видає лише Укртрансбезпека й лише фізичним особам – підприємцям, або або юридичним особам-компаніям.

2-го грудня у Львівській міській раді почне працювати робоча група на чолі з заступником міського голови, яка розглядатиме проблеми таксоринку. «Ця група збиралась і раніше, але далі обговорення справа не пішла, – коментує начальниця управління туризму ЛМР Галина Малець. – Одним із головних питань, над яким ми будемо працювати, є вирішення проблеми легального таксі, що потерпає від незаконних перевізників».

Довідка. Дискусійна платформа «Твоє місто Львів» створена Tvoemisto.tv за підтримки Європейського фонду за розвиток демократії (European Endowment for Democracу). 

Підготувала Оксана Левантович