Житло на заводі. Як у Львові на місці фабрик виросли «семицвіти»

8418 0
Tvoemisto.tv побувало на територіях кількох заводів, які активно забудовують впродовж останніх п’яти років. Дехто з мешканців навіть не підозрював, що живе у колишній промзоні, а деякі підприємці, які залишаються поблизу таких зон, тривожаться, що їм доведеться переїжджати. У мерії, тим часом, розробили ухвалу, якою планують заборонити змінювати у Львові промислову зону на житлову.

У Львові готують ухвалу, яка мала б вберегти від забудови шість промзон у різних районах міста. За останні п’ять років міська рада дозволила забудувати житлом більшість територій колишніх підприємств. Нині багатоповерхівки впритул підступають до території колишнього Мотозаводу, що на Городоцькій, Скульптурної фабрики, що на Мучній, та до підприємств на вулиці Пасічній і Богдана Хмельницького. 

Читайте також: У Львові погодили ділову та житлову забудову у районі Мотозаводу

Власники невеликих територій у промзонах переважно ініціюють розробку детального плану, у якому передбачають зміну цільового призначення території. Згодом детальний план розглядають депутати міської ради, так зона промислової забудови стає зоною житлової і невдовзі там виростає житловий квартал. 

Тепер у Львові планують ввести мораторій на зміну цільового призначення на земельні ділянки у промзонах у районі вулиць Пасічної, Богдана Хмельницького-Промислової, зоні Мотозаводу і вулиці Зеленої, а також між вулицями Земельна-Ковальська і Бескидська-Гайдучка. Продати, купити територію у промзоні можна буде, але не можна буде впродовж 10-15 років змінювати її цільове призначення. 

Ухвалу планують винести на голосування на одне з найближчих засіданнь сесії Львівської міської ради. Утім не відомо, чи проголосують за неї депутати, адже у міській раді присутні декілька представників забудовників та власників будівельних компаній. 

Завод залізобетонних виробів 

«Як падала та цегляна вежа, то так трусило хатою, що аж тріщини пішли», – розповідає пані Леся. Вона збирає сухе гілля біля своєї брами і несе на купу, за колію. 

Жінка розповідає, як валили водонапірну вежу Заводу залізобетонних виробів, що був на вулиці Кульпарківській, 93. У 2017 році його почали активно забудовувати. Нині тут розрісся ЖК «Парус». Житло зводять на руїнах заводу, який радянська влада звела на давньому єврейському кладовищі.  

Поруч працює металопрокат, декілька СТО. Дехто з підприємців каже, що підшуковує собі місце, щоби з’їхати, бо хвилюється, що і їх земля скоро піде під забудову.

Читайте також: Мистецтво не може бути ворожим. Чому зникають львівські радянські мозаїки

Неподалік працює психіатрична лікарня, яку будували за ідеєю «міста-саду». Парк закладу планують оголосити заповідником, щоб вберегти його від забудови.

Мешканка району Леся живе на вулиці Боткіна, всього лиш за декілька метрів від нового будівництва. Припускає, що під її вікнами буде ТРЦ, вона каже, що погано було, коли завод стояв руїною, але хвилюється, що новий квартал позбавить її тиху вулицю спокою.

«Руїна – то є зле, завод давно закрився. Але те, що тут буде… спокою не буде. А до того, ми тут, як на хуторі жили, гарне, тихе місце. Хата наша старенька, з 1957 року, вже є тріщини від тих робіт. Ми і писали, і скаржились…», – каже жінка.

Читайте також: Восени у Львові презентують проєкт, за яким змінять територію поблизу ЦУМу

Нове житло зводять упритул до проєктованої Луганської. Ця вулиця мала б пролягати вздовж колії. Проходити під шляхопроводом на вул. Княгині Ольги, паралельно до колії йти до вул. Городоцької. Дорога мала б мати дві смуги, і стала б частиною середнього транспортного кільця у Львові, яке суттєво б розвантажило транспортні потоки.

У 2014 році, коли у ПАТ «Львівський завод залізобетонних виробів №1» закінчився термін оренди землі орендувачами стали дві компанії: ПП «Укртексколор» та ТзОВ «Всеукраїнський аукціонний центр з продажу активів та майна банкрутів». Ці компанії отримали містобудівні умови та обмеження на нове будівництво на Кульпарківській, 93 у 2017 році. 

За даними аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціаром ПАТ «Львівський завод залізобетонних виробів №1» є Тамара Гливка, ПП «Укртексколор» – Андрій Яринич. Він разом із Богданом Стефанюком є кінцевим бенефіціаром ТзОВ «Всеукраїнський аукціонний центр з продажу активів та майна банкрутів». 

Кінескоп

«Тут був завод?», – здивовано запитує Олег. На вигляд йому років 16-17, він працює у Glovo, каже, що коли вперше заїхав у цей квартальчик, то розгубився не на жарт. 

«Тут узагалі незрозуміло що де є, тісно. Я залишив авто, біля якогось магазину, а сам ще декілька хвилин блукав між цими будинками. Тут часто буває так, що дві автівки чи якісь вантажівки роз’їхатись не можуть. І хлопці гуртом регулюють їм рух», – каже хлопець.       

Ще один житловий квартал виріс за декілька зупинок від «Парусу», на розі вулиць Кульпарківської, Антоновича та Героїв УПА. Зводити його почали на місці Кінескопу у 2018 році. Окрім житла тут збудували 16-типоверховий бізнес-центр та готельний комплекс, фасадом він виходить на вулицю Антоновича. У квартальчику є офіси різних невеликих підприємств, є гуртівня побутової хімії, поліграфічне, швейне підприємства. Є магазини з одягом, продуктові, кафе, барбершоп і перукарня. Є два медичні центри. 

«Донька зі сім’єю переїхала сюди минулого року. Їй тут не подобається, вони добудують будинок і переїдуть. Тут страшенно тісно. Якось їхала сюди з таксистом, то він довго ще дивувався, що тут живуть люди. Тут є підземний паркінг, але немає гостьового. А якщо займеш чиєсь місце, то пошкодять авто», – розповіла пані Уляна. 

Попередником заводу «Кінескоп» у Львові у 1930-ті роки був польський завод «Полюкс», на якому збирали електролампи. У 1954 році тут збудували Львівський електровакуумний завод, який виготовляв кінескопи. Через економічну кризу 90-х років завод припинив роботу, 1999 року його визнали банкротом, після чого на початку 2000-х почали продавати його майно. 

У 2018 роках територію почали активно забудовувати ТзОВ «Карелла», ТзОВ «Квадродім», ТзОВ «Роксав» та ПП «Віва-Ф». Фінансував розробку детального плану території «Віва-Ф». 

У березні цього року Львівська міська рада видала містобудівні умови та обмеження на перебудову заводу «Кінескоп», що на вулиці Героїв УПА, 73-77, в адміністративно-офісний центр. Містобудівні умови та обмеження виконавчий комітет Львівської міської ради видав ТзОВ «Офісний центр «Т-77». П’ятиповерхову будівлю не зноситимуть, натомість добудують ще три поверхи. 

Біля головного входу до колишнього заводу Кінескоп на паркані була мозаїка. Її під час нового будівництва зруйнували. На мозаїці була зображена жінка, що тримає в руці електричну лампу, як символ технологічного прогресу. Її створили приблизно у 1970-х роках минулого століття.

Мехсклозавод 

За церквою Анни, що на вулиці Городоцькій, починається одна з магістралей давнього міста – нині вулиця Шевченка, а колись її називали Янівською. На початку вулиці переважала присадибна забудова, вілли початку ХХ століття. Далі тяглися багатоповерхівки, збудовані за часи СРСР та сірі паркани різних підприємств. 


«Декілька років тому вулиця перетворилась на суцільний будмайданчик. Одна за одною їздили бетономішалки, крани, екскаватори, вантажівки з будматеріалами – почали забудовувати склозавод», – розповідає пані Олена.

Їй трохи за сімдесят, вона живе в одному з будинків поблизу вулиці Ярошенка, що неподалік від Янівського кладовища. 

«Чоловік був машиністом, тому ми отримали невеличку квартирку, щоправда, зовсім біля цвинтаря, але свою. Самі собі будували той будинок. Тут було декілька підприємств, на початку вулиці був склозавод… а тепер дивіться як все змінилося – все нові й нові будинки виростають. Щоправда, дорогу роблять. Але підприємства шкода, таких мало було в Україні, тут робили спеціальне скло для кінескопів. Сотні людей мали роботу. А кому тепер ті кінескопи треба… », – говорить жінка.  


«Львiвський мехсклозавод» заснували після війни у 1945 році на місці парового млина. У 1861 році його тримав Юзев Тома, поруч він звів собі невеличкий будинок, з зимовим садом-оранжереєю. Будинок є пам’яткою архітектури, його вдалось зберегти. Також тут був невеликий став.

«Львiвський мехсклозавод» виготовляв автомобільне та декоративне скло, скло для приладів, меблів, кінескопів. Це було чи ненайбільше підприємство на Західній Україні. Його продукція була популярна за кордоном. У радянський час тут працювали півтори тисячі людей. На початку 2000-х років завод перестав працювати. З державного його перетворили на акціонерне товариство і згодом його поглинули борги. 

Містобудівні умови та обмеження на будівництво низки багатоповерхівок ЖК «Семицвіт» та торгового центру на території комплексу у грудні 2016 року отримало ТзОВ «Патриаком», кінцевим бенефіціаром якого, за даними аналітичної системи YouControl, є громадяднин Великобританії Марк Рональд Райнер, а засновником – офшорна кіпрська компанія «Аджіндо Лімітед». Інвестором будівництва є «Інтергал-Буд». Житловий комплекс «Семицтвіт» на вул. Шевченка, 60 займає майже сім гектарів – це майже два десятки будівель різної поверховості від 8 до 16 поверхів. 

Нині тут на майданчику у внутрішньому дворі бавляться діти. Чимало квартир ще не заселені, у багатьох кипить ремонт. 

«Це чудовий район, майже центр міста, але без того центрового пафосу. Ми тут винаймаємо житло, якщо була б можливість зараз щось придбати, то хотіла б жити тут», – каже Юлія. 

Нині вулиця Шевченка розрита, капітальний ремонт планують завершити наступного року. 

Автонавантажувач

На перетині вулиці Шевченка, Залізничної і Левандівської у 1948 році збудували Львівський завод автонавантажувачів. До цього на цій території були казарми імені ерцгерцога Сальватора та гаражі польського війська. 

Тут робили вантажопідйомні машини, призначені для скла­дання, штабелювання штучних вантажів великої ваги. Машина мала працювати на відкритих складах, монтажних майданчиках, на вантажних дворах, в річкових і морських портах, на аеродромах, в цехах промислових підприємств і на будівництві. 

У 1991 році завод перетворили на закрите акціонерне товариство, тоді він суттєво скоротив випуск. Згодом його визнали банкротом, у січні 2012 року Фонд держмайна виставив на продаж 57,39% акцій заводу. Нині завод працює у межах промислової зони «Рясне-2».

На початку 2000-х деякі цехи заводу розібрали, у 2015 вулицю почали активно забудовувати. Нові житлові комплекси виросли на вулиці Залізничній, що суттєво пожвавило рух нею. Наступного року її планують відремонтувати, дещо розширити, аби були зони для паркування. 

Тим часом на перетині Левандівської, Шевченка і Залізничної добудовують ЖК Шенген. За генеральним планом, на цій ділянці мала б бути громадська забудова. Будує компанія Рієл, львівського девелопера Ростислава Мельника. 

Мораторій на зміну призначення землі у промзонах

У Львові все менше вільної землі для нової забудови. За останні п’ять років забудували і більшість територій колишніх великих заводів міста, каже депутатка Львівської міської ради Вікторія Довжик. За її словами, це негативне явище, бо підприємцям ніде працювати. 

Тому у міській раді готують ухвалу, якою планують заборонити зміну функціонального призначення землі у промзонах.

«За зверненнями підприємців ми підготували на ухвалу шість зон, для яких ми пропонуємо заборонити зміну цільового призначення землі, тобто на наступні 10-15-20 років там буде промислова зона, не житло. Йдеться про зону у районі вулиць Пасічної, Богдана Хмельницького-Промислової, зону Мотозаводу і вулиці Зеленої, також зону між вулицями Земельна-Ковальська і Бескидська-Гайдучка. Якщо хтось придбає територію у цій зоні, то лише для промисловості, змінити цільове призначення землі під житлову забудову він не зможе», – каже Вікторія Довжик.

Вона розповідає, що перші чотири зони вони уже виносили на розгляд сесії, але депутати їх не підтримали. 

«У раді є забудовники, є представники забудовників, тому, коли будемо виносити ці зони знову, буде жвава дискусія. Деякі депутати казали, що ми обмежуємо права підприємців. Мараторій на зміну цільового призначення землі у промзонах відбуватиметься за ініціативи підприємців. Люди мусять планувати свою діяльність, вони не знають вкладати мільйон в новий цех чи не вкладати, раптом за рік хтось, хто має 100 чи 200 метрів квадратних, ініціює розробку нового детального плану території, а згодом і зміну цільового призначення земельної ділянки», – каже Вікторія Довжик. 


Загроза фабрикам

Така забудова, до слова, підступає упритул до Скульптурної Фабрики, яка розташована в Личаківському районі. Це – приваблива місцина недалеко від центру Львова, поруч із Шевченківським гаєм, парком Знесіння. Влітку виконавчий комітет ЛМР видав містобудівні умови і обмеження на нове будівництво на вулиці Мучній, 32. Там планують збудувати спортивно-оздоровчий комплекс з апарт-готелем, вбудованою підземною автостоянкою та трансформаторною підстанцією. 

За генпланом, ділянка розташована у зоні Г-4 – це громадська забудова, яка передбачає зведення культурних, спортивних та релігійних комплексів.

Зараз на вулиці Мучній, 32 є занедбані будівлі підприємства. Йдеться про будівлі художньо-виробничого комбінату. «А це те ж, що й кераміко-скульптурна фабрика», – каже у коментарі Tvoemisto.tv керівниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко і додає, що фабрика – це чи не єдине місце у Львові, де нині можуть працювати реставратори, скульптори, яким потрібен простір для роботи.  

Також нова забудова незабаром може вирости на території Львівської перо-пухової фабрики, на вулиці Городницькій, 49. Влітку депутати внесли зміни до детального плану території, обмеженої вул. В. Липинського, вул. Промисловою, вул. Городницькою, вул. Л. Бетховена. Під час засідання головний архітектор Львова Антон Коломєйцев зазначив, що зміни до детального плану передбачають там зону змішаної забудови.

Тим часом у Львові, у районі вулиць Богдана Хмельницького – Липинського, планують збудувати взуттєву фабрику, офіси та адміністративні приміщення. «Містопроєкт» розробив проєкт детального плану вулиць Липинського-Б.Хмельницького. Детальний план території охоплює близько семи гектарів землі. Територія розташована у промзоні вулиць Липинського – Б.Хмельницького, на місці колишнього підприємства «Львівський м’ясокомбінат». Сьогодні на території працює десяток підприємств. Ініціювало розробку детального плану ТзОВ «ЛВС ШУЗ». І примітно, що тут цільове призначення землі не змінюватимуть.

Вікторія Савіцька

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!