
Фото: portal.lviv.ua
(Не)довести Львів до межі. Навіщо місту План сталої мобільності
Будівельні норми в Україні прописані так, що реалізувати деякі плани архітекторів стосовно транспортної архітектури у Львові неможливо. Через це проектанти іноді впадають у залежність від рішень замовників. Таку думку на цьогорічній «Майстерні міста» висловила керівниця відділу урбаністики ЛКП «Інститут просторового розвитку» Олександра Сладкова.
«Стратегії, яка визначала би конкретно, що за 5 років ми будемо ремонтувати певну вулицю, яка мала би добре зв’язатися із іншими вулицями, у Львові немає», – каже вона.
У Львові основна мотивація для роботи з транспортною стратегією – це бажання позбутись заторів. Проте в Європі думають про зменшення шкідливих викидів в атмосферу, розвиток електромобілів та розподіл пріоритетів між учасниками руху в місті, яких там називають «травелерами»: «Це людина, яка спочатку йде пішки, потім сідає на велосипед і може пересісти на громадський транспорт. Під потреби такої людини створюється уся необхідна інфраструктура», – роз’яснює Олександра Сладкова.
Саме для того, щоб створити необхідну інфраструктуру для львівського травелера, Львів почав роботу над Планом сталої мобільності. Це стало можливо після приєднання Львова до концепцієї інтеґрованого розвитку міст України у 2018 році. Цей проект поширений німецьким товариством GIZ, який ще нещодавно займався відновленням балконів та брам у Львові. Саме ця концепція передбачає створення плану сталої мобільності міста.
Читайте також: Німецьке товариство GIZ повертається у Львів з новим проектом
План сталої мобільності – це стратегія, що відповідає потребам мешканців у пересуванні по місту та його околицях для покращення якості життя. Таке визначення Плану надає Європейська комісія. Простими словами можна сказати, що це план та стратегія переходу від радянської системи до сучасного європейського міста.
Вперше план сталої мобільності був згаданий у Плані дій сфери міської мобільності – документі ЄС, що регулює політику міст у сфері транспорту. Рамковим документом тут є Біла книга транспорту, що стимулює міста розвивати плани сталої мобільності.
Перші подібні плани почали з’являтися у Франції у 1970-х роках. Починаючи з 80-х років практика написання таких планів поширилась на всю Європу. Наразі, за словами урбаністів, майже кожне місто Європи має свій план сталої мобільності.
У Львові схожі документи також розроблялися. Йдеться і про частково реалізовану Стратегію міського транспортного руху 2009 року, і про концепцію розвитку велосипедного руху та веломереж 2010 року. Вона, до слова, працює з відставанням від планів: до 2020 року у Львові планують створити 268 км велодоріжок.
Останнім подібним документом стала минулорічна концепція розвитку електромобільності.
Читайте також: Як у Львові втілять концепцію електромобільності
Як у Львові створюють План сталої мобільності та які його принципи
За словами Ореста Олеськіва, проектного менеджера КУ «Інститут міста», який презентував концепцію львівського Плану сталої мобільності на «Майстерні міста», робота над його створенням розпочалася з «Воркшопу майбутнього». У жовтні минулого року воркшоп зібрав експертів з ЛМР, представників університетів та інших активістів, пов’язаних із транспортом. Саме тоді була розроблена візія транспорту Львова в майбутньому.
Орест Олеськів каже, що План передбачає планування міст з високою щільністю забудови. Від стандартного транспортного плану його відрізняє інтеґрованість з іншими сферами життя міста і спрямування не лише на транспорт, а й інші сфери – містобудування, економіку тощо.
Читайте також: Порахувати пасажирів. Як Львів хоче позбутись маршруток
Він додає, що показник якості транспорту у Львові зростає на 15%, якщо заплющити очі на маршрутки. Аналіз даних Гарячої лінії показує, що транспорт займає 2-3 місця по скаргах після проблем з електро- та водо- постачанням.
«Львів має історичну структуру центру міста, що відрізняє нас від більшості інших українських міст. Ця щільна мережа має свої обмеження. В той же час ми маємо радянську забудову, де є багато місця для транспорту. Як це поєднати разом – доволі непросте питання», – каже він.
В «Інституті міста» вважають, що будівництво міста, орієнтованого на автомобілі, доведе Львів до межі, коли він не зможе пропускати достатньої кількості транспорту. Адже вже зараз затори доводять деякі вулиці до межі пропускної спроможності.
«Відповідно, ми маємо розвивати більш оптимізовані види пересування – громадський транспорт та рух пішки. Це є розвиток міст, орієнтованих на громадський транспорт. Враховуючи традиції Львова, де 54% мешканців користуються громадським транспортом, – він має першочергове значення у транспортній системі», – переконує Орест Олеськів.
Читайте також: Не згоріти до 2020-го. Що заважає Львову стати першим містом в Україні без маршруток
Для урбаністів існує піраміда пріорітетів транспорту в місті, де на першому місці – пішохід, потім – велосипедист, далі – громадський транспорт, і вже в кінці – приватні автомобілі та припаркований транспорт.
Орієнтація на громадський транспорт – лише один із принципів, яким керуються укладачі Плану сталої мобільності. Цей принцип передбачає розвиток мережі транспорту, покращення сервісу та системи оплати і цілої інфраструктури громадського транспорту.
Інша частина плану полягає у заохоченні до пішохідного та велосипедного руху. Ще один принцип оптимізує міську мережу та її використання. Тут мова йде про спрощення перехресть, підвищення зв’язності між районами та надання вчасної інформації про дорожню обстановку львів’янам.
Черговою важливою складовою Плану сталої мобільності має стати управління паркуваннями. Упорядники документа звертатимуть увагу на правильність маркування місць для парковок, обмеження часу та дотримання правил паркування.
План також передбачає контроль над використанням транспортних засобів у Львові – це різноманітні методи, як фіскальні, так і інформаційні, які повинні стимулювати використовувати різні альтернативні види транспорту.
«Наприклад, у багатьох містах Європи в центральній частині міста закріплені екологічні зони, де заборонено в’їзд для автомобілів через центральну частину міста або через мости», – пояснює Орест Олеськів.
Читайте також: Які вулиці Львова можуть стати пішохідними. Інтерактивна мапа
Хто складає План і коли він буде готовий
Урбаністи керуються вимогами, які Європейська комісія розробила у 2009 році – там покроково розписано, яким чином місто має планувати плани сталої мобільності. Перша фаза складається зі збору даних, що вже розпочали робити у Львові. Вона передбачає багато дискусій, збір інформації від мешканців та різнобічних міських структур, що пов’язані із транспортом.
Наступною фазою створення Плану має стати розробка цілей міста, які повинні бути вимірюваними та можливими у реалізації. Паралельно мають розроблятися декілька моделей розвитку транспорту, серед яких оберуть найбільш придатну для Львова.
Поки що План сталої мобільності знаходиться на етапі відбору менторів та експертів, які будуть допомагати розробляти його у Львові.
У ході майбутньої реалізації Плану важливо здійснювати його моніторинг – оскільки він передбачатиме розвиток міста на 15-20 років, то може змінюватися, враховуючи зрушення у розвитку міста.
«Основою роботи по написанню плану стане робоча група з 10 спеціалістів та експертів, а також міжнародих фахівців, які модеруватимуть процес та надаватимуть зовнішній моніторинг плану», – додає Орест Олеськів.
Читайте також: Зробити Львів столицею знову. Навіщо міськраді ще один інститут
Робоча група з 10 спеціалістів була сформована у січні цього року і вже почала працювати. Процес написання плану займе приблизно 1,5 роки і закінчиться у 2019 році
«Ця група розклала основні проблеми, що озвучуються мешканцями, провела аналіз, знайшла причини та можливі їхні рішення. Вони же підготували конкретні рішення для деяких проблем», – розповідає директор «Інституту міста» Олександр Кобзарев у коментарі для Tvoemisto.tv.
Як приклад він наводить пропозиції щодо зміни системи виплат водіям громадського транспорту. На думку спеціалістів, водії маршруток мають отримувати оплату за кілометраж, а не кількість пасажирів. Так транспорт перестане з’їжджати з маршрутів та ганятися за пасажирами.
Інший приклад пов’язаний із початком дії законодавства, що посилює покарання за неправильне паркування. З осені муніципалітет зможе більш активно штрафувати порушників. А спеціалісти пропонують методи для обмеження запаркованості, яка заважає руху транспорту в центральній частині Львова.
Читайте також: Штрафувати, навчати і запобігати. Як зробити львівські дороги безпечними
Як це діє у Європі
Інші міста Європи розвивають свій транспорт по-різному. Наприклад, Ляйпціг перебуває на етапі постановки цілей до 2030 року. У цьому німецькому місті розробили шість сценаріїв розвитку, які мають обговорювати мешканці та експерти. Ці сценарії по-різному передбачають розвиток велоінфраструктури та громадського транспорту. Сценарій місцевої спільноти ж передбачає розвиток громадського транспорту.
У шведському Мальме хочуть збільшити частку громадського транспорту на 4%, збільшити кількість велосипедного руху на 8% та, відповідно, зменшити використання приватних автомобілів.
У Відні план передбачає зільшення кількості використання громадського транспорту, хоча наразі там і так найвищі показники в Європі – близько 35%. Місцеві експерти ж хочуть збільшити ці показники до 45%. Також у столиці Австрії думають про збільшення використання велосипедів з 8% до 10%.
Більшість міст передбачають збереження компоненту ходіння пішки на сталому рівні. При цьому в Європі думають про збільшення частки велосипедів та громадського ранспорту, зменшивши при цьому використання приватного.
«Якщо ми глянемо на розподіл переміщень у Львові за 2014 рік, то побачимо, що у Львові все не так погано. Ми маємо високий відсоток ходіння пішки – 21%, також у нас доволі високий відсоток пересування громадським транспортом – 54%, і авто складає лише 23%, що за європейськими мірками є хорошими показниками. Попри малу купівельну спроможність, машини на польській реєстрації, які є доступними, змінюють загальну частку автомобілів і це явище призводить до стрімкого зростання кількості авто. Повторне дослідження мобільності заплановане на вересень, відповідно до них ми розраховуватиме наші цілі», – коментує Орест Олеськів.
Читайте також: Почути сусідів. Як сучасна архітектура поєднує громадський і житловий простір
Як почати діяти до створення Плану та що можна зробити зараз
За час підготовки Плану його автори вирішили створити короткотерміновий план розвитку громадського транспорту у Львові, який мав би вирішити ті проблеми, котрі вже зараз є у критичному стані.
«Питання досить просте: у нас останній рік накопичились проблеми із транспортом. Виникла необхідність щось запропонувати Львову. Міськрада намагається змінити сьогоднішню ситуацію, проте зміни відбуваються сегментарно – щось робить “Львівавтодор”, щось “Львівелектротранс”. Ми вирішили зробити тимчасовий План, оскільки вже знаємо, що таке принципи сталої мобільності», – каже Олександр Кобзарев.
Спеціалісти готують систему заходів, які має затвердити міськрада та які будуть втілюватися в найближчі півтора-два роки, поки готуватиметься повноцінний План сталого розвитку.
Тимчасовий план передбачає розвиток громадського транспорту, оптимізацію руху та ремонт вулиць, організацію пішохідної та велоінфраструктури, а також розвиток системи паркування.
Він враховує те, що Львів планує закупити 240 одиниць транспорту – 40+10 трамваїв, 50 тролейбусів та 150 автобусів, також йде мова про додаткову закупівлю 100 автобусів. Є бажання щодо виходу на 530 одиниць нового громадського транспорту.
Також, відповідно до тимчасового плану, місто має оновити систему прибирання громадського транспорту, відремонтувати трамвайні колії, створити єдиний стандарт з облаштування зупинок.
Читайте також: Півжиття в заторах. Як зробити центр Львова вільним для проїзду
Урбаністи працюють над створенням Малого транспортного кільця, розвантаженням центру Львова та облаштуванням парковок. Кажуть також про роботу з розвитком велосипедної інфраструктури для розвантаження міста від транспорту.
За словами Олександра Кобзарева, спеціалісти спробували передбачити, як на Львів вплинуть результати вищевказаних заходів. Вони побачили, що Львів може поліпшити власну мобільність на 27-37%. Це означає, що робота з Планом сталої мобільності могла би вирішити деякі критичні для Львова проблеми.
Міські акценти
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня
- Будемо розвивати і ринок, і Сихів. Як «Шувар» створює нові простори для львів'ян
- Дім культури по-новому. Як у Львові працює міський центр мистецтва
- Як забудовники «ховають» історію Львова. Археолог про дослідження міста
- Розмальована музика. Як українка та мексиканець навчають у Львові дітей за новою методикою
- Топ-5 подарунків на Миколая. Як місцеві компанії популяризують українські свята
- Вікенд у Львові. Скільки коштує оренда помешкання і де його шукати
- У місті, але біля лісу. Де у Львові купити квартиру поближче до природи
- Купуй, споживай, перевикористовуй. Львівські лайфхаки для еко-життя в новому році
- Які квартири купують львів'яни і як перевірити забудовника на законність
- Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
- Чи буде у Львові сніг на Миколая і Новий рік. Прогноз синоптиків
- «Патріоти та «всі інші», або Які розклади у Львівській облраді
- Хто такий Синютка, який зайняв друге місце
- Знову Садовий. Кар’єра, статки та передвиборчі обіцянки мера
- Людське ставлення і турбота про зміст. Чого хочуть від влади Львова освіта і культура
- Садовий та Синютка змагаються за Львів. Інтерв’ю з обома кандидатами
- Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим
- Уся країна дивиться, якими будуть вибори у Львові. Розмова з Олегом Синюткою
- Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради
- Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки і фото
- Як у Львові закрили єдине відділення гематології та чому помер його пацієнт
- Як у старовинному львівському будинку живуть і співпрацюють нічний клуб та мешканці
- Як підсилити потенціал Західної України. Взаємодопомога, синергія і маркетинг територій
- Пожертвувати супутниковою антеною. Як у Львові оживили будинок-пам'ятку на вулиці Чупринки
- Що Гвоздович обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- До Львівської міськради йде відверто проросійська ОПЗЖ. Що це означає
- Вибори до львівської міськради. Перша «десятка» «Об’єднання «Самопоміч»
- Що Васюник обіцяє зробити для Львова. Аналіз програми
- Зникла дитина. Як впильнувати свою та що робити, якщо знайшли чужу
- Що обіцяє Синютка зробити для Львова. Аналіз програми
- Яка вода тече з вашого крана або Як Львову відмовитись від «хлорки»
- На Митрополичі сади у Львові чекають великі зміни. Що буде
- Ще не вмер Бандера. Якою львів'яни запам'ятають цю вулицю до ремонту
- Пів правди про бруківку. Топ-5 відповідей про ремонт вулиці Бандери
- Як зміняться квартири і офіси через пандемію. Що каже архітектурний ринок Львова
- Бруд – це вибір. Дві історії львів'ян, які самотужки відновили під'їзди в історичних будинках
- Передайте за проїзд. Як виглядав громадський транспорт Львова у різні роки
- Чи безпечно туристам їхати до Львова і на Львівщину
- Час нових рішень? або Чи можна відкривати дитячі садочки у Львові
- Чому у Львові ІФА-тести на коронавірус не роблять масово, як обіцяли в МОЗ
- «Рекордні» 125 позитивних тестів на коронавірус на Львівщині. Що це означає
- Кабмін створив Львівську ОТГ. Як це вплине на вибори та бюджет
- Запам'ятайте це, якщо вже зібрались на шашлик, у спортзал чи Карпати
- Львівські дні. Що відбувається у місті, поки ви вдома. Репортаж
- Весна, що увійде в історію. Репортаж із полудневого Львова
- «Ми не віримо, що у батька був коронавірус». Історія родини, де більше ніхто не заразився
- На Львівщині вводять режим надзвичайної ситуації. Що це означає
- Місто чоловіків. Чому Львів не пишається відомими жінками
- На захист Палацу мистецтв. Що каже про його перебудову автор проєкту
- План «В». Де на Львівщині лікуватимуть хворих на коронавірус, якщо такі будуть
- Антикоронавірусні Винники. Що відбувалося за лаштунками протестів
- Евакуація українців із Китаю. Хвилювання і шок
- Чи відсторонять Андрія Садового від посади і що буде із Львовом далі
- Чи знесуть ЦУМ та куди поїде трамвай. Перспективи Франківського району Львова
- Відчути себе Залізною людиною. Як львів’янин 25 разів подолав дистанцію Ironman
- Місто в місті. У Львові будують перший інноваційний парк. Візуалізація
- Інвестувати в майбутній «Океан Ельзи». Що може заробити бізнес, крім грошей
- Вхід через сусідів. Який готель хочуть будувати на початку вулиці Дорошенка
- Культура — це не лише розваги. Навіщо Львову перший в Україні Конгрес культури
- «Такого нема ніде у світі». Як у Львові та Києві будують інноваційні парки
- Фізика і хімія львівської кави. Як і для кого працює найкраща кав’ярня міста
- Почати життя заново. Як у Львові облаштовують притулок для жінок у кризі
- «Ви вже на Львівщині». Як представляли нового очільника поліції області
- «То не вольно». Як у Львові домовляються не склити балкони
- Усе про трагедію в Дрогобичі в один клік. Фото. Оновлюється
- Полярон та Кінескоп. Як територію колишніх львівських заводів перетворюють на житло
- Орендують навіть старе житло лише з диваном. Як знайти квартиру у Львові
- Не потонути й не згоріти. Як Львову адаптуватися до кліматичних змін
- Пелюстка до пелюстки. Як реставрують історичні брами у Львові. Фоторепортаж
- Як перемогти в Громадському бюджеті Львова. Приклад Залізничного району
- Не здаватися до останньої хвилини. Як стати переможцем Громбюджету Львова
- «Політика мене не цікавить». Маркіян Мальський про своє майбутнє в ЛОДА
- Те, чого ви не маєте знати. Що лишається за лаштунками Leopolis Jazz Fest
- Скільки разів «мінували» Львівщину та що робить із цим поліція
- Побороти затори. Що може змінити Інтегрована концепція розвитку у Львові
- Подарунок школі чи посаджене дерево. Як у Львові відзначать завершення навчального року
- Без нього не було б України. Львів'яни сумують за Маркіяном Іващишиним
- Олег Синютка: Шанси зараз стати міським головою Львова є у всіх
- Як пройшли дебати між Порошенком та Зеленським. Повна розшифровка. Оновлено
- Нам потрібні розумні люди. Андрій Пундор про візію та прорив Львова
- Чи мав право Порошенко заблокувати центр Львова: що каже закон
- Рушійна сила – мешканці. Як три роки поспіль вигравати у конкурсі Громбюджету Львова
- Проста ідея. Як перемогти в конкурсі Громадського бюджету Львова
- Чиста джерельна. Звідки потрапляє вода у крани львівських будинків
- Зелена лінія. Як планують з’єднати Сихів та центр Львова
- Що відбувається у Палаці Хоткевича та чому там знову не обрали керівника
- Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти
- Чи поїде моя пляшка на переробку або Що стримує львів’ян від сортування сміття
- Молодий і динамічний. Як Сихів стає конкурентом центральній частині міста
- «Про результат повідомимо згодом». Як працює Гаряча лінія Львова
- У білих халатах і з рентгеном. Як працюють львівські реставратори
- Портрет львівського туриста. Хто сюди їде і навіщо