візуалізація: Громбюджет Львова
Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
Франківський район продовжив цикл програм «Твій бюджет участі» в студії медіа-хабу «Твоє місто». Учасниками ефіру стали як автори проєктів-переможців, так і ті, хто відповідає за їхню реалізацію. Вони розповіли, як спонукати людей голосувати за свої проєкти та з якими труднощами найчастіше доводиться боротися під час їхньої реалізації. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.
За словами керівника відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Ореста Файфурки, пік активності у Франківському районі був у 2017 році — тоді на Громадський бюджет подали 51 проєкт, з яких 7 стали переможцями. Натомість наступного року мешканці району подали лише 27 проєктів, з яких 8 перемогли. Їхнє втілення розпочали в січні і мають завершити до кінця року.
«У порівнянні з іншими районами Франківський є міцним середняком — одного проєкту не вистачило, щоб ввійти в трійку лідерів по кількості поданих ініціатив. Мешканці району подавали проєкти, що стосувалися облаштування подвір’їв і просторів навчальних закладів, мультимедійних просторів, закупівлі інтерактивних панелей для навчальних закладів», — каже він.
Шкільний ресурс
Проєкти Михайла Яремка перемагали в Громадському бюджеті Львова двічі: дитячий спортмайданчик у школі №48 — у 2016 році, а інтерактивна панель для ліцею №2 — минулоріч. За його словами, останню ініціативу погодили з адміністрацією навчального закладу. Інтерактивні панелі дозволяють учням та вчителям ефективніше співпрацювати, проводити динамічні уроки. Для ліцею вже придбали чотири інтерактивні дошки, одну інтерактивну панель, а також ноутбук, проектор і колонки, вчителі пройшли спеціальне навчання, як працювати з новою технікою.
Читайте також: Проста ідея. Як перемогти у конкурсі Громбюджету Львова
Михайло Яремко каже, що проєктам, які стосуються шкіл, перемогти легше, оскільки діти залучають до процесу голосування своїх батьків.
«Умови конкурсу досить прості, складніша сама реалізація — особливо тих проєктів, які потребують ремонту, бо потрібно підготувати проектно-кошторисну документацію, пройти технічну експертизу і багато бюрократичних процедур», — говорить він.
Директор гімназії ім. Василя Стуса Михайло Заремба минулого року переміг із проєктом щодо заміни електромережі в навчальному закладі. За його словами, ідеї щодо Громадського бюджету в школі обговорюють з батьками.
«Цього року нашим пріоритетом було створення безпечного простору для дітей. Проєкт ми розділили на дві частини: перша — заміна електромережі, адже школа існує вже 60 років; друга — закупівля технічного обладнання, зокрема камер для відеоспостереження та комп’ютерів. Другу частину вже реалізували», — розповідає Михайло Заремба.
На відміну від Михайла Яремка, він каже, що освітні проєкти так само мають труднощі при голосуванні.
«Основна робота активних батьків, авторів та реалізаторів — провести промо-кампанію серед інших батьків за допомогою соціальних мереж, з рекламою в навчальному закладі. Дітей ми не залучали, але вони самі розповідали про проєкт вдома», — говорить Михайло Заремба.
Читайте також: Як реалізувати свій проєкт за кошти Громадського бюджету. Досвід Сихова
За його словами, голосували за його проєкти найчастіше через банк-ID. У школі для тих, хто не міг самостійно розібратися з процесом голосування, працювала так звана штаб-квартира з інтерактивною панеллю. Там вчителі пояснювали всім охочим, як проголосувати. У реалізації ж, говорить Михайло Заремба, допомагали батьки, які працюють у будівельній сфері, а також управління освіти.
Орест Файфурка каже, що за втілення ініціатив-переможців Громбюджету відповідають профільні управління — у випадку проєктів Михайла Яремка та Михайла Заремби це управління освіти. Воно може проінформувати авторів про тендери, які будуть відбуватися. Автори не можуть самостійно обирати підрядників, проте можуть пропонувати знайомим зголошуватися на участь у торгах.
Разом і до кінця
Одним із переможців Громбюджету 2017 року став проєкт створення просвітницького мультимедійного простору «Україна починається з тебе». У його межах мають облаштувати другий поверх спеціалізованої школи №46 імені В’ячеслава Чорновола під постмодерний музей Чорновола, а також стіну пам’яті Василя Сліпака, відпочинкову і просвітницьку зони.
«Ідея полягала в тому, щоб зібрати всю інформацію в одному місці, і ми вже почали це робити. Уже маємо багато матеріалів, яких немає у відкритому доступі, наприклад, про дитинство В’ячеслава Чорновола. Цей простір матиме просвітницьке значення не лише для наших дітей — до нас мають приїжджати представники інших шкіл», — каже директор школи та один з ініціаторів проєкту Роман Балаш.
За його словами, перемогти допомогло те, що команда не здавалася до останньої хвилини голосування.
«Може пройти 25 проектів, а ми були 27-мі. Перед завершенням голосування з 18:00 до півночі ми продовжували, так би мовити, виборчу кампанію, коли всі інші вже зупинилися. Так і набрали необхідну кількість голосів», — говорить Роман Балаш.
На його думку, облаштування електромережі чи огорожі на територіях шкіл мають бути обов’язковими речами, а не проектами Громбюджету. А в конкурсі повинні брати участь творчі ініціативи, які виходитимуть за межі побутової діяльності.
Читайте також: Що потрібно для перемоги в Громадському бюджеті Львова. Приклад Личаківського району
Натомість Мирослава Коваль з управління освіти не погоджується, що господарські питання потрібно оминати в Громбюджеті, оскільки вони є важливими для шкіл.
«Якщо в школах є побутові проблеми, то батьки ставлять їх у пріоритет. Зараз в управління освіти пріоритетними є відновлення садочків, спортивних майданчиків, але це неможливо зробити скрізь і відразу. Десь існують нагальні потреби, які потрібно вирішувати. Креативні проекти Громбюджету є переважно в тих навчальних закладах, де побутових проблем менше», — каже вона.
У 2018 році на освітні проєкти Громбюджету встановили квоту — не більше 60%, оскільки в попередні роки саме таких ініціатив було найбільше. Крім того, автори таких проєктів часом спекулювали ресурсом батьків школярів. Михайло Заремба каже, що кожна школа мала б стати центром громади, відкритим для всіх, а голосування за її проєкти — свідомим, відчуттям вдячності.
Зміни Громбюджету-2019
«Щороку ми після завершення циклу Громадського бюджету розпочинаємо дискусію з авторами, з людьми, які голосували, з підрядниками про те, що потрібно змінити, яким чином можна вдосконалити цей процес. Часто є суперечливі думки, дискусії, і ми стараємось реагувати на них», — говорить Орест Файфурка.
Також Орест Файфурка зауважив, що часто тривають дискусії стосовно пріоритетності окремих проектів, але мова не йде про виключення окремих категорій — освітніх чи медичних ініціатив, яких також останнім часом почали подавати більше на Громбюджет.
Читайте також: Рушійна сила — мешканці. Як три роки поспіль перемагати в Громбюджеті Львова
«Ми встановили квоту 60% для освітніх та медичних проєктів та 40% — для решти. Крім того, зменшили кількість голосів за малий проєкт на першому етапі з 25 до 15, аби спростити авторам роботу. Також потрібно чітко вказувати місце реалізації, щоб автор і виконавчі органи могли правильно скласти висновок експертизи», — каже Орест Файфурка.
За його словами, кілька разів були випадки, що перемогу в Громбюджеті здобували проєкти, які планувалося реалізовувати не на землях комунальної власності. З таких ситуацій виходили по-різному — або домовлялися з автором про зміну ділянки, або виділяли субвенцію, наприклад, на проєкт, пов’язаний з «Львівською політехнікою».
Способи голосування у 2019 році залишаються тими самими — за допомогою банк-ID чи через ЦНАП.
Громадський бюджет — конкурс, який дає змогу розподілити кошти місцевого бюджету через створення проектів для покращення міста. Автором проекту може бути кожна людина, яка досягла 16 років та створила проект для покращення міста. Детальніше про правила участі — на сторінці «Громадський бюджет Львова».
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки управління «Секретаріат Ради» Львівської міської ради.
Наталія Стареправо
Візуалізація з сайту Громадського бюджету Львова
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери