Фото: УКУ

Фото: УКУ

Як створити таїнство, а не корпорацію. Борис Ґудзяк про великі ідеї

4156 0
Які ознаки великої ідеї, хто може бути її автором і про що не варто забувати навіть за шаленого успіху, розповів владика Борис Ґудзяк, єпископ УГКЦ та президент Українського католицького університету.

Що відрізняє справді велику ідею?

Apple – чи не найбільша комерційна фірма у світі, вартість якої переступила один трильйон доларів. Я з 1985 року користуюся тільки їхніми комп’ютерами. Чи це велика ідея? Чи трильйон доларів – критерій такої ідеї? Напевно, для багатьох – так. Але для мене критерії величі інші, незважаючи на те, що я користуюся їхньою технікою. Мені прикро читати, що Стів Джобс, засновник компанії, принижував людей. Мені прикро читати спомини його доньки, від якої він відмовлявся, поки не були зроблені тести ДНК. Прикро, коли при кінці життя людина має жаль за те, як вона ставилася до інших.

Тож давайте домовимося, що великим є те, що дає життя, виринає з Божого закону, єднає людей і піднімає кожного, зокрема, найменшого. Прагнення до великого, доступне кожній людині.

Критерії величі не можуть бути загальними, часом вони продаються і купуються. Зараз Український католицький університет є на вершині своєї популярності. Ще ніколи стільки студентів сюди не вступали, ще не було таких високих балів і так багато донорів. Не завжди було так і не завжди мусить бути так. Але це може завадити нам побачити, на чому наша велика ідея побудована. Треба задуматися над питанням: на чому стоїть цей університет, до якого ми так прагнули? У чому велич митрополита Андрея Шептицького чи Любомира Гузара?

Мені здається, ми особливо потребуємо тої величі, яка поєднує серця.

Читайте також: Конфліктуйте і не бійтеся відповідальності. Поради молоді від Уляни Супрун 

Кому під силу великі ідеї?

Піднятися на Говерлу чи на Еверест – це перемогти себе. У цьому багато доброго та шляхетного, це важливо. Але особливо великим є перемогти себе для інших. Я переконаний, що велике завжди народжується між: між нами, між вами, між кимось. Воно мусить іти від нас до когось і бути для нас. Ніхто з нас не має ні таких масштабів, ні такого духу, щоб щось дійсно велике тримати лише в собі. Велике з’являється, коли ми єднаємося, коли Божа любов, творчість і дух входять у нас і ми помножуємо їх, обдаровуючи інших і допомагаючи їм множити дари.  

Навіть якщо масштаби скромні, діло буде великим, коли за ним стоїть настанова примножувати і єднатися. Мати Тереза казала, що не обов’язково робити великі речі – можна робити маленькі, але з великої любові. Архієпископ Йосип Сліпий вважав, що не кожен може міняти потік історії, адже час, ресурси і сили обмежені, але це не повинно нікого відохочувати від великої любові, великого діла, великої уваги до інших.

Один не зробить те, що зроблять двоє, а двом не під силу те, що вдасться двадцятьом. До великого потрібно багато людей, які готові примножити дари один одного. Потрібна команда. В УКУ більше ніж чверть століття є команда, яка шукає аналізує, критикує, спілкується, слухає. Важливо допасовувати одне до одного, визнавати таланти інших і шукати нішу, де він може вповні розквітнути. Треба мати відвагу конструювати реальність і зберігати гідність кожного навіть у суперечках. І коли багато людей працюють з увагою і пошаною до соратників, твориться таїнство, а не просто корпорація. Те, що віддзеркалює самого Бога, який є один і є троїчний.

Час для великого

Йосип Сліпий проповідував ідеї десятиліттями. Він заснував УКУ у 71 рік, після ув’язнення, таборів і катування. Тож фактично всі ми ще стоїмо перед віком, коли можна починати велику справу. Але ми живемо дуже нетерпеливо. Кава не заварилася за півхвилини – вже біда. Молодим людям складно слухати про щось одне довше, ніж 5 хвилин. А великі справи вимагають часу. Слухання і увага, пізнання таїнства, глибини буття іншої людини потребує часу – не кажучи вже про пізнання громади. Великі люди терпляче робили великі справи, які не минали з дня на день.

Йосип Сліпий казав: «Великого бажайте». Але це велике повинно бути божественно великим: тривалим, таким, що примножує і не досягнуте коштом гідності інших. Велике повинно єднати, а не ділити; повинно бути навіть у тому, що ми мнимо малим і лишаємо на маргінесі.

Якщо ми маємо велику мету, вона нас сама собою підносить. Людина росте зі своїми задумами: високі пориви нас підносять, а низькі руйнують. Не кожному з нас дано бути генієм, але кожному дано бажати доброго і великого.

Підготувала Оксана Расулова

Фото: Український католицький університет

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!