
Ніч замкнених дверей. Чому цілодобовий доступ до гуртожитків у Львові не діє?
«Чого такі веселі о першій ночі? Де можна ходити вночі? Міністерство? Йдіть до свого міністра, хай він вам відкриває!». Такі слова нещодавно почули від вахтерки двоє студенток львівського вишу, повернувшись після опівночі до гуртожитку з концерту улюбленої групи.
Два роки тому, в листопаді 2015-го, Міністерство освіти й науки надіслало керівникам вищих навчальних закладів листа з проханням не обмежувати доступ студентів до гуртожитків. У кінці жовтня 2017-го довелося писати новий лист. Він називається «Щодо дотримання прав мешканців гуртожитків», і в ньому міністерство вже не просить, а вимагає дотримати право студентів потрапляти до своїх кімнат о будь-якій порі. Приводом для цього листа стало звернення громадської організації «Українська асоціація студентів». Причиною – те, що чимало вишів встановлюють режим обмеженого доступу до гуртожитків на власний розсуд. Tvoemisto.tv з’ясувало, чи замкнені вночі двері гуртожитків провідних львівських університетів.
Львівський національний університет імені Франка
Двері до гуртожитків ЛНУ замикають опівночі й відмикають о шостій ранку, проте вахтери прочиняють їх на вимогу. До ухвалення закону «Про освіту» тим, хто приходив уночі, доводилось записувати до спеціального «журналу запізнень» своє ім’я, номер кімнати, дату, час і «причину запізнення». Жодних наслідків для студентів це не мало. Голова профкому студентів ЛНУ Андрій Білинський пояснює цю практику необхідністю контролю на випадок надзвичайних ситуацій. Студенти ж кажуть, що це було радше для галочки чи залякування. Записи в журналі були непостійними – залежали від наполегливості вахтера. Після жовтневого листа МОН журнали прибрали – тепер уночі студентові достатньо показати вахтеру перепустку. Втім, запроваджені десять років тому правила, за якими потрібно записуватись у журнал, досі не змінені: за словами Андрія Білинського, право на внесення змін мають лише збори трудового колективу університету, які мають відбутись у березні 2018 року.
Студенти кажуть, що більшість вахтерів лояльні до нічних повернень і оперативно реагують на стук у двері. Проте часом усе ж доводиться довго будити вахтера; в гуртожитку номер чотири для таких випадків навіть установили дзвіночок. Мешканці шостого гуртожитку кажуть, що попереджають вахтера, коли планують повернутись, аби він не спав у той час.
Минулого року Світлана Ковальська з гуртожитку номер шість поверталась після опівночі. «Двері були зачинені, я не змогла розбудити вахтера, довелось ночувати у друзів. Сенсу скаржитись не бачу. Завідувачка б запитала: “А чому ви так пізно ходите і де?”», – каже студентка.
На думку Андрія Білинського, залишати відчиненими двері вночі не можна, бо до гуртожитку може увірватись чужа людина в неадекватному стані, з якою не впорається вахтер. «Поки буде їхати поліція, може відбутися щось погане. Студенти можуть постукати і їм відчинять», – пояснює він. І запевняє, що студенти ЛНУ скаржаться до профкому на порушення вахтерами їхніх прав дуже рідко – не більш ніж раз на рік. На прохідних гуртожитків ЛНУ стоять камери відеоспостереження, тож теоретично вахтера, який порушує права студента, можуть притягти до відповідальності.
Національний університет «Львівська політехніка»
Лист МОН не вплинув на режим у гуртожитках політехніки: вночі вони зачинені. Вахтери пускають студентів, проте можуть записати їхні прізвища та годину повернення.
Директор студентського містечка Ігор Гельжинський каже, що студенти мають цілодобовий доступ до гуртожитків із 2012 року: «Ми зачиняємо гуртожиток із першої до п’ятої, але в нас є дзвіночок».
Читайте також: У Львівській політехніці поселятимуть в гуртожитки за рейтингом
Щоночі вахтери вирушають на обхід гуртожитка, який триває сорок п’ять хвилин – із 2:00 до 2:45. Ідучи на обхід, вахтер, за словами директора студмістечка, залишає свій номер мобільного, аби студент міг зателефонувати й увійти. Втім, студенти нарікають, що часом уночі їм доводиться довго чекати на вахтера, та ще й вислуховувати від нього повчання й погрози, що наступного разу не впустить. Анна Дев’ятко з першого гуртожитка каже, що щоразу, повертаючись пізно, отримує з боку вахтера «величезний тиск, зіпсовані нерви та настрій».
Також, за словами дівчини, обов’язковою умовою для поселення в гуртожиток є підпис у зошиті, який означає, що з графіком «роботи» гуртожитку студент ознайомлений.
Ігор Гельжинський запевняє, що зміни до правил внутрішнього розпорядку обговорюються вже, і орієнтовно в лютому ректорат їх затвердить. Директор студмістечка вважає цілодобовий доступ цілком доцільним. «Якщо студент заплатив за місце, то чому він о третій годині не має права прийти в гуртожиток? Студенти зараз у таких умовах – чи не 50% працюють, – каже Гельжинський. – Навіть до 2012 року, коли не було цілодобового доступу, ми все одно розуміли, що студенти працюють, і їх пускали».
Львівський національний медичний університет
Студенти ЛНМУ імені Данила Галицького запевняють, що в них усе добре: вахтери впускають і випускають коли треба, розуміючи, що студенти можуть мати роботу чи пізній поїзд. Журналів запізнень у гуртожитках немає.
В Положенні про структуру медичного університету від 2000 року зазначено, що на чергового гуртожитку покладається закриття вхідних дверей і закінчення доступу в гуртожиток після 22 години. Проте фактично ці обмеження не діють.
Проректорка з адміністративно-господарської роботи Олена Шевага каже, що претензій немає як зі сторони студентів до адміністрації гуртожитків, так і зі сторони адміністрації до студентів: «Наші діти дисципліновані, все одно всі стараються до 12 години прийти в гуртожиток». Водночас цілодобовий доступ проректорка не вважає цілком правильним. «Так як я сама мама, то я вважаю, що дітям треба мати якийсь режим. Вони ж ще дуже молоді, вони ще того не розуміють. В нас дуже насичений графік, дуже серйозні предмети. Студентам потім віддадуть життя людей, тому вони повинні гарно вчитися. А якщо дитина невиспана, їй буде важко засвоїти те, що говорять викладачі, вона буде непрацездатною».
Український католицький університет
УКУ є приватним закладом, проте це не звільняє його від необхідності виконувати розпорядження МОН.
У правилах внутрішнього розпорядку зазначено, що вхід у колегіум (гуртожиток) дозволяється з понеділка по четвер до 23:00, з п'ятниці по неділю до 24:00. Після цього часу картки для електронних замків у дверях не працюють. Проте черговий пускає студентів цілодобово. Ті, хто вертається пізно, мусять записуватись у журнал запізнень, «щоб забезпечити максимальну безпеку мешканців, не дозволивши потрапити до колегіуму тим, хто в ньому не живе». Коли студент хоче зайти до колегіуму або вийти з нього після 24:00, він повинен заздалегідь попередити куратора колегіуму, котрий відіграє роль вихователя. Дозволяти або забороняти куратор не може.
Отець Юрій Козловський, який керує колегіумом УКУ, каже, що він замислювався як «середовище, котре б максимально стимулювало розуміння власної гідності та просувало шану до гідності іншої особи. Тому заборони та обмеження використовуються виключно для того, щоб уможливити пошану кожного». Він наголошує, що в колегіумі живуть не студенти УКУ як такі, а учасники формаційної програми, для яких встановлені певні обмеження – які, втім, доступу не стосуються: «Колегіум є нашим домом і кожен повинен мати можливість потрапити до власного дому цілодобово». Він погоджується, що текст правил потрібно оновити, проте запевняє, що документ не відіграє ролі для університету.
Читайте також: Особливі люди роблять колектив особливим. Розмова на львівській кухні
Втім, є ще одна проблема. На проспекті Червоної Калини УКУ винаймає поверх у гуртожитку №4 Львівського торгово-економічного університету. Доступ на поверх обмежується електронними замками, які в нічний час працюють тільки на вихід. Отець Юрій називає цю проблему технічною: заявку на перепрошивку програми, котра контролює двері, було подано в минулому навчальному році, проте фірма, котра мусить це зробити, не поспішає. Мешканці гуртожитку знайшли вихід: повертаючись пізно, просять сусідів відчинити їм зсередини.
І ще одна проблема, складніша. За правилами внутрішнього розпорядку гуртожитку ЛТЕУ вхід після 23:00 дозволений у виключних випадках. Комендантка Галина Хміль запевняє, що ці правила старі: «Колись нас попереджали, що ми не маємо випускати студентів, ми за них відповідальність несемо. А зараз є нове розпорядження. Тут ніхто нікого не закриває. Студенти – дорослі люди, вони самі за себе несуть відповідальність».
Проте двері на ніч у четвертому гуртожитку зачиняють – пояснюють, що з міркувань безпеки. «Позавчора вахтер пішов до туалету, гуртожиток був відкритий. Забіг чужий, розбив нам вікно, порізав собі руку, – розповідає комендантка. – А якщо цілу ніч буде відкрито? Забіжить хто-небудь, присне чим-небудь, вдарить по голові і людина не встигне зреагувати. Уявіть, що то робиться. В нас немає що грабувати, але мало хто може прийти і якусь диверсію зробити? Криміногенна обстановка. Є і наркомани, і бандюги. Хоча ці двері можна ногою виламати. Ми нічим не захищені».
Читайте також: «Поліцією дітей не лякають – це вже добре». Що не так із безпекою Львова
Студентка Валерія Аркашова розповідає: одного ранку поспішала на поїзд. Спустилась до виходу, проте двері були зачинені й на вахті нікого не було. Дівчині довелося чекати на вахтера двадцять хвилин і платити за простій таксистові. «А якби хтось мав проблеми зі здоров’ям і потрібна була б швидка?», – запитує Валерія. Галина Хміль пояснює: під час обходу вахтер має залишати на вході нічого чергового, а він один на два гуртожитки – на другого нема грошей. Тож комендантка радить заздалегідь попереджати чергового про намір вийти чи прийти вночі.
Особистий простір
У західноєвропейському університеті гуртожитки бувають різні: з вахтерами чи без, із дверима, які відкриваються карткою чи власним ключем. Але доступ до них завжди цілодобовий.
Львівська студентка Марія Стрельцова зараз навчається в університеті міста Бамберґа в Німеччині. Розповідає, що в її гуртожитку немає ні камер спостереження, ні охорони. Є гаусмайстер – завідувач, який приходить до студента, коли той має побутові проблеми, й не турбує в інший час. «Ключ від вхідних дверей, ключ від кімнати. Це вважається твоїм особистим простором», – каже Марія. Ціна цього простору – 248 євро на місяць.
Єгор Стадний з аналітичного центру CEDOS, який займається питаннями освіти, вбачає причину обмежень доступу до студентських гуртожитків в Україні саме в тому, що жити в них коштує дешево. «Все вирішиться, коли в нас будуть справжні договірні відносини зі справжніми ринковими цінами», – каже аналітик.
Для цього університети мали би відремонтувати гуртожитки, покращити умови, скасувати режим і вахтерів, поставити камери й охоронців. «Проте зараз університети не мають права встановлювати оплату за гуртожиток, вищу за 40% академічної стипендії. І студенти не можуть платити більше», – констатує Стадний. Зачинені двері гуртожитка, наголошує він, є обмеженням доступу до орендованого майна. Виш надає послугу мешкання в гуртожитку, студент – оплачує її. «До студентів ставляться як до дітей, а мають – як до дорослих, які платять гроші», – резюмує експерт.
Читайте також: Студентські гуртожитки у Львові: «неєвропейські умови» за помірну плату
Пункт 8 частини 1 статті 62 Закону України «Про освіту» гарантує особам, які навчаються у вишах, «право на забезпечення гуртожитком та цілодобовим доступом до нього на строк навчання у порядку, встановленому законодавством». Та найбільше покарання за обмеження доступу до гуртожитку – догана керівникові вишу від Міністерства освіти на науки. Студенти, які не можуть потрапити до своєї кімнати, можуть викликати поліцію, а якщо порушення їхніх прав є регулярним, звертатись до суду.
Ліза Сівєц
Міські акценти
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян
- Дім культури по-новому. Як у Львові працює міський центр мистецтва
- Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
- Розмальована музика. Як українка та мексиканець навчають у Львові дітей за новою методикою
- Топ-5 подарунків на Миколая. Як місцеві компанії популяризують українські свята
- Вікенд у Львові. Скільки коштує оренда помешкання і де його шукати
- У місті, але біля лісу. Де у Львові купити квартиру поближче до природи
- Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
- Які квартири купують львів'яни і як перевірити забудовника на законність
- Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
- Чи буде у Львові сніг на Миколая і Новий рік. Прогноз синоптиків
- «Патріоти та «всі інші», або Які розклади у Львівській облраді
- Хто такий Синютка, який зайняв друге місце
- Знову Садовий. Кар’єра, статки та передвиборчі обіцянки мера
- Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади Львова освіта і культура
- Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами
- Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим
- Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою
- Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
- Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки і фото
- Як у Львові закрили єдине відділення гематології та чому помер його пацієнт
- Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
- Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
- Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
- Що Гвоздович обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає
- Вибори до львівської міськради. Перша «десятка» «Об’єднання «Самопоміч»
- Що Васюник обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Зникла дитина. Як впильнувати свою та що робити, якщо знайшли чужу
- Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
- Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»
- На Митрополичі сади у Львові чекають великі зміни. Що буде
- Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
- Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери
- Як зміняться квартири і офіси через пандемію. Що каже архітектурний ринок Львова
- Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
- Передайте за проїзд. Як виглядав громадський транспорт Львова у різні роки
- Чи безпечно туристам їхати до Львова і на Львівщину
- Час нових рішень? або Чи можна відкривати дитячі садочки у Львові
- Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ
- «Рекордні» 125 позитивних тестів на коронавірус на Львівщині. Що це означає
- Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
- Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати
- Львівські дні. Що відбувається у місті, поки ви вдома. Репортаж
- Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова
- «Ми не віримо, що у батька був коронавірус». Історія родини, де більше ніхто не заразився
- На Львівщині вводять режим надзвичайної ситуації. Що це означає
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- На захист Палацу мистецтв. Що каже про його перебудову автор проєкту
- План «В». Де на Львівщині лікуватимуть хворих на коронавірус, якщо такі будуть
- Антикоронавірусні Винники. Що відбувалося за лаштунками протестів
- Евакуація українців із Китаю. Хвилювання і шок
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника