Чому винні в «п’яних ДТП» уникають відповідальності, невинних засуджують, а водії, які випили пляшку пива та літр міцного алкоголю несуть однакову відповідальність.

Щодня в Україні фіксують дорожньо-транспортні пригоди з вини та за участі нетверезих водіїв. Проблема набула величезних масштабів, а «резонансні» ДТП за участі нетверезих чи обкурених водіїв лише підтверджують рівень проблеми та розігрівають радикальні настрої в суспільстві. Високі штрафи не стримують водіїв від кермування напідпитку, а частина порушників уникає адміністративної відповідальності на цілком законних підставах. Tvoemisto.tv з’ясовувало, що не так із системою і як можна виправити ситуацію.  

Третина уникає покарання

117 тисяч нетверезих водіїв затримали упродовж 2017 року поліціянти на автодорогах України, тобто щодоби на дороги виїжджали щонайменше 320 водіїв «під мухою». Каральні методи дають частковий ефект — незважаючи на високі штрафи (10 200 грн — за перше порушення, з позбавленням прав на рік), нетверезі водії сподіваються на свою майстерність на вдачу. Та навіть якщо поліція й затримає порушника, то не завжди на нього накладають справедливе покарання. Учасники процесу вказують на різні причини, які не дозволяють ефективно працювати як поліції, так і судам для ухвалення законних та справедливих рішень. 

До прикладу, в поліції кажуть, що розгляд справ за порушеннями по 130-ій статті Кодексу України про адміністративні правопорушення часто «грузне» в судах, відтак за відведені законом 90 днів частину справ не встигають розглянути і порушників не можуть покарати.

Зі слів інспектора відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції у Львівській області Миколи Ільчука, до 30% справ, які скеровують поліцейські до суду за нетверезе водіння, закривають, бо минає термін розгляду справ. Свідки не завжди приходять на судові засідання, водії-порушники змінюють покази і намагаються затягнути процес до заповітної кількості днів.

Читати також: Дорожній pitbull. Як у Львові полюють на нетверезих водіїв

В окремих судах є інша статистика. Суддя-спікер Личаківського районного суду Сергій Гирич розповів Tvoemisto.tv, що минулого року до цього суду поліція подала матеріали по 424 випадках керування автомобілем у стані сп’яніння. Суд розглянув з винесенням постанов 367 матеріалів, винними визнали порушників у  295 випадках, виправдали 27 осіб. А 40 справ закрили у зв’язку зі спливом строку для притягнення до відповідальності.

Суддя Гирич уточнив, що найчастіше розгляд справ затягується з кількох причин. По-перше, поліція подає протоколи, оформлені з помилками — неправильно вказують прізвища осіб чи місце їхнього проживання, а також частини ст. 130 КупАП (загалом, їх є шість). 

«За правилами Європейського суду з прав людини, справи щодо нетверезих за кермом, насильства в сім’ї, контрабанди тощо прирівнюються до кримінальних проступків. І статус цієї справи такий, що її слід розглянути за правилами Кримінально-процесуального кодексу – має бути право на захист, належний розгляд і дослідження доказів», — вважає Сергій Гирич.

Якщо суд виявляє помилки в протоколі, то повертає матеріали назад у поліцію і це призводить до того, що час розгляду справ затягується. На думку судді, поліція могла би скасовувати неправильно оформлені протоколи та оформляти нові — так було колись, однак тепер цю норму скасували.

Трапляються також випадки, коли поліція подає неправильну адресу винуватця ДТП і під час суду виявляється, що особа не отримує повістки, бо адреса реєстрації у правах водія та у паспорті різна. Поки це з’ясують, також спливає час.

За словами судді Гирича, під час розгляду суд не може відмовити захисту в клопотаннях про виклик свідків чи витребування матеріалів з відеокамери поліцейських. На його думку, поліції варто було би при формуванні матеріалів в суд одразу долучати диск з відео, де зафіксоване затримання. Це також стосується драгерів — адвокати регулярно ставлять під сумнів їхні показники і вимагають додаткових перевірок. Тому доцільно було би долучати до матеріалів справи й довідки про сертифікацію цих приладів.

Виконання всіх вимог закону призводить до того, що спливають 90 днів, призначених для розгляду справи про адмінпорушення і суд не може притягнути особу до відповідальності, пояснює Сергій Гирич.

Адвокат Дмитро Швець також вважає, що автоматичне долучення відео до матеріалів справи могло би суттєво прискорити її розгляд. Він зазначив, що трапляються випадки, коли поліцейські нечітко формулюють вимогу пройти перевірку на наявність алкоголю. Як пояснив адвокат, патрульні повинні запропонувати особі перевірку на драгері і чітко про це повідомити. А якщо особа відмовляється це зробити чи не визнає показників аналізів, то їй мають запропонувати пройти огляд на стан сп’яніння в медзакладі. «Але часом пропозиція звучить — або драгер, або медзаклад, хоча це некоректно», — каже Дмитро Швець.

Його колега, керівник адвокатської компанії «Мицик і партнери» Олег Мицик додає, що часом поліція скеровує до суду матеріали, навіть знаючи про порушення в оформленні результатів огляду на стан сп’яніння. У його практиці нещодавно був випадок, коли лікар зафіксував стан сп’яніння водія, але не вказав кількість алкоголю у крові. В суді медик не заперечив, що не проводив жодних лабораторних досліджень, а лише провів зовнішній огляд. Проте в законі передбачено як огляд, так і проведення аналізів.

Інспектор відділу громадських зв’язків управління патрульної поліції у Львівській області Микола Ільчук розповів Tvoemisto.tv, що з початку року патрульні до всіх матеріалів по 130-ій статті додають диски з цілісним відео. За його словами, є випадки, коли запис переривається з технічних причин і такі матеріали в суд не скеровують. Крім того, як повідомив Ільчук, в усі суди Львова патрульна поліція розіслала копії сертифікатів всіх типів драгерів, які застосовують поліцейські.

Що ж стосується помилок у протоколах, то, за словами Ільчука, поліцейські не мають права скасувати протокол, тому звертаються до суду з рапортами щодо уточнень. Водночас представник патрульної поліції зазначив, що протоколів з помилками, які скеровують у суди, є менше 7%, а отже, зовсім небагато у порівнянні з часткою проваджень (близько 30%), які закривають через закінчення терміну для притягнення до відповідальності.

Dura lex

Дмитро Швець вважає, що після резонансного ДТП у Харкові суди набагато суворіше почали ставитися до справ по 130-ій статті і це часом призводить до того, що страждають невинні.

«Про суд сформувалася така думка, що вони виносять незаконні рішення, і тепер вони карають всіх. Після справи Зайцевої, на мою думку, почали порушувати права невинних осіб — мовляв, хай ліпше його притягують до відповідальності, але про мене нічого не скажуть», — висловлює свою думку адвокат.

Як приклад він наводить одну із недавніх справ, коли поліція склала штраф на чоловіка, який перебував нетверезий в автомобілі, однак нікуди не їхав. Екіпаж патрульної поліції почув музику з автомобіля, під’їхав і склав протокол, хоча підстав для цього не було, переконаний адвокат. 

Читайте також: Водії плутають демократію з анархією. як зробити дороги Львова безпечними

Дмитро Швець був захисником у 100 справах щодо нетверезого водіння і вважає, що тільки в одному випадку рішення суду було справедливим. За його словами, порушників закону, в тому числі й тих, хто керує автотранспортом у нетверезому стані треба карати, однак сумнівно, щоби ситуацію з п’яними водіями могли виправити незаконні рішення. Такі рішення підривають віру громадян у справедливий суд, вважає адвокат.

«Я проаналізував всю судову практику за рік по цій статті в межах Львівської області, а це понад тисячу рішень. З тисячі справ десь 100 закінчилися на користь захисту. Зіставляючи свою практику з цією, приходжу до висновку, що поки хтось не «занесе», доти не буде встановлена справедливість», — підсумовує він.

За словами Швеця, через тиск громадськості і точкові рішення формується думка, що все погано, але від того робиться ще гірше, бо судді бояться винести законне рішення у справі особи, яку підозрюють в тому, що вона була нетвереза за кермом.

Як і що треба змінити

Для зміни ситуації як з вживанням алкоголю за кермом, так і зі справедливим розглядом цих справ у судах потрібен комплекс заходів.

Всі опитані автором фахівці погодилися з тим, що термін розгляду справ по 130-ій статті КУпАП слід продовжити. МВС внесло пропозиції щодо збільшення цього терміну до одного року. Водночас суддя Сергій Гирич вважає, що шести місяців було би достатньо. Крім того, він висловився за те, що доцільно було б ввести кримінальну відповідальність за повторне порушення статті 130. Зараз є достатньо випадків, коли особи, позбавлені права керувати автомобілем, порушують цю заборону і відбуваються лише штрафом (20400 грн за друге порушення протягом року). В його практиці був випадок, коли на одного молодика склали 9 протоколів за водіння у стані сп’яніння. Сума штрафів перевищила 240 тисяч грн, а на додаток суд ухвалив рішення вилучити автомобіль, хоч він і належав матері порушника.

«Треба було би внести такі зміни, бо має бути авторитет суду і судового рішення. На Заході, якщо особа, позбавлена права керувати автомобілем, сідає за кермо, то вона там 100% буде в тюрмі сидіти. Хай півроку, три місяці, хоч тиждень, але людина має відчути, що такого не повинно бути», — вважає суддя Сергій Гирич.

На думку судді, в Україні також не надто активно застосовують до цих порушників такий вид покарання, як громадські роботи. Якби водій-п’яничка мусив певний час замітати вулиці, ремонтувати дороги чи виконувати якісь іншу потрібну громаді роботу, але робити це публічно, щоб він відчув на собі ще й громадський осуд, то таким чином можна було б домогтися більшого ефекту, аніж від штрафів.

Адвокати підтримують ідею збільшення часу для розгляду цих справ, тому що частина порушників цим зловживає, намагаючись затягнути розгляд справи. Водночас Дмитро Швець наголошує на тому, що в судових процесах має панувати законність. Судді не повинні у своїх рішеннях коливатися разом із громадською думкою, а ухвалювати рішення відповідно до закону.

«Питання у тому, що судді повинні розглядати ці справи об’єктивно, відкинувши всі емоції.  Бо суд має винести законне рішення незалежно від того, чи ця особа винна чи невинна», — вважає адвокат.

Олег Мицик підтримує колегу і наголошує на тому, що крім збільшення термінів розгляду справ проти нетверезих водіїв варто було би розширити різновиди покарань за різного рівня проступки, бо рівень 0,25 проміле алкоголю в крові та два проміле — це дуже велика різниця.

Читайте також: Поліцейські у Львові затримали 4000 нетверезих водіїв

Мицик наголошує на тому, що суспільство не толерує вживання спиртного за кермом, однак воно не може толерувати й ухвалення незаконних рішень та порушення прав громадян через безальтернативність покарання — штраф разом з позбавленням прав на рік.

На його думку, добрим кроком в цьому напрямку були спроби диференціації покарань, як от запровадження норми про штраф без позбавлення прав для тих водіїв, рівень алкоголю в крові яких не перевищує одного проміле.

З ідеєю щодо вдосконалення системи штрафів згоден і представник патрульної поліції Микола Ільчук. Водночас поліцейський наголосив на тому, що вдосконалення потребує й система виконання судових рішень. Вона мала би працювати так, щоби порушникові навіть не спадало на думку сісти за кермо після того, як його позбавили права керувати автомобілем.

Водночас Ільчук зауважив, що проблема потребує комплексного підходу: одночасно із репресивними методами слід проводити й просвітницькі заходи, які дозволили б збільшити число водіїв, які не вживають алкоголю перед тим, як сісти за кермо.

Матеріал підготовлено в рамках кампанії #безпечні дороги – соціально-інформаційний проект медіа-хабу «Твоє Місто» за участі соціальної ініціативи УГКЦ «Хтось не зробить» та Патрульної поліції Львівщини, спрямований на покращення ситуації з безпекою руху в місті Львові.

Заходи, що реалізовуються в межах проекту – серія публічних дискусій про виклики та проблеми в дотриманні правил дорожнього руху, просвітницька кампанія в медіа, соціологічні дослідження, покращення інфраструктури міста, популяризація світловідбивних елементів, навчання школярів основам безпеки руху в школах Львова; тренінги та семінари з батьками учнів; соціальна візуальна реклама та пам’ятки, співпраця з храмами міста, інше.

Партнери кампанії –  група автомобільних компаній AriaGroup (офіційний дилер BMW, Volkswagen, Nissan, Honda, Seat), мережа магазинів Вухо.ком, LvivInternationalRotaryClub, радіо Львівська Хвиля.

Тарас Базюк

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.