Як потрібно залучати мешканців до голосування та які проєкти мають реалізовуватися першочергово.

Франківський район продовжив цикл програм «Твій бюджет участі» в студії медіа-хабу «Твоє місто». Учасниками ефіру стали як автори проєктів-переможців, так і ті, хто відповідає за їхню реалізацію. Вони розповіли, як спонукати людей голосувати за свої проєкти та з якими труднощами найчастіше доводиться боротися під час їхньої реалізації. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.

За словами керівника відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Ореста Файфурки, пік активності у Франківському районі був у 2017 році — тоді на Громадський бюджет подали 51 проєкт, з яких 7 стали переможцями. Натомість наступного року мешканці району подали лише 27 проєктів, з яких 8 перемогли. Їхнє втілення розпочали в січні і мають завершити до кінця року.

«У порівнянні з іншими районами Франківський є міцним середняком — одного проєкту не вистачило, щоб ввійти в трійку лідерів по кількості поданих ініціатив. Мешканці району подавали проєкти, що стосувалися облаштування подвір’їв і просторів навчальних закладів, мультимедійних просторів, закупівлі інтерактивних панелей для навчальних закладів», — каже він.

Шкільний ресурс

Проєкти Михайла Яремка перемагали в Громадському бюджеті Львова двічі: дитячий спортмайданчик у школі №48 — у 2016 році, а інтерактивна панель для ліцею №2 — минулоріч. За його словами, останню ініціативу погодили з адміністрацією навчального закладу. Інтерактивні панелі дозволяють учням та вчителям ефективніше співпрацювати, проводити динамічні уроки. Для ліцею вже придбали чотири інтерактивні дошки, одну інтерактивну панель, а також ноутбук, проектор і колонки, вчителі пройшли спеціальне навчання, як працювати з новою технікою.

Читайте також: Проста ідея. Як перемогти у конкурсі Громбюджету Львова

Михайло Яремко каже, що проєктам, які стосуються шкіл, перемогти легше, оскільки діти залучають до процесу голосування своїх батьків.

«Умови конкурсу досить прості, складніша сама реалізація — особливо тих проєктів, які потребують ремонту, бо потрібно підготувати проектно-кошторисну документацію, пройти технічну експертизу і багато бюрократичних процедур», — говорить він.

Директор гімназії ім. Василя Стуса Михайло Заремба минулого року переміг із проєктом щодо заміни електромережі в навчальному закладі. За його словами, ідеї щодо Громадського бюджету в школі обговорюють з батьками.

«Цього року нашим пріоритетом було створення безпечного простору для дітей. Проєкт ми розділили на дві частини: перша — заміна електромережі, адже школа існує вже 60 років; друга — закупівля технічного обладнання, зокрема камер для відеоспостереження та комп’ютерів. Другу частину вже реалізували», — розповідає Михайло Заремба.

На відміну від Михайла Яремка, він каже, що освітні проєкти так само мають труднощі при голосуванні.

«Основна робота активних батьків, авторів та реалізаторів — провести промо-кампанію серед інших батьків за допомогою соціальних мереж, з рекламою в навчальному закладі. Дітей ми не залучали, але вони самі розповідали про проєкт вдома», — говорить Михайло Заремба.

Читайте також: Як реалізувати свій проєкт за кошти Громадського бюджету. Досвід Сихова

За його словами, голосували за його проєкти найчастіше через банк-ID. У школі для тих, хто не міг самостійно розібратися з процесом голосування, працювала так звана штаб-квартира з інтерактивною панеллю. Там вчителі пояснювали всім охочим, як проголосувати. У реалізації ж, говорить Михайло Заремба, допомагали батьки, які працюють у будівельній сфері, а також управління освіти.

Орест Файфурка каже, що за втілення ініціатив-переможців Громбюджету відповідають профільні управління — у випадку проєктів Михайла Яремка та Михайла Заремби це управління освіти. Воно може проінформувати авторів про тендери, які будуть відбуватися. Автори не можуть самостійно обирати підрядників, проте можуть пропонувати знайомим зголошуватися на участь у торгах.

Разом і до кінця

Одним із переможців Громбюджету 2017 року став проєкт створення просвітницького мультимедійного простору «Україна починається з тебе». У його межах мають облаштувати другий поверх спеціалізованої школи №46 імені В’ячеслава Чорновола під постмодерний музей Чорновола, а також стіну пам’яті Василя Сліпака, відпочинкову і просвітницьку зони.

«Ідея полягала в тому, щоб зібрати всю інформацію в одному місці, і ми вже почали це робити. Уже маємо багато матеріалів, яких немає у відкритому доступі, наприклад, про дитинство В’ячеслава Чорновола. Цей простір матиме просвітницьке значення не лише для наших дітей — до нас мають приїжджати представники інших шкіл», — каже директор школи та один з ініціаторів проєкту Роман Балаш.

За його словами, перемогти допомогло те, що команда не здавалася до останньої хвилини голосування.

«Може пройти 25 проектів, а ми були 27-мі. Перед завершенням голосування з 18:00 до півночі ми продовжували, так би мовити, виборчу кампанію, коли всі інші вже зупинилися. Так і набрали необхідну кількість голосів», — говорить Роман Балаш.

На його думку, облаштування електромережі чи огорожі на територіях шкіл мають бути обов’язковими речами, а не проектами Громбюджету. А в конкурсі повинні брати участь творчі ініціативи, які виходитимуть за межі побутової діяльності.

Читайте також: Що потрібно для перемоги в Громадському бюджеті Львова. Приклад Личаківського району

Натомість Мирослава Коваль з управління освіти не погоджується, що господарські питання потрібно оминати в Громбюджеті, оскільки вони є важливими для шкіл.

«Якщо в школах є побутові проблеми, то батьки ставлять їх у пріоритет. Зараз в управління освіти пріоритетними є відновлення садочків, спортивних майданчиків, але це неможливо зробити скрізь і відразу. Десь існують нагальні потреби, які потрібно вирішувати. Креативні проекти Громбюджету є переважно в тих навчальних закладах, де побутових проблем менше», — каже вона.

У 2018 році на освітні проєкти Громбюджету встановили квоту — не більше 60%, оскільки в попередні роки саме таких ініціатив було найбільше. Крім того, автори таких проєктів часом спекулювали ресурсом батьків школярів. Михайло Заремба каже, що кожна школа мала б стати центром громади, відкритим для всіх, а голосування за її проєкти — свідомим, відчуттям вдячності.

Зміни Громбюджету-2019

«Щороку ми після завершення циклу Громадського бюджету розпочинаємо дискусію з авторами, з людьми, які голосували, з підрядниками про те, що потрібно змінити, яким чином можна вдосконалити цей процес. Часто є суперечливі думки, дискусії, і ми стараємось реагувати на них», — говорить Орест Файфурка.

Також Орест Файфурка зауважив, що часто тривають дискусії стосовно пріоритетності окремих проектів, але мова не йде про виключення окремих категорій — освітніх чи медичних ініціатив, яких також останнім часом почали подавати більше на Громбюджет.

Читайте також: Рушійна сила — мешканці. Як три роки поспіль перемагати в Громбюджеті Львова

«Ми встановили квоту 60% для освітніх та медичних проєктів та 40% — для решти. Крім того, зменшили кількість голосів за малий проєкт на першому етапі з 25 до 15, аби спростити авторам роботу. Також потрібно чітко вказувати місце реалізації, щоб автор і виконавчі органи могли правильно скласти висновок експертизи», — каже Орест Файфурка.

За його словами, кілька разів були випадки, що перемогу в Громбюджеті здобували проєкти, які планувалося реалізовувати не на землях комунальної власності. З таких ситуацій виходили по-різному — або домовлялися з автором про зміну ділянки, або виділяли субвенцію, наприклад, на проєкт, пов’язаний з «Львівською політехнікою».

Способи голосування у 2019 році залишаються тими самими — за допомогою банк-ID чи через ЦНАП.

Громадський бюджет — конкурс, який дає змогу розподілити кошти місцевого бюджету через створення проектів для покращення міста. Автором проекту може бути кожна людина, яка досягла 16 років та створила проект для покращення міста. Детальніше про правила участі — на сторінці «Громадський бюджет Львова».

Реалізація цього проекту здійснена за підтримки управління «Секретаріат Ради» Львівської міської ради.

Наталія Стареправо

Візуалізація з сайту Громадського бюджету Львова