
візуалізація: Громбюджет Львова
Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
Франківський район продовжив цикл програм «Твій бюджет участі» в студії медіа-хабу «Твоє місто». Учасниками ефіру стали як автори проєктів-переможців, так і ті, хто відповідає за їхню реалізацію. Вони розповіли, як спонукати людей голосувати за свої проєкти та з якими труднощами найчастіше доводиться боротися під час їхньої реалізації. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.
За словами керівника відділу громадського партнерства управління «Секретаріат ради» Ореста Файфурки, пік активності у Франківському районі був у 2017 році — тоді на Громадський бюджет подали 51 проєкт, з яких 7 стали переможцями. Натомість наступного року мешканці району подали лише 27 проєктів, з яких 8 перемогли. Їхнє втілення розпочали в січні і мають завершити до кінця року.
«У порівнянні з іншими районами Франківський є міцним середняком — одного проєкту не вистачило, щоб ввійти в трійку лідерів по кількості поданих ініціатив. Мешканці району подавали проєкти, що стосувалися облаштування подвір’їв і просторів навчальних закладів, мультимедійних просторів, закупівлі інтерактивних панелей для навчальних закладів», — каже він.
Шкільний ресурс
Проєкти Михайла Яремка перемагали в Громадському бюджеті Львова двічі: дитячий спортмайданчик у школі №48 — у 2016 році, а інтерактивна панель для ліцею №2 — минулоріч. За його словами, останню ініціативу погодили з адміністрацією навчального закладу. Інтерактивні панелі дозволяють учням та вчителям ефективніше співпрацювати, проводити динамічні уроки. Для ліцею вже придбали чотири інтерактивні дошки, одну інтерактивну панель, а також ноутбук, проектор і колонки, вчителі пройшли спеціальне навчання, як працювати з новою технікою.
Читайте також: Проста ідея. Як перемогти у конкурсі Громбюджету Львова
Михайло Яремко каже, що проєктам, які стосуються шкіл, перемогти легше, оскільки діти залучають до процесу голосування своїх батьків.
«Умови конкурсу досить прості, складніша сама реалізація — особливо тих проєктів, які потребують ремонту, бо потрібно підготувати проектно-кошторисну документацію, пройти технічну експертизу і багато бюрократичних процедур», — говорить він.
Директор гімназії ім. Василя Стуса Михайло Заремба минулого року переміг із проєктом щодо заміни електромережі в навчальному закладі. За його словами, ідеї щодо Громадського бюджету в школі обговорюють з батьками.
«Цього року нашим пріоритетом було створення безпечного простору для дітей. Проєкт ми розділили на дві частини: перша — заміна електромережі, адже школа існує вже 60 років; друга — закупівля технічного обладнання, зокрема камер для відеоспостереження та комп’ютерів. Другу частину вже реалізували», — розповідає Михайло Заремба.
На відміну від Михайла Яремка, він каже, що освітні проєкти так само мають труднощі при голосуванні.
«Основна робота активних батьків, авторів та реалізаторів — провести промо-кампанію серед інших батьків за допомогою соціальних мереж, з рекламою в навчальному закладі. Дітей ми не залучали, але вони самі розповідали про проєкт вдома», — говорить Михайло Заремба.
Читайте також: Як реалізувати свій проєкт за кошти Громадського бюджету. Досвід Сихова
За його словами, голосували за його проєкти найчастіше через банк-ID. У школі для тих, хто не міг самостійно розібратися з процесом голосування, працювала так звана штаб-квартира з інтерактивною панеллю. Там вчителі пояснювали всім охочим, як проголосувати. У реалізації ж, говорить Михайло Заремба, допомагали батьки, які працюють у будівельній сфері, а також управління освіти.
Орест Файфурка каже, що за втілення ініціатив-переможців Громбюджету відповідають профільні управління — у випадку проєктів Михайла Яремка та Михайла Заремби це управління освіти. Воно може проінформувати авторів про тендери, які будуть відбуватися. Автори не можуть самостійно обирати підрядників, проте можуть пропонувати знайомим зголошуватися на участь у торгах.
Разом і до кінця
Одним із переможців Громбюджету 2017 року став проєкт створення просвітницького мультимедійного простору «Україна починається з тебе». У його межах мають облаштувати другий поверх спеціалізованої школи №46 імені В’ячеслава Чорновола під постмодерний музей Чорновола, а також стіну пам’яті Василя Сліпака, відпочинкову і просвітницьку зони.
«Ідея полягала в тому, щоб зібрати всю інформацію в одному місці, і ми вже почали це робити. Уже маємо багато матеріалів, яких немає у відкритому доступі, наприклад, про дитинство В’ячеслава Чорновола. Цей простір матиме просвітницьке значення не лише для наших дітей — до нас мають приїжджати представники інших шкіл», — каже директор школи та один з ініціаторів проєкту Роман Балаш.
За його словами, перемогти допомогло те, що команда не здавалася до останньої хвилини голосування.
«Може пройти 25 проектів, а ми були 27-мі. Перед завершенням голосування з 18:00 до півночі ми продовжували, так би мовити, виборчу кампанію, коли всі інші вже зупинилися. Так і набрали необхідну кількість голосів», — говорить Роман Балаш.
На його думку, облаштування електромережі чи огорожі на територіях шкіл мають бути обов’язковими речами, а не проектами Громбюджету. А в конкурсі повинні брати участь творчі ініціативи, які виходитимуть за межі побутової діяльності.
Читайте також: Що потрібно для перемоги в Громадському бюджеті Львова. Приклад Личаківського району
Натомість Мирослава Коваль з управління освіти не погоджується, що господарські питання потрібно оминати в Громбюджеті, оскільки вони є важливими для шкіл.
«Якщо в школах є побутові проблеми, то батьки ставлять їх у пріоритет. Зараз в управління освіти пріоритетними є відновлення садочків, спортивних майданчиків, але це неможливо зробити скрізь і відразу. Десь існують нагальні потреби, які потрібно вирішувати. Креативні проекти Громбюджету є переважно в тих навчальних закладах, де побутових проблем менше», — каже вона.
У 2018 році на освітні проєкти Громбюджету встановили квоту — не більше 60%, оскільки в попередні роки саме таких ініціатив було найбільше. Крім того, автори таких проєктів часом спекулювали ресурсом батьків школярів. Михайло Заремба каже, що кожна школа мала б стати центром громади, відкритим для всіх, а голосування за її проєкти — свідомим, відчуттям вдячності.
Зміни Громбюджету-2019
«Щороку ми після завершення циклу Громадського бюджету розпочинаємо дискусію з авторами, з людьми, які голосували, з підрядниками про те, що потрібно змінити, яким чином можна вдосконалити цей процес. Часто є суперечливі думки, дискусії, і ми стараємось реагувати на них», — говорить Орест Файфурка.
Також Орест Файфурка зауважив, що часто тривають дискусії стосовно пріоритетності окремих проектів, але мова не йде про виключення окремих категорій — освітніх чи медичних ініціатив, яких також останнім часом почали подавати більше на Громбюджет.
Читайте також: Рушійна сила — мешканці. Як три роки поспіль перемагати в Громбюджеті Львова
«Ми встановили квоту 60% для освітніх та медичних проєктів та 40% — для решти. Крім того, зменшили кількість голосів за малий проєкт на першому етапі з 25 до 15, аби спростити авторам роботу. Також потрібно чітко вказувати місце реалізації, щоб автор і виконавчі органи могли правильно скласти висновок експертизи», — каже Орест Файфурка.
За його словами, кілька разів були випадки, що перемогу в Громбюджеті здобували проєкти, які планувалося реалізовувати не на землях комунальної власності. З таких ситуацій виходили по-різному — або домовлялися з автором про зміну ділянки, або виділяли субвенцію, наприклад, на проєкт, пов’язаний з «Львівською політехнікою».
Способи голосування у 2019 році залишаються тими самими — за допомогою банк-ID чи через ЦНАП.
Громадський бюджет — конкурс, який дає змогу розподілити кошти місцевого бюджету через створення проектів для покращення міста. Автором проекту може бути кожна людина, яка досягла 16 років та створила проект для покращення міста. Детальніше про правила участі — на сторінці «Громадський бюджет Львова».
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки управління «Секретаріат Ради» Львівської міської ради.
Наталія Стареправо
Візуалізація з сайту Громадського бюджету Львова
Міські акценти
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян
- Дім культури по-новому. Як у Львові працює міський центр мистецтва
- Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
- Розмальована музика. Як українка та мексиканець навчають у Львові дітей за новою методикою
- Топ-5 подарунків на Миколая. Як місцеві компанії популяризують українські свята
- Вікенд у Львові. Скільки коштує оренда помешкання і де його шукати
- У місті, але біля лісу. Де у Львові купити квартиру поближче до природи
- Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
- Які квартири купують львів'яни і як перевірити забудовника на законність
- Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
- Чи буде у Львові сніг на Миколая і Новий рік. Прогноз синоптиків
- «Патріоти та «всі інші», або Які розклади у Львівській облраді
- Хто такий Синютка, який зайняв друге місце
- Знову Садовий. Кар’єра, статки та передвиборчі обіцянки мера
- Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади Львова освіта і культура
- Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами
- Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим
- Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою
- Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
- Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки і фото
- Як у Львові закрили єдине відділення гематології та чому помер його пацієнт
- Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
- Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
- Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
- Що Гвоздович обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає
- Вибори до львівської міськради. Перша «десятка» «Об’єднання «Самопоміч»
- Що Васюник обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Зникла дитина. Як впильнувати свою та що робити, якщо знайшли чужу
- Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
- Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»
- На Митрополичі сади у Львові чекають великі зміни. Що буде
- Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
- Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери
- Як зміняться квартири і офіси через пандемію. Що каже архітектурний ринок Львова
- Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
- Передайте за проїзд. Як виглядав громадський транспорт Львова у різні роки
- Чи безпечно туристам їхати до Львова і на Львівщину
- Час нових рішень? або Чи можна відкривати дитячі садочки у Львові
- Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ
- «Рекордні» 125 позитивних тестів на коронавірус на Львівщині. Що це означає
- Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
- Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати
- Львівські дні. Що відбувається у місті, поки ви вдома. Репортаж
- Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова
- «Ми не віримо, що у батька був коронавірус». Історія родини, де більше ніхто не заразився
- На Львівщині вводять режим надзвичайної ситуації. Що це означає
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- На захист Палацу мистецтв. Що каже про його перебудову автор проєкту
- План «В». Де на Львівщині лікуватимуть хворих на коронавірус, якщо такі будуть
- Антикоронавірусні Винники. Що відбувалося за лаштунками протестів
- Евакуація українців із Китаю. Хвилювання і шок
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року