
Чемність заради життя. Як допомогти львів’янам цивілізовано поводитись на дорогах
У Львові стартував масштабний інформаційно-просвітницький проект із безпеки дорожнього руху. Впродовж року його ініціатори проведуть соціологічне дослідження, серію публічних дискусій про виклики та проблеми в дотриманні правил дорожнього руху, навчання та флешмоби серед школярів, тренінги для водіїв та просвітницьку кампанію в медіа.
Організатори проекту «Безпечні дороги» – соціальна ініціатива Української Греко-Католицької Церкви «Хтось не зробить» та медіа-хаб «Твоє місто» у співпраці з кафедрою соціології «Львівської політехніки», організацією Rotary Lviv International, Патрульною поліцією Львова за підтримки ексклюзивного партнера – компанії Aria Group.
Львівська область – одна з антилідерів за кількістю аварій в Україні. «На дорогах ми втрачаємо більше людей, ніж на фронті», – говорить Микола Ільчук із патрульної поліції. Головні причини аварій – перевищення швидкості, порушення правил обгону і недотримання дистанції під час руху. Кожна четверта ДТП стається за участі нетверезих водіїв. Ще одна причина аварій, яка трапляється останнім часом дедалі частіше – користування мобільними пристроями за кермом.
Читайте також: «Поліцією дітей не лякають – це вже добре». Що не так із безпекою Львова
За даними патрульної поліції Львова, у місті за півроку трапилось понад 4 тисячі ДТП, зокрема у 670-ти випадках постраждали люди, з них 69 – загинули. За цей же період поліція зафіксувала 104 ДТП за участі дітей. Статистика з 1 січня до 30 червня 2017 року показує, що правила дорожнього руху в місті найчастіше порушують громадяни у віці від 25 до 40 років.
«Ми постійно нагадуємо про те, що не тільки водії, а й пішоходи, велосипедисти, пасажири автомобілів і громадського транспорту є учасниками дорожнього руху й зобов’язані дотримуватись ПДР», – коментує Микола Ільчук. Його колега Тетяна Капись розповідає, що з покращенням якості доріг кількість ДТП лише зростає. «Штраф 51 гривня не досить серйозний, аби люди замислились, чи варто переходити дорогу в недозволеному місці», – каже вона.
За словами Тетяни Капись, просвітницька робота з дітьми дає свої плоди. Діти часто роблять зауваження своїм батькам, які порушують правила дорожнього руху. «Це підтверджує слушність нашої ідеї, що потрібно йти працювати з дітьми», – додає співзасновник медіа-хабу «Твоє місто» Тарас Яценко. Олег Котис з ініціативи «Хтось не зробить» Української Греко-Католицької Церкви називає дітей однією з головних цільових аудиторій ініціативи.
У межах проекту львівські школярі отримають світловідбивачі, які підвищують безпеку на неосвітлених дорогах. «Наші колеги не раз піднімали питання світловідбивних елементів. Це дуже потрібна річ, особливо для шкіл, розташованих біля трас, де діти ходять узбіччям дороги, а не облаштованим тротуаром», – додає поліціянтка. Значки-рефлектори роблять пішоходів помітнішими для водіїв у темряві.
Президент клубу Rotary Lviv International Ларс Вестб`єрґ розповідає, що ініціатива клубу роздавати значки-відбивачі школярам у Данії стартувала сорок п’ять років тому. Для України з її жахливими, погано освітленими дорогами, що подекуди не мають тротуарів та дорожних знаків, це дуже актуальна ідея. Rotary вже працюють із школами-інтернатами та спортивними школами, забезпечуючи їхніх учнів значками, які відбивають світло. Втім, президент клубу нагадує, що це, перш за все, відповідальність батьків і школи. «Я хотів би передати українській владі: життя людини коштує дорожче, ніж ремонт ями на дорозі», – каже Вестб’єрґ.
У січні 2017 року єпископи Української Греко-Католицької Церкви звернулись до вірян із закликом дотримуватись правил безпеки на дорогах. Голова Комісії у справах молоді Львівської Архиєпархії УГКЦ отець Ростислав Пендюк каже, що кожного дня, коли він виходить із дому, його болить ситуація на львівських вулицях.
Читайте також: Коли ми зможемо їздити Львовом із гідністю і комфортом?
«Недотримання правил дорожнього руху є порушенням Божої заповіді “не вбий”, – каже він. – Статистика загибелі людей дуже жахлива. Звісно, кожен із нас має спокусу думати: це не про мене, я не стану частиною цієї статистики. Але так думали й ті, з ким це сталося». Він додає, що для християнина у взаємодії на дорозі, як і в будь-яких інших стосунках, важливим є не вважати себе центром Всесвіту, а натомість поважати іншу людину, її права та гідність. «У дорожньому русі йдеться про особу», – наголошує священик.
Орест Леськів із Львівської асоціації велосипедистів, розповідає, що в західноєвропейських країнах прагнуть звести смертність на дорогах нанівець. «Дуже добре, що Львів зараз хоче залучити кошти на безпеку дорожнього руху, й важливо витратити ці 48 мільйонів євро правильно», – говорить він. Велоактивіст не погоджується з тим, щоб урівнювати небезпеку порушення правил усіма учасниками дорожнього руху, адже пішоходи й велосипедисти радше ризикують власним життям і здоров’ям, натомість водії, на думку Ореста Леськіва, загрожують, окрім самих себе, всім іншим. Натомість, за словами Олега Котиса, фокус-групи засвідчили, що пішоходи порівняно найгірше знають правила дорожнього руху й не вважають за необхідне їх вивчати.
Читайте також: Місто, недружнє до водіїв. Чому у Львові їздять не за правилами, а як вийде
«Світ стає дуже мобільним, і всім потрібна швидкість – пішоходам, водіям, велосипедистам, – розмірковує засновник групи автомобільних компаній Aria Group Ярослав Хариш. – Але дорогою ми бачимо багато перешкод, які провокують нашу нервозність: облаштовані в неправильних місцях пішохідні переходи та світлофори, стовпці, що обмежують паркування, тощо. Львів нагадує мені місто світлофорів, а не місто для людей. Я б хотів, щоб міська влада та патрульна поліція зважала на це, адже це також причини того, що люди порушують правила».
Він пояснює, що його компанія долучається до ініціативи «Безпечні дороги», бо сподівається від усіх учасників дорожнього руху відповідальної поведінки. Також, на його думку, необхідно вимагати від людей, до чиїх повноважень належить облаштування транспортної інфраструктури міста, відповідальності за ситуацію на дорогах.
Тетяна Капись уточнює: поліція може розглядати правомірність встановлення дорожніх знаків, але більшість питань транспортної інфраструктури міста – парафія управління транспорту і зв’язку Львівської міської ради. Хоча, за словами співробітниці поліції, кількість звернень на телефон 102 із проханням подбати про безпеку руху останнім часом зросла. «Хотілося б, аби до ініціативи долучились і органи влади, які мають повноваження, аби змінювати ситуацію», – додає вона.
Читайте також: Розкоркувати Львів. Як лікуватимуть хвороби транспортної інфраструктури
Ще однією проблемою засновник Aria Group називає технічний стан і якість автомобілів. Попри те, що обов’язковий технічний огляд скасовано, потрібна сертифікація безпеки транспортних засобів. «Не можна покладатись лише на свідомість водія, який повинен пильнувати своє авто. Ми бачимо статистику автомобілів на так званих євробляхах, бачимо поведінку власників таких машин і катастрофічні ситуації, коли винуватець ДТП залишає авто й ніхто не може його знайти», – каже Ярослав Хариш. На безкарність порушників ПДР нарікає й Орест Леськів.
На думку Тараса Яценка, дотримання правил дорожнього руху всіма стейкхолдерами мало б позитивний вплив на економіку міста, адже зараз чимало часу й коштів марнується на непотрібні речі. «Це лише початок розмови. Нам пишуть про різні проблемні місця на львівських вулицях. Ми будемо висвітлювати ці проблеми, говорити з чиновниками й знаходити вихід», – говорить співзасновник «Твого міста».
Стежити за перебігом кампанії можна за допомогою хештеґа #SafeRoadsLviv.
«Твоє місто»
Міські акценти
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо
- Відпустка за відпусткою. Хто дбає про Львів замість Садового
- На Різдво до Остапа. Як львівський художник зібрав у своїй квартирі триста колядників
- Зберегти не можна штрафувати. Як Львів охороняє історичне середовище
- Право на навчання. Як шукати помічника вчителя у Львові
- Як у Львові перероблятимуть сміття у добриво. Приклад Польщі
- Без цукру, без хліба немає обіду. Як змінити меню у львівських школах
- Метро та ІТ-курси для незрячих. Хто і як робить Львів кращим
- Заморожена Ряшівська. Чому три кілометри вулиці будують сім років
- Тарас Кльофа: Військові зараз мають усі медикаменти – їм бракує уваги
- Місто розумних та жорстких. Як регулюють світлофори у Львові
- Доглядачі коминів: як працюють львівські сажотруси. Фоторепортаж
- Фонтан і мобільна служба для хворих дітей. Які ініціативи потрібні Сихову
- Озеро та дорога на кладовище. Що хочуть втілити у Шевченківському районі
- «Бабки знають, під чим підписуються». Як пройшло обговорення реконструкції площі Довженка
- Спорт, спорт і ще раз спорт! За який проект проголосувати у Франківському районі
- Школа самооборони та нова музична апаратура. Чого потребує Личаківський район
- Червона доріжка для батюшки. Як живе церква Московського патріархату у Львові
- Окремий світ або все, що треба знати про поховання у Львові
- Дитмайданчики та тротуар для Лесі. Що нового хочуть зробити у Залізничному районі
- Обсерваторія, арфа та пригодницьке містечко. Проекти Громадського бюджету в Галицькому районі
- Бався, вчись, чекай на гроші. Чого навчила Нова українська школа за перші місяці
- Я прийшов — авта нема. Як у Львові забрати машину зі штрафмайданчика
- Різати не можна пересадити. Хто у Львові може зрізати дерева
- Пацієнта не цікавить слово «ймовірно». Як львівським закладам запобігти поширенню гепатиту
- Звірюка в короні. Скільки пам'ятників ЗУНР потрібно Львову
- Чому у Львові не живуть пінгвіни. Як містам підготуватись до кліматичних змін
- Гарячий і вологий. Яким може стати Львів через зміни клімату
- «Можна пагромче і на русскам». Як у Львові обговорювали громадський простір біля Палацу Хоткевича
- 60 грн на добу. Хто заплатив за турне Андрія Садового Україною. Інфографіка
- Як виглядають перші класи львівських шкіл перед 1 вересня. Фото
- Знайти квартиру у Львові: 5 шахрайських схем і як їх оминути
- Архітектура Незалежності. Що Львів втратив і здобув за 27 років
- Виграти і чекати. Чому втілення проектів Громадського бюджету розтягується на роки
- Дістати колію з кущів. Чи поїдуть електрички на Знесіння та Личаків
- Історія ремонту вулиці Личаківської у датах і цифрах. Візуалізація
- Перший раз у нову школу: за що платитимуть батьки першокласників
- Тут ростуть гранат і кава. Як у центрі Львова працює таємний ботсад
- Ігри розуму. Як рекордна кількість вступників змагається за ІТ-місце у Львові
- Мистецтво не може бути ворожим. Чому зникають львівські радянські мозаїки
- «Та набийте їм морди»: як пройшли слухання щодо будівництва сміттєпереробного комплексу у Львові
- Як починалося IT у Львові. Історичні фото
- Як працює перша державна сортувальна станція на Львівщині
- Вудка замість риби. Що таке соціальний бізнес та чому ним займаються у Львові
- Чи потрібен Львову приватний пологовий будинок
- Знайти відьму та спалити. Як минули слухання про будівництво приватного пологового у Львові
- Великий Львів. Чи зможе місто об’єднати приміські села і розширити свої межі
- (Не)довести Львів до межі. Навіщо місту План сталої мобільності
- Таблетки для історії. Чи збереже Львів ще одну старовинну аптеку
- Як у Львові працює центр «всиновлення» тварин
- Друга цісарська. Одна з найстаріших шкіл України цьогоріч святкує 200-річчя
- У гості до пана Едзя: чому у Львові не вистачає громадських туалетів
- Львів спить, Шептицький працює. Репортаж з першої цілодобової бібліотеки
- Спортивний інтерес. Чому львів'яни неохоче займаються спортом
- Наукові туристи. Як Львів заробляє на конференціях
- Обранці на мільйон. Рейтинг найбагатших і найбідніших народних депутатів Львівщини
- Львів’яни не поспішають сортувати. Репортаж зі сміттєсортувальної лінії у Львові
- Зміниться багато. Як реформують медицину за межами Львова
- «Любовь всєгда права». Як у львівських кнайпах і далі крутять російську музику
- Тарадайки та пижики: на чому їздили львів'яни. Історія у фотографіях
- Трамвай, веломаршрут чи стадіон. Що насправді треба Винникам і Львову