Ближче до неба. Чи готовий Львів стати містом хмарочосів

6237 0
Де у Львові є, будуються та проектуються найвищі будинки, що радше будують – житло чи офісні центри, хто зацікавлений у хмарочосах і які виклики вони несуть для міста.

Висота житлових будинків у Львові сягає 66 метрів. Це приблизно дорівнює висоті львівської Ратуші та менше за найвищу в місті церкву Святих Ольги та Єлизавети (85 метрів). Проте вже з’явились проекти будівель заввишки 20-25 поверхів, які сягнуть 90-метрової висоти. Зокрема, на Сихові біля супермаркету «Арсен» постануть два 25-поверхові хмарочоси компанії «Авалон», співвласником якої нещодавно визнав себе депутат міської ради та бізнесмен Григорій Козловський.

90 метрів – не межа. У Києві, Дніпрі, Харкові, Донецьку та Одесі вже є будинки, вищі за сто метрів. Будуються хмарочоси у Броварах і Вишгороді під Києвом, а також Чорноморську під Одесою. Чи готовий до цього Львів? Tvoemisto.tv дослідило минуле, оцінило сучасність і спрогнозувало майбутнє багатоповерхового Львова. 

Багатоповерхове минуле

Зведений у 80-ті чотирнадцятиповерховий будинок на Угорській відразу став туристичною принадою для місцевих. Старожили пригадують, що сюди приходили просто подивитись, проїхатись ліфтом – цілих 14 поверхів, – і просто піднятися сходами. Вони мали унікальну особливість: піднімаючись ними, можна було виходити назовні й оглядати місто. Діти сподівались дивитись футбольні матчі на стадіоні «Україна» просто з даху будинку.

Найвищим будинком Львова, збудованим до незалежності, став шістнадцятиповерховий будинок на Пасічній, 104 (перехрестя з вулицею Вашингтона). Львів’яни, схильні до узагальнень, теорії змов і народних назв, називали цей будинок через його специфічну форму «Ромашкою», а частіше «Зіркою» й навіть «Зіркою Давида». Тепер, коли можна побачити його форму на фотографіях GoogleMaps, народна назва більше не актуальна.

Серед 50-60 метрових житлових і офісних будівель радянської доби також:

  • Видавництво «Вільна Україна» (перехрестя Стрийської та Володимира Великого) – 13 поверхів
  • Вулиця Листопадна – 14 поверхів 
  • Управління Державної фіскальної служби (Стрийська)– 14 поверхів
  • Проспект Чорновола,99 – 16 поверхів
  • Проспект Чорновола,103 – 16 поверхів.

2007 року на Зубрівській, 32 постав перший львівський висотний будинок, зведений за незалежності. Він має 17 поверхів і 66 метрів висоти. Вже тоді прогнозували, що Львів зарясніє багатоповерхівками, одначе фінансова криза 2008 року призупинила плани забудовників. «Гонка висотності» розпочалася лише нещодавно. Якщо у 2005-2014 роках звели лише чотири будинки 15-17 поверхів, то 2015 року – дві сімнадцятиповерхівки, 2016-го – три 14-15-поверхові будівлі, а 2017 року – п’ять будинків 15-16 поверхів.

«У 2018 році заплановано будівництво тринадцяти-чотирнадцяти будинків поверховістю 14-17 поверхів, – розповідає керівник інтернет-каталогу «Новобудови Львова» Денис Шульга. – 2019 року планують здати в експлуатацію не менше десяти 14-16-поверхових будинків. Зараз на проспекті Чорновола будується перший у Львові двадцятиповерховий будинок. Поруч із ним готуються до будівництва ще одного – орієнтовно 23-поверхового. І вже 2018-2019 року планують розпочати будівництво кількох житлових та офісних комплексів 20-25 поверхів».

Якщо поглянути на мапу розміщення збудованих і планованих новобудов-висоток у Львові, побачимо, що вони розміщені здебільшого на двох хордах: проспекті Чорновола на півночі та Стрийській і проспекті Червоної Калини на півдні.

У Сихівському районі багатоповерхівки розподілені рівномірно. Попри те, що Сихів вважають спальним районом, 15-поверхові будинки з’явилися в кінці 80-их- на початку 90-их, а потім була довга перерва.

Читайте також: Мадрид, Багдад і соціальний колаж: навіщо науковці вивчають Сихів

Перший шістнадцятиповерховий будинок на Сихові збудувала 2007 року компанія «Ваш дім». І аж у 2016 році постав циліндричний будинок компанії «Інтергал-Буд», який домінує над Сихівським мостом.

У Шевченківському районі висотки зосереджені вздовж проспекту Чорновола. Саме тут є дві шістнадцятиповерхівки, збудовані ще за Радянського Союзу. Також нещодавно здали в експлуатацію шістнадцятиповерхівку на Ковалика, 1 у Рясному.

 

Франківський район поки що має один готовий багатоповерховий будинок і кілька таких, що будуються. Будинок на вулиці Лукаша, що спершу планувався трьохповерховим, а згодом – чотирнадцятиповерховим, виріс аж до сімнадцяти. Активісти й міська влада вимагали знизити його висотність, називаючи «другою Ратушею». На Кульпарківській компанія «Парус» будує шістнадцятиповерхівку, на Стрийській біля видавництва «Вільна Україна» «Моя країна» споруджує комплекс на 14-16 поверхів.

У Залізничному районі на місці кінотеатру «Галичина» на Любінській планують звести двадцятиповерхівку. Лише у Личаківському районі поки що не будують і не проектують хмарочосів.

Що принесуть Львову багатоповерхівки

Поява цих будинків, як і загалом будівництво дедалі більшої кількості багатоповерхівок у Львові, означає низку викликів для міста, його мешканців та влади.

Збільшення населення. У першу чергу мешканцями новобудов стають люди, які живуть поруч – наприклад, молоді сім’ї, які дотепер жили з батьками чи винаймали квартири в цьому районі. Частина переїжджає з інших районів, сіл і міст. Люди прагнуть мешкати у більшій, комфортнішій квартирі, переїхати ближче до центру міста чи умовного центру активності. У багатоповерхівках може жити від 300 до 1500 мешканців – це залежить не так від кількості поверхів, як від площі та кількості будинків у житловому комплексі. Зростання кількості мешканців у районі з появою новобудови відбувається не відразу, проте неминуче впливає на транспортну інфраструктуру та громадський простір.

Транспортна проблема. Прикладом є Новий Львів, який зараз активно забудовується зокрема й 14-16-поверховими будинками. Весь громадський транспорт тут є транзитним між Сиховом, центром та іншими районами міста, тож уранці сісти у трамвай, автобус чи маршрутку проблематично – вони переповнені.

Відповідь на ці транспортні виклики зараз намагаються дати «асиметричну»: переконують забудовників будувати менше житла й більше комерційних офісів. Такий підхід мав би зменшити навантаження на транспорт, бо частина мешканців залишатиметься працювати там, де живе, а частина їхатиме до районів, які зараз уважаються «спальними», на роботу.

Громадський простір. Що більша територія зайнята будинками, то менше простору залишається людям. Не випадково останнім часом трендом у будівництві стають будинки з садом або спортивним майданчиком на даху. Це відповідь на запит мешканців, які прагнуть розширити громадський простір. Висотні житлові будинки є свого роду способом розширення простору, адже зменшують площу забудови.

Соціальна інфраструктура. Мешканцям нових будинків потрібні садки, школи, поліклініки та лікарні. В інтерв’ю «Твоєму місту» головний архітектор Львова Юліан Чаплінський говорив, що проектування садочків і шкіл у нових житлових кварталах стає системною політикою міської влади.

Зміна середовища. Найпоширеніший закид до новобудов – те, що вони змінюють панораму міста та псують його впізнавану картинку. Це, втім, може бути й перевагою – за правильного планування нові будинки, власне, створюють унікальну картинку, яку на Заході називають skyline. Щоб спрогнозувати, чи станеться це, наприклад, із Сиховом та районом проспекту Чорновола, потрібно бачити всі плановані споруди. Поки що на цю тему є лише фантазії. До цієї теми «Твоє місто» ще повернеться.

Довгобуди. Безперечним ризиком будівництва висоток є перетворення його на довгобуд у разі кризи – як загалом економічної, так і погіршення становища компанії-забудовника. Тоді інвестори та власники ще не збудованих квартир утратять свої гроші, а мешканці району отримають додаткову проблему. Довгобуди не лише займають простір, а й становлять небезпеку через можливі обвали та середовище для криміналу. Втім, цей ризик стосується будинків із будь-якою кількістю поверхів.

Житло чи офіс – ось у чім питання

Прихильники офісно-ділових центрів кажуть, що вони можуть розв’язати кілька проблем: наситити активністю райони поза центром, розвантажити громадський транспорт, зробивши його реверсним, і зробити самі будівлі цікавішими. В плані архітектури такі будівлі зазвичай цікавіші за житлові.

Проте з погляду забудовника офісні центри – більший ризик у порівнянні з житлом. Прикладом може бути будинок на розі Липинського й Замарстинівської, який після років простою був завершений як житловий. Ще більш показовий приклад – київський проект SkyTowers, який був презентований 2005 року. 41-поверховий будинок заввишки до 216 метрів. Залучивши кількох закордонних партнерів, забудовники спорудили двадцять поверхів догори і 50 метрів вглиб, але проект зупинився і стоїть досі. Тим часом у кількох сотнях метрів споруджують висотний житловий комплекс.

Сумнівно, що львівські забудовники споруджуватимуть офісні центри й готелі окремо; радше йтиметься про проекти, де перші поверхи займатимуть офіси, а верхні – житло. Вони є менш ризикованими.

Фактично єдиним у Львові «чистим» проектом офісно-ділового й навчального центру є ІТ-парк на вулиці Чмоли. Щоправда, попередньо прийнявши проект, міська рада днями не підтримала ухвалу про затвердження проекту землеустрою й оренди ділянки.

Менше новин є про спортивний комплекс, що мав постати на території колишнього «Спартака» на вулиці Мазепи. Власники попередньо вносили зміни в проект, за якими, крім спортивно-розважального центру, на ділянці мали постати житлові будинки. За попередньою інформацією, забудовники проводили перемовини про оренду приміщень у цьому комплексі з мережею гіпермаркетів «Ашан» і клубом «Спортлайф».

«Мені, з одного боку, подобаються високі будинки, якщо це якісні одиничні проекти у правильному місці, – говорить Олександр Шутюк з Інституту просторового розвитку. – Але я побоююся, аби це не переросло в безкінечне штампування безликих дешевих житлових висоток, бо це вже зовсім не є здоровим процесом. В районах, де переважає житлова забудова, як на мене, краще вводити додаткові нові функції, які можуть оживити та урізноманітнити середовище. Зараз необхідно розробляти й реалізовувати динамічний план розвитку міста й мобільності в ньому».

Ініціаторами зведення багатоповерхівок є і забудовники, і влада, і самі львів’яни – покупці квартир. Клієнти голосують за них своїми грішми. Серед переваг такого житла – зручність, облаштування простору, престижність і перспективність районів, які мають більше шансів обрости необхідною інфраструктурою.

Читайте також: ІТ-бум і копійчані «панельки». Що відбувається з цінами на житло у Львові

Якщо від проекту компанії «Авалон» на Сихові активісти вимагають знизити висотність, то з планованим будівництвом на Чорновола вийшло навпаки. Містобудівельна рада наполягла на тому, щоб підвищити висотність будівлі. Аргументом було те, що хмарочос доповнюватиме й так висотну забудову району, але збільшить вільну територію довкола будинків. Також забудовника зобов’язали перенести паркінг із окремої будівлі під землю; за словами Юліана Чаплінського, ці пропозиції зменшать площу, яку займатиме комплекс, на дві третини.

А якщо пожежа?

Одне з побоювань, пов’язаних із багатоповерхівками, стосується безпеки. У львівських надзвичайників немає техніки, що дозволяє сягати вище за шістнадцятий поверх. Утім, в управлінні Державної служби з питань надзвичайних ситуацій не вважають це великою проблемою.

«Працівники ДСНС за необхідності можуть дістатись і врятувати людей на будь-якій висоті. Для цього ми працюємо комплексно – за допомогою автодрабин і ручних драбин, – розповідає речник управління Віталій Туровцев. – Питання лише в часі, який це займає. Найлегше, звісно, робити це за допомогою автодрабини». За його словами, в розпорядженні львівських надзвичайників є тридцятиметрова автодрабина, яка сягає  дев’ятого поверху, і п’ятдесятиметрова, якою можна піднятись аж на шістнадцятий.

Щоправда, ефективність їхнього використання залежить від того, чи зможе машина під’їхати до будинку й розгорнутись належним чином. Це проблема не лише для хмарочосів. «Навіть у випадку звичайних п’яти- і дев’ятиповерхівок використання автодрабини може бути ускладненим. Це великогабаритний транспорт, і якщо під’їзні дороги й подвір’я заставлені автівками, самовільними насадженнями абощо, автодрабина просто не може під’їхати й стати в потрібному місці. Найважче зробити це вночі. Тому, навіть коли виїжджає автодрабина, на виклик беруть ручні драбини», – пояснює Туровцев. Надзвичайники часто тренуються на багатоповерхівках, зокрема, на проспекті Чорновола.

Сергій Смірнов

Повна републікація тексту без згоди редакції або його часткове відтворення без посилання на оригінальний матеріал забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти