Фото: Твоє місто

Фото: Твоє місто

Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії

18287 0
У Львові невдовзі планують відкрити новий супермаркет: його будують на території, де раніше був ринок «Добробут». Історики й археологи заявляють, що на цій локації є потреба провести розкопки, бо від цього залежить, чи знатимемо ми справжню дату заснування Львова. Місто каже, що супермаркет зводять незаконно і судиться з власником земельної ділянки. Інженер, який працював у Нью-Йорку, запевняє, що на цій ділянці було б добре збудувати паркінг, який допоміг би вирішити одвічну проблему Львова із місцями для автомобілів. У кожному разі містяни можуть впливати на те, як розвиватиметься ділянка в середмісті Львова. Tvoemisto.tv розповідає давню історію з новими подробицями, як-от до чого тут радник міського голови Львова.

Суди за землю і деградація простору 

У 90-х роках Львівська міська рада спільно з австрійськими інвесторами планувала будівництвоп’ятиповерхового готелю «Золотий Лев», надавши для цього українсько-австрійському ТзОВ «Галінвест» земельну ділянку на вулиці Стара, що поруч із площею Князя Осмомисла, за Львівською оперою. Тоді міськрада Львова зробила внесок у статутний фонд товариства, однак згодом за незрозумілих обставин вибула з переліку засновників. Будівництво завмерло у 1997 році, і місто дало дозвіл на облаштування тимчасового ринку «Добробут», що працював іще торік. Згодом працівників із цього ринку почали виселяти, хоча адміністрація запевняла, що вони самі йдуть, бо немає жвавої торгівлі, а ринок тим часом відремонтують. 

У лютому цього року «Добробут» остаточно закрили і розпочали там будівництво супермаркету «Арсен». До того, в грудні 2020-го, відповідно до рішення суду за ТОВ «Галінвест» зареєстрували право постійного користування земельною ділянкою, де був ринок, а в лютому 2022-го – право власності на промислово-продовольчий торговий центр площею 5211 метрів квадратних. За інформацією аналітичної системи YouСontrol, ТОВ «Спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест» належить австрійській компанії Ost-Invest-und Bauprojektmanagement GmbH. Кінцевим бенефіціаром є львівʼянин Валерій Холодило. Редакції не вдалося взяти у нього коментар – він не виходить на зв’язок.

Читайте також: Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові 

Зараз місто оскаржує ці рішення в суді. У міськраді певні, що шанси на перемогу високі. 

«Міській раді відмовили в скасуванні державної реєстрації, права користування ділянкою і скасуванні реєстрації права власності на торгово-промисловий центр площею 5211 метрів квадратних, дозволів на будівництво якого місто не давало. Завершуємо підготовку офіційної скарги, з дня на день подамо її. Крім того, триває кримінальне провадження стосовно ймовірного підроблення державного акта на право постійного користування ділянкою», каже директорка юридичного департаменту ЛМР Гелена Пайонкевич

Вона припускає, що підставою для державної реєстрації цього торгово-промислового центру були дозволи виконавчого комітету ЛМР на влаштування тимчасового ринку, але тимчасовий ринок – це не супермаркет, тому в міськраді вважають побудову супермаркету незаконною. 

Ми звернулися по коментар до компанії «Євротек», яка є власницею мережі супермаркетів «Арсен», і нам розповіли, що компанія планує відкрити першу частину супермаркету вже незабаром, також тривають роботи з облаштування другого поверху. Утім інформацію, як виглядатиме супермаркет, де будуть під’їзди і паркомісця, якою буде кількість працівників та площа приміщення, поки що не розголошують, обіцяють відповісти згодом.

А поки що «Арсен» шукає орендарів першого і другого поверхів. На білбордах – оголошення про відкриття 11 квітня.

За даними аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціаром ТОВ «Торгово-роздрібна компанія «Євротек», якій належить торговельна марка «Арсен», є киянин Михайло Весельський. Він же, як повідомили Tvoemisto.tv у Львівській міській раді, станом на 20 березня цього року є позаштатним радником міського голови Львова Андрія Садового.

Чому ця ділянка важлива, або Де серце руського Львова

«Ми використовуємо умовні макети, умовні портрети короля Данила  засновника Львова, які базуються на умовних зображеннях із ХХ століття, бо маємо мало реальних  фактів. Якщо хочемо зберегти історичну память, то повинні відкрити для огляду зони давньоруського Львова. А їх, найімовірніше, можна знайти в тій частині міста, що за оперним театром», – каже археолог Данило Тканко, випускник Pontificio Istituto di Archeologia Cristiana (докторської програми Папського інституту християнської археології у Римі, P.I.A.C.), що займався архологічними дослідженнями у Італії з 2011 по 2019 рр.

Він певен, що до фінансування реально залучити міжнародну спільноту і наголошує, що в європейських містах саме міська влада контролює і дає запит на такі дослідження. Ретельні дослідження території за оперним театром, на його думку, можуть додати Львову століття-два. Зараз вважається, що Львів був заснований у часи правління Данила Романовича, перша згадка про місто датована 1256 роком, і назване воно на честь його сина – князя Лева.  

Читайте також: Територія, де нині є ринок «Добробут», має бути музеєфікована

Археолог припускає, що на місці театру Заньковецької, де протікала Полтва, швидше за все ще, до середини 13 століття була переправа фортифікаційного типу, навколо якої також могли бути різного типу споруди. 

Натомість директор науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Олег Осаульчук пояснює, що Львову не так просто додати років:

«Це можна зробити лише за однієї умови якщо виявимо рештки фортифікацій давніх словянських поселень, на яких постало місто. Донині ще не знаходили такого, тож не можна стверджувати, що словянське поселення VIII, IХ чи X століття автоматично переросло в місто Львів. Якби виявили, що це було укріплене словянське городище, то можна було б методом певних історичних реконструкцій та зіставлень «дотягти» історію Львова до давніших часів».

Археолог доповнює, що завдяки розкопкам позаду оперного театру можна одержати нові дані про часи заселення Львова, його розвиток, з’ясувати, чому саме тут Данило Галицький заснував місто. 

Фахівці «Рятівної археологічної служби» вже досліджували територію під ринком «Добробут», тобто ділянку, яку готували під фундамент для готелю в 90-х роках, але на цьому етапі всі роботи припинилися. Згодом місто дало дозвіл на облаштування там тимчасового ринку.  

Тоді, 30 років тому, під час досліджень археологи знайшли там давнє житло, предмети побуту, які свідчать, що цю територію безперервно заселяли ще з V століття. Дослідники були вражені здобутою інформацією. 

«Культурний шар сягав девяти метрів. Вдалося з’ясувати, що саме ці терени були одними з найдавніше заселених у Львові. Там виявили сліди безперервної забудови від V і до XX століття. Найбільш ранні об’єкти – житла слов’янських племен, датовані V і VI століттями. Дуже цікавими виявилися дерев’яні житла й криниці XIV – XVI століть. Окрім цього, дослідили повністю збережені перші поверхи дерев’яних споруд XVII і XVIII століть», – розповідає Олег Осальчук.

Із його слів, більше не було запитів на нові дослідження ні від міста, ні від власників землі, ні від потенційних інвесторів. Влада міста не зацікавлена в археологічних дослідженнях Львова та не зобов’язує забудовників замовляти їх.

«Якби у Львові було так, як у містах Європи: перед тим, як замовник отримає право власності, право постійного користування чи право на будівництво, він мусить замовити археологічні дослідження на всій площі земельної ділянки», стверджує він.

Читайте також: У Львові почали демонтувати частину ринку «Добробут». Фото

Такої ж думки віцепрезидент Українського комітету ICOMOS, голова ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Андрій Салюк

«Львів назовні демонструє свою багату культурну спадщину, але надто часто ігнорує вимоги до археологічних досліджень, реставрації, збереження культурної спадщини. Місто мусить жити, розвиватися, але не ціною втрати своєї ідентичності та культури». 

За оперним потрібен паркінг

Із тим, що на цій ділянці треба почати розкопки, погоджується й інженер та експерт з урбаністики Філіп Шухевич. На його думку, на цьому місці не варто будувати супермаркет. Він знає, про що каже, адже вивчав містобудування та інфраструктуру в Колумбійському університеті, в Бельгії, у Нью-Йорку проєктував автомагістралі, мости та перехрестя, досліджував урбаністику. Понад десять років тому переїхав із Бельгії в Україну і мешкає неподалік Львівської опери. На його думку, через те, що місто роками зосереджувало ділову та іншу активність у центрі, рух тут може просто зупинитися, тому варто будувати паркінг. Він мав би бути великим, але наземним, бо масштабні земляні роботи можуть порушити водний баланс ґрунтів, що позначиться на стані довколишніх будівель.

«Не раджу виконувати масштабні підземні роботи, впливати на рівень води на цій ділянці, бо це може пошкодити дерев’яні фундаменти будинків поруч, адже там торф, якщо з нього забрати воду, він просяде. Не бачу кращого місця для паркінгу ні в середмісті, ні деінде», запевняє він.

Читайте також: «Дослідження триватимуть роками». У Львові обговорили реконструкцію площі Міцкевича

Часто, коли починається розмова про будівництво великих паркінгів, у міськраді кажуть, що це невигідно. Однак Філіп Шухевич із цим не згоден:

«Кому невигідно? На Театральній, біля театру Заньковецької, на паркінгу завжди багато автомобілів. Година паркування коштує 30 гривень. Чоловік, який вирішив будувати паркінги в Бельгії, став там першим мільярдером. Він був політиком, брав у міста землю і влаштовував стоянки. Це може стати прибутковим, якщо робити все правильно!»

«Нам потрібна концепція площі» 

Зрештою, не все має зводитися до вигоди, особливо коли мовиться про комфорт містян, певен депутат Львівської міської ради Сергій Івах. Він також вважає, що на території колишнього ринку варто влаштувати паркінг, бо ділянка дороги на стику Городоцької та площі Князя Осмомисла поступово ставатиме непроїзною, а на прилеглих вуличках будуть щільно припарковані автомобілі, як-от на вулиці Старій, яку торік зробили пішохідною. 

«Як на мене, на цій ділянці площі Князя Осмомисла має бути великий інфраструктурний об’єкт, до якого матиме відношення Львівська міська рада, наприклад, підземний паркінг. Також варто розробити концепцію площі із зупинками для трамваїв, автобусів. А те, що відбувається зараз, вочевидь, тимчасове рішення. Але там не може бути супермаркету. Біля нього має бути певна інфраструктура», вважає депутат, який входить у комісію комунального майна Львівської міської ради.

Місто має всі важелі впливу, певен Сергій Івах, навіть попри те, що є право постійного користування землею: 

«Міська влада може розробити концепцію використання цієї площі. Коли влада хоче, то знаходить аргументи. Звичайно, якщо є визнане право власності, диктувати власнику, що він має робити на своїй площі, не вдасться, але за межами фундаментів вплинути можна: почати розробку проєкту реконструкції площі позаду театру Заньковецької; розробити детальний план території, в якому окреслити будівництво транспортних розвязок, облаштування громадських просторів».

Отже, що буде на території колишнього ринку, залежить від міста, громади та компанії, яка має право постійного користування ділянкою. Можливо, вдасться порозумітися й облаштувати зручну локацію, зважаючи на історичну цінність території та потреби містян. А якщо ні, то львів’яни матимуть ще одне місце торгівлі без належного планування й громадського простору… Будемо сподіватися, що залучені до цього процесу люди не виявлять байдужості до історії славетного Львова, не ухвалять рішення, про яке потім доведеться жалкувати. 

Вікторія Савіцька

Фото Івана Станіславського/Твоє місто

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!