Низька культура поведінки на дорогах забирає час, гроші, а часом і життя. На дорогах гине більше людей, ніж на фронті. У Львові започаткували інформаційно-просвітницьку ініціативу «Безпечні дороги».

У Львові стартував масштабний інформаційно-просвітницький проект із безпеки дорожнього руху. Впродовж року його ініціатори проведуть соціологічне дослідження, серію публічних дискусій про виклики та проблеми в дотриманні правил дорожнього руху, навчання та флешмоби серед школярів, тренінги для водіїв та просвітницьку кампанію в медіа.

Організатори проекту «Безпечні дороги» – соціальна ініціатива Української Греко-Католицької Церкви «Хтось не зробить» та медіа-хаб «Твоє місто» у співпраці з кафедрою соціології «Львівської політехніки», організацією Rotary Lviv International, Патрульною поліцією Львова за підтримки ексклюзивного партнера – компанії Aria Group. 

Львівська область – одна з антилідерів за кількістю аварій в Україні. «На дорогах ми втрачаємо більше людей, ніж на фронті», – говорить Микола Ільчук із патрульної поліції. Головні причини аварій – перевищення швидкості, порушення правил обгону і недотримання дистанції під час руху. Кожна четверта ДТП стається за участі нетверезих водіїв. Ще одна причина аварій, яка трапляється останнім часом дедалі частіше – користування мобільними пристроями за кермом.

Читайте також: «Поліцією дітей не лякають – це вже добре». Що не так із безпекою Львова

За даними патрульної поліції Львова, у місті за півроку трапилось понад 4 тисячі ДТП, зокрема у 670-ти випадках постраждали люди, з них 69 – загинули. За цей же період поліція зафіксувала 104 ДТП за участі дітей. Статистика з 1 січня до 30 червня 2017 року показує, що правила дорожнього руху в місті найчастіше порушують громадяни у віці від 25 до 40 років.

«Ми постійно нагадуємо про те, що не тільки водії, а й пішоходи, велосипедисти, пасажири автомобілів і громадського транспорту є учасниками дорожнього руху й зобов’язані дотримуватись ПДР», – коментує Микола Ільчук. Його колега Тетяна Капись розповідає, що з покращенням якості доріг кількість ДТП лише зростає. «Штраф 51 гривня не досить серйозний, аби люди замислились, чи варто переходити дорогу в недозволеному місці», – каже вона.

За словами Тетяни Капись, просвітницька робота з дітьми дає свої плоди. Діти часто роблять зауваження своїм батькам, які порушують правила дорожнього руху. «Це підтверджує слушність нашої ідеї, що потрібно йти працювати з дітьми», – додає співзасновник медіа-хабу «Твоє місто» Тарас Яценко. Олег Котис з ініціативи «Хтось не зробить» Української Греко-Католицької Церкви називає дітей однією з головних цільових аудиторій ініціативи.

У межах проекту львівські школярі отримають світловідбивачі, які підвищують безпеку на неосвітлених дорогах. «Наші колеги не раз піднімали питання світловідбивних елементів. Це дуже потрібна річ, особливо для шкіл, розташованих біля трас, де діти ходять узбіччям дороги, а не облаштованим тротуаром», – додає поліціянтка. Значки-рефлектори роблять пішоходів помітнішими для водіїв у темряві.

Президент клубу Rotary Lviv International Ларс Вестб`єрґ розповідає, що ініціатива клубу роздавати значки-відбивачі школярам у Данії стартувала сорок п’ять років тому. Для України з її жахливими, погано освітленими дорогами, що подекуди не мають тротуарів та дорожних знаків, це дуже актуальна ідея. Rotary вже працюють із школами-інтернатами та спортивними школами, забезпечуючи їхніх учнів значками, які відбивають світло. Втім, президент клубу нагадує, що це, перш за все, відповідальність батьків і школи. «Я хотів би передати українській владі: життя людини коштує дорожче, ніж ремонт ями на дорозі», – каже Вестб’єрґ.

У січні 2017 року єпископи Української Греко-Католицької Церкви звернулись до вірян із закликом дотримуватись правил безпеки на дорогах. Голова Комісії у справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Ростислав Пендюк каже, що кожного дня, коли він виходить із дому, його болить ситуація на львівських вулицях.

Читайте також: Коли ми зможемо їздити Львовом із гідністю і комфортом?

«Недотримання правил дорожнього руху є порушенням Божої заповіді “не вбий”, – каже він. – Статистика загибелі людей дуже жахлива. Звісно, кожен із нас має спокусу думати: це не про мене, я не стану частиною цієї статистики. Але так думали й ті, з ким це сталося». Він додає, що для християнина у взаємодії на дорозі, як і в будь-яких інших стосунках, важливим є не вважати себе центром Всесвіту, а натомість поважати іншу людину, її права та гідність. «У дорожньому русі йдеться про особу», – наголошує священик.

Орест Леськів із Львівської асоціації велосипедистів, розповідає, що в західноєвропейських країнах прагнуть звести смертність на дорогах нанівець. «Дуже добре, що Львів зараз хоче залучити кошти на безпеку дорожнього руху, й важливо витратити ці 48 мільйонів євро правильно», – говорить він. Велоактивіст не погоджується з тим, щоб урівнювати небезпеку порушення правил усіма учасниками дорожнього руху, адже пішоходи й велосипедисти радше ризикують власним життям і здоров’ям, натомість водії, на думку Ореста Леськіва, загрожують, окрім самих себе, всім іншим. Натомість, за словами Олега Котиса, фокус-групи засвідчили, що пішоходи порівняно найгірше знають правила дорожнього руху й не вважають за необхідне їх вивчати.

Читайте також: Місто, недружнє до водіїв. Чому у Львові їздять не за правилами, а як вийде

«Світ стає дуже мобільним, і всім потрібна швидкість – пішоходам, водіям, велосипедистам, – розмірковує засновник групи автомобільних компаній Aria Group Ярослав Хариш. – Але дорогою ми бачимо багато перешкод, які провокують нашу нервозність: облаштовані в неправильних місцях пішохідні переходи та світлофори, стовпці, що обмежують паркування, тощо. Львів нагадує мені місто світлофорів, а не місто для людей. Я б хотів, щоб міська влада та патрульна поліція зважала на це, адже це також причини того, що люди порушують правила». 

Він пояснює, що його компанія долучається до ініціативи «Безпечні дороги», бо сподівається від усіх учасників дорожнього руху відповідальної поведінки. Також, на його думку, необхідно вимагати від людей, до чиїх повноважень належить облаштування транспортної інфраструктури міста, відповідальності за ситуацію на дорогах.

Тетяна Капись уточнює: поліція може розглядати правомірність встановлення дорожніх знаків, але більшість питань транспортної інфраструктури міста – парафія управління транспорту і зв’язку Львівської міської ради. Хоча, за словами співробітниці поліції, кількість звернень на телефон 102 із проханням подбати про безпеку руху останнім часом зросла. «Хотілося б, аби до ініціативи долучились і органи влади, які мають повноваження, аби змінювати ситуацію», – додає вона.

Читайте також: Розкоркувати Львів. Як лікуватимуть хвороби транспортної інфраструктури

Ще однією проблемою засновник Aria Group  називає технічний стан і якість автомобілів. Попри те, що обов’язковий технічний огляд скасовано, потрібна сертифікація безпеки транспортних засобів. «Не можна покладатись лише на свідомість водія, який повинен пильнувати своє авто. Ми бачимо статистику автомобілів на так званих євробляхах, бачимо поведінку власників таких машин і катастрофічні ситуації, коли винуватець ДТП залишає авто й ніхто не може його знайти», – каже Ярослав Хариш. На безкарність порушників ПДР нарікає й Орест Леськів.

На думку Тараса Яценка, дотримання правил дорожнього руху всіма стейкхолдерами мало б позитивний вплив на економіку міста, адже зараз чимало часу й коштів марнується на непотрібні речі. «Це лише початок розмови. Нам пишуть про різні проблемні місця на львівських вулицях. Ми будемо висвітлювати ці проблеми, говорити з чиновниками й знаходити вихід», – говорить співзасновник «Твого міста».

Стежити за перебігом кампанії можна за допомогою хештеґа #SafeRoadsLviv.

«Твоє місто»