фото Богдана Ємця
Місто-магніт для талановитих. Як у Львові втілюють ідеї креативного міста
Місто щасливих людей з одним із найвищих показників валового внутрішнього продукту у світі, комфортне настільки, що сюди приїжджають працювати знаменитості, переїжджають офіси провідних компаній. Таким бачать Львів через 10-15 років. Про те, як ці мрії вже втілюють у життя, Tvoemisto.tv розпитало розробників стратегії.
Восени місто має отримати стратегію «Львів – креативне місто», над якою зараз разом працюють представники влади, бізнесу та експерти. Поки що сформульована тільки «Візія Прориву». Вона спирається на цінності довіри, чесності, взаємоповаги та взаємодії, переслідує мету гідного життя мешканців міста, їхній добробут, самореалізацію та суспільне благо через творення нових ідей і знань та їх впровадження.
Стратегічна сесія (фото: Facebook / Креативне місто Львів - Creative city Lviv)
За цими абстрактними формулюваннями стоять конкретні дії. Вони вже почали втілюватися у вигляді урбаністичних, інвестиційних та інженерних проектів, що мають оновити образ міста та зробити його зручнішим та сучаснішим, більш відкритим для нових ідей.
Місто гідних
Львів має бути комфортним для мешканців і давати можливості реалізуватися. Тоді талановиті люди будуть приїжджати до міста і розвивати його, а не покидати. «З вересня відкривається пряме сполучення Львів – Лондон (ця цитата записана до відмови Ryanair працювати у Львові, – авт). Склав ноутбук, дві з половиною години, і ти вже в Лондоні. Зараз головне – виграти конкуренцію за людину», – каже заступник міського голови Львова Андрій Москаленко.
Одним із проектів, покликаних це зробити, стане ІТ-парку між Чмоли, Стрийською і Козельницькою, який вже охрестили львівською Кремнієвою долиною. Його будівництво розпочнуть восени, за три роки вже мають з’явитися перші офісні корпуси, а за сім-десять років цілий квартал із готелем, торговим центром, фітнес-зоною, сквером та університетом.
«Цей проект – унікальний приклад синергії університетів та девелоперів, це лише початок креативного класу і креативної економіки. У місті, яке створить це креативне середовище, заварить інноваційний бульйон, будуть з’являтися надзвичайні компанії і стартапи, з’являться унікальні українські продукти – як софтові так і інші інновації», – каже виконавчий директор SoftServe, один із резидентів ІТ-парку Олег Денис.
Цей квартал є складовою стратегії креативного міста. Сквер в ІТ-кварталі може стати прикрасою району, місцем відпочинку та спілкування містян. У готелі запроектований великий конференц-центр, що має перспективи стати комунікаційним майданчиком для різних середовищ, а міждисциплінарну підготовку візьме на себе Український католицький університет. Цей виш матиме на території ІТ-парку новий кампус.
«Співпрацюючи з ІТ-компаніями, ми розуміємо, що успіх – це не тільки швидше, більше, активніше, а і також гарніше, шляхетніше, краще, – каже перший віце-ректор УКУ Тарас Добко. – Це має бути середовище не для самих айтішників, а середовище міждисциплінарне, в якому є багато спілкування. ІТ повинно спілкуватися з бізнесом, правом, філософією, мистецтвом, етикою. Там повинні бути програми, можливо, з біоетики, етики технологій, ІТ-право і багато іншого».
Читайте також: «Краса креативних індустрій в тому, що не обов'язково з чимось воювати»
Екосистема креативних просторів
Львів уже давно став креативним містом, каже один з учасників робочої групи із розробки стратегії, ресторатор Марк Зархін. Він був одним з ідеологів-ініціаторів проекту. Зокрема, авторитетним інтелектуально-креативним хабом став УКУ. Віддавна місцями концентрації креативних людей є «Дзига», Музей ідей, такими просторами стають Fest! Republic, завод Рема, Фабрика повидла та Lem Station, місто має інкубатори підприємництва Startup Depot та iHub Lviv.
«Люди мають у планах створити ще щонайменше 5-7 креативних хабів. Вже ходять інвестори та люди з ідеями по Львову… Але зараз є острівки, стратегія може перетворити їх на архіпелаги, а потім ціле місто має стати таким креативним хабом», – каже Марк Зархін.
Читайте також: Львів майбутнього: як розвиватимуть креативний клас у місті
Андрій Москаленко підтверджує: «Ми очікуємо, що в нас буде 7 великих об’єктів у місті, які сформують повну, замкнену, тобто пов’язану між собою екосистему. Наприклад, мій знайомий пішов працювати в сферу ІТ, яку він страшенно не любить, але отримує серйозні гроші: 4-5 тисяч доларів на місяць. Він каже, що попрацює кілька років і перейде в культуру. І от для чого ця екосистема, щоби він, попрацювавши в ІТ-парку, міг перейти в Фабрику повидла і там реалізовуватися, а ми як місто не втратимо цю людину».
Крім циркуляції подій, зв’язок між цими просторами має забезпечити громадський транспорт. У Львові розглядають можливість цілої транспортної революції, початок якій уже закладено в проекті ІТ-кварталу. Між Луганською та Стрийською запроектований транспортний хаб.
«Тут є унікальні можливості, щоби розширити червоні лінії та збудувати S-бан – міську електричку. Ця міська електричка перетинає Стрийську, Кульпарківську, всі магістральні вулиці, які сходяться в центр, – каже головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. – Ідея проста: всі машини лишаються в районі залізниці, люди можуть пересісти в транспортний хаб, а там до вокзалу – 25 хвилин, з вокзалу до Підзамча ще 25 хвилин. І цього на мільйонне місто в принципі було би достатньо».
Він наводить приклад Відня, де у 90-х роках 80% населення пересувалися на машинах, зараз – вдвічі менше, а стратегія розвитку міста орієнтована знизити цей показник до 18%. «Я в перспективі вірю, що львів’яни зрозуміють, як це зрозуміли Відень, Мюнхен та інші розвинені міста Європи, що машини треба лишати за межами історичного ареалу міста. Там має бути лише громадський транспорт, велосипеди і пішоходи», – каже Юліан Чаплінський. Проект міської електрички, залежно від політичної волі та технічних рішень, можуть почати втілювати за три – десять років, оцінює головний архітектор.
Ще один спосіб зв’язати осередки креативного життя – побудувати канатну дорогу. Вона має з’єднати Підзамче і Високий замок, відтак з «Рогатки» до центру міста можна буде дістатися за 10 хвилин. На Підзамче також очікують притоку туристів завдяки реконструкції Фабрики повидла, створенню там локальної площі Ринок та будівництву унікального акведуку, що поки що існує лише у вигляді проекту студентки-архітекторки.
Хто за це платить?
«Потрібні невеликі в світових масштабах гроші. Місцевий бізнес і так уже це робить, – каже один із учасників розробки стратегії, маркетолог Всеволод Поліщук. – Важливу роль має відіграти влада: створити умови бізнесу, щоби все відбувалося планово, спільно і локалізовано. Тому я думаю, що дуже багато локальних інвестицій могли би бути набагато більш ефективними, якби місто дало простір, де би це створювалося. Бюджетні гроші тут потрібні тільки на роботу фахівців, які допоможуть осучаснити генплан, наприклад». Він підтримує ідею, що у місті має існувати великий, спільний креативний квартал. Тоді креативний клас буде концентрованим, помітним і впливатиме на зміни у місті.
Зараз міська влада сприяє креативним просторам промоцією серед інвесторів, мінімізує бюрократичні тягарі. «Все, що залежить від містобудівної документації, від міста, ми максимально пришвидшуємо», – каже начальниця управління інвестицій ЛМР Ольга Сивак. Також чиновники під час зустрічей з інвесторами промотують проекти і готові надавати гарантії в разі підтримки від ЄБРР чи Європейського інвестиційного банку. Наприклад, будівництво ІТ-парку оцінюють в 95 млн євро лише на першу чергу, і ведуть переговори з цими банками для залучення кредитів.
Читайте також: Будівництво масштабного ІТ-парку у Львові розпочнуть восени. Фото
«Це приватний проект, інвестор самостійно веде переговори. Але він нам повідомляє, якщо має якісь зустрічі, так само і ми під час зустрічей промотуємо цей проект. Наступним кроком банків буде звернення до міста», – каже Ольга Сивак і чиновники готові засвідчити свою підтримку.
Нові горизонти
Велика концентрація творчих людей і сприятливий податковий клімат – це те, що приводить до креативних міст провідні компанії. Львову в цьому напрямку теж уже вдалося зробити немало: сектор ІТ дає місту податки, а завдяки розвитку туризму удвічі-втричі зросло число робочих місць у цій галузі, каже директор комунальної установи «Інститут міста» Олександр Кобзарев.
Крім ІТ та туризму, він вважає перспективними для Львова освіту та поліграфію, а також формування класу менеджерів культури, аби мистецтво не обмежувалося лише унікальними творами та недосяжними висотами, а й ставало ближчим та комерційно успішним. Так, наприклад, опитування «Інституту міста» засвідчили, що молоді та іноземцям у львівських музеях бракує затишної кав’ярні, де можна було би обмінятися враженнями, крамниць з оригінальними супутніми товарами та якісними сувенірами.
Перед написанням стратегії креативного міста «Інститут міста» планує провести дослідження, аби з’ясувати, що відштовхує від Львова потенційних візитерів. Аби провести дослідження, аналітики шукають донорів або спонсорів. Олександр Кобзарев неохоче говорить про гроші, але все ж зазначає: «В тому масштабі, який ми запланували першочергово, потрібні від 750 тисяч до мільйона гривень». І пояснює, чому це важливо: «Ми хочемо базувати нашу стратегію не на припущеннях. Ми маємо багато інформації, чому приїжджає до Львова той, хто приїжджає, але ми би хотіли знати, чому не приїжджає той, хто не приїжджає. Коли ми говоримо про креативне місто, то місто має стати магнітом для креативних людей. Наприклад, якби Джоан Роулінг приїхала попрацювати тут рік, ми би мали цілу мекку прихильників». Втім, стратегія має на меті не лише заманювати уже відомих людей, а й сприяти появі своїх «роулінг» та «цукербергів», які добре зарекомендують Львів на весь світ.
Зоя Красовська
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери