Як реалізувати свій проект за кошти громадського бюджету. Досвід Сихова
Сихівський район продовжив цикл програм «Твій бюджет участі» у студії медіа-хабу «Твоє Місто». Учасниками ефіру стали як автори-переможці, так і ті, хто не переміг, але отримав не менш важливий досвід. Вони розповіли, чому потрібно організувати свою команду, що потрібно врахувати та куди звертатися перед подачею на конкурс, а також як діяти, щоб отримати підтримку громади. Tvoemisto.tv занотувало найважливіше.
За словами заступниці начальника відділу «Секретаріату ради» ЛМР Юлії Бойко, Сихів — наймолодший та найбільш густозаселений район Львова. Тут живуть молоді сім’ї, які мають потребу у якісних школах, садочках, громадських просторах, і тому беруть активну участь в конкурсі Громадського бюджету. Крім того, Сихів є лідером упродовж трьох років за кількістю поданих проектів.
«Упродовж 2016-2018 років сихівчани подали 149 проектів. Щороку близько 20% поданих проектів на конкурс Громадського бюджету належить Сихівському району. Якщо врахувати, що у Львові всього 6 районів, то це вище середнього рівня», — каже вона.
Головні ідеологи — діти
Одним з проектів-переможців у 2018 році стало кафе «Vydelka» ліцею «Оріяна», автором якого є голова батьківського комітету цього ліцею — Андрій Завербний. Розповідає, що реалізувати проект допомогли діти, які й стали ідеологами проекту.
«Наша мрія — харчуватися якісно та в гарному приміщенні. Бачення проекту розроблялося не тільки з дизайнером, а й за допомогою дітей, батьків та адміністрації школи. Зараз ми покроково реалізовуємо цей проект», — каже він.
Андрій Завербний наголошує, що перш ніж йти на конкурс громадського бюджету Львова, найкраще мати готовий проект, аби бачити, скільки потрібно грошей на його реалізацію.
Автор проекту-переможця майданчика з вуличними тренажерами біля школи №72 Андрій Козицький говорить, що перед подачею на конкурс також важливо сформувати свою команду, наперед розробити стратегію пошуку голосів та не здаватися до останнього.
«Я долучився до Громбюджету ще на стадії розробки положення до нього, давав свої пропозиції до цього положення, знав усі нюанси участі в ньому. Викликом 2016 року було пояснити людям, що це таке, щоб вони не хвилювалися, що їхні гроші хтось забере з картки. У 2017 році були вже інші виклики — велика кількість поданих проектів, бо всі побачили, що цей інструмент працює», — розповідає він.
За його словами, важливо брати участь в проекті не тільки на початковому етапі, а й під час реалізації. До речі, майданчиком з тренажерами можуть користуватися не тільки діти школи №72, а й інші охочі.
Навчати, творити, надихати
Проект Олени Павлюк Lviv open lab не переміг, проте, за її словами, участь у конкурсі дала багато досвіду, зокрема щодо цільової аудиторії. Цей простір передбачає лабораторії, майстерню та медіа-студію.
«Ідея проекту виникла 2016 році, але не вдалося тоді виграти з проектом. У 2018 році ми перейменували проект на Lviv open lab, змінили концепцію для більшої доступності. Проект мав три функції: навчати, творити надихати. Це місце, де школярі і молоді люди зможуть робити щось своїми руками», — розповідає вона.
Пізніше проект підтримало місто та надало приміщення, також ним зацікавилися спонсори. Олена Павлюк каже, що проект цікавий не тільки мешканцям Сихова. Крім того, є вчителі, яким для роботи не вистачає необхідного обладнання. А під час голосування з’явилися компанії, які зараз допомагають облаштувати біотехлабораторію.
Авторка проекту 2017-го року School hub 93 Олеся Мандзюк розповідає, що перш ніж податися на конкурс, важливо вигадати просту і зрозумілу назву своїй ідеї. Крім того, не розслаблятися як на етапі голосування, так і на етапі реалізації.
«У 2016 році наш проект мав дуже довгу назву: «Облаштування внутрішнього простору навколо навчального закладу номер 93», і номер нашої школи був аж в кінці, наші симпатики навіть не змогли нас знайти. Серед інших помилок була замала активізація учнів», — розповідає вона.
За її словами, брати участь у великих проектах важко, тому у 2017 році Олеся Мандзюк уже подалася на малий проект, який і дав змогу вийти в лідери голосування по Сихову.
«Ми третіми дійшли до фінішу з новою назвою і підтримкою учнів та батьків. Масштабні роботи провели коштом Громбюджету, далі доробляли ремонт самотужки. Меценатами стали батьки учнів», — каже вона.
Олеся Мандзюк планує і надалі подавати проекти на конкурс, деякі з них уже створюються.
Громадський бюджет — не тільки конкурс, а й комунікація
Крім освітніх проектів, львів’яни підтримують й інші, не менш важливі. Одним з них став переможець у 2018 році «Безпечний рух на Вашингтона» Галини Васильченко. Львів’янка бере участь в конкурсі з 2016 року. Каже, що з того часу покращилася робота в адміністраціях та управліннях, а між людьми налагодилася комунікація.
«Громадський бюджет — трішки більше, ніж просто реалізація хороших, якісних ініціатив, а ще й сприяє гарній комунікації між людьми та активізації мешканців. Якщо хочете виграти проект, важливо вчасно стартувати, тому що в переважній більшості голосують одні і ті ж люди», — говорить вона.
Галина Васильченко також наголошує на тому, що важливо згуртовуватися та працювати до кінця.
«Ми зустрілися з сусідами, придумали ідею, інша сусідка придумала назву, голова ОСББ намалював сам проект — і таким чином в нас утворилася певна команда. Коли є команда, набагато простіше збирати голоси. В останній вечір поділилися на кілька групок і ходили до людей додому ввечері, просили: виходьте, ми вас підвеземо в ЦНАП», — ділиться досвідом вона.
Також у 2018 році переміг проект «Запуск міської мобільної служби домашніх візитів для сімей, які виховують дітей з групами ризику» навчально-реабілітаційного центру «Джерело».
«Практично щодня народжуються діти з групи ризику: передчасно народжені, діти з психічними, фізичними та спадковими розладами. Дуже важливо це виявити до 4 років і проводити відповідну терапію. Ця послуга надається в «Джерелі». Діти ж виховуються вдома, і важливо показати батькам, як проводити терапію в комфортних умовах для дитини», — каже начальник управління соціального захисту Ігор Кобрин.
За його словами, цьогоріч на реалізацію проекту з місцевих коштів закладено 1,4 млн грн. Вони заплановані на кінець літа або початок осені, щоб закупити автомобіль. У подальшому на розвиток служби будуть закладатися бюджетні кошти, які підуть на фінансування штату працівників, транспорт та інші видатки.
Заступник голови Сихівської районної адміністрації з питань житлово-комунального господарства Володимир Івасюк перед подачею на конкурс громадського бюджету радить звертатися до районних адміністрацій для роз’яснення тих чи інших питань.
«Більшість проектів передбачають будівельні роботи, для яких потрібно мати спеціальні знання, зокрема щоб скласти правильну кошторисно-проектну документацію та прорахувати вартість», — каже він.
Крім того, Володимир Івасюк закликає не розчаровуватися авторів проектів, які не виграли в конкурсі, і рекомендує подаватися й надалі.
Громадський бюджет — конкурс, який дає змогу розподілити кошти місцевого бюджету через створення проектів для покращення міста. Автором проекту може бути кожна людина, яка досягла 16 років та створила проект для покращення міста. Детальніше про правила участі — на сторінці «Громадський бюджет Львова».
Реалізація цього проекту здійснена за підтримки управління «Секретаріат Ради» Львівської міської ради
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори